19 березня 2026 рокуселище ПетровеСправа №: 941/136/26
Провадження № 1-в/941/75/26
Колегія суддів Петрівського районного суду Кіровоградської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
судді - ОСОБА_2
судді - ОСОБА_3
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
засудженого - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
представника ДУ «Петрівська ВК (№ 49) - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Петрове в режимі відеоконференцзв'язку подання Державної установи «Петрівська виправна колонія (№ 49)» про заміну засудженому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у вигляді довічного позбавлення волі на більш м'яке у виді позбавлення волі на певний строк,-
До Петрівського районного суду Кіровоградської області надійшло подання ДУ «Петрівська виправна колонія (№ 49)» про заміну засудженому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у вигляді довічного позбавлення волі на більш м'яке у виді позбавлення волі на певний строк.
Подання мотивоване тим, що ОСОБА_6 був засуджений 31.01.2002 апеляційним судом Чернігівської області за ч.3 ст.185; п.«а» ст.93; ч.3 ст.142; ст.42; ст.43 (в редакції 1960) КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
20.08.2024 засуджений ОСОБА_6 прибув до ДУ «Петрівська виправна колонія (№ 49)» та був розподілений в сектор для тримання чоловіків засуджених до довічного позбавлення волі. За час відбування покарання в установі порушень вимог режиму не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Стягнень не має. Має 2 (два) заохочення правами начальника установи за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки.
Засуджений ОСОБА_6 , сумлінною поведінкою та ставленням до режиму відбування покарання, став на шлях виправлення і заслуговує заміни невідбутої частини покарання більш м'яким у виді позбавлення волі призначеного судом строку покарання, а тому адміністрація державної установи відповідно до ч.5 ст.82 КК України просила суд замінити невідбуту частину покарання більш м'яким у виді призначеного судом строку покарання стосовно вказаного засудженого.
Представник ДУ «Петрівська виправна колонія (№ 49)» подання підтримав. Також вказав, що засуджений виявив намір здобути спеціальність «кравець» та працювати на швейній дільниці.
Прокурор не заперечив проти подання державної установи, зазначивши, що засуджений відбув мінімально необхідний строк та за час відбування покарання дійсно став на шлях виправлення. Однак з врахування того, що засуджений за вироком суду має позов на суму 7800,00 грн., та станом на час розгляду подання за своєї ініціативи не вчиняв дій щодо сплати заборгованості за позовом, просив суд застосувати заміну довічного позбавлення волі на позбавлення волі на максимально визначений ст.82 КК України строк, а саме на 20 років.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 та його захисник подання державної установи підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити. Щодо несплати заборгованості за позовом захисник вказала на той факт, що виконавчі листи до установи не надходили, а отже потерпілі своїм правом на стягнення призначених вироком сум не скористались.
Колегія суддів, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали подання, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 був засуджений 31.01.2002 апеляційним судом Чернігівської області за за ч.3 ст.185; п.«а» ст.93; ч.3 ст.142; ст.42; ст.43 (в редакції 1960) КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
Ухвалою Верховного Суду України від 23.04.2002 вирок апеляційного суду Чернігівської області від 31.01.2002 року залишено без зміни.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 15.02.2018 зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 14.08.2001 по 23.04.2002 включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Початок строку: 13.08.2001. Кінець строку: довічно
ОСОБА_6 раніше був судимий:
20.02.1997 Ніжинським міським судом Чернігівської області за ст.140 ч.3, 46-1 КК України до 3 років позбавлення волі з відстрочкою виконання покарання на 2 роки;
30.09.1997 Ніжинським міським судом Чернігівської області за ст.141 ч.3, 44, 43 КК України (у редакції 1960) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 08.09.2000 на підставі ст.53 КК України умовно - достроково на 10 місяців.
На день розгляду комісії від 03.02.2026 фактично відбута частина строку покарання засудженим ОСОБА_6 складає - 24 роки 11 місяців 29 днів.
Відбуваючи міру кримінального покарання в місцях позбавлення волі засуджений ОСОБА_6 характеризується наступним чином.
З 21.08.2001 тримався в ДУ «Новгород-Сіверський слідчий ізолятор», за час перебування в установі порушень вимог режиму відбування покарання не допускав до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Заохочень не мав.
З 14.09.2001 тримався в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор», за час перебування в установі порушень вимог режиму відбування покарання не допускав до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Заохочень не мав.
З 02.10.2001, перебуваючи в ДУ «Новгород-Сіверський слідчий ізолятор», за час тримання в установі порушень встановленого режиму не допустив, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Заохочень не мав.
з 09.01.2002 тримався в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор», за час тримання в установі порушень вимог режиму відбування покарання не допускав. Заохочень не мав.
З 20.01.2005 тримався в ДУ «Єнакіївська виправна колонія (№ 52)». За час перебування в установі порушень режиму відбування покарання не допускав. Мав 2 (два) заохочення правами начальника установи за дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці.
З 08.12.2015 відбував покарання в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)». За час перебування в установі порушень встановленого режиму не допускав. Заохочень не мав.
З 13.02.2016 відбував покарання в ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)». За час перебування в установі порушень допустив 1 (одне) порушення встановленого режиму, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника установи. Порушення виражалось у зберіганні мобільного телефону. Стягнення погашено у встановленому законом порядку. Мав 3 (три) заохочень правами начальника установи за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки.
