Справа № 420/397/26
19 березня 2026 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В.,
розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
Визнати протиправним та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_1 про відмову у задоволенні рапорту про звільнення з військової служби ОСОБА_1 ;
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 24.12.2025 року з урахуванням наданих суду доказів та прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він звернувся до відповідача із рапортом про звільнення з військової служби за сімейними обставинами, але відповідач відмовив у задоволенні вказаного рапорту. Позивач вважає дії відповідача протиправними, оскільки має батька, який потребує постійного догляду і відсутні інші повнолітні і працездатні члени родини, які б могли надавати йому догляд і сторонню допомогу, що є підставою для звільнення зі служби на підставі п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу». Позивач вказує, що його сестра ОСОБА_2 має на утриманні малолітню дитину та постійно проживає в Румунії, а тому не може здійснювати постійний догляд за батьком позивача.
Ухвалою суду від 09.01.2026 року відкрито провадження у справі за правилами за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від представника відповідача надійшов відзив на позов, згідно з яким, з заявленими вимогами командування Військової частини НОМЕР_1 не погоджується, оскільки вони суперечать вимогам чинного законодавства. Рішенням командира військової частини було відмовлено позивачу у задоволенні рапорту про звільнення у зв'язку з відсутністю підстав для звільнення, оскільки позивачем не надано підтвердних документів що підтверджують відсутність в особи інших членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляд, що передбачено п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу». У наданому акті перевірки сімейного стану військовослужбовця посадовими особами ТЦК та СП не було вчинено дій для встановлення повного кола осіб, зобов'язаних за законом здійснювати догляд. Зокрема, у документі відсутні відомості про ОСОБА_2 яка є дочкою ОСОБА_3 та являється родичем першого ступеня спорідення.
Від позивача надійшла відповідь на відзив на позов.
Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України та проходить військову службу за контрактом.
24.12.2025 року позивач звернувся до відповідача із рапортом, в якому просив звільнити його з військової служби на підставі пп. « 2» п. 2 ч. 4 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» зі сімейними обставинами: необхідність здійснення постійного догляду за батьком ОСОБА_3 , який є інвалідом ІІ групи та потребує постійного догляду.
До рапорту позивач надав: копію паспорту та РНОКПП ОСОБА_1 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копію паспорту, РНОКПП та пенсійного посвідчення ОСОБА_3 (батька); копію витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 128/25/742/В, копію медичного висновку ЛКК № 615 від 23.04.2025 року; копію акту перевірки сімейного стану військовослужбовця, виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.12.2025 року; копію паспорту, РНОКПП та пенсійного посвідчення ОСОБА_4 (матері); копію медичного висновку ЛКК № 174 від 21.11.2025 року.
30.12.2025 року Військова частина НОМЕР_1 , за результатом розгляду рапорту позивача від 24.12.2025 року за вх. № 10220/р, надала відповідь за № 1760/4511, в якій вказано, що за результатом розгляду рапорту прийнято рішення про відмову у його задоволенні, оскільки з рапортом не було подано документів, що підтверджують відсутність в особи інших членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків) та встановлено, що батько ОСОБА_1 має дочку, яка є членом сім'ї першого ступеня спорідненості, що виключає юридичну підставу для звільнення через сімейні обставини або з інших поважних причин на підставі ст. 26 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу».
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України строк дії воєнного часу продовжується станом і на час розгляду справи.
За змістом частин першої та третьої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною шостою статті 2 Закону № 2232-XII визначені види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п'ята статті 1 Закону № 2232-XII).
Підстави звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом під час мобілізації, у період дії воєнного стану визначені пунктом 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Так, згідно з пп. «г» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах: під час проведення мобілізації та дії воєнного стану: г) через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Приписами п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, щовійськовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану у зв'язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Частиною 7 статті 26 Закону №2232-XII визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затверджено Указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008.
Відповідно до абзацу 1 пункту 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (надалі також - Положення №1153/2008), встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Відповідно до пункту 233 Положення №1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
При звільненні військовослужбовця з військової служби за рішенням командування військової частини відповідно до підпункту 1 пункту 35 цього Положення рапорт на звільнення військовослужбовцем не подається. У такому разі командуванням військової частини складається аркуш бесіди з військовослужбовцем за формою, визначеною Міністерством оборони України.
Таким чином, законодавець передбачив механізм реалізації відповідного права шляхом подання військовослужбовцем рапорту на звільнення зі служби з відповідних підстав.
