Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2439/26
Номер провадження 1-кс/711/825/26
14 березня 2026 року
м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене начальником відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024250000000337 від 04.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.307 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інваліда 1 групи, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, не працюючого, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч.2, 3 ст.307 КК України, -
Старший слідчий ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , звернулася до слідчого суді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, без можливості внесення застави.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин придбав психотропну речовину - амфетамін, обіг якого обмежено, у невстановленій в ході досудового розслідування кількості, для подальшого збуту, тобто продажу за гроші фізичним особам, та зберігав його разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , в домоволодінні, за адресою: АДРЕСА_1 , з цією метою.
04.08.2025, близько 13 год. 13 хв. ОСОБА_5 , за допомогою мобільного телефону з абонентським номером НОМЕР_1 , шляхом розмов, використовуючи умовні слова, домовився (узгодив час та місце) про збут вказаної психотропної речовини ОСОБА_9 , який, достовірно знаючи, що ОСОБА_5 займається незаконним збутом амфетаміну, надав працівникам поліції добровільну згоду на участь у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки психотропної речовини, у якій і прийняв участь як покупець.
Після чого ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , взяв попередньо розфасовану останньою в згортки з фольги, психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, в кількості 4 шт. та передав ОСОБА_7 , з метою безпосереднього збуту ним вказаної речовини ОСОБА_9 .
У подальшому, 04.08.2025, близько 13 години 23 хвилини, ОСОБА_7 , зберігаючи при собі чотири згортки з фольги з порошкоподібною речовиною - амфетамін, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , під час зустрічі з ОСОБА_9 біля будинку, що за адресою: Черкаська область, Черкаський район,м. Сміла, вул. Північна Вокзальна, діючи згідно з попередніми домовленостями між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , отримав від ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 800 гривень, за що умисно, незаконно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, передав останньому поліетиленовий пакетик з чотирма згортками з фольги, в середині яких знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору, що є психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 0,250 г.
Придбану у ОСОБА_7 психотропну речовину, ОСОБА_9 цього ж дня добровільно видав працівникам поліції.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті психотропної речовини, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Він же, повторно діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин придбав психотропну речовину - амфетамін, обіг якого обмежено, у невстановленій в ході досудового розслідування кількості, для подальшого збуту, тобто продажу за гроші фізичним особам та зберігав його разом з ОСОБА_8 , в домоволодінні, за адресою: АДРЕСА_1 , з цією метою.
03.03.2026, близько 15 год. 09 хв. ОСОБА_5 , за допомогою мобільного телефону з абонентським номером НОМЕР_1 , шляхом розмов, використовуючи умовні слова, домовився (узгодив час та місце) про збут вказаної психотропної речовини ОСОБА_9 , який, достовірно знаючи, що ОСОБА_5 займається незаконним збутом амфетаміну, надав працівникам поліції добровільну згоду на участь у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки психотропної речовини, у якій і прийняв участь як покупець.
Після чого ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , взяв попередньо розфасовану останньою в згортки з фольги, психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, в кількості 4 шт. та передав ОСОБА_8 , з метою безпосереднього збуту нею вказаної речовини ОСОБА_9 .
У подальшому, 03.03.2026, близько 15 години 18 хвилини, ОСОБА_8 , зберігаючи при собі чотири згортки з фольги з порошкоподібною речовиною - амфетамін, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , під час зустрічі з ОСОБА_9 , біля будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 , діючи згідно з попередніми домовленостями між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , отримала від ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 800 гривень, за що умисно, незаконно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, передала останньому поліетиленовий пакетик з чотирма згортками з фольги, в середині яких знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору, що є психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 0,245 г.
Придбану у ОСОБА_8 психотропну речовину, ОСОБА_9 цього ж дня добровільно видав працівникам поліції.
Також він, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин придбав психотропну речовину - амфетамін, обіг якого обмежено, у невстановленій в ході досудового розслідування кількості, для подальшого збуту, тобто продажу за гроші фізичним особам, та зберігав його разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , в домоволодінні, за адресою: АДРЕСА_1 , з цією метою.
12.03.2026, близько 14 год. 24 хв. ОСОБА_5 , за допомогою мобільного телефону з абонентським номером НОМЕР_1 , шляхом розмов, використовуючи умовні слова, домовився (узгодив час та місце) про збут вказаної психотропної речовини ОСОБА_9 , який, достовірно знаючи, що ОСОБА_5 займається незаконним збутом амфетаміну, надав працівникам поліції добровільну згоду на участь у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки психотропної речовини, у якій і прийняв участь як покупець.
