печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1901/26-п
25 лютого 2026 року м. Київ
Суддя Печерського районного суду м. Києва Білоцерківець О.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 , 25.12.2025 о 16 годині 40 хвилин у м. Києві по бул. М. Міхновського, 16, керуючи автомобілем марки «Сузукі», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , порушила вимоги п. 2.3 (б), п. 13.1 Правил дорожнього руху України, а саме: не була уважною, не дотрималася безпечної дистанції, у результаті чого скоїла наїзд на перешкоду у вигляді обмежувального стовпчика та поштомата «Епіцентр № 58».
У результаті дорожньо-транспортної події транспортний засіб, обмежувальний стовпчик та поштомат отримали механічні пошкодження.
Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ст.124 КУпАП.
Разом з цим, ОСОБА_1 керувала вказаним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився у медичному закладі у лікаря-нарколога у КНП «КМКЛ № 10», відповідно до висновку якого водій ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп'яніння, рівень алкоголю складає 1,97 ‰, чим порушила вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, що зафіксовано на нагрудну камеру працівника поліції БК № 470188, № 477750.
Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч. 1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні адвокат Бутко Д.Г. зазначив, що ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень не визнає та категорично заперечує, пояснивши, що вона не керувала транспортним засобом марки «Сузукі», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , докази чого відсутні у матеріалах справи, у зв'язку з чим просив повернути матеріали провадження до Управління патрульної поліції в м. Києві або закрити провадження.
Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого за ст. 124 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: схемою з місця ДТП, відеозаписом з місця події, та поясненнями самої ОСОБА_1 , відповідно до яких, остання підписала схему місця ДТП без будь-яких зауважень. застережень та зазначила, що керувала транспортним засобом, характером та локалізаціє механічних пошкоджень транспортного засобу та поштомату.
Суд відхиляє твердження адвоката Бутка Д.Г. про керування транспортним засобом кимось іншим, а не ОСОБА_1 , оскільки вказані пояснення спростовуються поясненнями самої ОСОБА_1 , наданими під час оформлення ДТП, рапортом інспектора та поясненнями свідків на відеозаписі з місця ДТП.
Крім того, суд звертає увагу, що як вбачається з відеозапису з місця події, ОСОБА_1 під час оформлення ДТП, не наголошувала на тому, що вона не керувала транспортним засобом. Більше того, факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , підтвердив її чоловік працівникам поліції по приїзду на місце події.
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь - яких істотних суперечностей вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, доведеною повністю.
Крім того, згідно зі ст. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
При цьому згідно п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Крім того, положеннями ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Із відеозапису з місця події вбачається, що працівники поліції прибули на виклик щодо ДТП, під час з'ясування обставин справи та оформлення адміністративних матеріалів, останніми у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, про що безпосередньо вказано в рапорті старшого лейтенанта УПП в м. Києві ДПП, у зв'язку з чим ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 погодилася.
Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не заперечували проти того, що вона не керувала транспортним засобом, а навпаки погодилась пройти огляд на стан сп'яніння, що також підтверджує керування нею транспортним засобом та спростовує позицію захисту стосовно не керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Крім того, з відеозапису з місця події, вбачається, що пройти огляд на місці за допомогою алкотестеру «Драгер», ОСОБА_1 не погодилася, у зв'язку з чим, надалі останній запропонували поїхати з працівниками поліції до КНП «КМКЛ № 10» з метою проходження огляду в медичному закладі.
Як вбачається з даних висновку КНП «КМКЛ № 10» № 006497 від 25.12.2025 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення, зокрема, стану алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 під час проведення огляду о 18 год. 05 хв. 25.12.2025 року перебувала у стані алкогольного сп'яніння, рівень алкоголю в крові склав 1.97 ‰.
Суттєвих порушень, які би вказували на недопустимість доказів у даній справі, а також могли вплинути на висновок щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не встановлено.
З огляду на викладене, приходжу висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст.34 КУпАП обставини, що пом'якшують відповідальність правопорушника, відсутні.
Обтяжуючих відповідальність обставин, передбачених ст.35 КУпАП, немає.
Виходячи з норм ст. 36 КУпАП остаточне адміністративне стягнення накласти у межах санкції статті встановленої за більш серйозне правопорушення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Судові витрати необхідно стягнути з ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст. 36, 124, ч. 1 ст. 130, 221, 275- 280, 283-287 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на користь держави в сумі 665 гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання-3 місяці.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга, подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя О.А.Білоцерківець