Підпунктом 26 пункту 5 Додатку 19 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170 (надалі також - Інструкція №170), визначено перелік документів, що подаються при поданні до звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи подаються такі документи:
документи, які підтверджують відповідні родинні зв'язки з цією особою (особами);
один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21 вересня 2015 року № 946;
висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, про потребу в постійному догляді.
Тобто для звільнення з військової служби у зв'язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I або II групи, військовослужбовець має довести належними доказами такі факти: наявність в одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) статусу особи з інвалідністю I чи II групи; необхідність здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи; відсутність в особи з інвалідністю I чи II групи інших членів сім'ї першого та другого ступенів споріднення, які могли б здійснювати постійний догляд за нею (тобто інші особи, крім військовослужбовця, які можуть здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи, відсутні), або те, що інші члени сім'ї особи з інвалідністю I чи II групи першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Суд встановив, що згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 14.03.1984 року, батьком ОСОБА_1 є ОСОБА_3 .
Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 21.04.2025 року № 128/25/742/Р, ОСОБА_3 з 21.04.2025 року встановлена ІІ група інвалідності .
У висновку лікарсько-консультативної комісії від 23.04.2025 року № 615 зазначено, що ОСОБА_3 потребує постійного стороннього догляду, як невиліковно хворий, який внаслідок порушення функцій організму не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися.
05.12.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 затверджено акт перевірки сімейного стану військовослужбовця, згідно з яким, підтверджено інформацію у необхідності здійснення постійного догляду за ОСОБА_3 , який є батьком військовослужбовця ОСОБА_1 та встановлено відсутність інформації про інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд за ОСОБА_3 .
Суд встановив, що згідно з рапортом від 24.12.2025 року підставою для звільнення ОСОБА_1 з військової служби є необхідність здійснення постійного догляду за батьком, який є особою з інвалідністю II групи.
Щодо доводів відповідача про те, що у додатках до рапорту також відсутні документи, які підтверджують відсутність інших членів сім'ї першого або другого ступеня споріднення, здатних здійснювати догляд, при цьому, встановлено наявність у ОСОБА_3 доньки - ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.
Зі змісту підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" висновується, що для звільнення з військової служби у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, достатньою є наявність однієї з таких умов:
- відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи;
- інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Як зазначено судом вище, підпунктом 26 пункту 5 Додатку 19 Інструкції №170 визначено перелік документів, що подаються при поданні до звільнення з військової служби у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, зокрема, подається один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Судом встановлено, що позивач надав відповідачу разом із рапортом витяг всі, передбачені наведеними вище нормативно-правовими актами документи, які підтверджують наявність у ОСОБА_1 підстав для звільнення з військової служби.
Суд звертає увагу, що «відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи» означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує.
У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об'єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятою статті 26 Закону № 2122-IX.
Такий висновок відповідає правовому висновку, наведеному в постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі № 380/16966/24.
Суд встановив, що згідно з посвідкою на проживання для бенефіціарів тимчасового захисту від 15.07.2025 року, ОСОБА_5 постійно проживає на території Румунії.
Також, відповідно до заяви ОСОБА_2 від 15.10.2025 року, що посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською В.О., ОСОБА_2 має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яку виховує самостійно, у зв'язку із тим, що розлучена з батьком дитини, та не має жодної можливості ані матеріальної, ані фізичної щодо утримання свого батька ОСОБА_3 .
Суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок доводити правомірність своїх дій і рішень, не надав суду доказів, які б підтверджували факт постійного проживання сестри позивача ОСОБА_2 на території України та спростовували б надані позивачем докази.
Натомість надані документи, свідчать про те, що ОСОБА_2 постійно проживає за межами території України, що свідчить про неможливість здійснювати постійний догляд за батьком з об'єктивних причин.
З огляду на викладене вище, суд доходить висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у його звільненні з військової служби.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Судовий захист повинен бути реальним та практичним, а не ілюзорним. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Конституційний Суд України в Рішенні від 30.01.2003 року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд висновує, що наявні підстави для зобов'язання відповідача прийняти рішення про звільнення позивача військової служби на підставі підпункту «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за сімейними обставинами, у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю ІI групи батьком - ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд робить висновок про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 139, 205, 243, 245, 246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Визнати протиправним та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_1 про відмову у задоволенні рапорту про звільнення з військової служби ОСОБА_1 ;
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 24.12.2025 року та про звільнення позивача військової служби на підставі підпункту «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за сімейними обставинами, у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю ІI групи батьком - ОСОБА_3 .
Відповідно до ст.255 КАС України, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ).
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Повний текст рішення складений та підписаний судом 19.03.2026 року.
Суддя Н.В. Бжассо