Справа № 420/40751/25
20 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, в якому позивач просить:
визнати протиправними дії (або бездіяльність) Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, що полягають у неналежному наданні адміністративної послуги та ухиленні від оформлення права на встановлення елементу торгівлі строком на 5 (п'ять) років відповідно до Листа-Рішення Пересипської районної адміністрації від 17.10.2025 р. №01-05-8/1235вx.;
зобов'язати Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради усунути допущені порушення прав та інтересів ОСОБА_1 шляхом забезпечення належного оформлення права на встановлення елементу торгівлі строком на 5 (п'ять) років, яке відповідає умовам, встановленим у Листі-Рішенні Пересипської районної адміністрації від 17.10.2025 р. №01-05- 8/1235вx.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до п. 3.5 Положення про Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів ОМР, однією з його основних функцій є «Укладання договорів на право тимчасового користування місцями для розташування... елементів вуличної торгівлі». Виконуючи цю функцію, Управління діє не як рівноправний учасник цивільних відносин у комерційному спорі, а як суб'єкт владних повноважень, що надає адміністративну послугу (№038-3) відповідно до Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у місті Одесі, затверджених рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 року №3961-VI.
Встановлення та розміщення елементів торгівлі здійснюється на підставі позитивної відповіді у вигляді листа - рішення та договору на право тимчасового користування місцями для розташування елементів торгівлі, який укладається з Уповноваженим органом (п. 13.1 Правил).
Узгодження Пересипської районної адміністрації ОМР є індивідуальним актом (рішенням) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи органу місцевого самоврядування. Цей акт є чинним і остаточно визначає обсяг права Позивача - строк 5 років.
Ознайомившись з проектом договору Позивачем було встановлено, що Уповноваженим органом не зважаючи на заяву Позивача та інформацію про тип, розміри та спосіб розміщення елементу вуличної торгівлі, в якої було зазначено, період елементу вуличної торгівлі, а саме: строк розміщення 5 років, а також не зважаючи на лист-рішення Пересипської районної адміністрації ОМР від 17.10.2025 за №01-05-8/1235вх, в яким Позивачу надано узгодження на розміщення елементу торгівлі на 5 років, у проекті договору п. 8.3. Управлінням було зазначено період роботи 1 (один) рік, а саме з 20.10 2025 до 20.10.2026 року.
Таким чином, Відповідач вчинив протиправні дії шляхом скорочення періоду розміщення елементу вуличної торгівлі та ухиленні від оформлення права Позивача на встановлення елементу торгівлі строком на 5 (п'ять) років відповідно до Листа-Рішення Пересипської районної адміністрації від 17.10.2025 р. №01-05-8/4235x чим порушив права Позивача.
Позивач не згоден з прийнятими рішеннями Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів ОМР щодо скорочення терміну дії права на розміщення елементів вуличної торгівлі, наданим йому узгодженням районної адміністрації, та вважає що його права порушені, тому звертається до суду з даним адміністративним позовом.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 15.12.2025 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
02.01.2026 року за вхід.№ЕС/1047/26 надійшов відзив на позов, в якому наголошено на необґрунтованості вимог позивача. Розглянувши заяву позивача, Уповноважений орган підготував та направив до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради проект договору з підприємцем.
Проект договору підготовлено у відповідності до повноважень Управління, Цивільного кодексу України, та Правил.
Строк дії договору (за його проектом) розраховано на 1 (один) рік, на період з 14.11.2025 року до 14.11.2026 року.
Слід зазначити, що станом на теперішній час інформації відносно підписання (укладення) договору в розпорядженні Відповідача не міститься.
У позовній заяві до Управління підприємець наполягає на обов'язковості листа-рішення районних адміністрацій.
Відповідач вважає таке твердження таким, що не грунтується на нормах чинного законодавства.
Повноваження районних адміністрацій у спірних правовідносинах полягають у визначенні відповідності намірів щодо місця розташування елементів торгівлі положенням діючого законодавства, державним стандартам та актам органів місцевого самоврядування міста Одеси.
