Справа № 369/15875/23
Провадження № 2/369/906/26
Іменем України
02.03.2026 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді Козак І.А.
при секретарі Кавун Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Деребера Тетяна Олександрівна, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
У жовтні 2023 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Авраменко Ю.М. звернулася до суду з позовною заявою до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Деребера Тетяна Олександрівна, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Лисичанськ, Луганської області, померла ОСОБА_2 , яка є його матір'ю. Позивач зазначає, що він є єдиним спадкоємцем померлої, заповіт відсутній, інших спадкоємців за законом немає.
05.08.2023 року позивач отримав свідоцтво про смерть матері, яке видано Святошинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місту Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.06.2023 року у справі №369/8757/23, яким встановлено факт смерті матері позивач та на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.06.2023 року у справі № 369/8757/23, якою було виправлено описку в рішенні Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.06.2023 року.
Після отримання свідоцтва про смерть матері, позивач звернувся до приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області із заявою про прийняття спадщини. Постановою приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Деребери Тетяни Олександрівни від 09.08.2023 року було відмовлено у заведенні спадкової справи, у зв'язку з пропуском позивачем шестимісячного строку для прийняття спадщини, а також рекомендовано звернутись до суду із заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позивач вказує у позовній заяві, що на день смерті матері, м. Лисичанськ був під окупацією, неможливо було в'їхати на непідконтрольну Україні територію, адже це пов'язано з небезпекою для життя. Також, позивач не мав документів для того, щоб отримати свідоцтво про смерть матері, яке відповідає вимогам законодавства України, оформлення такого свідоцтва встановленої законодавством України форми потребувало часу.
Ці обставини стали підставою пропуску строку для прийняття спадщини.
У зв'язку із наведеним позивач просив суд, визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк у два місяці, з дня набрання цим рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Лисичанськ, Луганської області.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 квітня 2024 року витребувано у приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Деребери Тетяни Олександрівни, належним чином завірену копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а у разі її відсутності, повідомити про це суд.
На виконання ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.04.2024 року, від приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Деребери Тетяни Олександрівни надійшло повідомлення за вих. б/н/01-16 від 15 травня 2024 року про неможливість надання копій документів, оскільки спадкоємець ОСОБА_1 звернувся за заведенням спадкової справи після спливу встановленого законом строку (після 6 місяців), а також не міг надати документи, що підтверджують факт спільного проживання із спадкодавицею. Тому, спадкоємцю була винесена постанова про відмову в заведенні спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 червня 2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н.О. щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи № 2197 від 18.11.2024 року та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 19.11.2024 року, який проведений відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, дану справу передано для розгляду судді Козак І.А.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 січня 2025 року прийнято до провадження цивільну справу № 369/15875/23 ОСОБА_1 до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Деребера Тетяна Олександрівна, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Представник позивача та позивач у судове засідання не з'явилися, разом з тим від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять задовольнити.
Представник Вишневої міської ради Бучанського району Київської області Київської міської ради у судове засідання не з'явилася, при цьому, подала заяву про розгляд справи без участі.
Третя особа - приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Деребера Тетяна Олександрівна в судове засідання не з'явилася. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Причини неявки суду не повідомила.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, з'ясувавши дійсні обставини справи та дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №279, міститься відповідний запис про те, що померла ОСОБА_2 дійсно була матір'ю ОСОБА_1 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 17.01.2023 року, виданого Відділом ЗАГС Кіровського міського управління юстиції Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
05.08.2023 року позивач отримав свідоцтво про смерть матері, яке видано Святошинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місту Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.06.2023 року у справі №369/8757/23, яким встановлено факт смерті матері позивач та на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.06.2023 року у справі № 369/8757/23, якою було виправлено описку в рішенні Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.06.2023 року.
Після отримання свідоцтва про смерть матері, позивач звернувся до приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області із заявою про прийняття спадщини. Постановою приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Деребери Тетяни Олександрівни від 09.08.2023 року було відмовлено у заведенні спадкової справи, у зв'язку з пропуском позивачем шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Позивач в обґрунтування поважності причин пропуску встановленого ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини зазначив наступне.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», відповідно до Указу Президента України, затвердженого Законом № 2102-IX від 24.02.2022 року ( зі змінами) в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. У період дії правового режиму воєнного стану встановлено обмеження руху транспортних засобів, введено комендантську годину. Впровадження воєнного стану визнано надзвичайними невідворотними обставинами - форс-мажором, що підтверджується висновком Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.
Відповідно до згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», Лисичанська міська територіальна громада, Сєвєродонецького району Луганської області віднесена до тимчасово окупованої рф території України, починаючи з 03.07.2022.
Згідно з ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-який акт (рішення, документ), виданий незаконними органами та/або посадовими особами, є недійсним і таким, що не створює правових наслідків. Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
Таким чином, факт смерті матері позивача відбувся на тимчасово окупованій території України. А тому, позивач не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_2 , у встановлений законом шестимісячний строк, оскільки не мав можливості здійснити перетин лінії розмежування між підконтрольними та тимчасово непідконтрольними українській владі територіями України внаслідок, зокрема, тимчасової окупації міста Лисичанська, де померла мати позивача. Позивач також очікував отримання ним документів, на підставі яких можливе встановлення факту смерті його матері та подальше оформлення свідоцтва про смерть у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Такі обставини не дали можливості позивачеві у встановлений термін звернутись до нотаріуса та прийняти спадщину, як це передбачено законодавством.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Як передбачено ст. 1270 ЦПК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Відповідно до положень постанови Верховного Суду від 26 червня 2019 року, справа №565/1145/17, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловив Верховний Суд України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320 цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Зазначений висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду України, які викладені у постановах: від 04 листопада 2015 року № 6-1486 цс15, від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12.
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою (втратила чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року). Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п. 3.5 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
Норми ст. 1272 ЦК України щодо права на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини застосовуються до спадкоємців, право на спадкування яких виникло із набранням чинності ЦК України.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно зі змістом ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин.
Як було зазначено позивачем, він пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, у зв'язку з тим, що його мати померла на непідконтрольній території України, а тому виникли труднощі з отриманням та оформленням всіх необхідних документів, а також це потребувало певного часу.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити, та визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Задовольняючи позов, суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
За таких обставин, суд визнає поважними причини пропуску строку прийняття спадщини, оскільки зазначені обставини ніким не спростовані, позивачем не було заявлено відмови від спадщини та надає додатковий строк для подання заяви в нотаріальну контору.
На підставі викладеного, ст.ст.1268, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст.259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Деребера Тетяна Олександрівна, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 02 березня 2026 року.
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Інформація про відповідача: Вишнева міська рада Бучанського району Київської області, ЄДРПОУ 04054628, адреса місцезнаходження: 08132, Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, 29.
Інформація про третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Деребера Тетяна Олександрівна, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Суддя Ірина КОЗАК