20 березня 2026 рокум. Київ
Унікальний номер справи № 824/82/23
Апеляційне провадження № 22-з/824/413/2026
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати в цивільних справах - Левенець Б.Б., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Бердара Сергія Васильовича про витребування безпідставно одержаного майна стягувачем за виконавчим документом у справі за заявою ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Донецького обласного постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правозахист підприємств та громадян України» від 20 жовтня 2022 року у справі № 02-10/2021 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, -
Рішенням Донецького обласного постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правозахист підприємств та громадян України» від 20 жовтня 2022 року у справі № 02-10/2021 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики від 03 лютого 2011 року у розмірі 1 035 361,00 доларів США, що становить еквівалент у гривні 37 861 702,30 грн. за курсом НБУ на день прийняття судового рішення (курс НБУ на 20 жовтня 2022 року - 36,5686 грн.), суму штрафу за прострочення виконання договору позики від 03 лютого 2011 року, у розмірі 110 000,00 доларів США, що становить еквівалент к гривні 4 022 646,00 грн. за курсом НБУ на день ухвалення рішення третейського суду, а загалом стягнуто 1 145 361,00 доларів США, що дорівнює 41 884 248,30 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 25 000,00 грн. суму третейського збору, яку сплатив позивач при зверненні до третейського суду з позовною заявою (т. 1 а.с. 8-18).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 червня 2023 року заяву ОСОБА_2 - задоволено.
Видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Донецького обласного постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правозахист підприємств та громадян України» від 20 жовтня 2022 року у справі № 02-10/2021 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, яким вирішено:
«Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) суму боргу за договором позики від 03 лютого 2011 року у розмірі 1 035 361,00 доларів США, що становить еквівалент у гривні 37 861 702,30 грн за курсом НБУ на день прийняття судового рішення (курс НБУ на 20 жовтня 2022 року - 36,5686 грн.), суму штрафу за прострочення виконання договору позики від 03 лютого 2011 року, у розмірі 110 000,00 доларів США, що становить еквівалент у гривні 4 022 646,00 грн за курсом НБУ на день ухвалення рішення третейського суду (курс НБУ на 20 жовтня 2022 року - 36,5686 грн), а загалом стягнути 1 145 361,00 доларів США, що дорівнює 41 884 248,30 грн за курсом НБУ на день ухвалення рішення третейського суду (курс НБУ на 20 жовтня 2022 року - 36,5686 грн за один долар США). Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 25 000,00 грн. суму третейського збору, яку сплатив позивач при зверненні до третейського суду з позовною заявою».
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 536, 80 грн судового збору (т. 1 а.с. 41-48).
24 червня 2025 року до Київського апеляційного суду надійшла заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню від представника ОСОБА_1 - адвоката Лопушанського І.Б., в якій останній просив визнати виконавчий лист № 824/82/23, виданий Київським апеляційним судом 03 липня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Донецького обласного постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правозахист підприємств та громадян України» від 20 жовтня 2022 року у справі № 02-10/2021 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів таким, що не підлягає виконанню (т. 1 а.с. 84-89).
Постановою Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Лопушанського І.Б. про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у справі за заявою ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Донецького обласного постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правозахист підприємств та громадян України» від 20 жовтня 2022 року у справі № 02-10/2021 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів - залишено без задоволення. Скасовано зупинення виконання за виконавчим листом, виданим Київським апеляційним судом 03 липня 2023 року у справі № 824/82/23, визначене ухвалою Київського апеляційного суду від 30 червня 2025 року (т. 1 а.с. 197-204).
Постановою Верховного Суду від 19 лютого 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бердара С.В. задоволено. Ухвалу Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист № 824/82/23, виданий Київським апеляційним судом 03 липня 2023 року, на примусове виконання рішення Донецького обласного постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правозахист підприємств та громадян України» від 20 жовтня 2022 року у справі № 02-10/2021 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 605, 60 грн (т. 2 а.с. 115-126).