Разом з цим правовідносини, що виникають у зв'язку з домовленістю двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків унормовуються главою 52 другого розділу Цивільного кодексу України.
Частиною першою ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.631 Кодексу, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору; договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.
Відповідно до ст.638 Кодексу, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
З огляду на викладене узгодження строку дії договору знаходиться у виключній правовій площині його сторін, якщо інше не передбачено законом або умовами договору.
Із зазначеного нормативного обґрунтування чітко вбачається безпідставність та хибність позовних вимог ФОП ОСОБА_1 .
06.01.2025 за вхід.№ЕС/2189/26 надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що у відзиві Відповідач стверджує, що правовідносини, які виникають при укладанні договору, є виключно цивільно-правовими (згідно з главою 52 ЦК України) та базуються на «договореності сторін».
Вказане твердження є хибним та свідчить про спробу Відповідача підмінити поняття «адміністративна послуга» на «приватне право», щоб уникнути відповідальності за свавілля.
Як вже неодноразово зазначав П'ятий апеляційний адміністративний суд у подібних спорах (зокрема, у справах №420/28044/23 та № 420/35932/24), право ФОП на узгодження розміщення елементу вуличної торгівлі на строк, зазначений при його первинному зверненні, є незмінним.
Відповідач відповідно до наданих йому повноважень Правилами та Положенням про Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів ОМР, має обов'язок реалізувати право Позивача на розміщення елементу вуличної торгівлі на підставі виданого йому листа-рішення районною адміністрацією.
Дане право реалізується у вигляді Договору на право користування місцями для розташування елементів торгівлі та надається відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги».
Діяльність Відповідача має виключно публічно-правовий характер. Укладення Договору є завершальним етапом адміністративної послуги №038-3. Відповідно до ст. 19 Конституції України, Відповідач зобов'язаний діяти виключно в межах повноважень. Оскільки Правила №3961-VI не наділяють Управління правом самовільно змінювати строк, встановлений у Листі-рішенні РА, такі дії є протиправною зміною адміністративного акта.
Відтак, дії Управління щодо одноособової зміни строку є прямим порушенням ст. 19 Конституції України та виходом за межі повноважень, передбачених Правилами №3961-VI.
Управління, діючи як суб'єкт владних повноважень у межах надання адміністративної послуги №038-3, не володіє і не може володіти цивільно-правовою свободою договору. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Це означає, що Управління позбавлене права на «вільне волевиявлення» - воно має лише компетенцію, визначену Правилами №3961-VI.
Згідно з п. 13.1 та 13.4 Правил, Договір є не окремим комерційним правочином, а завершальним етапом процедури, ініційованої Позивачем. Оскільки цей Договір є типовим (затверджений Одеською міською радою у Додатку №3 до Правил), Відповідач не має жодних дискреційних повноважень змінювати його істотні умови на власний розсуд.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В03 №366603 від 16.04.2008 року ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.03.2020 за №1006487194.
Листом від 17.10.2025 р. №01-05-8/1235вx Пересипською районною адміністрації ОМР було видано узгодження на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 у справі №420/35932/24, на розміщення елементу торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 , лоток площею 5,00 кв.м, змішана група товарів, на період роботи: на 5(п'ять) років, режим роботи: з 8.00 до 20.00.
20.10.2025 року Позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг ОМР, відповідно до п. 13.10 Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджених Одеською міською радою від 09.10.2013 за №3961-VI, а також відповідно до п.п.2 п.5 статті 13 Закону України «Про адміністративні послуги», для формування вхідного пакету №Ф1-263056-ю/о до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів ОМР с запитом на отримання адміністративної послуги щодо укладення договору на право користування місцями для розташування елементу вуличної торгівлі (ЕВТ) за адресою АДРЕСА_1 ).
