про прийняття позовної заяви до розгляду після усунення її недоліків та відкриття провадження у справі
19 березня 2026 року м. ДніпроСправа № 580/13269/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
01.12.2025 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач І), Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач ІІ), в якому, з урахуванням уточненого позову, просив:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо порушення норми закону під час видання наказу про зарахування позивача до списків військової частини НОМЕР_2 ;
визнати противоправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , як фінансової відповідача, щодо бездіяльності під час отримання інформації про неповне нарахування позивачу грошового забезпечення за грудень місяць 2023;
стягнути солідарно з військової частини НОМЕР_1 усі види компенсації: середній заробіток за час затримки розрахунку (за ст. 117 КЗпП) за шість місяців у сумі 215 005,79 грн згідно розрахунку; компенсацію втрати частини грошового доходу у зв'язку ]з порушенням строків його виплати у сумі 306,78 грн. згідно розрахунку; 3% річних від простроченої суми у розмірі 87,60 грн згідно додатку;
враховуючі, що порушення прав позивача сталося через службову недбалість, мало довготривалий характер, та було усунено тільки після втручання Уповноваженого при Верховній Ради з прав людини, спираючись на постанову Великої Палати Верховного Суду справа № 755/12623/19 Провадження № 14-47цс21, не застосовувати коефіцієнт зменшення під час визначення компенсації за несвоєчасний розрахунок позивача при звільненні.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 позовну заяву залишено без руху. Зазначено, що позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; оформлення позову з дотриманням вимог ч.5 ст.160 КАС України щодо позовних вимог; надання позовної заяви через електронний кабінет та із зазначенням аркушів кожного додатка та заяви-звернення до кожного з відповідачів у контексті позовних вимог, формулювання чітких вимог без альтернатив.
11.12.2025 на виконання вимог вищезазначеної ухвали позивачем надано заяву про усунення недоліків та уточнений позов.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 позивачеві продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви. Зазначено, що позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру порушеного права у спірному періоді; обґрунтованого клопотання щодо пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин такого пропуску; наданням до суду розрахунку суми виплачених позивачу під час звільнення коштів з відповідним підтвердженням та обґрунтування з покликанням на релевантну практику ВС щодо повноважень адміністративного органу не застосовувати коефіцієнт зменшення під час визначення компенсації за несвоєчасний розрахунок позивача під час звільнення з наданням розрахунку деструктивних відхилень.
06.01.2026 на виконання вимог вищезазначеної ухвали позивачем надано уточнений позов, в якому відокремлено спірний період, та надано обґрунтування змісту та характеру порушення його права. Зауважив, що вимоги щодо строків є новими порівняно з ухвалою суду від 08 грудня 2025 року, проте надає ці пояснення задля забезпечення доступу до правосуддя. Позивач наголошує, що строк звернення (ст. 122 КАСУ) не пропущено. Відповідачі приховали факт недоплати, здійснюючі належні позивачу виплати одним платежем без надання розрахункового листа. Про наявність заборгованості за грудень 2023 року позивач дізнався лише 10.10.2025 (лист ВЧ НОМЕР_2 №1825/2837) та 16.10.2025 (лист ЦФЕУ Командування СВ №116 14 4 Вих ЗВГ 51386), отриманих після втручання Уповноваженого ВРУ з прав людини. Згідно з частиною 2 статті 122 КАСУ, перебіг строку починається з дня, коли особа дізналася про порушення. Позов подано у встановлений законом строк з моменту отримання вказаних листів. Щодо надання розрахунку виплачених коштів позивач повідомив про неможливість надання деталізованої розшифровки за видами виплат, оскільки Військова частина НОМЕР_1 у порушення ст. 116 КЗпП не надала позивачу розрахункового листа при звільненні.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 позивачу продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви. Зазначено, що позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру порушеного права у спірному періоді з обґрунтуванням змісту першої вимоги щодо порушення якої норми якого закону під час видання наказу від якої дати і за яким номером та відомостями про оскарження в адміністративному чи судовому порядку такого індивідуального акта; обґрунтованого клопотання щодо пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин такого пропуску; визначення ціни позову; формування вимог про компенсацію якого виду від роботодавця з поясненням початку перебігу строку звернення до суду; доказу сплати судового збору за вимоги майнового характеру; надання остаточної редакції адміністративного позову з дотриманням вимог п.2, 5, 9 ч.5 ст.160, ч.2, ч.4 ст.161 КАС України; доказів нарахованої компенсації у зв'язку із формуванням вимоги про стягнення коштів.