Після чого ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , дав вказівку ОСОБА_10 взяти психотропну речовину і збути ОСОБА_9 , на що ОСОБА_10 погодився і взяв попередньо розфасовану ОСОБА_8 в згортки з фольги, психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, в кількості 5 шт., з метою безпосереднього збуту ним вказаної речовини ОСОБА_9 .
У подальшому, 12.03.2026, близько 14 години 32 хвилини, ОСОБА_10 , зберігаючи при собі п'ять згортків з фольги з порошкоподібною речовиною - амфетамін, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , під час зустрічі з ОСОБА_9 в квартирі, що за адресою: АДРЕСА_1 , діючи згідно з попередніми домовленостями між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , отримав від ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 1000 гривень, за що умисно, незаконно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, передав останньому поліетиленовий пакетик з чотирма згортками з фольги, в середині яких знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору, що є психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 0,225 г.
Придбану у ОСОБА_10 психотропну речовину, ОСОБА_9 цього ж дня добровільно видав працівникам поліції.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті психотропної речовини, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повторно.
Також він, повторно, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, придбали психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, для подальшого збуту, яку зберігали до 12.03.2026 в будинку за адресою: АДРЕСА_3 .
Так ОСОБА_5 в невстановлений в ході досудового слідства час та місці придбав невстановлену кількість психотропної речовини, після чого передав ОСОБА_8 , не пізніше як 12.03.2026 року, для фасування, з метою подальшого збуту вищевказаною групою осіб.
Після чого, 12.03.2026 в період часу з 15 год. 40 хв. по 17 год. 32 хв. працівниками поліції у ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , виявлено та вилучено в коробці в шафі кімнати - поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною, яка є психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 28,880 г., яка відповідно до таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом МОЗ України 01.08.2000 № 188, є особливо великими розмірами, яку ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , повторно, зберігали з метою подальшого збуту.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, а саме у: незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту психотропної речовини, в особливо великому розмірі, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.
12.03.2026 ОСОБА_5 затриманий згідно ст.208 КПК України.
13.03.2026 ОСОБА_5 повідомлений про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, 3 ст.307 КК України.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень підтверджується: розсекреченими протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: обстеження публічно недоступних місць, (протокол №4308/14/22-2025 від 08/07/2025); візуальне спостереження (протокол № 6148/14/22-2025 від 08.10.2025; № 6150/14/22-2025 від 08.10.2025;); зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (протокол № 1464/14/22-2025 від 07.03.2025; 6189/14/22-2025 від 09.10.2025; 6331/14/22-2025 від 09.10.2025); контроль за вчиненням злочину (протокол № 4858/14/05-2025 від 04.08.2025); висновками експерта № СЕ-19/124-25/12657-НЗПРАП; СЕ-19/124-26/2699-НЗПРАП; СЕ-19/124-26/3014-НЗПРАП; допитом свідка ОСОБА_9 , протоколами обшуку від 12.03.2026 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Санкцією ч.2 ст.307 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Санкцією ч.3 ст.307 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти з конфіскацією майна.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1, 3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Так, метою застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам з його боку переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, застосування вказаного запобіжного заходу також унеможливить незаконний вплив на свідків та понятих підозрюваним ОСОБА_5 , адже останні були залучені при проведенні слідчих дій за участю підозрюваної, а також на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, з якими, відповідно до матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_5 систематично і тісно спілкується з приводу зберігання та збуту психотропних речовин та наркотичних засобів.
Ураховуючи, що ОСОБА_5 є працездатною особою, однак не працює і офіційних доходів не має, вказане може свідчити про те, що діяльність, пов'язана з незаконним обігом психотропної речовини та наркотичних засобів, є джерелом його доходу, а тому підозрюваний, перебуваючи на волі, може продовжити таку злочинну діяльність, вчиняючи нові корисливі злочини у цій сфері.
Крім цього, наразі не встановлено вичерпного кола осіб, причетних до вчинення злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_5 , а тому, перебуваючи на волі, він матиме можливість спілкуватись з такими особами, чим буде перешкоджати встановленню всіх обставин даних злочинів.
Таким чином, органом досудового розслідування відповідно до п.4 ч.1 ст.184 КПК України встановлено наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч 1 ст.177 КПК України.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків з метою схилити останніх до надання завідомо неправдивих показань, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи, що він офіційно не працює та підозрюється у вчиненні тяжких умисних злочинів з корисливих мотивів, запобігти наведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків не здатен жоден більш м'який запобіжний захід, окрім як тримання під вартою.
Таким чином, орган досудового розслідування вважає необхідним застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 виключно у вигляді тримання під вартою, без застави, оскільки лише такий запобіжний захід належним чином попередить настання ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Разом з цим, при обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, з урахуванням обставин кримінального провадження, необхідно визначити підозрюваному заставу, яка буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у останньої бажання перешкоджати досудовому розслідування у кримінальному провадженні та в повному обсязі виконувати покладені на неї процесуальні обов'язки та відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України визначити заставу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У вказаному випадку застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків.