12 березня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бердар С.В. подав до Київського апеляційного суду заяву про витребування від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 об'єктів нерухомого майна, які були безпідставно одержані стягувачем за виконавчим листом № 824/82/23, виданим Київським апеляційним судом 03 липня 2023 року, а саме:
- житловий будинок, загальною площею 414,4 м2, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1297391346227;
- земельна ділянка, площею 0,25 га, з кадастровим номером: 4622787200:01:016:0014 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1295101346227;
- комплекс нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2795200046060;
- земельна ділянка, площею 0,9 га, з кадастровим номером: 4622787200:01:013:004 за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2795222646227;
- земельна ділянка, площею 0,3018 га, з кадастровим номером: 4622787200:01:016:0013 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2794778846227 (т. 2 а.с. 141-142).
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16 березня 2026 року вказану цивільну справу призначено судді-доповідачу Левенцю Б.Б.
18 березня 2026 року матеріали справи з архіву суду передано судді-доповідачу.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Як визначено положеннями частини першої-третьої ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. Об'єктивний критерій безсторонності означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Європейський суд з прав людини у рішеннях зазначає, що найголовнішою є існування довіри, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Правосуддя повинно не тільки чинитись, повинно бути також видно, що воно чиниться. Важливим питанням є довіра, яку суду повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України».
Відповідно до практики ЄСПЛ при розгляді справи має забезпечуватися суб'єктивний критерій неупередженості (безсторонності) суду. У сторони мають бути відсутні будь-які побоювання у безсторонності суду. Кожна із сторін вправі сподіватися на об'єктивне рішення у справі.
Згідно з п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Як вже вище було зазначено, постановою Верховного Суду від 19 лютого 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бердара С.В. задоволено. Ухвалу Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року, постановлену під головуванням судді Левенця Б.Б., скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист № 824/82/23, виданий Київським апеляційним судом 03 липня 2023 року, на примусове виконання рішення Донецького обласного постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правозахист підприємств та громадян України» від 20 жовтня 2022 року у справі № 02-10/2021 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 605, 60 грн (т. 2 а.с. 115-126).
Таким чином, суддя Левенець Б.Б. брав участь у розгляді справи і ухваленні судового рішення по суті - ухвали Київського апеляційного суду від 26 червня 2023 року, якою заяву стягувача ОСОБА_2 - задоволено, видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Донецького обласного постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правозахист підприємств та громадян України» від 20 жовтня 2022 року у справі № 02-10/2021 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів, видачу якого заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Лопушанський І.Б. вважали необгрунтованим та безпідставним у зв'язку з чим звертались до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та судом відмовлено у задоволенні такої заяви ухвалою Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року, яка в подальшому була скасована Верховним Судом із постановленням протилежного судового рішення, а відтак у стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви у неупередженості складу суду, якій в тому ж самому складі буде розглядати справу навіть після скасування судового рішення судом вищої інстанції (т. 1 а.с. 43-48, 84-89, 197-204 т. 2 а.с. 115-126).
Оскільки суддя Левенець Б.Б. брав участь у розгляді цієї справи у складі суду й постановленні ухвали Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року по суті у цій справі, яка була скасована постановою Верховного Суду від 19 лютого 2026 року, з огляду на положення пункту 5 частини першої ст. 36 ЦПК України, дійшов висновку про недопустимість повторної участі судді Левенця Б.Б. у розгляді цієї ж справи.
Виходячи із вищезазначеного, вважаю за необхідне заявити самовідвід у справі.
Керуючись ст.ст. 36-40 ЦПК України, -
Заявити самовідвід у розгляді заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Бердара Сергія Васильовича про витребування безпідставно одержаного майна стягувачем за виконавчим документом у справі за заявою ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Донецького обласного постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правозахист підприємств та громадян України» від 20 жовтня 2022 року у справі № 02-10/2021 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя _________________ Б.Б. Левенець