Справа № 420/1606/26
19 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщені суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа без самостійних твимог на стороні відповідача Міністерство оборони України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду у якому просить визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі відповідач), яка полягала у неврахуванні відомостей про інвалідність ІІ групи, надісланих цінним листом з описом вкладення 22.07.2024 року.
- визнати протиправним рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо скорочення терміну відстрочки від мобілізації з 10.11.2025 до 07.08.2025 року.
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо направлення (ініціювання направлення) ОСОБА_1 , особи з довічною інвалідністю ІІ групи, на проходження військово-лікарської комісії.
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів («Оберіг») відомостей про «непроходження (відмову від проходження) ВЛК» та ініціювання адміністративного розшуку Позивача 24.08.2025 року.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 утриматися від повторного направлення ОСОБА_1 на військово-лікарську комісію за відсутності змін у його стані здоров'я та статусі інвалідності.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів («Оберіг») відомості про порушення військового обліку, відомості про накладення адміністративних стягнень (штрафів), відомості про будь-які виконавчі провадження, ініційовані на підставі таких стягнень, та відомості про перебування у розшуку щодо ОСОБА_1 . Також зобов'язати Відповідача офіційно відкликати всі звернення до органів Національної поліції України щодо Позивача та направити повідомлення про відсутність законних підстав для його адміністративного затримання, доставки чи обмеження у правах.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути Заяву-вимогу ОСОБА_1 (про долучення до матеріалів справи документів МСЕК, відомостей з ЕСОЗ за період з 2021 по 2025 роки із зазначенням добової дози інсуліну більше 60 одиниць на день, що підтверджує діагноз - тяжка форма цукрового діабету, а також висновку лікаря-ендокринолога) та розглянути питання щодо виключення його з військового обліку як особи, що має довічну інвалідність ІІ групи, відповідно до вимог п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»(у редакції № 4720-IX від 16.12.2025) та Статті 13-а Розкладу хвороб Наказу МОУ № 402(у редакції № 518 від 01.08.2025), з наданням вмотивованого рішення
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не прийнято до уваги надані позивачем документи про наявність у нього інвалідності ІІ групи безстроково з 2015 року та протиправно оголошено його в розшук. Як наслідок, слід зобов'язати відповідача зняти його з розшуку у військовому обліку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час перегляду застосунку «Резерв+» ним виявлено оголошення його в розшук за порушення Правил військового обліку..
Ухвалою судді від 18.02.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 надати до суду в строк для надання відзиву: - відомості щодо підстав внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів («Оберіг») відомостей про «непроходження (відмову від проходження) ВЛК» та ініціювання адміністративного розшуку ОСОБА_1 24.08.2025 року;
- також надати відомості щодо розгляду документів ОСОБА_1 надісланих до ІНФОРМАЦІЯ_1 22.07.2024 року (про яке йдеться в заяві про усунення недоліків від 30.01.2026 року вх.№ЕС/11261/26) та у разі направлення відповіді надати докази щодо сповіщення останнього про таку відповідь.
Відповідач надав до суду відзиву на позовну заяву у якій вказав, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно інформації із Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з 24.12.2001 року перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов'язаний другої категорії загального військового обліку солдатів та сержантів запасу, військово-облікова спеціальність «ВОС 999097 А» . Користується правом на відстрочку, відстрочка надана автоматично до 03.05.2026, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особі з інвалідністю II групи безстроково. Ні є порушником правил військового обліку. В розшуку не перебуває.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не притягувався. Постанова не виносилася. На військово-лікарську комісію не направлявся.
Визнання військовозобов'язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку може відбуватись виключно у Позаштатній військово- лікарській комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 з наступною перевіркою штатною військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_7 . Таким чином без відповідного висновку військово-лікарської комісії виключення ОСОБА_1 буде суперечити вимогам Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Позивач надав до суду відповідь на відзив.
