про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
20 березня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/2931/26
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бевза В.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2026 року з урахуванням коефіцієнту зменшення пенсії передбаченого статтею 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1778 від 30 грудня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" та Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01 січня 2026 року без урахування коефіцієнту зменшення пенсії на передбаченого статтею 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1778 від 30 грудня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", та Порядком здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821, та з урахуванням фактично проведених виплат;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.03.2026 року та виплати пенсії із застосуванням Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 з 01 березня 2026 року перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 року №236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році", без застосування будь-яких обмежень максимального розміру пенсії, у тому числі без обмежень розміру виплати пенсії із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум пенсії, встановлених п.1 постанови Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 « Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та без обмежень розміру виплати пенсії із застосуванням Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати звіт про виконання рішення суду в місячний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначив, зокрема, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі №440/2986/25 зобов'язане ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2025 та 01.03.2025 пенсії без застосування коефіцієнтів, визначених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" до суми перевищення його пенсії десятьма розмірами прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, а також без обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром, за вирахуванням фактично сплачених сум. Дане судове рішення набрало законної сили 30 липня 2025 року. 15.10.2025 року вих.№18465-18357/В-02/8-1600/25 повідомило позивача, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 року у справі №440/2986/25 буде виконуватись в Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) на виконання судових рішень (далі - Порядок 821), затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821. Починаючи з 01.01.2026 року, відповідач перерахував нараховану на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 по справі №440/2986/25 пенсію позивачу у розмірі 29760,83 грн. При цьому, як зазначає позивач, відповідач протиправно на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 року по справі №440/2986/25 не сплачує пенсію позивачу в нарахованому розмірі з посиланням на Постанову №821 ставить виплату пенсії в належному розмірі від наявності бюджетних асигнувань.
Відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Відповідно до пункту 2 цієї частини публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома або більше особами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, у яких однієї із сторін є суб'єкт владних повноважень, наділений можливістю владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів.
Разом з цим, як визначено частиною першою статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
У силу частини другої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Положеннями статті 382 КАС України визначені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.
Приписами частини першої статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Таким чином, нормами процесуального закону встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для зобов'язання відповідача належним чином виконати рішення суду.
Вказані правові норми мають на меті забезпечити належне виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів суддя встановив, з урахуванням пред'явлених позовних вимог, що цей у спір у своїй частині фактично пов'язаний з протиправним, як на думку ініціатора звернення, невиконанням відповідачем рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі №440/2986/25.
У підставах позову, серед іншого, зазначено про невиплату позивачу пенсії у новому розмірі на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі №440/2986/25 у зв'язку із застосуванням відповідачем у процесі виконання даного рішення суду Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821.
Суд оцінює посилання позивача у своїх позовних вимогах, які ще не були предметом судового розгляду, на Порядок № 821, як на позовні вимоги, що звернуті стосовно процесу виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі №440/2986/25, оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 стосується відносин виконання рішення суду, а не спірних правовідносин (змісту спору).
Приймаючи до уваги, що у цій справі рішення суду ще не ухвалене, але у підставах позову зазначене невиконання іншого рішення суду від 09.04.2025 у справі №440/2986/25, то суд оцінює заявлення частини позовних вимог щодо постанови КМ України №821, як вимоги пов'язані із обставинами та правовими підставами рішення суду від 09.04.2025 у справі №440/2986/25, а не змістом правових відносин нового спору у цій справі.
З огляду на вищенаведене, суд зауважує, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не дозволяє ефективно захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
Відповідно до принципу процесуальної економії, "одна справа - один спір", необхідно відмовити у відкритті провадження, оскільки спір вже вирішений у зазначеній справі №440/2986/25 і позивач може змінити спосіб виконання рішення суду, звернутись із судовим контролем, примусово виконати рішення суду через державну виконавчу службу або визнати протиправними дії відповідача щодо невиконання рішення суду, а не створювати новий штучний спір, якій покликаний повторно вирішити питання, які вже вирішення судом раніше у справах, які не виконані на переконання позивача.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
При розгляді позовних вимог стосовно невиконання окремого судового рішення в іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконання судового рішення являє собою завершальну стадію судового провадження.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а, від 06.02.2019 у справі №816/2016/17, а також в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/15, від 30.03.2021 у справі №580/3376/20.
Факт звернення позивача до ГУПФ України в Полтавській області із заявою про виплату коштів, нарахованих на виконання рішення суду у справі № 440/2986/25 та отримання листа пенсійного органу, яким повідомлено, що відповідні виплати буде проведено в межах затверджених бюджетних призначень, не зумовлює виникнення нового юридичного спору між сторонами, адже вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постанові від 30.01.2019 у справі №803/3/18 зазначила, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Оскільки для захисту порушених прав позивач має звернутись до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, суд дійшов висновку, що поданий позивачем позов в частині посилання у позовних вимогах на Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821, не підлягає розгляду у позовному провадженні в порядку адміністративного судочинства.
Отже, у відкритті провадження у справі за цим позовом в частині посилання у позовних вимогах на Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 належить відмовити.
Відсутні підстави для вирішення питань щодо судових витрат.
Керуючись статтями 4, 19, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в частині посилання у позовних вимогах на Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821.
У іншій частині суд відкриває провадження, про що постановлена відповідна ухвала окремим документом - окремим рішенням суду.
Роз'яснити позивачу право звернутися до Полтавського одруженого адміністративного суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій та/або бездіяльності ГУПФ України в Полтавській області, вчинених на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі №440/2986/25 у порядку, визначеному статтею 383 КАС України.
Позовну заяву разом з доданими до неї документами повернути позивачу.
Копію позовної заяви залишити в суді.
Копію ухвали надіслати ініціатору звернення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.І. Бевза