Іменем України
20 березня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/164/26
Луганський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свергун І.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,
27.01.2026 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Донецького державного університету внутрішніх справ (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить: стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (на рахунок Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/рахунок: UA128201720313261009201000675, ЄДРПОУ 08571423) вартість його утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 111202,34 (сто одинадцять тисяч двісті дві грн 34 коп.) та судові витрати в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. за сплату судового збору.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що 21 вересня 2020 року між Луганським державним університетом внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, Головним управлінням Національної поліції в Луганській області та ОСОБА_1 05.02.2003 р., було укладено Контракт про здобуття освіти у за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських від 21.09.2020 р. № 120/20.
Наказом начальника головного управління національної поліції в Харківській області від 15.12.2025 № 806 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби в Національній поліції України на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 16.12.2025.
При цьому звільнення за власним бажанням є підставою відшкодування особою витрат, пов'язаних з її утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, яке здійснює підготовку поліцейських.
На виконання визначеного вище зобов'язання 16.12.2025 відповідач під особистий підпис отримав від Головного управління Національної поліції в Харківській області повідомлення про зобов'язання відшкодувати витрати пов'язані з утриманням у навчальному закладі, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі у повному розмірі за весь період фактичного навчання за реквізитами вищого навчального закладу та у розмірі відповідно до довідки-розрахунку вищого навчального закладу, який здійснював підготовку поліцейського, які відповідач має відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення.
Загальна сума витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 складає сумі 111202,34 грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 02.02.2026 позов було залишено без руху для усунення недоліків. У встановлений судом строк позивачем недоліки було усунуто.
Ухвалою суду від 06.02.2026 відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи здійснити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву; встановлено сторонам строк для обміну заявами по суті справи.
23.02.2026 від представника позивача надійшло клопотання про продовження строку на подання відзиву.
Ухвалою суду від 23.02.2026 продовжено ОСОБА_1 строк для подання відзиву на позовну заяву на сім календарних днів з дня отримання ухвали суду.
04.03.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позов, в обґрунтування якого останній послався на те, що долучений до позову контракт 120/20 від 21.09.2020 (надалі Контракт) передбачає, що строк його дії закінчується 01.09.2020 року (п.5 р.V Контракту). Таким чином строк дії Контракту закінчився ще до моменту закінчення навчання відповідача, а копію нового контракту позивач не подав, отже відсутні підстави для стягнення коштів.
Долучена до позову довідка витрат на відповідача сама по собі не може бути доказом, бо вона створена самим позивачем. Відповідно, наведені в довідці витрати мають бути підтверджені належними доказами, зокрема доказами отримання відповідачем грошового забезпечення на суму 8559,13 грн, отримання відповідачем речового забезпечення на суму 31394,77 грн та продовольчого забезпечення на суму 53060,85 грн, докази витрат з медичного забезпечення та комунальних витрат. В цій частині позивач взагалі не наводить ні розрахунків, ні доказів фактичних витрат, а це є суттєвим.
Представник відповідача вважає, що Контракт, який додано до позову, втратив чинність ще до моменту закінчення відповідачем навчання, а суми грошових коштів, визначені довідкою витрат взагалі не підтверджені жодним належним доказом.
З урахуванням викладеного представник відповідача просив відмовити у задоволені позовних вимог.
05.03.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, в обґрунтування якої вказано, що Контракт про здобуття освіти за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських № 120/20 від 21.09.2020, був укладений 21 вересня 2020 року між Луганським державним університетом внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, Головним управлінням Національної поліції в Луганській області та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у трьох оригінальних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної сторони.
При подачі позовної заяви до суду до справи було долучено копію Контракту, яка була надіслана Управлінням кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області разом із супровідним листом про звільнення ОСОБА_1 .
