20 березня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/6083/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення
в адміністративній справі
заявник: головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мохна Світлана Олександрівна (25006, м. Кропивницький, вул. Театральна, 6/7)
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 20632802)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 року у справі №340/6083/25 позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо обмеження з 01.03.2025 року максимального розміру пенсії ОСОБА_1 та невиплати йому пенсії у повному розмірі.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області виплатити нараховану з 01.03.2025 року ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимального розміру та з урахуванням усіх встановлених йому підвищень, доплат до пенсії.
Вказане рішення суду набрало законної сили 18.11.2025 року. Суд 02.12.2025 року видав позивачу виконавчий лист щодо виконання зобов'язальної частини цього рішення.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 10.12.2025 року відкрито виконавче провадження ВП №73649398 щодо примусового виконання цього виконавчого листа.
До суду 17.02.2026 року надійшла заява державного виконавця про зміну способу і порядку виконання судового рішення у цій справі, шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 10256, 10 грн.
Ухвалою судді від 18.02.2026 року заяву призначено до розгляду в судовому засіданні.
Відповідач подав заперечення проти цієї заяви.
У судове засідання учасники справи не прибули, що відповідно до частини 2 статті 378 КАС України не перешкоджає судовому розгляду.
Розглянувши питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд дійшов до таких висновків.
Частиною 2 статті 129-1 Конституції України установлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до статей 370, 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Статтею 381-1 КАС України передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною 2 статті 378 КАС України (у редакції Закону України №4094-IX від 21.11.2024 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень", який набрав чинності 19.12.2024 року) передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Частиною 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Відтак, спосіб і порядок виконання рішення суду передбачають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій. Під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком.
Суд зазначає, що відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 378 КАС України (у редакції, яка діє з 19.12.2024 року) невиконання органом ПФУ судового рішення про зобов'язання вчинити певні дії щодо перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили, є самостійною та достатньою підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення - шляхом стягнення відповідних виплат з суб'єкта владних повноважень (боржника) на користь стягувача.
Метою такого правового механізму є забезпечення реального захисту прав та інтересів стягувача, шляхом усунення залежності виконання судового рішення від волі чи бездіяльності органу Пенсійного фонду України та гарантування своєчасного отримання ним належних пенсійних виплат.
Ініціаторами зміни способу і порядку виконання такого судового рішення можуть бути: стягувач, державний виконавець, суд.
Справи такої категорії на стадії виконання рішення суду не потребують встановлення наявності обставин, що ускладнюють/унеможливлюють його виконання, чи оцінки причин невиконання рішення суду боржником. Для вирішення питання про зміну способу і порядку виконання такого рішення суду попереднє звернення цього рішення суду до примусового виконання органами ДВС чи наявність відкритого виконавчого провадження не є обов'язковим. Рішення про стягнення коштів з суб'єктів владних повноважень (державних органів/бюджетних установ) виконуються органами Казначейства.
Таким чином, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати суб'єктів владних повноважень належним чином виконати рішення суду, зокрема у спорах щодо пенсійних та соціальних виплат.
Спір у цій справі стосувався права позивача на отримання пенсії за вислугу років, призначеної за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", без обмеження її максимального розміру.
Задовольняючи позов, суд зобов'язав відповідача виплатити позивачу пенсію без обмеження її максимального розміру та з урахуванням усіх встановлених йому підвищень та доплат до пенсії, починаючи з 01.03.2025 року.
Виконання цього рішення суду зобов'язального характеру, яке набрало законної сили 18.11.2025 року, передбачало обов'язок відповідача вчинити такі дії: 1) здійснити повторні перерахунки пенсії позивача, починаючи з березня 2025 року, про що прийняти відповідні рішення, у яких визначити суми щомісячної пенсії до виплати без обмеження її максимального розміру; 2) розрахувати і виплатити заборгованість з виплати пенсії за минулий час, обчислену як різницю між сумами пенсії, нарахованої без обмеження її максимального розміру, та вже виплаченої пенсії, за період з березня 2025 року до дня прийняття рішення про перерахунки пенсії; 3) розпочати виплату позивачу поточної пенсії у належному розмірі без його обмеження.
Відповідач у грудні 2025 року склав розрахунок на доплату пенсії за березень - грудень 2025 року на загальну суму 10256, 10 грн. та повідомив державного виконавця, що ці кошти будуть виплачені позивачу при надходженні відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Державний виконавець 17.02.2026 року звернувся до суду із цією заявою, посилаючись на те, що відповідач/боржник протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду не виконав його в частині виплати позивачу донарахованої пенсії. Просить на підставі абзацу 2 частини 3 статті 378 КАС України змінити спосіб і порядок виконання рішення суду та стягнути з відповідача на користь позивача пенсійні виплати в сумі 10256, 10 грн.
Між тим, позивач не погодився із таким розміром доплати, нарахованої відповідачем на виконання судового рішення у цій справі, та 27.02.2026 року подав заяву про встановлення судового контролю в порядку статті 382-1 КАС України.
Ухвалою від 27.02.2026 року суд задовольнив заяву ОСОБА_1 та зобов'язав ГУ ПФУ в Кіровоградській області у 10-денний строк подати до суду звіт про виконання рішення суду.
ГУ ПФУ в Кіровоградській області 10.03.2026 року подало звіт про виконання рішення суду.
Суд ухвалою від 20.03.2026 року відмовив у прийняті цього звіту та встановив відповідачу новий строк для подання звіту про виконання судового рішення.
Отже у цій справі на стадії виконання рішення суду між сторонами існує спір щодо розміру заборгованості з пенсії за минулий час, яка виникла за цим ретроспективним рішенням суду. Позивач не погоджується з розміром доплати, нарахованої боржником (відповідачем) на виконання рішення суду. Суд, здійснюючи судовий контроль, установив, неналежне виконання рішення суду боржником, оскільки той неправильно нарахував заборгованість з виплати пенсії за минулий час, занизивши суму доплати.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Оскільки на даний час зміна способу і порядку виконання судового рішення у запропонований державним виконавцем спосіб суперечить інтересам стягувача, заява державного виконавця є передчасною та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 378 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви державного виконавця про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