20 березня 2026 року
м. Київ
справа № 400/2249/25
адміністративне провадження № К/990/55090/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року у справі №400/2249/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 30 січня 2020 року по 22 листопада 2022 року без урахування розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2020 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2022 рік», станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року відповідно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30 січня 2020 року по 22 листопада 2022 року, враховуючи одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди, допомоги) із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, встановлених «Про Державний бюджет на 2020 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2022 рік» відповідно та виплатити з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року відкрито провадження у адміністративній справі та вирішено її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 30 січня 2020 року по 22 листопада 2022 року, а також виплачених за цей період одноразових додаткових видів грошового забезпечення, без урахування розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 за період з 30 січня 2020 року по 22 листопада 2022 року провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, а також виплачені за цей період одноразові додаткові види грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року задоволено частково апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 . Скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року про задоволення позову ОСОБА_1 в частині вимог щодо здійснення перерахунку грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 22 листопада 2022 року.
Позов ОСОБА_1 у відповідній частині залишено без розгляду.
В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року залишено без змін.
Не погодившись з рішення суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою
Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2025 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з незазначенням у касаційній скарзі належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень.
26 грудня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» повторно надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року у справі №400/2249/25. Заявник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року у справі №400/2249/25 залишено без руху. Надано заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме для надання до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних і об'єктивних причин його пропуску та надати докази, що їх підтверджують, уточнену касаційну скаргу. Роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк у частині надання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено, у разі невиконання ухвали суду у частині надання уточненої касаційної скарги - касаційну скаргу буде повернуто.
У зв'язку із наявністю у позивача електронної адреси та електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», копія ухвали суду направлена позивачу в електронній формі за допомогою підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Також частиною шостою статті 251 КАС України передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно з довідкою про доставку електронного листа ухвалу Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху від 20 січня 2026 року доставлено до електронного кабінету 20 січня 2026 року 20:10.
Проте, позивачем вимоги ухвали Суду від 20 січня 2026 року про залишення касаційної скарги без руху не виконано, уточнену касаційну скаргу та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних і об'єктивних причин його пропуску та доказів, що їх підтверджують, станом на 20 березня 2026 року до Суду не подано.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 333 КАС України.
Керуючись статтями 248, 329, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року у справі №400/2249/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді М.В. Білак
В.Е. Мацедонська
Ж.М. Мельник-Томенко