В той же час в електронних базах даних Донецького державного університету внутрішніх справ, як правонаступника Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, зберігається сканкопія Контракту № 120/20 від 21.09.2020, у якому 5 пункт Контракту викладений в наступній редакції: «Цей контракт набирає чинності з дати його підписання і діє до 01.09.2026 р.».
Оскільки Контракт був укладений лише 21.09.2020, то він апріорі не міг діяти до 01.09.2020, дата була проставлена особисто відповідачем, він заповнював три однакові примірники і очевидним є те, що ним було допущено технічну описку.
Відповідно до ч. 6 пункту 3 розділу ІІІ Контракту, відповідач зобов'язався відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати пов'язані із його утриманням у закладі вищої освіти у разі звільнення з поліції протягом трьох років після закінчення навчання.
Окрім того, Порядком № 261 не передбачено вимог щодо первинних облікових документів за якими розраховуються витрати на утримання осіб у вищих навчальних закладах, як і не пов'язано обов'язку щодо відшкодування відповідних витрат з наявністю чи відсутністю відповідних документів. Достатньою підставою для стягнення витрат на навчання є сам факт недотримання відповідачем умов Контракту.
При цьому відповідач, заперечуючи щодо вірності розрахованих витрат позивачем на продовольче, грошове, речове, медичне забезпечення та комунальні витрати не наводить власних розрахунків. Вважає, що стороною відповідача не доведено помилковості розрахунку позивача.
З огляду на викладене позивач вважає заявлені вимоги про стягнення витрат обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
05.03.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.
06.03.2026 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких вказано, що у якості доказів позивачем подано суду різні за своїм змістом копії контрактів при цьому їх дата та номер повністю збігаються. Вказані обставини ставлять під сумнів взагалі факт існування таких договорів, які суперечать один одному, при цьому зазначені контракти є ключовими доказами у справі.
Також відповідач жодним належним доказом не підтвердив обґрунтованість заявленої до стягнення суми, переклавши цей обов'язок на відповідача, зазначивши у відповіді на відзив, що відповідач не спростував правильності розрахунку, до того ж прямо зазначив, що він не зобов'язаний доводити обґрунтованість заявленої суми, що є прямим порушенням обов'язку доказування своїх вимог з боку позивача.
Окрім того, зобов'язання з відпрацювання на підставі угоди було передбачено ч. 2 ст. 52 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-ХІІ, якою було визначено, що випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
При цьому ч. 2 ст. 52 Закону України «Про освіту» була виключена на підставі Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про освіту», на виконання Указу Президента України від 23.01.1996 № 77 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів», в редакції Указу Президента України від 16.05.1996 № 342/96 та ст. 197 КЗпП України було розроблено Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 № 992.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в своїй постанові від 20.07.2017 у справі № 2а/2470/513/12 встановила, що Постанова № 992 не є тим нормативним актом, що встановлює обов'язок для випускників вищих навчальних закладів, які навчаються за кошти державного бюджету, відшкодувати вартість навчання, оскільки Законом України «Про вищу освіту» № 2984-ІІІ та Законом України Про освіту № 1060-ХІІ такого обов'язку не передбачено.
Окрім того, п. 14 Порядку № 367 від 25.12.1997 (що втратив чинність) хоча і зобов'язує випускника відшкодувати вартість навчання, проте на виконання цього ж порядку Міністерство фінансів разом з Міністерством освіти і науки, Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Міністерством юстиції та Національним банком не розробило і не затвердило Порядок визначення та відшкодування випускниками вартості навчання у разі порушення ними умов про працевлаштування.
Відсутність Порядку визначення та відшкодування випускниками вартості навчання у разі порушення ними умов про працевлаштування унеможливлює визначення розміру вартості навчання, методологію встановлення сум, які можуть бути відшкодовані до державного бюджету, які витрати компенсувати замовникові, а відтак виключає можливість застосування до цих відносин положення Закону України «Про освіту» № 1060-ХІІ та Постанови № 992 в частині відшкодування вартості навчання та витрат.
