20 березня 2026 року
м. Київ
справа №240/15961/25
провадження № К/990/3366/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
удді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Єресько Л.О.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі №240/15961/25
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати провести перерахунок за період з 28 лютого 2022 року по 04 квітня 2025 року належних сум грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні відпустки, грошової допомоги при звільненні з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27.11.025 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 у заниженому розмірі з 28.02.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення та належних у вказаний період виплат без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити з 28.02.2022 по 19.05.2023 ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення та належних у вказаний період виплат з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, яку ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2025 залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду: оригіналу документу про сплату судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 повернуто особі, яка її подала.
Суд апеляційної інстанції встановив, що станом на 14 січня 2026 року вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані, будь-яких заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом до суду не надано.
До Верховного Суду 21.01.2026 надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі №240/15961/25.
Ухвалою Верховного Суду від 02.02.2026 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 в частині оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі № 240/15961/25; відмовлено Військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору; касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 в частині оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі №240/15961/25 залишено без руху, надавши скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до Суду:
- уточненої касаційної скарги, в якій обґрунтувати наявність передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, підстав касаційного оскарження судових рішень;
- документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі;
- копії уточненої касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Залишаючи касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 у цій справі без руху, Судом було чітко окреслено недоліки касаційної скарги, які слід було усунути. Зокрема, наголошено про неможливість оскарження рішення суду першої інстанції по суті спору, якщо таке рішення не було переглянуто в апеляційному порядку; у зв'язку із чим відмовлено у відкритті касаційного провадження на рішення суду першої інстанції. Також було зауважено, що доводи касаційної скарги зводиться до незгоди із прийнятим рішенням судом першої інстанції, що є не належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження процесуальної ухвали суду апеляційної інстанції, якою не переглядалося рішення суду першої інстанції. Окрім цього, встановлено відсутність документа про сплату судового збору та необґрунтованість клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору. Зазначено також про необхідність надання копії уточненої касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Примірник ухвали Верховного Суду від 02.02.2026 відповідач отримав в електронному кабінеті 03.03.2026 та в цей же день від скаржника надійшла касаційна скарга на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 та рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 №240/15961/25, яка є ідентична за змістом первинно поданій.
До касаційної скарги повторно не додано документа про сплату судового збору, проте в прохальній частині заявлено ідентичне клопотання про розстрочення або відстрочення сплати судового збору на визначений строк, яке вже було розглянуте Судом ухвалою від 02.02.2026.
Відповідач повторно висловлює незгоду із рішенням суду першої інстанції по суті спору, оскаржуючи ухвалу суду апеляційної інстанції.
Системний аналіз норм процесуального закону дозволяє дійти висновку про те, що залишення апеляційної / касаційної скарги без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення недоліків скарги та дотримання порядку її подання, які були встановлені судом та відображені в ухвалі про залишення апеляційної / касаційної скарги без руху.
Якщо скаржником не усунуто недоліки апеляційної / касаційної скарги, які були визначені в ухвалі про залишення апеляційної / касаційної скарги без руху, то така скарга повертається особі, яка її подала.
Суд наголошує, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пунктів 6, 7 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 45 КАС України).
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
З огляду на викладене Суд констатує, що скаржником не усунуто недоліків касаційної скарги; касаційна скарга не містить жодних обґрунтувань стосовно у чому полягає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права із посиланням на відповідні норми права, що свідчить про невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги та недбале ставлення посадових осіб Військової частини НОМЕР_1 до своїх процесуальних обов'язків.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на те, що скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги, касаційна скарга підлягає поверненню.
Керуючись статтями 44, 169, 330, 332, 359 КАС України,
1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі №240/15961/25 - повернути особі, яка її подала.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко
Л.О. Єресько
Судді Верховного Суду