Справа №485/488/26
Провадження № 1-кс/485/113/26
про застосування запобіжного заходу
20 березня 2026 року м. Снігурівка
Слідчий суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю слідчої ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снігурівка клопотання слідчого СВ ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Калинівка, Снігурівського району, Миколаївської області, громадянина України, українця, з повною середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у кримінальному провадженні № 12025152310004552 від 28 січня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
встановив:
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.5 ст.407 КК України, за наступних обставин.
ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, який зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні "солдат", на порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про оборону України", ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитись від обов'язків військової служби, 03.01.2024 вчасно не повернувся домісця несення служби, а саме місце тимчасової дислокації підрозділу, а саме ВЧ НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , в умовах воєнного стану, та ухилявся від проходження військової служби понад три доби, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з обов'язками військової служби.
Постановою від 30 жовтня 2025 року першого заступника керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 визначено підслідність кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, у кримінальному провадженні № 12025152310004552 від 28 січня 2025 року, іншому органу досудового розслідування, а саме ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, з визначенням органу, який буде здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування Миколаївську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону.
18 березня 2026 року ОСОБА_9 затримано в порядку ст.208 КПК України.
18 березня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України - не з'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
19 березня 2026 року слідча звернулася до суду з клопотанням про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою запобігання спробам з боку підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інше кримінальне правопорушення, чи продовжувати злочин за яким він підозрюється.
Наявність вказаних у клопотанні ризиків, слідча обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. У зв'язку з чим, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування, здійснити виїзд на непідконтрольну Україні територію Луганської, Донецької областей чи АР Крим, або на окуповану територію. Не маючи обмежень у пересуванні підозрюваний буде мати можливість особисто або через своїх колег, які є військовослужбовцями військової частини, до дачі завідомо неправдивих показів, які виправдовують його, чим перешкоджати встановленню істини у провадженні, чи взагалі схиляти до відмови давати свідчення, а також інших можливих свідків, які дотепер не допитані але підлягають допиту за обставинами кримінального провадження, які йому достовірно відомі. Зазначене беззаперечно підтверджується, крім іншого, способом вчинення вказаного кримінального правопорушення - умисним злочином. на даний час не проведено всіх необхідних і можливих слідчих дій з метою отримання доказів вини підозрюваного. Знаходячись на свободі військовослужбовець дізнавшись від органу досудового розслідування про здобуті в ході слідства докази на обґрунтованість його підозри та виявлені під час слідства обставини кримінального правопорушення, наявні у наданих йому додатках до клопотання про обрання запобіжного заходу, може вживати заходи до перешкоджання об'єктивності досудового розслідування. Будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , в умовах воєнного стану, вбачає за можливе грубе порушення військової дисципліни, як одного із основних принципів будови Збройних Сил України, що свідчить про його стійку злочинну спрямованість та не усвідомлення невідворотності покарання за скоєне ним кримінальне правопорушення, у звязку з чим, ОСОБА_5 , може спробувати ухилитися від кримінальної відповідальності. При цьому, обвинувачений усвідомлюючи, що він зобов'язаний повернутись до військової частини де за ним повинна бути закріплена зброя та боєприпаси, може використати їх при вчиненні в інших злочинних цілях. Крім зазначеного, у разі переховування від правоохоронних органів, а значить і від військової служби, такі дії можуть набути повторних ознак злочинів, передбачених ст.ст. 407, 408 КК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечень щодо клопотання не мав. Зазначив, що вину у вчиненому визнає. Повернутися на службу не бажає. Має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Працевлаштований неофіційно, середньомісячний дохід складав близько 12 тис.грн. Решта доходу сім"ї соціальні допомоги. Його батьки інших доходів, крім пенсії не мають.
Захисник ОСОБА_6 просив застосувати до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по ним, заслухавши думку сторін, приходжу до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього кодексу, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В ході кримінального провадження встановлені обставини, які є достатніми для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, на момент її повідомлення.
Підставами для підозри є матеріали службового розслідування військової частини НОМЕР_1 ; протокол допиту свідка ОСОБА_10 .
У даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України. За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Отже, ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який вчиняв протягом тривалого часу з 03.01.2024 по 18.03.2026 року, повернення на військову службу категорично не бажає, зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, високою є вірогідність існування ризику того, що він може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.
Крім того, підозрюваний може незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, зокрема особисто або через своїх колег, які є військовослужбовцями військової частини, схиляти до дачі завідомо неправдивих показів, які виправдовують його, чим перешкоджати встановленню істини у провадженні, чи взагалі схиляти до відмови давати свідчення, а також інших можливих свідків, які дотепер не допитані, але підлягають допиту за обставинами кримінального провадження, які йому достовірно відомі.
Разом з тим, твердження про те, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжувати злочин за яким він підозрюється, ґрунтується на припущеннях, а тому слідчий суддя такі не приймає. Вказані ризики є недоведеними. Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_5 підозрюється закінчений, продовжити проходження військової служби не бажає, службове розслідування за фактом самовільного залишення військовою частиною завершене.
Проте, судом не встановлено обставин, які б дали підстави вважати, що належну процесуальну поведінку підозрюваного може забезпечити більш м'який запобіжний захід. Конкретні обставини кримінального провадження, високий ступінь суспільної небезпеки інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, висока вірогідність вчинення ним ризику переховування від органу досудового росзслідування або суду, що може зашкодити кримінальному провадженню, виправдовують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у межах строку досудового розслідування.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченому ст. 109-114-2, ст.258-258-6, ст. 260, ст. 261, ст. 402-405, ст.407, ст.408,ст.429, ст.437-442 КК України.
Автоматична відмова в застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі "S.B.C. v. the UK" п. п. 23-24).
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що застава - це процесуальна, а не каральна міра. У справах "Істоміна проти України" та "Гафа проти Мальти" суд фактично підкреслив, що розмір застави має бути доступним для конкретної особи.
Відповідно до вимог ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і, щодо особи підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину застава визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Беручи до уваги наявні дані про особу підозрюваного, його сімейний та матеріальний стан, обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_5 заставу, як альтернативний запобіжний захід, у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Враховуючи наведене, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню частково.
На підставі викладеного і керуючись ст.176-179,182,183,184,186-187,193-194,196,205,395 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Клопотання слідчого СВ ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16 травня 2026 року (включно).
Встановити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560,00 гривень.
На підставі ч.5 ст.194 КПК у разі внесення застави, покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду;
2) не відлучатися із населеного пункту за місцем проживання ( АДРЕСА_1 ) без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживаня чи роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_10 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
У разі внесення застави ОСОБА_5 підлягає негайному звільненню з-під варти та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Встановити термін дії покладених судом на ОСОБА_5 обов'язків до 16 травня 2026 року, який починається з моменту звільнення його з-під варти після внесення застави.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що у разі невиконання ним покладених на нього цією ухвалою обов'язків, застава звертається у дохід держави.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Дві копії ухвали направити для виконання до ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор" та для вручення обвинуваченому ОСОБА_5
Слідчий суддя ОСОБА_1