Між тим, положення Закону України «Про освіту» від 23.03.1991 № 1060- ХІІ та Закону України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 № 2984-III не містять зобов'язальних норм права щодо відшкодування випускником до державного бюджету вартості навчання у випадку, встановленому в п. 14 Порядку, як і не містять делегованої норми права на прийняття Кабінетом Міністрів України положень про відшкодувати вартості навчання.
З урахуванням викладеного відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог.
Ухвалою суду від 10.03.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів відмовлено.
11.03.2026 від позивача надійшли додаткові пояснення.
12.03.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи.
Ухвалою суду від 17.03.2026 клопотання адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 про призначення судово-почеркознавчої експертизи повернуто представнику відповідача без розгляду.
Ухвалою суду від 17.03.2026 додаткові пояснення Донецького державного університету внутрішніх справ повернуто представнику позивача без розгляду.
18.03.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без руху.
Ухвалою суду від 18.03.2026 витребувано від позивача докази по справі.
19.03.2026 від представника ОСОБА_1 - адвоката Галкіна В. Л. до суду надійшла заява від 18.03.2026 про відвід судді Свергун І. О.
Ухвалою суду від 19.03.2026 визнано необґрунтованою заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Галкіна В. Л. про відвід судді Свергун І.О. у справі за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі та передано цю заяву для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду від 20.03.2026 відмовлено в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича про відвід судді Свергун І. О. від розгляду справи за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.
Ухвалою суду від 20.03.2026 клопотання представника позивача адвоката Галкіна В.Л. від 18.03.2026 про залишення позовної заяви без руху повернуто представнику позивача без розгляду.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд установив такі обставини.
Між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Луганським державним університетом внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка укладено контракт від 21 вересня 2020 року № 120/20 про здобуття освіти за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.
У пункті 3 розділу ІІІ вказаного контракту визначено, зокрема, що в разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання Особа (відповідач) зобов'язується відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2022 № 1143-р «Про реорганізацію Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка» Донецький державний університет внутрішніх справ є правонаступником майна, прав та обов'язків Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (пункт 3).
Наказом начальника ГУНП в Харківській області від 15.12.2025 № 806 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в Національній поліції України на підставі пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 16.12.2025.
ГУНП в Харківській області направлено ректорові Донецького державного університету внутрішніх справ листом від 12.01.2026 № 14880-2026 копії документів щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби за власним бажанням для вирішення питання щодо примусового стягнення з особи витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.
Управлінням кадрового забезпечення ГУНП в Харківській області 16.12.2025 вручено ОСОБА_1 під особистий підпис повідомлення про необхідність відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі, в сумі 111202,34 грн у повному розмірі за весь період навчання за реквізитами вищого навчального закладу.
Згідно з довідкою про розрахунок витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 за період з 01 вересня 2020 року по 12 квітня 2023 року навчання у Донецькому державному університеті внутрішніх справ вартість фактичних витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у навчальному закладі, у загальній сумі 111202,34 грн складається з: грошового забезпечення - 8559,13 грн; речового забезпечення - 31394,77 грн; продовольчого забезпечення - 53060,85 грн; медичного забезпечення - 1017,38 грн; комунальних витрат - 17170,21 грн.
На час розгляду справи відповідачем витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі, в сумі 111202,34 грн позивачу у добровільному порядку не відшкодовані, про намір та строк добровільного відшкодування не повідомлено.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано позовні вимоги, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані положеннями Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII), Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 року №261 (далі - Порядок № 261).
Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до частини другої статті 74 Закону № 580-VIII підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Приписами частин четвертої та п'ятої статті 74 цього Закону встановлено, що особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Згідно з пунктом шостим частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, за власним бажанням.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення (частина друга статті 77 Закону № 580-VIII).
Порядок № 261 визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі, зокрема, звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Відповідно до абзацу третього підпункту 1 Порядку № 261 звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) є підставою для відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.