Дослідивши заяви по суті справи, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
Згідно даних обліково-послужної картки військовозобов'язаного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 07.11.2001 року Військово-лікарською комісією Суворовського РВК м.Одеси він визнаний непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатний у воєнний час. Підлягає переогляду до 07.11.2006 року.
Після 2001 року позивач не проходив військово -лікарську комісію.
Згідно Довідки до акту огляду МСЕК серія 10ААВ №781324 з 02.09.2015 року позивачу встановлена ІІ група інвалідності безстроково.
22.07.2024 року позивач направив засобами поштового зв'язку (2420001423742) до відповідача заяву про надання відстрочки до якої додав копію довідки до акту МСЕК серія 10 ААВ №781324,, пенсійного посвідчення, паспорта, РНОКПП, індивідуальну програму реабілітації інваліда, яке було вручено 31.07.2024 року.
Згідно даних електронного військо-облікового документу сформованого 11.11.2024 через застосунок Резерв+ станом на 11.11.2024 року позивач перебуває на обліку як військовозобов'язаний Пересипському РТЦКтаСП м.Одеса. Згідно з постановою ВЛК від 07.11.2001 є непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Відстрочка до 10.11.2025 року.
Згідно даних електронного військо-облікового документу сформованого 05.03.2025 через застосунок Резерв+ позивач перебуває на обліку як військовозобов'язаний є непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Відстрочка до 08.05.2025 року.
Згідно даних електронного військо-облікового документу сформованого 05.05.2025 через застосунок Резерв+ позивач перебуває на обліку як військовозобов'язаний є непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Відстрочка до 07.08.2025 року.
Згідно даних електронного військо-облікового документу сформованого 05.06.2025 через застосунок Резерв+ позивач перебуває на обліку як військовозобов'язаний є непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Відстрочка до завершення мобілізації..
Згідно даних електронного військо-облікового документу сформованого 26.08.2025 через застосунок Резерв+ позивач перебуває на обліку як військовозобов'язаний є непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Відстрочка до завершення мобілізації. Розшукує ТЦКтаСП : порушення правил військового обліку. Дата початку розшуку 24.08.2025 року. Причина розшуку -не проходження (відмова проходження) ВЛК.
Згідно даних електронного військо-облікового документу станом на 26.08.2025 року ТЦКта СП 24.08.2025 року звернувся до Нацполіції, щоб доставити позивача для складання протоколу. Причини :не проходження (відмова проходження ) ВЛК.
Згідно даних електронного військо-облікового документу сформованого 05.11.2025 через застосунок Резерв+ позивач порушив правил військового обліку. Відстрочка від мобілізації до 02.02.2026 року. Людина з інвалідністю. Причина розшуку -не проходження (відмова проходження) ВЛК.
Станом на 20.12.2025 року згідно даних електронного військо-облікового документу позивач знятий з розшуку , та ТЦКтаСП більше не розшукує.
Позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з яких останній раз 28.11.2025 року на яке відповідач надав відповідь 19.12.2025 року вих.№19219 у якій запропонував для зміни персональних даних прибути особисто для РТЦКтаСП, так як надання ним заяви засобами поштового зв'язку на адресу РТЦКтаСП не може вважатися вчинення цієї дії ним особисто.
Також позивач 28.11.2025 р. та 30.11.2025 року звертався із заявами про виключення із військового обліку та внесення актуальних даних щодо стану його здоров'я за вх. № ПР-19519883 та ПР-19523772 на Урядовий контактний центр, які були скеровані до ІНФОРМАЦІЯ_8 до яких позивач додав витяги з ЕСОЗ за період з 27.10.2021 року по 23.10.2025 року
Також згідно листа відділу поліції №3 від 18.11.2025 року вих.№260427-2025 відповідач подавав 24.08.2025року за вих. №33148 позивача у розшук відповідно до п.56 Порядку №100 від 08.02.2019року як «особа, яка вчинила правопорушення, передбачені ст.210,210-1 КУпАП» Позивач не погодився із бездіяльністю відповідача, вважає її протиправною та звернувся до суду із позовом.
