Житомирський апеляційний суд
Справа №274/7180/25 Головуючий у 1-й інст. Мороко С. В.
Номер провадження №33/4805/524/26
Категорія ст ст.122-4, 124, ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Рябенька Т.С.
18 березня 2026 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Рябенька Т.С., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24 грудня 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених, ст.124, ст.122-4 та ч.1 ст.130 КУпАП,
Постановою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24 грудня 2025 року об'єднано в одне провадження справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124, ст. 122-4 та ч.1 ст.130 КУпАП, (справи № 274/7180/25, 274/7181/25, 274/7182/25).
Визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4, ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду 10.10.2025 о 19 год. 05 хв. в м. Бердичеві по вул. Героїв України 6, ОСОБА_1 керуючи автомобілем Ford Escape, державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечного інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_2 , що стояв біля краю проїзної частини, чим порушив п. 2.3(б), 13.1 Правил дорожнього руху. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ст.124 КУпАП.
Крім того, 10.10.2025 о 19 год. 05 хв. в м. Бердичеві по вул. Героїв України 6, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Ford Escape, державний номерний знак НОМЕР_1 , скоївши дорожньо-транспортну пригоду, місце пригоди залишив, чим порушив п. 2.10 (а) Правил дорожнього руху.
Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ст.122-4 КУпАП.
Крім того, 10.10.2025 о 19 год. 05 хв. в м. Бердичеві по вул. Героїв України 6, ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Escape державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, незв'язна мова, нестійка хода. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на оскарження, постанову скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що обставини справи з'ясовані неповно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що не керував в зазначений час та день автомобілем. Вважає, що показання свідків та потерпілого надані безпосередньо в суді є послідовними, узгоджуються між собою та доводять його непричетність до даних адміністративних правопорушень та суд безпідставно не взяв до уваги їх покази. Вказує, що працівники поліції в порушення Інструкції не проводили відеофіксацію безпосередньо на місці ДТП. А суд безпідставно послався на долучений диск з відеозаписом його спілкування з працівниками поліції по вул.Володимирській 4, де спілкування відбувається на стоянці біля його офісу, а не на місці ДТП та просить визнати відео недопустимим доказом. Просить врахувати, що наявні відеозаписи не доводять жодних обставин, які б доводили правомірність складених протоколів щодо нього, не має жодних підтверджень вчинення ним будь яких адміністративних проступків.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 перевіривши доводи апеляційної скарги в її межах, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ПДР, що спричинило пошкодження майна, залишиння місця пригоди після скоєння ДТП та відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ст.124 ст. 122-4, ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1№479636 від 10.10.2025 вбачається, що ОСОБА_1 10.10.2025 о 19:05 в м. Бердичеві по вул. Героїв України 6, керуючи автомобілем Форд д/н НОМЕР_1 скоїв дорожньо-транспортну пригоду та залишив місце пригоди до якої був причетний, чим порушив п. 2.10 а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП (а.с. 2, 3).
Також, з протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 479622 від 10.10.2025 вбачається, що ОСОБА_1 10.10.2025 о 19:05 в м.Бердичеві по вул. Героїв України, 6, керуючи автомобілем Форд д/н НОМЕР_1 не оцінив дорожню обстановку, не вибрав безпечного інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль ВАЗ 2107 д/з НОМЕР_2 , що стояв біля краю проїзної частини. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками чим порушив п.13.1 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП (а.с.4).
Крім того, з протоколу по адміністративне правопорушення ААД №755668 від 10.10.2025 вбачається що ОСОБА_1 10.10.2025 о 19:05 в м. Бердичеві по вул. Героїв України 6, керуючи автомобілем Форд д/н НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, не зв'язна мова, не стійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Згідно ст.266 КУпАП ОСОБА_1 відсторонено від подальшого керування. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 18).
З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕНА №5908433 від 10.10.2025 вбачається, що ОСОБА_1 10.10.2025 о 19:05 в м.Бердичеві по вул. Героїв України 6 керував автомобілем Форд д/н НОМЕР_1 та не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційних документів на автомобіль та страхового полісу цивільно-правової відповідальності та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП (а.с.27).