Відповідно до переліку необхідних документів для отримання адміністративної послуги «Укладення договору на право користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі» до заяви на отримання адміністративної послуги щодо укладення договору на право користування місцями для розташування елементу вуличної торгівлі (ЕВТ) за адресою м. Одеса, вул. Марсельська (біля будинку 73-А по пр. Князя Володимира Великого), Позивачем, була подана письмова Інформація про тип, розміри та спосіб розміщення елементу вуличної торгівлі, в якої було зазначено період роботи елементу вуличної торгівлі на який планується укласти договір - п'ять років, який був визначений у листі-рішення районної адміністрації.
Також до вищевказаної заяви Позивачем було подано лист-рішення Пересипської районної адміністрації ОМР від 17.10.2025 за №01-05-8/1235вх, виданий на виконання рішення суду від 28.01.2025 у справі 420/35932/24 в якому визначено, що строк розміщення елементу вуличної торгівлі узгоджується на 5 років.
31.10.2025 року до відділу видачі документів Центру надання адміністративних послуг від Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів ОМР надійшов проект Договору на право користування місцями для розташування елементу вуличної торгівлі УТ-798/25 від 29.10.2025 у двох екземплярах для підпису ФОП ОСОБА_1 , відповідно до його заяви від 20.10 2025 року поданої до Центру надання адміністративних послуг ОМР за №Ф1-263056-ю/о на отримання адміністративної послуги, щодо укладення договору на право користування місцями для розташування елементу вуличної торгівлі (ЕВТ) за адресою АДРЕСА_1 ).
У проекті договору п. 8.3. Управлінням було зазначено період роботи 1 (один) рік, а саме з 20.10 2025 до 20.10.2026 року.
Права і свободи людини, гарантії щодо них визначають зміст та спрямованість діяльності держави. Ст. 55 Конституції України проголошує: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб».
Безперечно, забезпечити надійний захист прав і свобод людини та громадянина може тільки судова система, яка діє виключно на засадах законності, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності судового процесу, змагальності сторін, додержання презумпції невинуватості тощо, в умовах незалежності і недоторканності суддів. Тому серед правових засобів захисту суб'єктивних прав і свобод людини та громадянина одним із найефективніших є судовий захист.
Судовий контроль не суперечить державному контролю, ці види контролю доповнюють один одного та забезпечують збалансовану систему стримувань і противаг.
За приписами ч. 1 ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки, за положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пунктів 1.1., 1.6. Положення про Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 05.02.2025 №2794-VIII (надалі Положення), Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (далі - Управління) є виконавчим органом Одеської міської ради і створено відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, рішеннями Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради, розпорядженнями міського голови та цим Положенням.
Пунктами 3.5., 3.11. Положення визначено функції відповідача, зокрема: укладання договорів на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності та договорів на право тимчасового користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі; надання адміністративних послуг, що належать до компетенції Управління.
Пунктом 4.2. Положення передбачено право Управління отримувати у встановленому порядку від відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування та форм власності, об'єднань громадян, окремих осіб матеріали та інформацію, необхідні для виконання своїх завдань та функцій.
Між тим, рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 №3961-VI затверджено Правила розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі (далі - Правила), пунктом 1.1 яких передбачено, що Правила розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі розроблені на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №244 від 21.10.2011 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» та врегульовує питання розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі - ТС) та елементів вуличної торгівлі (далі - елементи торгівлі) на території міста Одеси. Вказані Правила наявні у вільному загальному доступі на офіційному сайті Одеської міської ради.
Відповідно до п. 1.2. Правил, вони регулюють відносини між органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання, незалежно від форм власності, які виникають в процесі розміщення та експлуатації тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та елементів торгівлі.
У п. 1.4. зазначених Правил, нижче наведені терміни вживаються у такому значенні:
договір на право тимчасового користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі - двосторонній договір, укладений між власником (користувачем) елементу торгівлі та Уповноваженим органом, що визначає їх взаємні права та обов'язки щодо користування місцями для розміщення елементів торгівлі, які перебувають у комунальній власності;
елементи вуличної торгівлі - це окремо розташовані торгівельні автомати, лотки, ємності, торговельне обладнання, низькотемпературні прилавки, інші пристрої для роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності, платіжні термінали, паркомати, споруди соціально-культурного чи іншого призначення, що не відносяться до ТС, відкриті (літні) майданчики, у складі яких відсутні помости, огорожі, намети, шатри;
лист-рішення письмове повідомлення яке надається особі, яка подала заяву на розміщення елементу торгівлі, відповідною за територіальною ознакою місця розміщення елементу торгівлі районною адміністрацією Одеської міської ради;
Уповноважений орган управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, виконавчий орган Одеської міської ради, визначений Одеською міською радою для регулювання діяльності з дотримання фізичними та юридичними особами Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у місті Одесі.