Згідно даних картки обліку наданої відповідачем разом із відзивом (080220230640324900148) у розділі судимість зафіксовано дві справи за ст. 210 КУпАП (за 28.08 2025) - номер справи F3015130 та 210-1КУпАП (12.07 2025) - номер справи F267153 .
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
За приписами статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Також статтею 65 Основного Закону передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який продовжено станом і на теперішній час.
Крім того, Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, оголошено проведення загальної мобілізації.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює і визначає відповідно Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25 березня 1992 року (далі - Закон № 2232-XII).
Згідно з частинами 1, 3 статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За змістом частини 9 статті 1 № 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини 10 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Стаття 34 Закону №2232-XII визначає, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 11 статті 38 Закону №2232-ХІІ передбачено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
За приписами частини 1 статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює і визначає відповідно Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).
Частиною 1 статті 22 Закону №3543-XII визначено, що громадяни зобов'язані, зокрема:
з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися, зокрема, військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 № 3621-IX (яким були внесені зміни до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», набрав чинності з 03.05.2024) скасовано статус «обмежено придатний».
Суд зазначає, що з електронним військово-обліковим документом, сформованим 11.11.2024 через застосунок «Резерв+», саме такий статус мав позивач за висновком ВЛК від 07.11.2001р.
Надалі Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 12.02.2025 № 4235-IX, чинним з 15.02.2025, внесені зміни до Закону № 3621-IX і Прикінцевими та перехідними положеннями даного Закону встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок КМУ №560).
Згідно з абзацом третім п. 63 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, військовозобов'язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов'язані приймаються на військову службу за контрактом, або були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), або самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивач, як особа якій інвалідність ІІ групи встановлена у 2015 році, не повинен проходи повторний медичний огляд у відповідача та останній не мав підстав для його виклику на ВЛК, та саме це слугувало підставою для внесення у військово-облікові документи позивача відомостей про його розшук та порушення правил військового обліку.
Згідно з приписами пункту 3 Правил військового обліку призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Приписами частини 1 статті 27 Закону №3543-ХІІ визначено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Зазначені приписи закону кореспондуються з пунктом 56 Порядком КМУ №1487, відповідно до якого Національна поліція, зокрема, за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).
Проте відповідач не надав суду доказів того, що позивач викликався відповідачем повісткою до РТЦКтаСП, та не прибув після її отримання у встановлений у неї час, та місце.
За приписами частини 1 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2016 № 1951-VІІІ (далі - Закон України № 1951-VІІІ) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (ч. 8 статті 5 Закону № 1951-VІІІ).
Згідно з ч. 8 статті 5 Закону України № 1951-VІІІ органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Частиною 1 статті 14 Закону України № 1951-VІІІ встановлено, що ведення Реєстру включає 1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Частиною 3 статті 14 Закону України № 1951-VІІІ визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
При цьому, відповідно до статті 14-1 Закону України № 1951-VІІІ електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов'язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Вказаний кабінет реалізовано у форматі застосунку «Резерв+».
З наведених вище норм вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки з метою виконання покладених на них завдань звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП (порушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про військовий обов'язок і військову службу; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення.
При цьому територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не ведуть бази розшуку органів поліції, зокрема не наповнюють відомостями базу даних розшуку, не вносять та не виключають до них відомості.
Водночас суд зазначає, що доставлення військовозобов'язаного до органу ТЦК та СП здійснюється саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим.
Тобто, у такому випадку в першу чергу здійснюється розшук особи та її доставлення до органу ТЦК та СП, а потім складення протоколу про адміністративне правопорушення за статтями 210 та 210-1 КУпАП.
Суд зазначає, що сама ж по собі наявність в застосунку «Резерв+» примітки «Порушення правил військового обліку» не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 210 КУпАП.