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали 27.01.2026 позивач надав уточнену позовну заяву в якій зазначив, що відокремив спірний період, та надав обґрунтування змісту та характеру порушення його права під час видання наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 18.12.2023 №363; в надав докази, що військова частина НОМЕР_1 податковим агентом у спірних правовідносинах; надав клопотання щодо пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин такого пропуску; визначив ціну позову; зформував вимоги про грошову компенсацію від роботодавця з поясненням початку перебігу строку звернення до суду; вказав підстави для звільнення від судового збору; щодо вимоги суду надати докази нарахованої компенсації у зв'язку із формуванням вимоги про стягнення коштів, позивач зазначив що відповідач (військова частина НОМЕР_1 ) оставив без відповіді лист позивача щодо досудового вирішення справи (додаток 16), таким чином відмовився взагалі розглядати спірні правовідносини в досудовому порядку, в том у числі в частині надання розрахунку компенсації у зв'язку з формуванням вимоги про стягнення коштів. Позивач зазначає про об'єктивну неможливість надання такого документа, оскільки згідно зі ст. 116 КЗпП обов'язок нарахування та письмового повідомлення про суми виплат лежить виключно на роботодавцеві.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 позивачу продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви, що зазначені у мотивувальній частині, надавши додатково три дні, зокрема: надання доказу сплати судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку і 3% річних; надання довідки територіальної громади про зареєстроване місце проживання, надання копій рішень у справах до ВЧ НОМЕР_1 , ВЧ НОМЕР_2 щодо грошового забезпечення; повідомлення про обізнаність з наказом №363; надання копій довідок про розмір нарахованого грошового забезпечення: за грудень 2023 року - травень 2024 року видана ВЧ НОМЕР_1 позивачу - 16.12.2024; за лютий 2023 року - грудень 2023 року видана ВЧ НОМЕР_3 позивачу - 24.07.2024; копію грошового атестату на час звільнення зі служби і копію грошового атестату на виконання судового рішення з відомостями про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 15.12.2023 до 17.12.2023; обґрунтування тотожності вимог щодо стягнення середнього заробітку у позовній заяві в іншій справі та повідомлення відповідно до п.11 ч.5 ст.160 КАС України; обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду з наданням доказів на підтвердження поважності причин. Роз'яснити позивачу, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами (частини 4 статті 45 КАС України).
30.01.2026 на виконання вимог вищезазначеної ухвали суду позивачем надано уточнену позовну заяву, в якій позивач наполягав на звільненні від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як учасник бойових дій (посвідчення серія НОМЕР_4 ); наголосив, що згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2021 у справі № 545/1149/17, УБД звільняються від сплати судового збору за подання позовів незалежно від предмета позову; надав довідку ВПО, з вказаним зареєстрованим місцем проживання; надав копії у справах рішень у справах щодо військової частини НОМЕР_2 , та НОМЕР_1 ; на виконання вимоги ухвали щодо повідомлення про обізнаність із Наказом №363 від 18.12.2023, позивач повідомляє, що офіційне доведення вказаного наказу до його відома відповідачем не здійснювалось, копію вказаного наказу позивач зміг отримати лише 05.08.2025 з неофіційних джерел, після чого зміг використати його для захисту своїх прав; надав копії довідок про розмір нарахованого грошового забезпечення та грошовий атестат; повідомив про неможливість надання копії оновленого грошового атестату та відомостей за 15-17.12.2023; повідомив, що вимоги у справах № 580/7989/24 та № 580/13269/25 не є тотожними, оскільки вони базуються на різних фактичних підставах.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 позивачу продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви у зв'язку з виявленням недоліків у сформованому 29.01.2026 документі в системі Електронний суд, а саме: неможливо відкрити електронний документ, що зазначений у п.7.13 - клопотання про поновлення строку звернення до суду, що потребує виправлення позивачем.
