про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі
19 березня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/1796/26
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бевза В.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 19 липня 2022 року по 01 березня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 01 березня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від ЗО серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Ухвалою суду від 24 лютого 2026 року позовну заяву було залишено без руху. Постановлено позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду: доказу отримання відповіді військової частини НОМЕР_1 від 19.09.2025 №1208; заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 30.03.2023 по 16.11.2025 та доказів поважності причин його пропуску; доказів вручення грошового атестату під час звільнення зі служби, копії грошового атестату у належній якості; актуального витягу з реєстру територіальної громади.
04.03.2026 від позивача надійшли заява про усунення недоліків та заява про поновлення процесуального строку.
У заяві про поновлення процесуального строку представник позивача зазначила, зокрема, що "...Позивач не мав підстав для сумнівів у добросовісності Відповідача при здійсненні розрахунку грошового забезпечення. Лише після отримання відповіді на адвокатський запит Позивачу фактично стало відомо про порушення свого права. У витягу з наказу про звільнення, грошовому атестаті або будь-яких інших документів, з якими було ознайомлено позивача при звільненні, не передбачено діючим законодавством зазначення інформації стосовно прожиткового мінімуму за яким розраховується грошове забезпечення військовослужбовця".
Ухвалою суду від 09.03.2026 продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до закінчення десятиденного строку з дня отримання цієї ухвали шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду: доказу отримання відповіді військової частини НОМЕР_1 від 19.09.2025 №1208, доказів вручення грошового атестату під час звільнення зі служби, копії грошового атестату у належній якості.
19.03.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, у якій позивач зазначив, що конверт або інші документи, що підтверджують факт поштового вручення (зокрема, рекомендоване повідомлення), не збереглися, оскільки на момент отримання листа позивач не мав обов'язку забезпечувати їх збереження для судового розгляду. Грошовий атестат під час звільнення зі служби фактично не вручався, про що свідчить його відсутність у позивача. Отже, надати копію грошового атестату у позивача не має можливості.
Надаючи оцінку заяві позивача про поновлення строку, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поряд з цим, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З наведених положень статті 122 КАС України слідує, що вказана стаття не містить норми, яка б встановлювала строк звернення до суду з позовом щодо стягнення заробітної плати (грошового забезпечення або його окремих складових) у разі порушення законодавства про оплату праці.
Разом із тим, така норма містилася в статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19.07.2022), яку і слід було застосовувати в частині строку звернення до суду з позовом щодо стягнення заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.
По 18.07.2022 (включно) КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21, від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22, від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22.
Відповідно до постанови cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23 за позовом ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ про перерахунок грошового забезпечення здійснений правовий висновок у даній категорії справ:
"76. Проте період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
79. Водночас слід наголосити, що визначення моменту вручення грошового атестата як початку перебігу строку у цій справі відповідає вимогам частини другої статті 233 КЗпП України та не суперечить принципу юридичної визначеності."
Таким чином, для правовідносин у цій справі із 19.07.2022 (включно) застосовується строк позовної давності три місяці.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ілхан проти Туреччини" (22277/93, 27.06.2000 §59) правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи. Беручи до уваги вищевказане, можна прийти до висновку, що тримісячний термін для звернення позивача до суду із цим позовом не сплинув.
Перевіривши доводи позивача та надані докази, суд дійшов висновку, що наведені ним причини пропуску строку звернення з даним позовом негативно вплинули на можливість реалізації позивачем своїх процесуальних прав та обов'язків.
Виходячи з викладеного, суд констатує про наявність підстав поновлення строку звернення до суду з даним позовом з 19.07.2022.
Адміністративний позов відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, поданий особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, належить розглядати у порядку адміністративного судочинства та підсудний Полтавському окружному адміністративному суду, а також поданий у строк, встановлений законом, тому позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи критерії, передбачені частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що зазначена справа є справою незначної складності, не підпадає під винятки, передбачені частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та відповідно до приписів пункту 1 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до частини третьої статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Згідно з частиною четвертою статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Суд враховує, що згідно п. 1.5 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України затверджені наказом Міністерства оборони України 22.05.2017 № 280 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України» (надалі - Правила № 280) командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини. За п. 4.3 Правил № 280 витяги з наказів, довідки та інші документи, які підтверджують право військовослужбовців, працівників та одержання грошового забезпечення і заробітної плати, що подаються начальнику фінансового органу підписуються (завіряються) посадовою особою, яка відповідає за облік особового складу частини, та скріплюються відтиском гербової печатки (печаткою для наказів) військової частини. Підтвердженням виплати грошового забезпечення та заробітної плати (у тому числі через карткові рахунки) за черговий місяць є розрахунково-платіжна відомість (реєстр про зарахування коштів на карткові рахунки). Підставою для складання відомості є: затверджені в установленому порядку штат військової частини та штатні розписи; норми грошового забезпечення (заробітної плати), установлені чинним законодавством України; накази та інші документи про призначення на посади і проходження служби особовим складом, встановлення посадових окладів, надбавок, доплат, преміювання тощо; грошові атестати військовослужбовців, зарахованих на грошове забезпечення; табелі обліку робочого часу; листки непрацездатності; інші передбачені законодавством документи. У зв'язку з такими вимогами фінансового законодавства виплата грошового забезпечення здійснюється на підставі наказів командира цієї військової частини у списках якої проходить службу військовослужбовець.
Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 у період з 05.07.2019 по 30.03.023 відповідно до даних його військового квитка серії НОМЕР_3 від 04.07.2019.
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне залучити військову частину НОМЕР_2 до участі у справі в якості співвідповідача.
Частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з частиною 4 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частин 3, 6 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
З метою офіційного з'ясування обставин справи, суд констатує необхідність в отриманні доказів та інформації (відомостей) від відповідача.
Керуючись статтями 9, 12, 77, 80, 171, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Поновити позивачу строк звернення до суду щодо позовних вимог за період із 19.07.2022.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі № 440/1796/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Залучити до участі у справі № 440/1796/26 в якості другого відповідача військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Запропонувати відповідачам у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Роз'яснити відповідачам, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами, а неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову в силу частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка повинна відповідати статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України.
Встановити відповідачам п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке повинно відповідати статті 164 Кодексу адміністративного судочинства України.
Витребувати від відповідачів належним чином засвідчені копії документів (докази) та інформації (відомості):
- детальний опис видів грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій в яких видах, яких розмірах та в які дати виплачувались ці види грошового забезпечення позивачу у спірний період;
- довідку про розмір грошового забезпечення позивача за спірний період;
- накази про період проходження позивачем військової служби у військовій частині НОМЕР_2 ;
- докази перебування військової частини НОМЕР_2 на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 ;
- докази надсилання представнику позивача відповіді військової частини НОМЕР_1 від 19.09.2025 №1208;
- інші матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов;
Витребувані докази та пояснення надати до суду у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити відповідачу, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені Кодексом адміністративного судочинства України.
Роз'яснити учасникам процесу, що судом у відповідності до частини 1 статті 144 Кодексу адміністративного судочинства України з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства вчинюються заходи процесуального примусу, визначені статтею 145 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає про обов'язок учасника справи зареєструвати свій електронний кабінет (https://id.court.gov.ua), якщо такий учасник (и) справи відповідно до частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував (ли) його, а також про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Повідомити учасникам справи, що вони можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, веб-адреса сторінки суду: http://court.gov.ua/fair/sud1670/.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.І. Бевза