20 березня 2026 року справа № 320/29319/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження клопотання представника Головного управління ДПС у м. Києві про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РВК «Версаль» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «РВК «Версаль» (далі Позивач та/або ТОВ «РВК «Версаль», Товариство) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі Відповідач 1 та/або ГУ ДПС у м. Києві, контролюючий орган), Державної податкової служби України (далі - Відповідач 2 та/або ДПС України) із позовом, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві №10754823/38882744 від 20.03.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 07.02.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України №22312/38882744/2 від 10.04.2024 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 07.02.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "РВК "Версаль" №1 від 07.02.2024 датою її фактичного подання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання. Витребувано докази від сторін.
13.09.2024 канцелярією суду зареєстровано відзиви на позовну заяву, які надійшли від Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України.
У відзиві на позовну заяву представником Відповідача 1 заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження, мотивоване тим, що розмір оскаржуваних рішень щодо відмови у реєстрації податкових накладних складає 1 200 460,00 грн.
Представником Товариства висловлено заперечення щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Вирішуючи означене клопотання, суд виходить з наступного.
За приписами статті 12 КАС України адміністративне судочинство
(далі - КАС України) здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 4 статті 257 КАС України, яка кореспондується із частиною 4 статті 12 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).
Аналізуючи спірні правовідносини суд зауважує, що ця справа не належить до категорії справ, які не можуть розглядатися за правилами спрощеного провадження у значенні згаданих статей, а тому суд, беручи до уваги передбачені частиною 3 статті 257 КАС України чинники, може розглянути її як за правилами загального позовного провадження, так і за правилами спрощеного позовного провадження, якщо дійде такого висновку.
Аналогічний правовий підхід до застосування норм процесуального права викладено в постанові Верховного Суду від 09.01.2024 у справі № 640/19582/21.
Разом з цим, суд наголошує, що предмет спору у даній справі не віднесений до категорій, перелічених у частині четвертій статті 12 КАС України та частині четвертій статті 257 КАС України.
Суд у наведеній частині наголошує, що Відповідач 1 помилково трактує положення частини четвертої статті 12 КАС України, оскільки останні стосуються оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд відмічає, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН не є рішенням на підставі якого суб'єктом владних повноважень може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника Відповідача 1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до частини п'ятої статті 243 КАС України окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду.
Керуючись статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі №320/29319/24.
2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.