Згідно з підпункту 3 та 4 Порядку № 261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи. Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.
Довідкою про розрахунок витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 за період з 01 вересня 2020 року по 12 квітня 2023 року навчання у Донецькому державному університеті внутрішніх справ підтверджено, що вартість фактичних витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у навчальному закладі, становить 111202,34 грн.
Як вже вказано вище, відповідно до частини четвертої статті 74 Закону № 580-VIII поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення зазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Тобто обов'язок відшкодування вартості навчання прямо передбачено законодавством.
Вказані обставини також спростовують твердження представника відповідача про відсутність зобов'язання з відпрацювання на підставі угоди та відшкодування випускником до державного бюджету вартості навчання.
Щодо посилання представника відповідача на наявність різних копій контрактів суд зазначає таке.
Суд вважає слушними доводи представника позивача, що при заповненні Контракту відповідачем було допущено технічну описку в даті, до якої він діє, оскільки зі змісту Контракту від 21.09.2020 № 120/20 слідує, що строк навчання особи становить 3 роки, а строк служби в поліції, який особа повинна пройти після навчання, становить також 3 роки. При цьому згідно з п. 6 Контракту його складено в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної зі сторін. Відтак змістовним є те, що Цей контракт набирає чинності з дати його підписання і діє до 01.09.2026.
Посилання представника позивача на те, що вказані обставини ставлять під сумнів факт існування таких договорів, суд вважає надуманим та безпідставним, оскільки предмет Контракту також підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.
Окрім того, доказів оскарження Контракту від 21.09.2020 № 120/20 відповідачем суду не надано.
Також відповідач підтвердив належними доказами обґрунтованість заявленої до стягнення суми.
Так, відповідно до довідки-розрахунку № 07РО/26 сума коштів, яка має бути сплачена для відшкодування вартості предметів однострою особистого користування ОСОБА_1 складає: сума вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився - 29024,77 грн; вартість лазне-прального забезпечення (549 діб) - 2370 грн.
Згідно з довідкою про доходи комісії з припинення ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка № 71 ОСОБА_1 за період з вересня 2020 року по лютий 2023 року виплачено заробітну плату в загальному розмірі 7579,13 грн.
Згідно з довідкою про доходи ДДУВС № 308 ОСОБА_1 за період з березня по квітень 2023 року виплачено заробітну плату в загальному розмірі 980,00 грн.
Відповідно до довідки, виданої ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка, щодо проживання та перебування на котловому забезпеченні ОСОБА_1 в казармі проживав - 549 діб, сніданок - 549 діб, обід - 549 діб, вечеря - 549 діб.
Витягом ДДУВС розрахунку вартості утримання курсантів за 2020-2023 навчальні роки також підтверджується, що ОСОБА_1 перебував на території університету 549 діб, сніданків - 549, обідів - 549, вечерь - 549; грошове забезпечення - 8559,13 грн, вартість лазне-прального забезпечення - 2370,00 грн, речове майно - 29024,77 грн; продовольче забезпечення - 53060,85 грн; медичне забезпечення - 1017,38 грн; тепло 5947,44 грн; водопостачання та водовідведення - 2649,58; електроенергія - 8573,18 грн; всього за 2020-2023 роки - 111202,34 грн.
Суму витрат на курсантів ОСОБА_1 підписав без зауважень (порядковий № 29, сума 111202,34 грн).
Суд вважає, що позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача сум витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі, у сумі 111202,34 грн.
За таких обставин позовні вимоги належить задовольнити повністю.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до положень статті 139 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити повністю позов Донецького державного університету внутрішніх справ (місцезнаходження: 25015, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Велика Перспективна, будинок 1, код ЄДРПОУ 08571423) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Донецького державного університету внутрішніх справ витрати, пов'язані з його утриманням у закладі вищої освіти, у сумі 111202,34 грн (сто одинадцять тисяч двісті дві грн 34 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.О. Свергун