Справа № 367/3767/26
Провадження №1-кс/367/418/2026
Іменем України
19 березня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в міста Ірпіні клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12026111040000188, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.02.2026р. за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
19 березня 2026 року слідчий СВ ВП № 2 Бучанського РУ ГУНП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_5 звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання вказує, що в провадженні слідчого відділення відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111040000188 від 24.02.2026, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Встановлено, що 23.02.2026 року близько 13 год. 17 хв. (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , побачив на сходовій клітці четвертого поверху вказаного будинку велосипед без нагляду, внаслідок чого у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, а саме велосипеда марки Formula ZEPHYR 3.0 OPS-FR-29-257-29'' сріблястого кольору, виготовленого 22.12.2023 року, придбаного у новому стані 27.02.2024 року, який належить ОСОБА_6 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи в тому ж місці та в той самий час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, користуючись відсутністю сторонніх осіб у приміщенні під'їзду, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і він не буде викритий, шляхом вільного доступу таємно викрав велосипед марки Formula ZEPHYR 3.0 OPS-FR-29-257-29» сріблястого кольору, виготовлений 22.12.2023 року, придбаний у новому стані 27.02.2024 року, який перебував у технічно справному стані (з урахуванням зносу), вартістю 9734,40 грн, що встановлено станом на 23.02.2026 року.
У подальшому, ОСОБА_4 , використовуючи викрадений ним велосипед марки Formula ZEPHYR 3.0 OPS-FR-29-257-29», з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим довів свій злочинний протиправний умисел до завершення та спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 9734,40 грн, визначену станом на 23.02.2026 року.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - таємному викраденні чужого майна, (крадіжці), вчиненій повторно, в умовах воєнного стану.
Згідно з вимогами ст.ст. 276-278 КПК України 18.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - таємному викраденні чужого майна, (крадіжці), вчиненій повторно, в умовах воєнного стану.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Київ Київської області, українцю, громадянину України, який не працює, зареєстрований та проживає адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий - 14.07.2023 року Ірпінським міським судом Київської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. 12.09.2023 року поставлений на облік Бучанського РВ №2 філії ДУ «Центр пробації» у місті Києві та Київській області. 04.11.2025 року Ірпінським міським судом Київської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України повністю обґрунтована і підтверджується наступними доказами:
- протоколом огляду місця події від 23.02.2026 за адресою: АДРЕСА_1 ;
І - протоколом огляду місця події від 23.02.2026 за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Мінеральна, 7-А;
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,
- висновком експерта № 364/26 від 04.03.2026 за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи, іншими доказами, наявними у матеріалах кримінального провадження в сукупності.
Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 років до 8 років, до нього може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Підставою до винесення клопотання стало те, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду існує у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 , з метою уникнення відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення, може в подальшому переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, оскільки він не одружений, не працює, не навчається, неповнолітні діти на утриманні відсутні, тобто не має сталих соціальних зв'язків, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на свідків, потерпілого існує, оскільки підозрюваний, знаючи місце проживання, роботи свідків та потерпілого, зможе впливати на них шляхом обману, вмовляння, погроз, підкупу або іншим чином.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме; можливість вчинити інші кримінальні правопорушення існує на тій підставі, що підозрюваний ОСОБА_4 ніде не працює, не має постійного джерела прибутку, підозрюється у вчиненні умисного корисливого кримінального правопорушення, тому зможе продовжити злочинну діяльність з метою заробітку грошових коштів для проживання.
Також, звертаючись з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , органом досудового розслідування на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тяжкість покарання, що загрожує у разі доведення вини останнього, а саме позбавлення волі на строк до восьми років.
Інші, більш м'які запобіжні заходи, крім тримання під вартою, не можуть бути застосовані до ОСОБА_4 , виходячи з наступного:
запобіжний захід - особисте зобов'язання не може бути обраний стосовно ОСОБА_4 , так як його особистість не заслуговує на довіру і підстав вважати, що останній буде виконувати покладені на нього обов'язки в слідства не має;
запобіжний захід - особиста порука не може бути застосована до ОСОБА_4 , так як відсутні особи, які можуть виступити в ролі поручителів, які забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та забезпечать належну поведінку підозрюваного;
запобіжній захід - домашній арешт не може бути застосований до ОСОБА_4 , оскільки у підозрюваного відсутні стійкі соціальні зв'язки, та перебуваючи за місцем свого мешкання, буде продовжувати свою злочинну діяльність, порушуючи запобіжний захід, оскільки останній немає місця постійного проживання.
Враховуючи вищевикладене є достатньо підстав вважати, що тільки один запобіжний захід - тримання під вартою без визначення розміру застави забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків та забезпечить належну його поведінку.
Беручи до уваги вищевикладене та те, що підозрюваний ОСОБА_4 , з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, незаконно впливати на свідків, потерпілого, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначених ризиків застосуванням більш м'яких запобіжних заході.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив суд його задовольнити.
Вивчивши матеріали клопотання, вислухавши підозрюваного ОСОБА_4 , заслухавши думку прокурора про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дослідивши надані докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу має відповідати вимогам пунктам 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «К.Г. проти Німеччини»).
Крім того, відповідно до практики ЄСПЛ, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу». Повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»).
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму інформаційному листі від 04 квітня 2013 року № 511-550/0/0-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» зазначив зокрема те, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених статтею 177 КПК України, з врахуванням того, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 18 березня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України.
Приймаючи до уваги дані, отримані під час судового розгляду та які містяться в наданих суду матеріалах, слідчий суддя вважає доведеним наявність обґрунтованої підозри в скоєнні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України.
Прокурором доведена наявність ризику, що підозрюваний ОСОБА_4 , не будучи ізольованим від суспільства, може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, оскільки останній не одружений, осіб на утриманні не має, не має місця роботи або навчання, що свідчить про відсутність у нього стійких соціальних зв'язків. Стороною захисту та підозрюваним в судовому засіданні не надано доказів на підтвердження обґрунтування відсутності даного ризику.
Також висока вирогідність ризику за п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний перебуває під дією іспитового строку за попереднім вироком суду, який набрав законної сили, а також згідно хронології злочинної діяльності ОСОБА_4 він, будучи звільненим від відбування покарання 14 липня 2025 року наступним вчиняє 30 липня 2025 року крадіжку.
При цьому, прокурор в судовому засіданні не надав належного обґрунтування для виправдання обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, хоча практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідність надання національними органами достатніх доказів на підтвердження неможливості застосування інших більш м'яких запобіжних заходів (рішення "Летельє проти Франції від 26.06.1991р.).
З огляду на сукупність вказаних відомостей, та те, що раніше ОСОБА_4 , є громадянином України, що унеможливлює законний перетин кордону, слідчий суддя вважає достатнім для запобігання визначеним ризикам запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п.35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції»).
У відповідності до частини 4 статті 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку, що для запобігання ризику вчинення іншого кримінального правопорушення буде достатнім застосування до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, яке є достатнім на даний час запобіжним заходом, передбаченим статтею 179 КПК України, і може запобігти ризикам, визначеним статтею 177 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 177-193 КПК України, суд
Клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування з 19 березня 2026 року до 18 травня 2026 року (включно).
Дозволити ОСОБА_4 вихід за межі місця свого проживання у разі повітряної тривоги з метою прямування до укриття.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- утримуватися від спілкування у будь-який спосіб зі свідками та потерпілою у цьому кримінальному провадженні;
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
Копію ухвали направити до відділу поліції №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області та Бучанського РУП ГУНП в Київській області для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено в межах строків, визначених ч. 2 ст. 376 КПК України, та оголошено 20 березня 2026 року о 12 год. 15 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1