Справа № 420/6209/24
19 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Державної установи «Дар?ївська виправна колонія (№ 10)» про відстрочення виконання рішення суду по справі №420/6209/24,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Дар?ївська виправна колонія (№ 10)» про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 року позов частково задоволено, визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Дар'ївська виправна колонія (№10)» щодо оформлення та надсилання до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію ОСОБА_1 для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобов'язано Державну установу «Дар'ївська виправна колонія (№10)» оформити та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та видати ОСОБА_1 довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Дане рішення набрало законної сили 24.06.2025 року.
На вказане рішення суду судом видано виконавчий лист.
22.01.2026 року від представника Державної установи «Дар?ївська виправна колонія (№ 10)» до суду надійшла заява, в якій заявник просить суд відстрочити виконання судового рішення Одеського кружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 у справі № 420/6209/24 на максимальний термін.
У заяві зазначено, що Державна установа «Дар'ївська виправна колонія (№10)» не має на меті ухилятись від виконання рішення, навпаки установа дотримується Конституції України та інших норм чинного законодавства стосовно забезпечення соціального захисту персоналу Державної кримінальновиконавчої служби України та всіх виплат здійснення яких, має відповідати чинному законодавству та відповідним нормативно-правовим актам. Виконання рішення на даний момент є об'єктивно неможливим, оскільки вся інформація, яка містить дані для створення даної довідки, була викрадена під час окупації військами російської федерації.
26.01.2026 року від представника позивача до суду надійшли заперечення.
30.01.2026 року від представника відповідача до суду надійшли пояснення.
Розглянувши подану заяву про відстрочення виконання рішення суду, суд прийшов до таких висновків.
Відповідно до ч.1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Підставою заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження (ч. 3 ст. 378 КАС України).
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 378 КАС України).
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 378 КАС України).
У постанові від 06.12.2019 року у справі №2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
Суд зазначає, що наведені відповідачем підстави для відстрочення виконання судового рішення не є тією виключною обставиною, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, які б давали підстави для відстрочення виконання судового рішення.
Позаяк відповідач не зазначає, які саме докази він має на меті відновити та без яких виконання рішення по даній справі є ускладненим чи неможливим.
Разом з цим, при вирішенні питання щодо доцільності надання відстрочення виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Суд зазначає, що надання відстрочення виконання рішення суду у даній справі може призвести до порушення майнових інтересів позивача.
Також судом враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, відповідно до якої несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого п. 1 ст. 6 Конвенції.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).
Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції", Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява N 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 06.03.2003 у справі "Ясюнієне проти Литви", заява N 41510/98, п. 27).
Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України", заява N 71186/01, п. 84).
Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява представника Державної установи «Дар?ївська виправна колонія (№ 10)» про відстрочення виконання рішення суду по справі №420/6209/24 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 294, 295, 297, 378 КАС України, суд ,-
У задоволенні заяви представника Державної установи «Дар?ївська виправна колонія (№ 10)» про відстрочення виконання рішення суду по справі №420/6209/24- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Вовченко