Відповідно до п. 2.1. Правил одним із завдань та повноважень Уповноваженого органу є укладання договорів з власниками (користувачами) ТС на право тимчасового користування місцями для розташування ТС, а також елементів торгівлі у випадках, передбачених цими Правилами.
Розділом 13 Правил визначений порядок розміщення елементів вуличної торгівлі.
Так, п. 13.1. Правил визначено, що встановлення та розміщення елементів торгівлі здійснюється на підставі позитивної відповіді у вигляді листа рішення та договору на право тимчасового користування місцями для розташування елементів торгівлі, який укладається з Уповноваженим органом.
Відповідно до п. 13.4. Правил договір на право тимчасового користування місцями для розташування елементів торгівлі укладається між Уповноваженим органом та заявником (додаток 3).
Умовами п. 13.5. Правил передбачено, що заявник, який має намір встановити елемент торгівлі, звертається до відповідної районної адміністрації Одеської міської ради з заявою про можливість розміщення елемента торгівлі до якої додається фотофіксація місця розташування з прив'язкою до місцевості та інформація про тип, розміри та спосіб розміщення елемента торгівлі, а також реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація та таке інше). У разі надання заяви фізичною особою підприємцем, або юридичною особою додатково надається витяг або виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Згідно до п. 13.6. Правил, підставами для відмови у розміщенні елементу торгівлі є: подача неповного пакету документів, зазначених в п. 13.5. цих Правил; в поданих документах виявлено недостовірну інформацію. Зазначені підстави не є вичерпними.
За умовами п. 13.7. Правил відповідність намірів щодо місця розташування елемента торгівлі положенням діючого законодавства, державним стандартам та актам органів місцевого самоврядування м. Одеси визначає відповідна районна адміністрація Одеської міської ради, яка протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви та доданих до неї документів зобов'язана письмово листом - рішенням проінформувати заявника щодо можливості розміщення елемента торгівлі на запропонованому місці, або надати мотивовану відмову щодо реалізації намірів розміщення елемента торгівлі та повернути всі подані ним документи.
При цьому, п. 13.8. Правил передбачено, що відповідна районна адміністрація Одеської міської ради письмово інформує Уповноважений орган про видачу заявнику листа рішення про можливість розміщення елемента торгівлі або про відмову в реалізації намірів розміщення елемента торгівлі протягом 2-х робочих днів з дня прийняття відповідного рішення.
Відповідно до п. 13.9. Правил у разі отримання листа рішення, яке є дійсним протягом тридцяти календарних днів із дня реєстрації заяви про можливість розміщення елементів торгівлі, заявник в межах зазначеного строку звертається до Уповноваженого органу через управління надання адміністративних послуг із заявою про укладання договору на право тимчасового користування місцем для розташування елемента торгівлі.
В свою чергу, п. 13.10. Правил визначено, що на підставі вказаних в п. 13.5. Правил документів між Уповноваженим органом та заявником в розумний строк, який не може перевищувати строк дії листа рішення, укладається договір на право тимчасового користування місцем для розташування елемента торгівлі.
Згідно п. 13.11. Правил, після укладання договору на право тимчасового користування місцем для розташування елемента торгівлі, заявник може встановити, розміщувати та експлуатувати належний йому елемент торгівлі.
