Номер провадження 22-ц/821/975/26 Справа № 694/3009/25
про залишення без руху апеляційної скарги
20 березня 2026 року м. Черкаси
Суддя судової палати у цивільних справах Черкаського апеляційного суду Фетісова Т. Л., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 21.01.2026 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
предметом позову у цій справі є позовні вимоги майнового характеру, які рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 21.01.2026 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором позики у розмірі 8322,04 грн , з яких 3500 грн - заборгованість по тілу кредиту, 4410 грн- заборгованість за процентами та 412,04 грн - заборгованість по комісії.
Не погодившись із рішенням суду ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу.
Згідно із нормами процесуального закону, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції має відбуватись з дотриманням певних умов.
Встановлено, що форма і зміст апеляційної скарги не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.
Так, з прохальної частини апеляційної скарги вбачається, що скаржник рішення просить скасувати в частині стягнення 4410 грн відсотків, відмовити у стягненні надмірних відсотків, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, або зменшити їх до допустимого максимуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Таким чином, прохальна частина апеляційної скарги всупереч вимог п.7 ч.2 ст. 356 ЦПК України та ст.374 ЦПК України не містить чіткого клопотання особи, яка подала скаргу, а саме не конкретизовано, що саме просить в апеляційного суду за результатом розгляду апеляційної скарги, виходячи з повноважень цього суду, передбачених ст. 374 ЦПК України.
Апеляційна скарга також не може бути прийнята до провадження апеляційної інстанції і підлягає залишенню без руху, оскільки при її подачі не дотримано вимоги закону, а саме не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги.
Скаржником подано клопотання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору, яке обгрунтоване тим, що вона не може сплатити судовий збір у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем, необхідністю нести витрати на медикаментозне лікування через незадовільний стан здоров'я.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до п.1 1 ч.1 першої ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі зокрема за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить
від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (див. постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.07.2019 року (справа № 821/1896/15-а).
Верховний Суд зауважує, що обов'язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний майновий стан заявника для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2023 у справі
№ 990/13/23 зазначено, що документ з Державного реєстру фізичних
осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відображає лише інформацію про доходи скаржника, який сам по собі не відображає скрутний майновий стан особи, яка подає скаргу.
Верховний Суд зауважує, що для звільнення від сплати судового збору заявник має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави для звільнення такої особи від сплати судового збору.
Таким чином, наведені скаржником у клопотанні доводи не дають достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору, чи зменшення його розміру, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Заявнику необхідно з урахуванням вимог ст. 12 ЦПК України навести доводи і подати докази (наприклад, довідка про доходи за календарний рік, який передує року подання до суду касаційної скарги, довідка про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, довідка з органу Пенсійного фонду України, тощо) на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановлених законодавством порядку та розмірі.
Таким чином, заявнику необхідно надати належні документи на підтвердження права на звільнення від сплати судового збору або сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до п.п 1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи вищевикладене, сума судового збору, яку скаржник повинен сплатити за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 3633,60 грн (3028х150х0,8 = 3633,60).
Частиною 2 ст. 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених ст. 356 цього Кодексу, а також в разі несплати суми судового збору застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу, тобто апеляційна скарга повинна бути залишена без руху і апелянту надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
На підставі викладеного апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги - для уточнення її змісту (вимог) та сплати судового збору, або надання належних документів на підтвердження права на звільнення від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 21.01.2026 у цій справі залишити без руху та надати скаржнику строк для уточнення змісту (вимог) апеляційної скарги та сплати судового збору в сумі 3633,60, або надання належних документів на підтвердження права на звільнення від сплати судового збору. Такий строк не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У разі несплати судового збору апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Л. Фетісова