Справа № 420/4281/26
20 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 16 лютого 2026 року надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі-відповідач), в якому позивачка просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не проведення перерахунку (індексації) пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ч.2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2025 році шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 на коефіцієнт збільшення 1,115.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ч.2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 , в розмірі 13559,41 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 та провести виплату недоотриманої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум починаючи з 12.08.2025;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331 гривні 20 копійок.
Позиція позивачки обґрунтовується наступним
В обґрунтуваннях позивних вимог позивачка зазначає, що перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 29.05.2024 року.
Позивачка вказує, що відповідач протиправно відмовив їй у проведенні перерахунку пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки (12 236,71 грн) на коефіцієнти 1,0796 та 1,115, починаючи з 12.08.2025 року, для забезпечення індексації пенсії.
Позивачка вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують право на належний рівень пенсійного забезпечення.
Відзив на адміністративний позов обґрунтовано наступним
Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області заперечує проти позову та вважає його безпідставним, зокрема звертає увагу суду, що перерахунок пенсій позивачці з 01.03.2025 проводився на виконання постанов Кабінету Міністрів України та від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова № 209).
Пункт 6 Постанови №209 в судовому порядку не скасовувався, а тому є чинним та обов'язковим до виконання органами Пенсійного фонду України. Пенсію Позивачки перераховано із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні - 13871,28 грн (13559,41 грн х 1,023). При індивідуальному коефіцієнті заробітної плати 1,08556 за періоди роботи з 01.07.2000 по 28.02.2022 (ст.40 Закону) та коефіцієнті страхового стажу 0,40500 (ст.25 Закону) за 40 років 6 місяців 1 день, розмір пенсії з 01.03.2025 складає 6334,63 грн, у тому числі: 6098,53 грн - розмір пенсії, ст.27 Закону (13559,41 грн х 1,023 х 1,08556 х 0,40500); 236,10 грн - доплата за понаднормативний стаж 10 років, ст.28 Закону (2361,00 грн х 10%, де 2361,00 грн - прожитковий мінімум для осіб, які втратити працездатність, з 01.01.2025 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»). Згідно із чинним законодавством, для застосування під час перерахунку пенсії з 12.08.2025 показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки (13559,41 грн), збільшеного на коефіцієнти підвищення 1,115 підстав немає.
На підставі цього, відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Процесуальні дії та клопотання учасників справи
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.263 КАС України.
05 березня 2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надійшов відзив на позовну заяву з додатками (вхід. №ЕС/23681/26).
Станом на 20 березня 2026 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивачки та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 29.05.2024 року.
ГУ ПФУ в Херсонській області листом №13386-13519/Б-02/8-2100/25 від 25.12.2025 року у відповідь на запит позивачки щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 повідомило, що відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №1058 та Порядку №124, перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли до 31 грудня року, що передує року проведення індексації; оскільки позивачці пенсію призначено у 2024 році із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2021-2023 роки (13 559,41 грн), який є більшим за індексований показник, що застосовується під час перерахунку раніше призначених пенсій, підстав для застосування до цього показника коефіцієнтів підвищення, передбачених для індексації, немає, тому з 01.03.2025 її пенсію перераховано лише із застосуванням коефіцієнта підвищення 1,023.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії та відповідних виплат, позивачка звернулася з даним адміністративним позовом до суду.
Джерела права та висновки суду
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
приписами статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Одночасно суд враховує, що з метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінетом Міністрів України 20 лютого 2019 року видано постанову № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124).
Згідно з пунктом 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 4 Порядку №124 визначено формулу розрахунку коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова №209) передбачено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
Отже, індексація пенсій у подальшому відповідно до постанови Кабінету Міністрів №209 проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.
Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», є не узгодженими з приписами частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).
Суд враховує, що законодавче визначення умов і порядку загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, в тому числі правові норми статті 42 Закону №1058-IV, забезпечують передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.
Більш того, суд враховує, що відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Таким чином, при проведенні перерахунку пенсії позивачки, призначеної у 2024 році згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Застосуванню підлягають положення постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209«Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
При цьому слід зазначити, що Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З урахуванням вищевикладеного, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації з 01.03.2025 року повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
Суд зазначає, що застосовуючи наведені вище норми права, відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивачки на підставі частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не застосовуючи коефіцієнт збільшення, відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивачки, відповідно з 01.03.2025 року в розмірі 1,115, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 13.01.2025 року у справі № 160/28752/23.
Зазначене дає підстави суду зробити висновок, що позивачці всупереч вимогам статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не проведено індексацію пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 Постанови №209.
Таким чином, з урахуванням позовних вимог, порушене право позивачки підлягає судовому захисту та поновленню шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 12.08.2025 індексацію пенсії з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,115 та у зв'язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії.
Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії, та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати позивачки підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови у проведенні перерахунку (індексації) пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ч.2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2025 році шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнт збільшення 1,115.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести, починаючи з 12.08.2025 року, перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ч.2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 , в розмірі 13559,41 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1331 грн. 20 коп. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, вул. Крицак Валентини, 6, м. Херсон, ЄДРПОУ 21295057).
Суддя С.О. Cтефанов