Вказана примітка свідчить лише про те, що у зв'язку з неприбуттям позивача за повісткою до ТЦК, відповідачем шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС автоматично сформовано звернення до поліції щодо доставки позивача до відповідача в зв'язку із фактичним вчиненням ним адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. При цьому, розшук і доставлення військовозобов'язаного, як примусовий привід, здійснюється саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи те, що відповідачем не доведено наявність порушення позивачем правил військового обліку, тобто не прибуття за викликом до РТЦКтаСП тобто в неявці по повістці для проходження ВЛК, суд приходить висновку, що внесення відповідачем відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме інформацію про порушення позивачем правил військового обліку та перебування в розшуку, є необґрунтованим.
Разом з тим, згідно витягу із застосунку «Резерв+» від 20.12.2025 року встановлено, що позивач вже знятий з розшуку та РТЦКтаСП більше його не розшукує, та доказів того, що після цього його знов розшукує РТЦКтаСП позивачем не надано.
За таких обставин суд вважає, що відповідач діяв не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій.
Щодо вимог зобов'язати відповідача утриматися від повторного направлення позивача на ВЛК за відсутності змін у його стані здоров'я та статусі інвалідності то дана вимога є вимогою на майбутнє.
З аналізу положень статей 2, 5 КАС України слідує, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому. Судом у конкретній справі вирішується спір, предмет якого існує на час розгляду справи. Суд не може розглядати вимоги на майбутнє у зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків. Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.
Враховуючи відсутність підстав вважати, що право позивача шляхом повторного направлення позивача на ВЛК за відсутності змін у його стані здоров'я та статусі інвалідності буде порушено відповідачем, задоволення позову буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача утриматися від повторного направлення позивача на ВЛК як передчасних.
Щодо вимог зобов'язати відповідача видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів («Оберіг») відомості про будь-які виконавчі провадження, ініційовані на підставі таких стягнень, та відомості про перебування у розшуку щодо ОСОБА_1 ; відкликати всі звернення до органів Національної поліції України щодо Позивача та направити повідомлення про відсутність законних підстав для його адміністративного затримання, доставки чи обмеження у правах, то суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів про наявність таких даних у Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів («Оберіг») та наявність таких звернень до Національної поліцію після відкликання даних про розшук позивача, а тому не підлягають задоволенню.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні по справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (від 9 грудня 1994 року №18390/91) вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов'язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
У рішенні «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року) суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто, мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
У підсумку суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст.139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_9 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка полягала у неврахуванні відомостей про інвалідність ІІ групи, надісланих ОСОБА_1 цінним листом з описом вкладення 22.07.2024 року.
Визнати протиправним рішення ІНФОРМАЦІЯ_9 щодо скорочення терміну відстрочки від мобілізації ОСОБА_1 з 10.11.2025 до 07.08.2025 року.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_9 щодо направлення (ініціювання направлення) ОСОБА_1 , особи з довічною інвалідністю ІІ групи, на проходження військово-лікарської комісії.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_9 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів («Оберіг») відомостей про «непроходження (відмову від проходження) ВЛК» ОСОБА_1 та ініціювання його адміністративного розшуку 24.08.2025 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_10 видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів («Оберіг») відомості про порушення ОСОБА_1 військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_10 розглянути заяву ОСОБА_1 (про долучення до матеріалів справи документів МСЕК, відомостей з ЕСОЗ за період з 2021 по 2025 роки із зазначенням добової дози інсуліну більше 60 одиниць на день, а також висновку лікаря-ендокринолога) та розглянути питання щодо виключення його з військового обліку як особи, що має довічну інвалідність ІІ групи, відповідно до вимог п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»(у редакції № 4720-IX від 16.12.2025) та Статті 13-а Розкладу хвороб Наказу МОУ № 402 (у редакції № 518 від 01.08.2025), з наданням вмотивованого рішення.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими ст..ст.293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) рнокпп НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_10 ( АДРЕСА_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Третя особа: Міністерство оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітряних Сил, буд.6) код ЄДРПОУ 00034022.
Суддя Е.А.Іванов