Справа № 367/4975/25
Провадження по справі № 1-кп/367/121/2026
16 березня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ірпінь кримінальне провадження, відомості щодо якого 12.03.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111040000185, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Токівське Апостолівського району Дніпропетровської області, громадянина України, неодруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
встановив:
11.03.2025 о 18 год 55 хв, патрулюючи поблизу буд. № 7-Е по вул. Мінеральній в м. Ірпені Бучанського району Київської області, лейтенант поліції ОСОБА_6 та капрал поліції ОСОБА_7 у складі екіпажу «Акцент-211», на службовому автомобілі марки «Renault Duster», д.н.з. НОМЕР_1 , при виконанні покладених на них обов'язків з безперервного та цілодобового патрулювання території обслуговування з метою контролю за дотриманням учасниками дорожнього руху чинних правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху на території обслуговування відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, отримали повідомлення на планшетний пристрій про те, що водій ОСОБА_4 у нетверезому стані керує транспортним засобом. Під час відпрацювання виклику о 19 год 12 хв було виявлено транспортний засіб марки «Ford Transit» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 . Під час перевірки документів було встановлено, що ОСОБА_4 неодноразово позбавлений права керування транспортним засобом.
Зокрема, постановою Святошинського районного суду м. Києва від 02.09.2022 (справа № 758/4478/22), яка набрала законної сили 12.09.2022, на ОСОБА_4 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 34000 грн. з позбавленням права керування на строк 3 роки.
Також, постановою Ірпінського міського суду Київської області від 01.04.2024 (справа № 367/2110/24) на ОСОБА_4 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 40800 грн. з позбавленням права керування на строк 5 років.
Крім того, постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.05.2024 (справа № 369/6681/24), яка набрала законної сили 17.05.2024, на ОСОБА_4 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 40800 грн. з позбавленням права керування на строк 5 років.
Незважаючи на зазначені постанови Святошинського районного суду м. Києва від 27.09.2022, Ірпінського міського суду Київської області від 01.04.2024, Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.05.2024, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаних постанов суду, з метою не виконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість виконати постанови, підриваючи авторитет органів правосуддя України, у порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, ОСОБА_4 керував транспортним засобом марки «Ford Transit»» д.н.з. НОМЕР_2 , до моменту фактичної зупинки 11.03.2025 о 19 год 12 хв за адресою: вул. Мінеральна поблизу буд. № 7-Е в м. Ірпінь, Бучанського району, Київської області.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, а саме - умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
30.04.2025 між обвинуваченим та прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 було укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою обвинувачений та прокурор дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 382 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, беззастережного визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, а також покарання, яке повинен понести обвинувачений за ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500,00 грн.
У судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену з обвинуваченим.
Захисник у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим та прокурором, пояснив, що дана угода відповідає вимогам закону, укладена обвинуваченим у присутності захисника, добровільно.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив суду, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Просив суд затвердити угоду про визнання винуватості від 30.04.2025 і призначити йому узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, викладеного в обвинувальному акті, щиро розкаявся у вчиненому та запевнив, що більше не вчинить нового правопорушення.
Суд, дослідивши угоду про визнання винуватості, матеріали кримінального провадження, вислухавши доводи учасників судового розгляду, дійшов висновку про необхідність затвердження угоди про визнання винуватості з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
За змістом ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією). Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні вимоги, визначені статтею 472 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згоду обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, дата її укладення та підписи сторін.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.
Суд вважає, що при узгодженні в угоді про визнання винуватості міри покарання ОСОБА_4 у виді штрафу в межах санкції інкримінованої йому статті сторонами було враховано відомості щодо особи обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, та обставину, що пом'якшує покарання, якою є щире каяття, а також обставину, що обтяжує покарання, вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Таким чином, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений ОСОБА_4 може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, наявні фактичні підстави для визнання винуватості, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.
За таких підстав суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 , від 30.04.2025 та призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.
Запобіжний захід до набрання вироком суду законної сили не застосовувати.
Долю речових доказів у вказаному кримінальному провадженні вирішити відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України.
Витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 369-371, 373-376, 468-470, 472-476 КПК України, суд
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 30.04.2025 між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області у кримінальному провадженні № 12025111040000185 від 12.03.2025.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., у дохід держави.
Речовий доказ, оптичний диск DVD My media, на якому містяться відео файли з бодикамери поліцейських за 11.03.2025, залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження № 12025111040000185 від 12.03.2025.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області виключно з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1