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.3 (б) Правил дорожнього руху визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 13.1 Правил дорожнього руху регламентовано, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідно до п. 2.10 (а) Правил дорожнього руху, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди, водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 479622 від 10.10.2025;
- схемою № 1 від 10.10.2025 місця дорожньо-транспортної пригоди;
- схемою № 2 від 10.10.2025 місця дорожньо-транспортної пригоди;
- письмовими поясненнями від 10.10.2025 ОСОБА_3 про обставини події;
- протоколом серії ЕНА № 5908433 від 10.10.2025 Бердичівського РВП складеним щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП;
- протоколом серії ЕПР1 № 479636 від 10.10.2025 Бердичівського РВП складеним щодо ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП;
- протоколом серії ААД № 755668 від 10.10.2025 Бердичівського РВП складеним щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Після вчинення дорожньої пригоди учасники ДТП надавали свої письмові пояснення. Експерт на місце ДТП не викликався, експертиза по обставинам ДТП не проводилася.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , наданих в судовому засідання в суді першої інстанції, останній вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав та пояснив, що транспортним засобом він не керував, а керував ОСОБА_4 , про що розповідав працівникам поліції, проте камери поліцейських в цей час не працювали. Близько 18:30 він попросив ОСОБА_4 заїхати за ним в офіс та відвезти на зустріч. Сам сісти за кермо не міг, оскільки вживав спиртні напої. Приблизно о 19 год ОСОБА_4 приїхав до офісу, розповів, що випадково вдарив його автомобілем припаркований ВАЗ по вул. Героїв України та злякавшись, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. Він дав ОСОБА_4 свою візитівку та попросив залишити її на автомобілі на місці ДТП, щоб власник зв'язався для відшкодування шкоди. Сам лишився біля автомобіля, а за хвилин 10-15 зателефонував йому, проте його телефон був вимкнутий. Вирішив, що розберуться завтра, складуть адмінматеріали з потерпілим. Зачинив авто, офіс та мав намір йти на таксі, проте під'їхали працівники поліції. З 19:30 до 19:45 спілкувались із поліцейськими поза камерою і він намагався пояснити, що за кермом був не він.
Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні першої інстанції пояснив, що 10.10.2025 близько 19 години, він припаркував автомобіль ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_2 , поблизу будинку № 6 по вул. Героїв України в м. Бердичеві. Розвантажував інструмент. Почувши звук удару, вибіг до автомобіля. Зрозумів, що автомобіль ВАЗ отримав пошкодження від удару автомобілем Ford сірого кольору, водій якого оглянувши автомобіль, знову сів за кермо. Підійшов до нього, проте той на нього не реагував. Поїхав далі. Зателефонував на «102». Працівники поліції відібрали в нього пояснення, склали схему місця ДТП, сказали залишатись на місці, самі поїхали. Через 30-40 хвилин приїхав інший екіпаж, відвіз його до ТЦК, далі повезли на ВЛК в м. Житомир, звідки він повернувся опівночі.
З огляду на викладене, враховуючи достатність даних, які надають можливість з усією повнотою встановити дійсні обставини ДТП, суддя місцевого суду повно та всебічно з'ясував обставини, які призвели до дорожньої аварії, надав їм об'єктивну оцінку та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 порушень п.13.1 ПДР.
Окрім того, винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наступними доказами,
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 755668 від 10.10.2025;
- розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу від 10.10.2025;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зі змісту якого вбачається, що огляд пропонувалось провести за допомогою приладу Алкотест «Drager» у зв'язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, незв'язна мова, нестійка хода. Проходити огляд ОСОБА_1 відмовився;
- направленням від 10.10.2025 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначено, що ОСОБА_1 мав ознаки сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, незв'язна мова, нестійка хода. Проходити огляд ОСОБА_1 відмовився;
- постановою серії ЕНА № 5908433 від 10.10.2025 Бердичівського РВП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.;
- відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксований факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 не заперечував. Будь-якої інформації щодо перебування за кермом автомобіля іншої особи ним надано не було.
Як вбачається з відеозаписів, які є безперервними та вочевидь фільмують події, які відбувались у логічній послідовності, за час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 факт керування транспортним засобом, вчинення дорожньо-транспортної пригоди та залишення місця пригоди в цілому не заперечував. На запитання поліцейського, чому він поїхав з місця пригоди, ОСОБА_1 відповіді не дав. Поліцейські озвучивши виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, неодноразово пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці виявлення транспортного засобу, який причетний до ДТП, або в закладі охорони здоров'я. ОСОБА_1 о 19:53:07 проходити огляд погодився, після запрошення до автомобіля о 19:53:20 сказав, що пройде в лікарні, в подальшому тривалий час від відповіді на пропозицію пройти огляд в закладі охорони ухилявся, що о 20:02 правильно було розцінено працівниками поліції як відмову від проходження огляду. Отримувати копії адміністративних матеріалів ОСОБА_1 відмовився, ухилившись від цього. Від подальшого керування транспортним засобом водія відсторонено (20:04, 20:43).
