Дата документу 09.03.2026 Справа № 334/1623/26
Єдиний унікальний №334/1623/26
Провадження №11-сс/807/289/26 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1
09 березня 2026 року місто Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду ОСОБА_1 , вирішуючи питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_2 від 02 березня 2026 року,
05 березня 2026 року на адресу Запорізького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга підозрюваного ОСОБА_2 від 02 березня 2026 року.
Вказана апеляційна скарга підлягає поверненню з таких підстав.
Статтею 396 КПК України передбачені вимоги до апеляційної скарги.
Зокрема, відповідно до вимог ч.2 ст.396 КПК України, в апеляційній скарзі зазначаються: 1) найменування суду апеляційної інстанції; 2) прізвище, ім'я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив; 4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; 5) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів; 6) перелік матеріалів, які додаються.
Проте, подана ОСОБА_2 апеляційна скарга вищезазначеним вимогам закону не відповідає, оскільки в цій скарзі не зазначено, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість оскарженого судового рішення, також, в скарзі взагалі не сформульовані вимоги апелянта з урахуванням повноважень та компетенції суду апеляційної інстанції, визначених законом.
Окрім того, відповідно до частини першої статті 29 КПК України, кримінальне провадження здійснюється державною мовою.
Частиною першою статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Статтею 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII (далі-Закон) регламентовано, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, а у ч.6 ст.13 Закону вказано, що органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом. У судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (частини 1, 2 статті 14 цього Закону).
За змістом ст.12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.
Рішенням Конституційного суду України від 14 липня 2021 року (справа № 1-179/2019(4094/19) встановлено, що володіти українською мовою як мовою свого громадянства - обов'язок кожного громадянина України. При цьому кожен громадянин України є вільним у виборі мови або мов для приватного спілкування.
Водночас, у рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа №10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Відповідно до частини третьої статті 29 КПК України, слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.
При оскарженні судового рішення до апеляційного суду скарга має бути викладена українською мовою чи в перекладі на державну мову.
З огляду на зазначене, апеляційна скарга повинна бути викладена державною (українською) мовою.
Такий правовий висновок викладений в ухвалі Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 вересня 2022 року ЄУН 521/12324/18 та є обов'язковим для інших судів.
Проте, вищевказана апеляційна скарга подана без дотримання вищевказаних вимог закону, оскільки ця скарга складена недержавною мовою.
Разом з цим, кримінальним процесуальним законодавством не передбачено можливості залишення без руху апеляційних скарг, поданих на ухвали слідчих суддів, для усунення недоліків апеляційної скарги.
Викладене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 18 листопада 2019 року в справі №686/24639/17.
В свою чергу, вищевказані недоліки апеляційної скарги ОСОБА_2 унеможливлюють прийняття цієї скарги до розгляду.
Згідно з вимогами ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Отже, з урахуванням того, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не відповідає вимогам, які визначені у ч.2 ст.396 КПК України, а також через те, що ця апеляційна скарга складена недержавною мовою, що позбавляє можливості апеляційний суд прийняти таку скаргу до провадження та призначити судове засідання щодо її розгляду, вказана апеляційна скарга разом з доданими до неї документами підлягає поверненню особі, яка її подала.
В свою чергу, повернення апеляційної скарги не позбавляє апелянта права повторного звернення до суду апеляційної інстанції з дотриманням вимог та в порядку, визначених КПК України.
Керуючись ст.396, ст.399 КПК України, суддя-доповідач
апеляційну скаргу ОСОБА_2 від 02 березня 2026 року, яка надійшла на адресу Запорізького апеляційного суду, повернути особі, що її подала - ОСОБА_2 .
Копію ухвали надіслати ОСОБА_2 разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а ОСОБА_2 , який тримається під вартою - в той самий строк, який відраховується з дня вручення йому копії ухвали.
Суддя Запорізького
апеляційного суду ОСОБА_1