308/328/26
19.03.2026 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., за участю особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , захисника Мартинова Г.К. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 126 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №556750 від 01.01.2026 вбачається, що 01.01.2026, о 19.41 год., в м. Ужгород, вул. Лінтура, 6, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Jetta», номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» та п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Мартинов Г.К. у судовому засіданні просив провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки відсутня повторність вчинення правопорушення. Надав рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.02.2026 у справі №308/480/26, згідно з яким скасовано постанову серії ЕНА №6433063 від 30.12.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.
ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника адвоката Мартинова Г.К., дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. 2 ст. 7 КУпАП).
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушення визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з приписами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, серед іншого, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 62 Конституції України регламентовано, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №556750 від 01.01.2026 ОСОБА_1 інкримінується керування 01.01.2026, о 19.41 год., в м. Ужгород, вул. Лінтура, 6, транспортним засобом «Volkswagen Jetta», номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, що вчинено повторно протягом року, та його дії кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення надано довідку про повторність притягнення до відповідальності, складену старшим інспектором відділу адміністративної практики УПП в Закарпатській області ДПП, відповідно до якої згідно з обліковими базами даних Інформаційного порталу Національної поліції України відносно ОСОБА_1 складено наступні адміністративні матеріали: 29.12.2025 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6433063 за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу розміром 3 400 грн.
Відповідно до п. 1.3, 1.9 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Статтею 15 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно з ч. 5 ст. 126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті (керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами).
Разом з тим, як встановлено суддею, рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.02.2026 у справі №308/480/26, що набрало законної сили 17.02.2026, скасовано постанову серії ЕНА №6433063 від 30.12.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
Європейським судом з прав людини у багато чисельних рішеннях висловлена правова позиція щодо розгляду національними судами справ про адміністративні правопорушення.
Так, у рішенні «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень.
Такими критеріями є: «критерій національного права», який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; «критерій кола адресатів», відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; «критерій мети та тяжкості наслідків», за змістом якого вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину, якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання. У будь-якому випадку правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за правилами кримінального правопорушення за яке призначене покарання (стягнення), за яким особа позбавляється волі. Зазначені положення знайшли в подальшому своє відображення у чисельних рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема: «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Лучанінова проти України», «Швидка проти України» та інших.
При цьому суддя враховує те, що протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі.
Зважаючи на викладене та беручи до уваги позицію Європейського суду з прав людини щодо протоколу про адміністративне правопорушення, висловлену в рішенні по справі «Карелін проти Російської Федерації», суддя вважає, що протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, не може бути доказом у даній справі про адміністративне правопорушення, оскільки відсутня кваліфікуючи ознака цього порушення повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №556750 від 01.01.2026, складеного за ч. 5 ст. 126 КУпАП, не знайшли свого підтвердження, а, відтак, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 126 ч. 5, 247 ч. 1 п. 1, 283-285, 287-294 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя І. О. Шепетко