Крім того, орган досудового розслідування вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 ряд обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду/слідчого судді;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;
- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) зі свідками, експертами, а також іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та пояснив, що здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024250000000337 від 04.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.307 КК України. Встановлено, що організатором вчинення кримінальних правопорушень є ОСОБА_5 не дивлячись на стан здоров'я, ОСОБА_5 особисто здійснював закупку у інших осіб наркотичні засоби та за допомогою інших осіб розповсюджував серед бажаючих. Особисто контролював, приймав замовлення та розпоряджався щодо продажу, було три особи, хто розповсюджував, однак він один приймав замовлення. При обшуку у ОСОБА_5 виявили сліди змиву наркотичних засобів в унітаз. Наведені дані обґрунтовують підозру. Ризики слідують від того, що він є організатором. Добре все продумав, відносно особи направлено 5 справ до суду, однак чотири із них закриті застосуваннями примусових заходів медичного характеру. Що підтверджує ризик продовження кримінальної діяльності. Додав, що він є інвалідом першої групи, має можливість виїзду за кордон. Має постійно людей, які йому допомагають та здійснюють догляд. А також ризик впливу на свідків. Просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою без права внесення застави.
Слідчий ОСОБА_4 , в судовому засіданні підтримала думку прокурора. Звернула увагу на систематичність, було зроблено три оперативні закупки, що формує підозру. При обшуку та і по результатам НСРД у ОСОБА_5 на вході у квартиру стояли номера карток надруковані, на які скидали гроші його клієнти.
Адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні вказав, що не проти запобіжного заходу, однак проти утримання під вартою. Додав, що він проживає за місцем прописки. Звертає увагу на стан здоров'я із народження мав інвалідність другої групи. Має ножове порання, яке тягне наслідки. Тому потрібні постійні реабілітації. Просить врахувати та засотувати цілодобовий домашній арешт із застосуванням засобів контролю, так як вважає ризики не доведеними.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника. Повідомив, що медичні показання не можуть узгоджуватися із триманням під вартою, просить врахувати стан здоров'я, підтвердив, що сам переміщувався. Потребує догляду, сам не справиться.
Згідно ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Черкаській області за процесуального керівництва Черкаської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024250000000337 від 04.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.307 КК України.
Так, органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
ч.2 ст.307 КК України, які, згідно ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна;
ч.3 ст.307 КК України, які, згідно ст.12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти з конфіскацією майна.
12.03.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.
13.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.307 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: розсекреченими протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: обстеження публічно недоступних місць, (протокол №4308/14/22-2025 від 08/07/2025);візуальне спостереження (протокол № 6148/14/22-2025 від 08.10.2025; № 6150/14/22-2025 від 08.10.2025;); зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (протокол № 1464/14/22-2025 від 07.03.2025; 6189/14/22-2025 від 09.10.2025; 6331/14/22-2025 від 09.10.2025); контроль за вчиненням злочину (протокол № 4858/14/05-2025 від 04.08.2025); висновками експерта № СЕ-19/124-25/12657-НЗПРАП; СЕ-19/124-26/2699-НЗПРАП; СЕ-19/124-26/3014-НЗПРАП; допитом свідка ОСОБА_9 , протоколами обшуку від 12.03.2026 та іншими матеріалами кримінального провадження.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.307 КК України є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви №12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
З положень п.1 ч.1 ст.178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.
Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".
Крім того у п.48 рішення "Чеботарь проти Молдови" №35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні та продовжити кримінальне правопорушення у якому він підозрюється.