За умовами п. 13.12. Правил визначення розміру плати за тимчасове користування місцями, які перебувають у комунальній власності міста, для розміщення елементів вуличної торгівлі та порядок її перерахування здійснюється у відповідності до розділу 14 Правил, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
Умовами п.п. 14.1., 14.6. Правил передбачено, що розмір плати за тимчасове користування місцями, які перебувають у комунальній власності міста, для розташування ТС та елементів торгівлі встановлюється виконавчим комітетом Одеської міської ради, а місцями, що перебувають у державній або приватній власності, - на договірних засадах з їх власником або уповноваженим ним органом (особою). При визначенні розміру плати враховуються коригуючі коефіцієнти шляхом їх множення на відповідні тарифи, затверджені виконавчим комітетом Одеської міської ради.
Як убачається з Інформаційної картки адміністративної послуги «Укладення договору на право тимчасового користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі, затвердженої начальником Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради 07.11.2019, яка міститься в загальному доступі на офіційному сайті Одеської міської ради, п. 9 визначений вичерпний перелік документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, а також вимоги до них з роз'ясненням по кожному пункту переліку документів, зокрема: заява суб'єкта звернення (суб'єкта господарювання) про надання адміністративної послуги, заповнена належним чином; фотофіксація місця розташування з прив'язкою на місцевості; інформація про тип, розміри та способи розміщення елементів вуличної торгівлі, а також реквізити замовника (найменування, ПІБ, адреса, контактна інформація та інше).
В свою чергу, п. 15 передбачено результат надання адміністративної послуги: договір на право тимчасового користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі або лист з обґрунтуванням підстав відмови.
Підставою позовних вимог є неналежне надання адміністративної послуги та ухилення від оформлення права на встановлення елементу торгівлі строком на 5 (п'ять) років відповідно до Листа-Рішення Пересипської районної адміністрації від 17.10.2025 р. № 01-05-8/1235вx.
Визначення категорії «адміністративний договір» сформульовано у п. 16 ст. 4 КАС України, де під останнім розуміється спільний правовий акт суб'єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб'єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов'язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону:
а) для розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб'єктами владних повноважень;
б) для делегування публічно-владних управлінських функцій;
в) для перерозподілу або об'єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом;
г) замість видання індивідуального акта;
ґ) для врегулювання питань надання адміністративних послуг.
Однією із ознак, що дозволяють відрізнити адміністративний договір від цивільно-правового, є мета його укладання. Оскільки сфера функціонування адміністративного договору - це відповідна система державного управління на будь-якому ієрархічному рівні, то метою адміністративних договорів є реалізація функцій держави, а більш конкретно - реалізація повноважень того чи іншого органу.
Відтак, виходячи з викладеного, суд вказує, що договір на право користування місцями для розташування елементу вуличної торгівлі випливає з владних управлінських функцій безпосередньо суб'єкта владних повноважень, передбачених вказаним законом, а також містить владне зобов'язання для іншого суб'єкта договору.
За цих обставин суд відхиляє доводи відповідача щодо регулювання спірних правовідносин виключно главою 52 другого розділу Цивільного кодексу України.
Твердження відповідача про те, що Лист-рішення Пересипської районної адміністрації від 17.10.2025 р. №01-05-8/1235вx не є обов'язковим для врахування при укладенні договору на право користування місцями для розташування елементу вуличної торгівлі суд також вважає необгрунтованим.
Як встановлено судом, постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 у справі №420/35932/24 встановлено наступне:
«… Відмовляючи у задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання узгодження на розміщення елементу вуличної торгівлі на період 5 років суд першої інстанції виходив з того, що приписами п. 3.15 Правил №3961-VI не визначено попередньо узгоджувати строк розміщення елементу вуличної торгівлі, адже згідно чинного законодавства дане питання вирішується при укладанні договору. Також суд виходив з відсутності спору щодо строку розміщення елементу вуличної торгівлі на час звернення позивача у цій справі.
