СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/1570/26
ун. № 759/4503/26
10 березня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Святошинського УП ГУНП у м. Києві, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, поданої в порядку ст. 303 КПК України,
25.02.2026 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Святошинського УП ГУНП у м. Києві, якою просить визнати бездіяльність уповноважених осіб Святошинського УП ГУНП у м. Києві щодо невнесення відомостей до ЄРДР незаконною; зобов'язати невідкладно внести до ЄРДР відомості за заявою від 12.01.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України; зобов'язати надати витяг з ЄРДР у встановлений законом строк; визнати заявника потерпілою особою після внесення відомостей до ЄРДР.
В обґрунтування заявлених вимог скаржник вказує на те, 12.01.2016 року скаржником було подано заяву до Святошинського УП ГУНП у м. Києві заяву про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ст. 190 КК України.
Зазначила, що попри наявність достатніх даних, що свідчать про можливе вчинення кримінального правопорушення, відомості до ЄРДР внесені не були, про що їй було повідомлено довідкою органу поліції, якою орган поліції фактично провів «перевірку» та самостійно зробив висновок про відсутність складу злочину
Вважає, що вказані дії грубо порушують вимоги ст. 214 КПК України та свідчать про бездіяльність посадових осіб Святошинського УП ГУНП у м. Києві, щодо обов'язку внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
В судове засідання скаржник не з'явилась, подала до суду клопотання, яким скаргу підтримує, просить задовольнити.
Святошинське УП ГУНП у м. Києві явку свого представника в судове засідання не забезпечило, про день, час та місце розгляду скарги повідомлялась належним чином, причини неявки суду не відомі.
Розглянувши зазначену скаргу, долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, 12.01.2026 року ОСОБА_3 було подано до Святошинського УП ГУНП в м. Києві про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ст. 190 КК України.
Довідкою за підписами ст. ДОП Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 в.о. начальника ВП Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 скаржнику було відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР за заявою від 12.01.2026 року, оскільки в ході перевірки було встановлено, що в даній події між ОСОБА_3 та магазином «Столична ювелірна фабрика» містяться цивільно-правові відносини.
У зв'язку з вищевикладений скаржник вимушений був звернутись до суду з вказаною скаргою про внесення відомостей до ЄРДР.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування
Пунктом 1.2 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 69 від 17.08.2012 року, встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. До Реєстру підлягають внесенню відомості, які характеризують кримінальне правопорушення (п. 2.2 розділу ІІ положення).
Враховуючи наведені положення законодавства відомості до ЄРДР вносяться, якщо відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України, тобто в заяві повинна міститися попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення та короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Так, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є існування об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
Тобто, кожне висловлене твердження у заяві про злочин повинно бути підтверджено будь-якими розумними поясненнями (матеріалами), інакше будь-які дії, за такою логікою, можливо піддати сумніву та неправомірній перевірці.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
В силу ч. ч. 2, 3 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Відомості про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність вносяться виключно реєстратором заяви про кримінальне правопорушення, що чітко передбачено вимогами п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України і Положення № 298, а тому, не підлягають задоволенню вимога скаржника про зобов'язання внести відомості до ЄРДР з попередньою правовою кваліфікацією, визначеною ним за ст.ст. 140, 364, 366, 367 КК України, оскільки лише в особи, що має повноваження вносити відомості до ЄРДР, є дискреція зазначити попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України). Також, слідчий (детектив), здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ч. 5 ст. 40 КПК України). Тому, необхідно зобов'язати відповідну особу внести відомості до ЄРДР, та реалізувати самостійно повноваження щодо визначення попередньої правої кваліфікації кримінального правопорушення.
Отже враховуючи, що процесуальний закон не вимагає внесення до ЄРДР всіх обставин, наведених заявником у заяві про кримінальне правопорушення, а визначення попередньої правої кваліфікації кримінального правопорушення є виключною компетенцією слідчого та/або прокурора, скаргу в частині зобов'язання внести відомості до ЄРДР за конкретними статтями КК України, суд вважає необґрунтованою і підстав для її задоволення не вбачає.
Враховуючи те, що невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, є суттєвим порушенням слідчим вимог закону, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення скарги, в частині зобов'язання посадових осіб Святошинського УП ГУНП у м. Києві, відповідно до ст.214 КПК України внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань дані, які викладені в заяві ОСОБА_3 від 12.01.2026 року.
В частині визнання незаконною бездіяльності посадових осіб Святошинського УП ГУНП у м. Києві, скарга задоволенню не підлягає за відсутності відповідних підстав, визначених ч.2 ст. 307 КПК України.
Крім того, не підлягаю задоволенню вимоги скарги щодо зобов'язання надати витяг з ЄРДР у встановлений законом строк та визнання заявника потерпілою особою після внесення відомостей до ЄРДР, оскільки дані вимоги заявлено передчасно.
Тому, скарга обґрунтована і підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Святошинського УП ГУНП у м. Києві, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, поданої в порядку ст. 303 КПК України - задовольнити частково.
Зобов'язати посадових осіб Святошинського УП ГУНП в м. Києві відповідно до вимог ст. 214 КПК України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні відомості за заявою громадянки ОСОБА_3 від 12.01.2026 року та розпочати досудове розслідування, про що проінформувати заявника.
В іншій частині скарги - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1