На виконання вищезазначеної ухвали суду 03.02.2026 позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 матеріали адміністративної справи № 580/13269/25 передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Матеріали адміністративної справи № 580/13269/25 надійшли до Луганського окружного адміністративного суду 09.03.2026.
Автоматизованою системою документообігу Луганського окружного адміністративного суду для розгляду цієї адміністративної справи 09 березня 2026 року визначена суддя Секірська А.Г.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року прийнято справу до розгляду. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Запропоновано позивачу (представнику позивача) протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) або шляхом надіслання поштовим зв'язком на тимчасову адресу для листування Луганського окружного адміністративного суду: 49089, місто Дніпро, вул. Будівельників, 28, а/с 4585: уточненої позовної заяви із викладенням змісту позовних вимог у відповідності до положень статті 5, пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України, зокрема, визначити спосіб судового захисту та конкретизувати, яке саме рішення, дія чи бездіяльність відповідача підлягає оскарженню, а також надати відповідне обґрунтування порушення своїх прав; документа про сплату судового збору у розмірі 2154,00 грн.
Ухвалою суду від 17.03.2026 продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на п'ять календарних днів з дня отримання даної ухвали суду. Запропоновано позивачу протягом п'яти календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_2 №363 від 18.12.2023 р. із зазначенням підстав для поновлення строку та доказами поважності причин його пропуску.
18.03.2026 на виконання вимог вищезазначеної ухвали позивач надав уточнену позовну заяву, в якій у якості відповідача визначено Військову частину НОМЕР_1 , у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача визначено Військову частину НОМЕР_2 та заявлено такі позовні вимоги:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо порушення встановленого статтею 116 КЗпП України строку виплати всіх належних позивачу сум при звільненні 04.06.2024;
стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь позивача середній заробіток, за час затримки при звільнені за шість місяців відповідно до ст. 117 КЗпП України за період з 05.06.2024 по 05.12.2024 у розмірі 215 005,79 грн;
стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь позивача компенсацію втрати частини грошового доходу у зв'язку з порушенням строків його виплати у розмірі 306,78 грн;
стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь позивача 3% річних від простроченої суми у розмірі 87,60 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач під час розгляду адміністративної справи №580/7744/25 отримав доступ до листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.02.2025, в якому були зазначені недоліки у його пенсійній справі. На підставі аналізу цього листа позивач дійшов висновку про можливу неповну виплату грошового забезпечення за грудень 2023 року військовою частиною НОМЕР_1 , наказ щодо якого готувала військова частина НОМЕР_2 .
У зв'язку з неможливістю розгляду нових обставин у межах попередньої справи, позивач звернувся до суду з новим позовом (справа №580/10293/25), в якому зазначив про бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , зокрема щодо ненадання відповіді на звернення та невжиття заходів для усунення порушень. Під час розгляду справи відповідачі не надали належних пояснень щодо нарахування грошового забезпечення.
Позивач був змушений звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, після чого військова частина НОМЕР_2 підтвердила факт неповної виплати та видала новий наказ, яким усунула помилки попереднього. Остаточний розрахунок із позивачем було проведено лише у листопаді 2025 року, із значною затримкою.
Позивач вважає, що причиною порушення стало видання наказу №363 від 18.12.2023 з неправильною датою початку грошового забезпечення, а також бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка не забезпечила своєчасний повний розрахунок при звільненні. Це суперечить вимогам законодавства, зокрема статтям 116-117 КЗпП України та відповідним нормам проходження військової служби.
З огляду на тривалий строк затримки (понад 500 днів), позивач просить застосувати відповідальність у вигляді стягнення середнього заробітку за шість місяців, а також інші передбачені законом компенсації. При цьому він зазначає, що відсутні підстави для зменшення розміру такої відповідальності, оскільки порушення має тривалий та системний характер, а також не було надано розрахункового листа при звільненні.
Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі не встановлено, у зв'язку з чим вважаю за необхідне відкрити провадження у справі.
В позовні заяві у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військову частину НОМЕР_2 , разом з тим клопотання про її залучення не надає та не обґрунтовує наявність підстав для її залучення.