Доводи ОСОБА_1 про те, що він на момент ДТП за кермом автомобіля не перебував, спростовуються матеріалами справи, зокрема, відеозаписами, на яких в розмові з поліцейськими ОСОБА_1 про такий факт не згадував, висловлював мовчазну згоду з тим, що він є учасником ДТП, прізвища чи будь-яких даних іншого водія не називав, не згадував і про святкування з будь-якого приводу. При цьому намагався знайти підхід до працівників поліції та домовитись, пропонував «закрити цю тему», постійно допитувався "скільки Саня?", обіцяв поговорити із постраждалим та розібратись з ним (19:50, 19:59, 20:02), о 20:09 на зауваження поліцейського, що потрібно було зупинитись, розрахуватись із потерпілим, каже «100%, розрахуюсь, скільки він там коштує». Далі поліцейський каже, що є виклик на «102», людина описала хто і що зробив, ОСОБА_1 і цього разу не вказує на іншого водія. Допитувався скільки коштів дати постраждалому (19:55), докладав зусиль залагодити ситуацію, шляхом психологічного тиску намагався уникнути оформлення протоколів, нагадував поліцейським про знайомство з ними та про спільне виховання дітей (20:03), неодноразово допитувався «скільки з мене?», на що йому було роз'яснено про корупцію (20:01:26). Впродовж спілкування наполягав на розмові з будь-яким поліцейським поза камерою, благав почути його. О 20:13 після прохання поліцейського зачекати складення протоколу, заперечень не виказував, питав чи поліцейському не соромно. О 20:15 зазначив: «я з тією людиною міг розібратись сам». Далі поліцейська питає, чому поїхав з місця події, залишив місце ДТП, на що ОСОБА_1 відповідає: «так дайте мені цю людину, ми ж домовилися». О 20:15:53 на зауваження поліцейської, що він покинув місце події і можливо там людина в небезпеці: «ви її влупили в машину, розвернулись і поїхали», ОСОБА_1 каже: «ззаді в'їхав». О 20:16 запевняє поліцейських, що сам розбереться з людиною. О 20:21 питав поліцейського про проблеми, у зв'язку з наявністю яких він не може з ними домовитись. Під час ознайомлення з адміністративними матеріалами погрожував писати скарги на поліцейських (20:40). Після зазначення поліцейським, що керуванням в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 наражає людей на небезпеку - заперечень не висловив. Така поведінка ОСОБА_1 , поза розумним сумнівом, свідчить про те, що безпосередньо після скоєння адміністративних правопорушень він визнавав себе винним у їх вчиненні, не вказуючи на причетність до вищезазначених правопорушень інших осіб.
Доводами апеляційної скарги не спростовані обґрунтовані висновки суду першої інстанції.
Відсутність даних про «справжнього водія» свідчить про намагання уникнути відповідальності.
Відеозаписом зафіксовано, що інших осіб біля транспортного засобу, крім ОСОБА_1 не було.
Щодо доводів ОСОБА_1 , що показання свідків та потерпілого надані безпосередньо в суді є послідовними, узгоджуються між собою та доводять його непричетність до даних адміністративних правопорушень та суд безпідставно не взяв до уваги їх покази слід заначити наступне.
Суд першої інстанції критично оцінив пояснення потерпілого ОСОБА_3 , дані ним в судовому засіданні, в частині того, що серед присутніх учасників, в т.ч. ОСОБА_1 він не бачить винуватця ДТП.
В письмових поясненнях, відібраних працівниками поліції безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_3 не зазначав про те, що бачив водія автомобіля Ford Escape, не надавав його опису (а.п. 7).
В цій частині пояснення потерпілого не підтверджуються й поясненнями свідка ОСОБА_4 , який в судовому засіданні повідомив, що на місці ДТП нікого не було, тому він й поїхав.
Протоколи про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.130 та ст. 122 - 4, ст.124 КУпАП складені за встановленою формою, відповідають вимогам, передбаченим ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395.
Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані обґрунтовані висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозапису, як належному та допустимому доказу, який не має ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи, та який відповідає вимогам ст.251 КУпАП, а тому є належним і допустимим. З наявного у матеріалах справи відеозапису фіксації обставин справи вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спецзасобів, так і в закладі охорони здоров'я. При цьому, у працівників поліції була обґрунтована підозра вважати, що особа знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, зважаючи на ознаки, озвучені поліцейськими та які відображені в протоколі. Будь-яких заперечень з боку водія не надходило. Окрім того, під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 зазначав, що вживав алкоголь.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованих йому правопорушень, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови. Таким доводам суд першої інстанції надав належну оцінку, яка не потребує додаткового правого аналізу.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку всім доказам, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, й дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, 124, 122-4 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування чи зміни постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24 грудня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24 грудня 2025 року без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Т.С. Рябенька