По-перше, такі висновки спростовуються дослідженими судом першої інстанції доказами, а саме: - листом-рішенням, виданим Пересипською (раніше - Суворовською) районною адміністрацією ОМР від 28.01.2020 року №01-05-4/14 вх - на розміщення ФОП ОСОБА_2 елементу вуличної торгівлі - лотку, площею 6 кв.м строком розміщення 5 років за адресою АДРЕСА_2 ; листом-рішенням, виданим Пересипською районною адміністрацією ОМР від 26.04.2024 року №01-05-4/91вх - на розміщення ФОП ОСОБА_3 елементу вуличної торгівлі - лотку, площею 6 кв.м строком розміщення 1 рік за адресою АДРЕСА_3 .
По-друге, судом апеляційної інстанції встановлено, що між сторонами у даній справі вже існував аналогічний спір про розміщення елементу вуличної торгівлі, але за іншою адресою.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі 420/28044/23, яке постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року залишено без змін:
- визнано протиправним та скасований лист-рішення Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради від 02.10.2023 року №01-05/4/322вх щодо відмови в розміщенні елементу вуличної торгівлі за адресою: АДРЕСА_4 ;
- зобов'язано Пересипську районну адміністрацію Одеської міської ради прийняти рішення за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 №Ф1-1186721-ю/л від 19.09.2023 року та надати лист-рішення про можливість розміщення елементу вуличної торгівлі за адресою: АДРЕСА_4 .
У згаданій справі суд також виснував, що предметом позову було право позивача на отримання рішення на розміщення елементу вуличної торгівлі, при цьому спору щодо строку розміщення елементу вуличної торгівлі на час звернення позивача у цій справі до суду між сторонами не існувало, а тому вимоги щодо 5-ти річного строку розміщення елементу вуличної торгівлі є передчасними та не підлягають задоволенню.
На виконання вказаного рішення Пересипською районною адміністрацією було видано лист-рішення про узгоджує розміщення елементу вуличної торгівлі строком на 30 календарних днів з моменту укладання договору на права тимчасового користування місцем для розташування елемента вуличної торгівлі з Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів.
Зазначене змусило ФОП ОСОБА_1 звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у задоволенні заяви ФОП було відмовлено з мотивів того, що відповідачем фактично виконано рішення суду по справі №420/28044/23.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року було скасовано ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у справі №420/28044/23 та ухвалено нове судове рішення, яким суд визнав протиправним та скасував лист-рішення від 11.06.2024 №01-05-8/929вх, прийнятий Пересипською районною адміністрацією Одеської міської ради на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі №420/28044/23.
Постанова суду апеляційної інстанції серед іншого мотивована тим, що право ФОП на узгодження розміщення елементу вуличної торгівлі на строк, зазначений при його зверненні, є незмінений…
… За наведеного правового регулювання колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції в частині відмови задоволенні позову щодо строку дозволу на розміщення об'єкту вуличної торгівлі, тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню…».
За результатом перегляду справи апеляційним судом апеляційну скаргу Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 задоволено повністю.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року - скасовано в частині відмови у задоволенні адміністративного позову Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 та ухвалено нове рішення у відповідній частині, яким позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 задоволено.
Абзац п'ятий резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року змінено, виклавши в наступній редакції:
"Зобов'язати Пересипську районну адміністрацію Одеської міської ради прийняти рішення за заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 28.10.2024 року за №Ф1-246701-ю/о та надати лист-рішення про можливість розміщення елементу вуличної торгівлі лотку площею 5,0 кв. м. на період роботи 5 років за адресою: АДРЕСА_1 )".
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року залишити без змін.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правову позицію про те, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими для органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (див. правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №754/2223/15-ц, від 18.12.2019 у справі №344/21436/18, від 18.12.2019 у справі №759/15553/14-ц).
Отже, судове рішення - це основний акт правосуддя, акт реалізації конституційних повноважень органу державної судової влади, який ухвалюється іменем України. Тому для держави і суспільства незаперечний інтерес становить повага до судового рішення, визнання обов'язковості його виконання, довіра до прийнятих судами рішень. Схожі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 22.06.2017 у справах №6-1047цс17 та №2-354/07.
У пункті 61 рішення «Брумареску проти Румунії» Європейський суд з прав людини вказав, що право на справедливий розгляд в суді, ґарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися у світлі преамбули до Конвенції, яка проголошує, між іншим, верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву.