При встановленні наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за вчинення ОСОБА_5 ряду тяжких та особливо тяжких злочинів, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, зокрема у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2ст.307 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, та у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому враховуючи тяжкість можливого майбутнього покарання існує обґрунтований ризик, що він з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування, що вказує на ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
При цьому не надано доказів сторони захисту з приводу неможливості застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , також враховано, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, що суттєво впливає на суспільний інтерес до кримінального провадження. В умовах сьогодення, інтерес суспільства та значимість боротьби зі злочинами у сфері обігу наркотичних засобі, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення значно підвищився, про що вказують і активні дії держави, які допомогли виявити та затримати причетних до розповсюдження наркотичних засобів великої кількості осіб. Саме затримання є показником та гарантом для суспільства щодо запобігання подальшого вчинення подібних кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя вважає цілком обґрунтованим доводи слідчого та прокурора щодо наявності таких ризиків, як можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, та можливість незаконно впливати на понятих, свідків та інших підозрюваних в даному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_5 усвідомлює тяжкість можливого покарання і під тягарем відповідальності за скоєні кримінальні правопорушення, а також можливості бути засудженим до позбавлення волі, може залишити місце свого проживання, та таким чином останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може незаконно впливати на понятих, свідків та інших підозрюваних в даному кримінальному провадженні, з яким останній особисто знайомий, у зв'язку з чим останній перебуваючи на волі, матиме змогу контактувати з ними та незаконно впливати на нього, схиляючи до дачі завідомо неправдивих показань, шляхом підкупу, погроз чи іншого, а також останній зможе контактувати з іншими особами, ймовірно причетними до вчинення злочину, зокрема з особами, які є постачальниками психотропних речовин, з метою побудови власної версії виправдання своїх дій та вживати таким чином заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного розслідування кримінального провадження, що вказує на наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст.23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч.4 ст.95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Крім того, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: вчинити інші кримінальні правопорушення або продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, в яких ОСОБА_5 підозрюється, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, пов'язаних зі збутом наркотичних засобів, від яких отримував доходи, що в сукупності може спонукати його до продовження вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень чи вчинення інших, що свідчить про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваним та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу. Даний прибуток є єдиним та забезпечує йому діяльність і сприяння, наявність помічників та осіб, що здійснюють догляд за ним.
Слідчий суддя також бере до уваги й інформацію щодо особи підозрюваного, яку наводить сторона захисту, зокрема, що ОСОБА_5 , має постійне місце проживання, раніше не судимий, є інвалідом 2 групи з дитинства та інвалідом 1 А групи загального захворювання, не одружений, проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, наявність зазначених стороною захисту обставин, не можуть бути вирішальними, що могло б знизити цей ризик до маловірогідного чи до його виключення взагалі. Перебування у лежачому стані не заважало останньому налагодити дієву схему та залучити значну кількість осіб до цього. Також взято до уваги, що дані злочини документувалися значний проміжок часу, мають наявність достатніх доказів для обґрунтованої підозри, та підтверджують, що у разі потреби ОСОБА_5 особисто здійснював виїзд за наркотичними засобами для подальшого фасування та розповсюдження, а тому посилання на неможливість відбувати покарання на даний час не доведені та спростовуються поведінкою останнього.
В свою чергу, на підставі наданих матеріалів, слідчий суддя оцінює в сукупності всі обставини, зазначені у ч.1 ст.178 КПК України, та враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, особу підозрюваного, вік, стан здоров'я, сімейний стан.
При цьому, враховуючи суспільну небезпеку, інкримінованих органом досудового розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, яка, визначається тим, що такі дії призводять до неконтрольованого обігу наркотичних засобів, що спричиняє шкоду здоров'ю населення, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.
В той же час, слід врахувати, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Слідчий суддя приходить до висновку, з урахуванням наявності ризиків передбачених статтею 177 КПК України, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків. Крім того, слідчий суддя вважає, що є неможливим застосування до підозрюваного таких запобіжних заходів як особисте зобов'язання, порука чи домашній арешт.
Так, враховуючи особливості події кримінального правопорушення (місце, мету, спосіб, засоби вчинення, участь у його вчиненні, тощо), вбачається, що особисте зобов'язання не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки його поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування.
Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст.194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.
Домашній арешт не може бути застосований з огляду на те, що застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначеним ризикам, а особливо спілкування підозрюваного зі свідками, понятими та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, а також можливості вчинення інших протиправних діянь. При цьому, слід звернути увагу, що особливості події кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , свідчать, що ступінь ризику продовження протиправної поведінки підозрюваним, створює істотну загрозу іншим членам суспільства.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв'язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Що стосується клопотання сторони обвинувачення про перегляд відео обшуку проживання ОСОБА_5 та допит у якості свідка працівника поліції для підтвердження активних погроз підозрюваним, то дана підстава не знайшла свого підтвердження, так як належно доводиться доданими матеріалами до клопотання та в тій частині визнаються стороною захисту, про що було повідомлено у судовому засіданні, а тому не підлягають забезпеченню.
Підстав для застосування альтернативного запобіжного заходу у відповідності до положень ч.4 ст.183 Кодексу слідчий суддя, з урахуванням зазначеного вище, не знаходить.
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України,-
Клопотання старшого слідчого ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене начальником відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024250000000337 від 04.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.307 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без можливості внесення застави, тобто до 10.05.2026 включно.
Строк тримання під вартою обраховувати з моменту затримання - 12.03.2026.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, його захиснику, слідчому, прокурору, направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» МЮУ та/або ІТТ №1 м. Черкаси.
Строк дії ухвали визначити до 10.05.2026 включно.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде виготовлено та проголошено 18.03.2026.
Слідчий суддя: ОСОБА_1