Відповідно до частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Відповідно до частини четвертої статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Так, позивач формально зазначив Військову частину НОМЕР_2 як третю особу, однак не подав відповідного клопотання про її залучення. Проте, як визначено в ч. 2 ст. 49 КАС України залучення третьої особи за ініціативою учасника справи здійснюється саме на підставі клопотання, яке повинно бути належним чином оформлене та мотивоване.
Суд зазначає, що ключовою умовою участі третьої особи без самостійних вимог є наявність потенційного впливу судового рішення на її права, свободи, інтереси або обов'язки. У даному випадку позивач не навів жодних доводів чи пояснень, які б свідчили про те, що рішення у справі може вплинути на правовий статус Військової частини НОМЕР_2 . Відсутність такого обґрунтування виключає можливість суду встановити наявність юридичного інтересу цієї особи у справі.
Згідно з ч. 4 ст. 49 КАС України, у заяві про залучення третьої особи обов'язково зазначаються підстави її залучення. Фактична відсутність будь-якого обґрунтування означає недотримання процесуальних вимог до змісту відповідної заяви, що є самостійною підставою для відмови.
Також суд зауважує, що не зобов'язаний залучати третю особу лише з формального її зазначення у позовній заяві. Такий обов'язок виникає лише у разі, якщо суд самостійно встановить, що рішення може вплинути на її права чи обов'язки. За відсутності таких обставин у матеріалах позову підстав для залучення особи за ініціативою суду також немає.
Отже, сукупність наведених обставин - відсутність клопотання, ненаведення обґрунтування впливу рішення на права чи обов'язки особи, а також недотримання вимог до змісту заяви - свідчить про відсутність правових підстав для залучення Військової частини НОМЕР_2 до участі у справі як третьої особи, що обумовлює обґрунтовану відмову у її залученні.
Частиною четвертою статті 9 КАС України визначено обов'язок суду вжити визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
За приписами частини третьої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частин третьої, шостої та сьомої статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребувані доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Позивачем надано клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач зазначає, що є внутрішньо переміщеною особою, пенсіонером, розмір пенсії якого становить 8400 грн. Розмір судового збору становить майже 30% місячного доходу, що є критичним. Також зазначає, що хворіє на цукровий діабет та гіпертонію, лікування яких потребує значних фінансових вкладень.
На підтвердження вказаних обставин позивач надає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виписки з медичної картки, витяг з реєстру застрахованих осіб та витяг з електронного кабінету про складові пенсії.
Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов наступних висновків.
сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до пункту 3 частини першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Оцінивши наведені позивачем доводи та подані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору.
Надані докази - довідка ВПО, відомості про розмір пенсії, а також медичні документи - підтверджують як рівень доходів позивача, так і обставини, що об'єктивно впливають на його платоспроможність.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що одноразова сплата судового збору у встановленому розмірі може істотно ускладнити доступ позивача до правосуддя. Водночас підстав для повного звільнення від сплати судового збору суд не вбачає, оскільки позивач отримує стабільний дохід у вигляді пенсії.
Враховуючи положення частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», характер спірних правовідносин та майновий стан позивача, суд приходить до висновку про доцільність відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Частинами першою, другою та третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Керуючись статтями 5, 77, 160, 168, 171, 174, 175, 257, 260, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору у сумі 968,96 грн за подання позовної заяви до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії до ухвалення судового рішення у справі.
Справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Зобов'язати відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надіслати суду: відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, а також:
- інформацію щодо дати остаточного розрахунку із позивачем (із наданням підтверджуючих документів);
- довідку про суму грошового забезпечення ОСОБА_1 за два повні місяці, що передували звільненню з розшифровкою складових та зазначенням кількості відпрацьованих днів у кожен місяць.;
- всі документи, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті рішень, вчиненні дій, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов.
Усі вищевказані документи необхідно направляти на електронну пошту через офіційну електронну адресу або підсистему «Електронний суд».
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Справа розглядатиметься суддею Секірською А.Г. одноособово.
Повідомити сторони про можливість реєстрації в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - «Електронний суд», яка надає змогу користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів.
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати особам, які беруть участь у справі, разом з витягом про їхні процесуальні права та обов'язки, встановлені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяА.Г. Секірська