19 березня 2026 року
м. Київ
справа №240/16338/24
адміністративне провадження №К/990/8714/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Єресько Л. О., Білак М. В., перевіривши касаційну скаргу Суткового Андрія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі №240/16338/24 за позовом ОСОБА_1 до Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Опорного комунального закладу освіти «Іванопільський ліцей», про визнання протиправними та скасування рішень,
ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення 34 сесії 8 скликання Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області №1951, №1953, №1955 від 19 лютого 2024 року.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року, закрито провадження у справі №240/16338/24 за позовом ОСОБА_1 , в частині визнання протиправними та скасування рішень від 19 лютого 2024 року №1953 «Про ліквідацію Комунального закладу «Іванопільський ліцей» Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області» та №1955 «Про передачу комунального майна «ОКЗО Іванопільський ліцей» Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області».
Не погодившись із оскаржуваними судовими рішеннями, позивач звернулася до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала.
26 лютого 2026 року представник скаржника повторно звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» з касаційною скаргою.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частинами першою-третьою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції постановлене 29 квітня 2025 року, а представник позивача звернулася до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» 26 лютого 2026 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
Одночасно з касаційною скаргою скаржник порушує питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що вперше касаційну скаргу було подано до суду касаційної інстанції в межах строку визначеного статтею 329 КАС України та зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала.
Отже, оскільки первинну касаційну скаргу було подано в строк, але через технічні проблеми повний текст скарги не було доведено до відома суду, позивачка, повторно подаючи касаційну скаргу вже поза межами процесуального строку на касаційне оскарження, просить суд не позбавляти її права на доступ до правосуддя, вважати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та поновити його.
Вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з наступного.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов'язків.
Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Суд звертає увагу, що та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більше за відсутності поважних причин.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Зазначення про технічні проблеми, через які повний текст скарги не було доведено до відома Суду, також суд не може вважати, як об'єктивні обставини пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки на підтвердження даних обставин не долучено ніяких доказів до касаційної скарги та не обґрунтовує причини значного проміжку між зверненнями до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Наявність права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою не є безумовною підставою для поновлення строку. Окрім реалізації такого права без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Враховуючи положення частин першої та другої статті 329 КАС України, та з огляду на ненадання скаржником доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання поважними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції: заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,
Визнати неповажними причини пропуску Суткового Андрія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , строку на касаційне оскарження ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі №240/16338/24.
Касаційну скаргу Суткового Андрія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі №240/16338/24 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині виконання вимог частини третьої статті 332 КАС України у відкритті касаційної скарги буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя-доповідач В. М. Соколов
Судді Л. О. Єресько
М. В. Білак