Справа № 465/714/26
Провадження 2/465/2583/26
Іменем України
19.03.2026 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Дзеньдзюри С.М.,
за участю секретаря судового засідання Титикайла І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що 22 лютого 1986 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб у Свидницькій сільській раді Яворівського району Львівської області, про що складено актовий запис №3. У шлюбі у сторін народилося двоє дітей, які на даний час є повнолітніми. Вказує, що відносини між ними погіршились, мають різні погляди на життя, різні характери. Близько року проживають окремо, не підтримують жодних подружніх відносин не ведуть спільного господарства. Крім того, втрачено почуття любові та поваги, шлюб носить формальний характер.
Враховуючи вищевикладене, просить шлюб між нею та відповідачем розірвати.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, однак в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без її участі, позов підтримує, просить такий задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов визнав.
Оскільки відповідач визнав пред'явлений до нього позов і визнання відповідає позову, не суперечить закону, тому суд за згодою сторін та враховуючи положення ст.206 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 22.02.1986 року у Свидницькій сільській раді Яворівського району Львівської області, актовий запис №3, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 22.лютого 1986 року.
Згідно з ч. 2 ст.140 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Згідно статті 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування подружжя до припинення шлюбних стосунків чи їх збереження є неприпустимим і є порушенням права на свободу та особисту недоторканість.
Відповідно до частини 2 статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно з приписами частини 3 статті 105 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов слід задоволити, розірвати шлюб між сторонами, оскільки він існує лише формально, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливе.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка є інвалідом другої групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 , а тому звільнена від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір".
Враховуючи вищевикладене, а також і те, що розгляд даної справи по суті не здійснювався, що підтверджується її матеріалами, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути в Державний бюджет України 50 відсотків судового збору, що становить 665 грн 60 коп.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 142, 263-265, 352 Цивільно-процесуального кодексу України, статтями 110, 112 Сімейного кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 22 лютого 1986 року у Свидницькій сільській раді Яворівського району Львівської області, актовий запис №3.
Стягнути із ОСОБА_2 в Державний бюджет України судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Дзеньдзюра С.М.