Справа № 676/2024/26
Провадження № 1-в/676/29/26
18 березня 2026 року м. Кам'янець-Подільський
Слідчий суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту,
ОСОБА_2 звернула до слідчого судді з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 09.07.2013 у кримінальному провадженні №220132240000000024 за ознаками злочинів, передбачених частиною 3 статті 305, частиною 3 статті 307 КК України, на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить заявниці. Клопотання мотивовано тим, що арешт було накладено з тих підстав, що санкції частини 3 статті 305 та частини 3 статті 307 КК України передбачають покарання у виді конфіскації майна. Вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07.10.2013 заявницю визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 305, частиною 2 статті 305, частиною 1 статті 309, частиною 2 статті 309 КК України, на підставі частини 1 статті 70 КК України із застосуванням статті 69 КК України призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 5 років без конфіскації майна, з конфіскацією наркотичних засобів, що були предметом контрабанди; на підставі статті 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки. Не дивлячись на те, що додаткове покарання у виді конфіскації майна не було застосовано, арешт, накладений на квартиру, при ухваленні вироку скасовано не було.
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
З ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09.07.2013 у справі 686/13403/13-к вбачається, що у кримінальному провадженні №22013240000000024 з метою забезпечення конфіскації майна у майбутньому, оскільки таку передбачали інкриміновані ОСОБА_2 на той час санкції частини 3 статті 305 та частини 3 статті 307 КК України, було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належала підозрюваній на праві власності.
Згідно із частиною 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07.10.2013 ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 305, частиною 2 статті 305, частиною 1 статті 309, частиною 2 статті 309 КК України, на підставі частини 1 статті 70 КК України із застосуванням статті 69 КК України призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 5 років без конфіскації майна, з конфіскацією наркотичних засобів, що були предметом контрабанди; на підставі статті 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
Вказаним вироком суду не вирішено питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження, а саме арешту нерухомого майна, належного ОСОБА_2 .
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Частиною 1 статті 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Положеннями пункту 7 частини 2 статті 131 КПК України передбачено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
За змістом статті 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно із висновками Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі №554/2506/22 від 15.04.2024 за змістом статей 173, 174 цього Кодексу під час досудового розслідування, судового розгляду питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд відповідно.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Частини 3 та 4 статті 174 КПК регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.
Натомість у статті 174 КПК не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування та розгляду кримінального провадження судом з постановленням вироку.
Разом з тим, відповідно до положень статті 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Враховуючи викладене, клопотання по скасування арешту підлягає поверненню заявнику.
Керуючись статтями 98, 167, 170-173, 174 КПК України, слідчий суддя
Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1