Справа №485/472/26
Провадження № 1-кс/485/103/26
про застосування запобіжного заходу
20 березня 2026 року м. Снігурівка
Слідчий суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю слідчої ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 (в режимі відеоконференці),
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снігурівка клопотання слідчої СВ ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ще Васильки, Снігурівського району, Миколаївської області, громадянина України, українця, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину - сина ОСОБА_6 , 2025 р.н., з середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК раніше не судимого,
підозрюваного у кримінальному провадженні № 62024050010002190 від 10 травня 2024 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
встановив:
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.5 ст.407 КК України, за наступних обставин.
10.08.2023 солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, проходячи військову службу на посаді стрілець-номеру обслуги 1 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, всупереч вимог закону, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків з військової служби в умовах воєнного стану, на порушення вимог ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби в умовах воєнного стану, нез'явився вчасно з відпустки до пункту тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , що розташована на за адресою: АДРЕСА_3 , та незаконно перебував поза його межами, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, прихованням своєї належності до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який нез'явився вчасно на військову службу, до 09 год. 00 хв. 28.02.2026, коли прибув ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області та заявив про себе, як про військовослужбовця, який нез'явився вчасно на службу.
Постановою першого заступника керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 від 22 грудня 2025 року визначено підслідність кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, у кримінальному провадженні № 62024050010002190 від 10 травня 2024 року, іншому органу досудового розслідування, а саме ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, з визначенням органу, який буде здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування Миколаївську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону.
28 лютого 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України - не з'явлення вчасно на службу тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
18 березня 2026 року слідчий звернулася до суду з клопотанням про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою запобігання спробам з боку підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Наявність вказаних у клопотанні ризиків, а саме передбачених п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, а тому, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування, здійснити виїзд на непідконтрольну Україні територію Луганської, Донецької областей чи АР Крим, або на окуповану територію. Крім того, ОСОБА_5 не маючи обмежень у пересуванні буде мати можливість особисто або через своїх колег, які є військовослужбовцями військової частини, до дачі завідомо неправдивих показів, які виправдовують його, чим перешкоджати встановленню істини у провадженні, чи взагалі схиляти до відмови давати свідчення, а також інших можливих свідків, які дотепер не допитані, але підлягають допиту за обставинами кримінального провадження, які йому достовірно відомі. Зазначене беззаперечно підтверджується, крім іншого, способом вчинення вказаного кримінального правопорушення - умисним злочином. Разом з тим, на даний час не проведено всіх необхідних і можливих слідчих дій з метою отримання доказів вини підозрюваного, що в свою чергу надасть змогу підозрюваному, враховуючи його ознайомлення з матеріалами даного клопотання, змогу вжити заходи до перешкоджання об'єктивності досудового розслідування.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала.
Підозрюваний ОСОБА_5 просив про інший більш м"який запобіжний захід, оскільки вину у вчиненому визнає, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, двоє з яких діти співмешканки, неофіціно працевлаштований у фермера на обробітку землі, середній дохід 10-20 тис.грн. залежно від сезону, співмешканка з дітьми зареєстровані як ВПО, отримують відповідну допомогу, інших доходів немає; був засуджений за ч.1 ст.309 КК, штраф сплатив.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по ним, заслухавши думку сторін, приходжу до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього кодексу, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В ході кримінального провадження встановлені обставини, які є достатніми для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, на момент її повідомлення.
Підставами для підозри є матеріали службового розслідування військової частини НОМЕР_1 ; протоколи допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
У даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України. За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Отже, ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який вчиняв протягом тривалого часу з 10.08.2023 по 28.02.2026 року, повернення на військову службу категорично не бажає, зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, високою є вірогідність існування ризику того, що він може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.
Крім того, підозрюваний може незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, зокрема особисто або через своїх колег, які є військовослужбовцями військової частини, схиляти до дачі завідомо неправдивих показів, які виправдовують його, чим перешкоджати встановленню істини у провадженні, чи взагалі схиляти до відмови давати свідчення, а також інших можливих свідків, які дотепер не допитані, але підлягають допиту за обставинами кримінального провадження, які йому достовірно відомі.
Разом з тим, твердження про те, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, ґрунтується на припущеннях, а тому слідчий суддя такі не приймає.
Проте, судом не встановлено обставин, які б дали підстави вважати, що належну процесуальну поведінку підозрюваного може забезпечити більш м'який запобіжний захід. Конкретні обставини кримінального провадження, високий ступінь суспільної небезпеки інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, висока вірогідність вчинення ним ризику переховування від органу досудового росзслідування або суду, що може зашкодити кримінальному провадженню, виправдовують застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у межах строку досудового розслідування.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченому ст. 109-114-2, ст.258-258-6, ст. 260, ст. 261, ст. 402-405, ст.407, ст.408,ст.429, ст.437-442 КК України.
Автоматична відмова в застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі "S.B.C. v. the UK" п. п. 23-24).
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що застава - це процесуальна, а не каральна міра. У справах "Істоміна проти України" та "Гафа проти Мальти" суд фактично підкреслив, що розмір застави має бути доступним для конкретної особи.
Відповідно до вимог ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і, щодо особи підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину застава визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Беручи до уваги наявні дані про особу підозрюваного, його сімейний та матеріальний стан, обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_5 заставу, як альтернативний запобіжний захід, у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Враховуючи наведене, суд вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню частково.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.176-179,182,183,184,186-187,193-194,196,205,395 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28 квітня 2026 року (включно).
Встановити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560,00 гривень.
На підставі ч.5 ст.194 КПК у разі внесення застави, покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду;
2) не відлучатися із населеного пункту за місцем проживання (с. Мирне (Першотравневе) Баштанський район Миколаївська область) без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживаня чи роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
У разі внесення застави ОСОБА_5 підлягає негайному звільненню з-під варти та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Встановити термін дії покладених судом на ОСОБА_5 обов'язків до 28 квітня 2026 року, який починається з моменту звільнення його з-під варти після внесення застави.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що у разі невиконання ним покладених на нього цією ухвалою обов'язків, застава звертається у дохід держави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Ухвала підлягає негайному виконанню Снігурівським ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області після її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту оголошення.
Строк дії ухвали - до 28 квітня 2026 року (включно).
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення, а підозрюваним - в той же строк з дня отримання ним копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1