20.08.2024 прибув до ДУ «Петрівська виправна колонія (№ 49)» та був розподілений в сектор для тримання чоловіків засуджених до довічного позбавлення волі. За час відбування покарання в установі порушень вимог режиму не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Стягнень не має. Має 2 (два) заохочення правами начальника установи за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки.
На профілактичному обліку в установі не перебуває.
Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи.
Бере активну участь у програмах. Усвідомлює, що саме треба змінювати, бере участь в реалізації плану індивідуальної роботи. Має позитивні плани на майбутнє, активно їх впроваджує в своєму житті, мас позитивні результати реалізації планів.
Соціальні зв'язки підтримує з матір'ю та сестрою.
У взаємовідносинах із засудженими не конфліктний, спілкується на рівних, товариський, на критику на свою адресу реагує адекватно. За характером спокійний, врівноважений.
Утримує у чистоті та порядку спальне місце, завжди має охайний зовнішній вигляд.
Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, та здійснює за ними належний догляд, використовує їх тільки за призначенням.
Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок.
За вироком суду має позов на загальну суму 7800,00 грн. Виконавчі листи до установи не надходили.
З 20.08.2024 року по теперішній час в установі не був працевлаштований (заява на працевлаштування від засудженого не надходила), дохід у вигляді заробітної плати не отримував.
Ризики вчинення засудженим повторного кримінального правопорушення та ймовірної небезпеки для суспільства оцінюються як середні.
Згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого та висновку комісії слідує, що з урахуванням аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи засуджений став на шлях виправлення (довів своє виправлення) та має бути представлений до заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, умовно-дострокового звільнення від відбування покараня або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким (ст.ст.81, 82 КК України). Загальна кількість балів засудженого становить 79 балів, що є вищим, аніж мінімально необхідні 65 балів.
З витягу протоколу № 3 від 29.01.2026 засідання комісії «Петрівська виправна колонія (№ 49)» вбачається, що комісія постановила направити до суду матеріали щодо заміни засудженому ОСОБА_6 невідбутої частини покарання більш м'яким (ст.82 КК України).
Згідно ч.2 ст.4КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Частиною 1 ст.64 КК України визначено, що довічне позбавлення волі призначається за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених КК України, якщо суд не знайде можливим застосувати покарання у виді позбавлення волі на певний строк. При цьому, довічний характер даного покарання не є абсолютним, оскільки у передбачених законом випадках можлива його заміна іншим видом покарання.
Згідно ч.1 ст.82 КК України, невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м'яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
Відповідно ч.3 ст.82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
На підставі ч.5 ст. 82 КК України, покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено на покарання у виді позбавлення волі строком від п'ятнадцяти до двадцяти років, якщо засуджений відбув не менше п'ятнадцяти років призначеного судом покарання.
Згідно з ч. 1, 3 ст.6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Частиною 2 ст.67 КВК України встановлено, що засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Вимогами п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26 квітня 2002 р. визначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Матеріали про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, у зв'язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної комісії (п.13 постанови Пленуму ВСУ № 2 від 26 квітня 2002 р.).
Згідно положень п.17 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 р., суду слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребі у наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким.
Згідно ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Як вбачається з Методики визначення ступеня виправлення засудженого, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 19 січня 2023 року №294/5, ця Методика визначає єдині підходи до визначення ступеня виправлення засуджених, щодо яких може бути застосовано заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким (далі - заміна покарання) відповідно до статей 81, 82 Кримінального кодексу України, та в інших випадках, передбачених кримінально-виконавчим законодавством, для визначення ступеня виправлення засудженого.
Підсумовуючи викладене та враховуючи, що згідно даної Методики визначення ступеня виправлення засуджений став на шлях виправлення (довів своє виправлення) та може бути представлений до заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, колегія суддів приходить до висновку про можливість замінити ОСОБА_6 покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі строком на 17 років.
Визначаючи строк покарання у виді позбавлення волі саме у 17 років, судом було враховано дані про особу засудженого, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, який оцінюється як середній, ризик його ймовірної небезпеки для суспільства, який оцінюється як середній, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а також те, що засуджений мав одне дисциплінарне стягнення за порушення встановленого порядку відбування покарання, яке погашене у встановленому законом порядку, що в свою чергу вказує на той факт, що засуджений не завжди дотримувався встановленого порядку відбування покарання.
Керуючись ст.6 КВК України, ст.82 КК України, ст.ст.371, 372, 376, 537, 539 КПК України, колегія суддів, -
Подання Державної установи «Петрівська виправна колонія (№ 49)» про заміну засудженому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у вигляді довічного позбавлення волі на більш м'яке у виді позбавлення волі на певний строк - задовольнити.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженому вироком апеляційного суду Чернігівської області від 31.01.2002 за ч.3 ст.185; п.«а» ст.93; ч.3 ст.142; ст.42; ст.43 (в редакції 1960) КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, замінити покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді позбавлення волі на строк 17 (сімнадцять) років.
Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі обчислювати з дня заміни покарання у виді довічного позбавлення більш м'яким покаранням у виді позбавлення волі, тобто з 19.03.2026.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 7 діб, через Петрівський районний суд Кіровоградської області, а засудженим в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3