Справа №592/4043/26 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/295/26 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - тримання під вартою
20 березня 2026 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання -
ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Ковпаківського районного суду м.Суми від 13 березня 2026 року, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави,
Ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 13 березня 2026 року було задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Четвертого слідчого відділу ( з дислокацією у м.Сумах) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_9 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 11.05.2026 року до 24:00 включно.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Ковпаківського районного суду м.Суми від 13 березня 2026 року.
В обґрунтування своїх вимог захисник посилається на те, що як ухвала слідчого судді, так і клопотання слідчого є формальними і необґрунтованими, а ризики, перелічені в них, - абстрактними та не доведеними належними доказами. Крім того, під час розгляду клопотання слідчого, на думку захисника, слідчим суддею не було враховано обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, що підозрюваний має сталі родинні та соціальні зв'язки, постійне місце реєстрації і проживання, а також - належну процесуальну поведінку. Більше того, на теперішній час він має письмову згоду командира військової частини НОМЕР_1 на проходження ним військової служби у вказаній військовій частині.
Заслухавши доповідь головуючого судді щодо змісту оскаржуваного рішення та доводів апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника на підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який щодо задоволення апеляційної скарги заперечував, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Як встановлено ч. 1 ст. 194 КПК, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Статтею 177 КПК України передбачено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України.
У даному випадку, на переконання колегії суддів, слідчий суддя, вирішуючи питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу, вищезазначених вимог Закону дотримався в повному обсязі.
Так, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку, що оголошена ОСОБА_7 підозра є обґрунтованою, що ніким не заперечується.
Крім того, задовольняючи клопотання слідчого, подане під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження№12024200630000009 від 10.01.2024, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.5 ст.407, ч.1 ст.414 КК України, слідчим суддею було встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які існують з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
Саме наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, а також - застосування слідчим суддею положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, стали підставою для прийняття слідчим суддею рішення про обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
З таким висновком погоджується і колегія суддів.
Так, колегія суддів уважає, що як ризик переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), так і ризик вчинення інших кримінальних правопорушень (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК) дійсно мають місце і реально існують з огляду на характер суспільної небезпечності інкримінованих діянь та тяжкість майбутнього покарання, яке може загрожувати підозрюваному ОСОБА_7 у разі доведення його винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, зокрема, враховуючи те, що підозрюваному інкримінується два епізоди самовільного залишення військової частини та порушення правил поводження зі зброєю, що заподіяло потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.
Крім того, обґрунтованим є й ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків, оскільки до моменту безпосереднього отримання судом показань таких осіб, не виключена ймовірність того, що ОСОБА_7 з метою уникнення покарання, у разі, якщо не буде перебувати під вартою, може вдатись до незаконного впливу на них.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Враховуючи такі обставини, доводи апелянта про формальність і необґрунтованість клопотання слідчого та ухвали слідчого судді, а також - про абстрактність і недоведеність ризиків, апеляційний суд визнає безпідставними, оскільки існування ризиків об'єктивно вбачається з наявних у кримінальному провадженні відомостей.
Посилання сторони захисту на те, що підозрюваний має міцні соціальні і родинні зв'язки, а також зареєстроване місце проживання, саме по собі не спростовує висновків суду першої інстанції щодо існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, та необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Не вказує на відсутність ризиків і твердження апелянта про те, що ОСОБА_7 мав раніше належну процесуальну поведінку, з'являючись на виклики до слідчого, прокурора та суду, оскільки у даному випадку, як вже зазначалось вище, підозрюваному інкримінується вчинення 10.01.2024 порушення правил поводження зі зброєю, що заподіяло потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, а також - двох епізодів самовільного залишення військової частини ( у період з 29.07.2024 до 07.02.2025 та з 17.05.2025 до дня затримання в порядку ст.208 КПК України - 12.03.2026). І такі обставини свідчать про схильність підозрюваного до вчинення правопорушень і, в свою чергу, створюють ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Твердження апелянта щодо відсутності підстав для обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у зв'язку з тим, що останній має намір повернутися на службу та має письмову згоду командира на проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 є необґрунтованим, оскільки така згода командира не спростовує обставин, які вказують на існування ризиків, а лише є документом, що може братись до уваги у разі розгляду судом клопотання в порядку ч.5 ст.401 КПК України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування під час апеляційного розгляду не встановлено, а тому, вказане судове рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Ковпаківського районного суду м.Суми від 13 березня 2026 року, якою до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4