Повага до судового рішення означає обов'язкове виконання судових рішень та є проявом поваги до закону, держави, суду та інших учасників процесу, додержання принципу остаточності судового рішення.
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що висновок суду апеляційної інстанції є обов'язковим для врахування Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради в частині визначення строку дії адміністративного договору - 5 років.
Також суд наголошує про те, що Листом №96/01-16 від 04.02.2025повідомлено: «Листи-рішення районних адміністрацій є невід'ємною частиною відповідних договорів... інформація, яка міститься у листах-рішеннях... має безпосереднє відношення до договору... і враховується Уповноваженим органом при його укладенні, у тому числі, у разі зазначення періоду роботи ЕВТ».
Наведене свідчить про порушення суб'єктом владних повноважень доктрини заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium) й доктрини справедливості (equitable doctrines) та через ненадання пріоритету «найбільш сприятливому тлумаченню закону».
Так, у практиці вирішення приватно-правових спорів підлягає застосуванню доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), яка базується на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці); в основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться засада добросовісності як одна із складових верховенства права.
Верховний Суд у постановах від 28 липня 2021 року у справі №380/744/20 та від 07 липня 2022 року у справі №560/2260/21 вказував, що під час вирішення деяких категорій публічно-правових спорів також слід виходити з того, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інших суб'єктів правовідносин; поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Також суд наголошує, що для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, суду належить перевірити додержання відповідачем вимог Закону України від 17 лютого 2022 року №2073-ІХ «Про адміністративну процедуру» (далі Закон №2073), а його оскаржувані дії (бездіяльність) на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.
Закон №2073 регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів (ч. 1 ст. 1 цього Закону).
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону № 2073 адміністративний орган зобов'язаний діяти добросовісно для досягнення мети, визначеної законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону №2073 адміністративний орган при здійсненні адміністративного провадження повинен діяти, керуючись здоровим глуздом, логікою та загальноприйнятими нормами моралі, з дотриманням вимог законодавства.
За визначенням, наведеним у п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону №2073, дискреційне повноваження, надане адміністративному органу законом, обрати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.
Як визначено у Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами від 11 березня 1980 року, дискреційні повноваження означають свободу адміністрації оцінювати ситуації й приймати у них рішення, надають адміністрації простір у здійсненні вибору між вільними рішеннями.
Проявом адміністративного розсуду може бути:
а) коли норма, встановлюючи певні варіанти рішень, зобов'язує орган зробити вибір одного з варіантів;
б) коли норма уповноважує орган або посадову особу діяти на власний розсуд і при цьому настання правових наслідків не пов'язується конкретними умовами тощо.
Разом з цим, у спірних правовідносинах, таких дискреційних повноважень відповідач не має, що було уже встановлено апеляційним судом.
Ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).
Зокрема, висновок, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту, сформульовано в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 968,96 грн. судових витрат, сплачених згідно квитанцій №1.448426871.1 та №1.448376265.1 від 15.12.2025 року.
Керуючись ст.ст.2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії (або бездіяльність) Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, що полягають у неналежному наданні адміністративної послуги та ухиленні від оформлення права на встановлення елементу торгівлі строком на 5 (п'ять) років відповідно до Листа-Рішення Пересипської районної адміністрації від 17.10.2025 р. №01-05-8/1235вx.
Зобов'язати Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради усунути допущені порушення прав та інтересів ОСОБА_1 шляхом забезпечення належного оформлення права на встановлення елементу торгівлі строком на 5 (п'ять) років, яке відповідає умовам, встановленим у Листі-Рішенні Пересипської районної адміністрації від 17.10.2025 р. №01-05- 8/1235вx.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім гривень) грн. 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (адреса: 65022, м. Одеса, вул. Косовська, 2д, ЄДРПОУ 25830731).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (адреса: 65022, м. Одеса, вул. Косовська, 2д, ЄДРПОУ 25830731, електронна пошта: upr-torg1@omr.gov.ua)
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА