20 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/31523/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року (суддя Рябчук О.С.) у справі №160/31523/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
встановиВ:
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 18.05.2021, з 26.08.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 11.01.2024 включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та стягнути на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4082 грн. 67 коп. в місяць за період з 01.03.2018 по 18.05.2021, з 26.08.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 11.01.2024 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 у загальній сумі 175 949 грн. 88 коп. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №o 44.
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність в питанні нарахування індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року адміністративний позов задоволено частково:
визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 18.05.2021, з 26.08.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 11.01.2024 включно;
зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію) за період з 01.03.2018 по 18.05.2021, з 26.08.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 11.01.2024 включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасним
відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Рішення суду, зокрема мотивовано тим, що індексація грошового забезпечення позивача передбачена нормами діючого законодавства, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача в питанні нарахування та виплати її позивачеві в період проходження військової служби.
Суд дійшов висновку про безпідставне не нарахування і не виплату позивачу індексацію - різницю за спірні періоди, оскільки грошовий дохід позивача, внаслідок збільшення посадових окладів, не перевищив суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити нову постанову про задоволення позову в повному обсязі. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач висловлює свою незгоду з рішенням суду першої інстанції, в частині не визначення судом сум індексації-різниці, які повинні бути виплачені відповідачем на користь позивача. Також зазначає, що належним способом захисту права є не зобов'язання відповідача нарахувати індексацію-різницю, а стягнути нараховані суми з відповідача.
Перевіривши, в межах доводів апеляційних скарг, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що відповідно посвідчення серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Записами військового квитка серії НОМЕР_3 підтверджено, що ОСОБА_1 з 13.05.2015 року по 12.01.2024 року проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ( по стройовій частині) від 18.05.2021 року №103старший солдат ОСОБА_1 вважається такою, що вибула у відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 18 травня 2021 року по 01 січня 2024 року.
Відповідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ( по стройовій частині) від 26.08.2022 року №189 старший солдат ОСОБА_1 прибула з відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та вважається такою, що з 26 серпня 2022 року справи та посаду прийняла і приступила до виконання службових обов'язків.
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 ( по стройовій частині) від 11.01.2024 року №10 старший солдат ОСОБА_1 вважається такою, що справи та посаду здала 11 січня 2024 року і вибула до нового місця служби м. Харків.
10.09.2025 року представник позивача звернувся з адвокатським запитом до Міністерства оборони України щодо надання інформації про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1
15.10.2025 року Військовою частиною НОМЕР_1 , у відповідь на звернення представника позивача щодо проведення перерахунку, надала лист №545, яким повідомлено про відсутність правових підстав для вчинення перерахунку, а також надано довідки щодо сум грошового забезпечення.
Згідно наданої Військовою частиною НОМЕР_1 довідки про нараховані та перераховані суми основних та додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 розпочато нараховання індексації грошового забезпечення з грудня 2018 року, однак надана архівна відомість не містить інформації про врахування базового місяця для обчислення індексації.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 року по 11.01.2024 року, позивач звернувся до суду з позовом.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Так, визначаючи межі апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено позивачем, оскаржено в частині незадоволених позовних вимог, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції, надається оцінка рішенню суду першої інстанції, на предмет його законності та обгрунтованості, в частині незадоволених позовних вимог.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 передбачають обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи, що відбувся у зв'язку зі зміною посадових окладів згідно рішень Уряду; суму індексації, що склалася у місяці підвищення грошового доходу що відбувся у зв'язку зі зміною посадових окладів згідно рішень Уряду (березень 2018 року); і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці підвищення посадових окладів.
Звідси випливає висновок про те, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується. Якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078 (103 відсотка).
Як правильно встановлено судом першої інстанції місяцем підвищення доходів для військовослужбовців є березень 2018 року, оскільки з вказаного періоду було підвищено грошове забезпечення на підставі положень постанови КМУ №704.
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
У березні 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1762,00 грн, а величина приросту індексу споживчих цін - 253,30 %. Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року, враховуючи положення абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078, становила 4463,15 грн (1 762,00 грн х 253,30 % / 100 = 4 463,15 грн).
Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, із зазначенням відповідних складових, грошове забезпечення позивача в лютому 2018 року становило 7640,80грн., у березні 2018 року - 8021.28грн.
Отже, грошовий дохід позивача березні 2018 року збільшився на суму 380,48 грн. (8021,28-7640,80) в порівнянні з лютим 2018 року, що не перевищило суму можливої індексації (4463,15 грн.).
Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн - 380,48 грн = 4 082,67 грн.
Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що починаючи з березня 2018 року сума індексації грошового забезпечення, з урахуванням абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078, має виплачуватися у розмірі 4082,67грн.
В той же час, в резолютивній частині рішення суд першої інстанції не визначив суми індексації-різниці, яка повинна сплачуватися щомісячно позивачу за спірний період.
Вказане є підставою для зміни рішення суду та визначення суми індексації-різниці право на яку має позивач щомісячно.
В той же час, суд апеляційної інстанції не погоджується з позицією позивача про те, що належним способом захисту права є стягнення сум індексації-різниці за увесь спірний період у конкретно визначеній сумі.
Суд апеляційної інстанції вважає, що належним та достатнім способом захисту права, виходячи із суті спірних відносин, є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю за спірний період у сумі 4082,67грн. щомісячно.
Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги позивача, зміни рішення суду та визначення сум індексації-різниці, право на які має позивач щомісячно.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Змінити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі №160/31523/25, виклавши абз.3 резолютивної частини рішення в такій редакції:
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію) в сумі 4082,67 гривень щомісячно за період з 01.03.2018 по 18.05.2021, з 26.08.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 11.01.2024 включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі №160/31523/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.328. 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 20.03.2026
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров