Справа № 367/3765/26
Провадження №1-кс/367/416/2026
Іменем України
19 березня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в міста Ірпіні клопотання т.в.о. начальника слідчого відділення відділення поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12026111420000152, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.03.2026р. за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,
До Ірпінського міського суду Київської області надійшло вищевказане клопотання, в якому т.в.о. начальника слідчого відділення відділення поліції № 1 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначає, що ним проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111420000152 від 17 березня 2026 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України.
Встановлено, що 17.03.2026, приблизно об 07 год. 40 хв. (точний час не встановлено) у ОСОБА_4 , який знаходився біля будинку АДРЕСА_1 , що на підставі свідоцтва про право на спадщину перебуває у власності ОСОБА_7 , (2/3 частина) та ОСОБА_8 (1/3 частина), на ґрунті неприязних відносин з ОСОБА_9 , раптово виник злочинний умисел, спрямований на знищення шляхом підпалу будинку АДРЕСА_1 , що перебуває у фактичному користуванні останньої.
Реалізуючи свій умисел ОСОБА_4 , перебуваючи у тому ж місці, в той же час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння потерпілому майнової шкоди та бажаючи їх настання, з метою знищення чужого майна піднявся за допомогою драбини на горище вищевказаного будинку, де підпалив запальничкою папір, внаслідок чого вказаний будинок пошкоджено вогнем.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України - умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
У вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , який народився в 09.11.1981 року с. Неліпівка, м. Дзержинськ, Донецької області, українець, громадянин України, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та який проживає за адресою; АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
Згідно з вимогами ст.ст. 276-278 КГІК України 17.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України повністю обґрунтована і підтверджується наступними доказами:
- протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 ;
- протоколом огляду місця події від 17.03.2026, за адресою; АДРЕСА_1 ;
- протоколом донизу потерпілого ОСОБА_7 , який повідомив, що має у власності 2/3 частини домоволодіння за адресою; АДРЕСА_1 , в якому проживала сім'я переселенців з дітьми;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,;
- протоколом донизу свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка пояснила, що після сварки з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за погрози «її викурити», він піднявся за допомогою драбини на горище та підпалив будинок.
- протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який пояснив, що після сварки матері з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та погроз «її викурити», він піднявся за допомогою драбини на горище та підпалив будинок;
- протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка пояснила, що залишилась у подруги ОСОБА_13 , за адресою; АДРЕСА_1 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка пояснила, що після сварки матері з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та погроз «її викурити», він піднявся за допомогою драбини на горище та підпалив будинок;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка пояснила, що 17.03.2026 перебувала на робочому місці в офісі, за адресою; АДРЕСА_1 та побачила у вікно, що з сусіднього будинку АДРЕСА_3 » та викликала службу ДСНС;
- актом про пожежу ГУ ДСНС України у Київській області від 17.03.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , про те, що причиною пожежі є підпал, іншими доказами, наявними у матеріалах кримінального провадження в сукупності.
Враховуючи вищевикладене, у ході досудового розслідування задля об'єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3,, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може: переховуватися від органу досудового розслідування га суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_4 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КГІК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Інші, більш м'які запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, не можуть бути застосовані до ОСОБА_4 , виходячи з наступного:
запобіжний захід - особисте зобов'язання не може бути обраний., гак як його особистість не заслуговує на довіру і підстав вважати, що останній буде виконувати покладені на нього обов'язки в слідства не має; запобіжний захід - особиста порука не може бути застосована, так як відсутні особи, які можуть виступити в ролі поручителів, які забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків за забезпечать належну поведінку підозрюваного.
запобіжній захід - домашній арешт не може бузи застосований, оскільки адреса реєстрації знаходиться у зоні бойових дій, а за місцем проживання скоїв кримінальне правопорушення, та може нести загрозу здоров'я та життю мешканцям будинку.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане клопотання підтримала, просила задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із тримання під вартою.
Захисник, адвокат ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання, застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із тримання під вартою.
Заслухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який законом передбаченого покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до десяти років.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, будучи раніше не судимою особою, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, ОСОБА_4 підпадає під категорію осіб, до яких можливо застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З наданих матеріалів вбачається, що на даній стадії досудового розслідування є достатні дані, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, що підтверджується наявними в матеріалах доказами:
- протоколом огляду місця події від 17.03.2026, за адресою; АДРЕСА_1 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,;
- протоколом донизу свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка пояснила, що після сварки з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за погрози «її викурити», він піднявся за допомогою драбини на горище та підпалив будинок.
- протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який пояснив, що після сварки матері з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та погроз «її викурити», він піднявся за допомогою драбини на горище та підпалив будинок;
- протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка пояснила, що залишилась у подруги ОСОБА_13 , за адресою; АДРЕСА_1 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка пояснила, що після сварки матері з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та погроз «її викурити», він піднявся за допомогою драбини на горище та підпалив будинок;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка пояснила, що 17.03.2026 перебувала на робочому місці в офісі, за адресою; АДРЕСА_1 та побачила у вікно, що з сусіднього будинку АДРЕСА_3 » та викликала службу ДСНС;
- актом про пожежу ГУ ДСНС України у Київській області від 17.03.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , про те, що причиною пожежі є підпал.
Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Суд вважає, що слідчим доведена наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який законом передбаченого покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, суд приходить до висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 , не будучи ізольованим від суспільства може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
Враховуючи, що стороною захисту не надано переконливих та документально підтверджених даних, щодо зміни запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає, що сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, свідчать, що обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає над принципом поваги до особистої свободи.
При цьому слідчий суддя вважає, що особисте зобов'язання за підозрою у вчиненні даного кримінального правопорушення є недостатнім запобіжних заходом для підозрюваного, поруку неможливо застосувати через відсутність поручителей, застава є недоцільним запобіжним заходом, зважаючи на те, що підозрюваний та захисник не надали жодних доказів на підтвердження платоспроможності підозрюваного або наявність заставодавців, домашній арешт неможливо застосувати, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення саме за місцем проживання в АДРЕСА_1 і підозра стосується умисного знищення цього нерухомого майна, в момент коли у будинку перебувала велика кількість інших осіб, розуміючи ці обставини та перебуваючи у стані сильного алкогольного сп'яніння. Також відсутня згода власника майна на те, щоб підозрюваний, з огляду на суть підозри, в подальшому проживав за вказаною адресою. І слідчий суддя вважає, що застосування такого запобіжного заходу може наражати на небезпеку осіб, які проживає в даному будинку.
Таким чином, клопотання т.в.о. начальника слідчого відділення відділення поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111420000152 від 17.03.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню частково, а саме в межах строку досудового розслідування та із визначенням розміру застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Суд прийшов до висновку про визначення застави в розмірі шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 177-193 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисника та підозрюваного про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою - відмовити.
Клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» на 58 діб до 15 травня 2026 року (включно).
Визначити ОСОБА_4 заставу, що становить шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 199 680 гривень (сто дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят грн. 00 коп.) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок.
Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Підозрюваний, звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У відповідності до частини п'ятої статті 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов'язки:
прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
утримуватись від спілкування з особами, які визнані свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Роз'яснити, що у відповідності до частини десятої статті 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 20 березня 2026 року о 12:00 год.
Слідчий суддя: ОСОБА_1