Головуючий у суді першої інстанції: Кошель Б. І.
20 березня 2026 року місто Київ
справа № 357/10554/25
провадження № 22-ц/824/6927/2026
Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Шкоріної О.І., вирішуючи питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Олійник Наталією Олександрівною, на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 9 жовтня 2025 рокуу справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу,
Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 9 жовтня 2025 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 03.06.2024 в розмірі 60000 доларів США.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у справі за сплату судового збору в розмірі 15140,00 грн.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2025 року залишено без задоволення заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення про перегляд заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 9 жовтня 2025 року.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Олійник Н.О. 10 січня 2026 року через систему "Електронний суд", безпосередньо до Київського апеляційного суду подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року апеляційну скаргу подану представником ОСОБА_1 - адвокатом Олійник Н.О. залишено без руху, апелянту надано строк для усунення недоліків, - сплати судового збору.
На виконання ухвали Київського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Олійник Н.О. 7 березня 2026 року подала через систему "Електронний суд" клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання зазначає, що банківські рахунки апелянта арештовані у виконавчому провадженні, у зв'яку з чим він позбавлений можливості користуватися власними коштами та здійснювати будь які платежі. Також зазначає, що апелянт є військовослужбовцем та виконує обов'язки військової служби в умовах воєнного стану.
До клопотання представник ОСОБА_1 - адвокат Олійник Н.О. додала копію посвідчення НОМЕР_1 та довідку від 6 березня 2026 року про те, що ОСОБА_3 перебуває на військовій службі по мобілізації.
Суд вважає, що підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору відсутні, однак можливо зменшити розмір судового збору, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов'язком.
Так, згідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ «SHISHKOV v. RUSSIA» від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору (або відстрочення, розстрочення сплати судового збору), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Для вирішення клопотання про звільнення від сплати судового збору суд має встановити майновий стан особи.
З урахуванням обставин справи та наданих заявником доказів, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги слід відмовити, оскільки наданих доказів недостатньо для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору з урахуванням майнового стану сторони.
Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зазначені у клопотанні обставини та надані на їх підтвердження докази, не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору, оскільки заявником не надано суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану (наявність рухомого і нерухомого майна, довідки фіскальних органів про доходи, довідки про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором.
Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд урахував, що зазначені заявником обставини, зокрема, що ОСОБА_1 має статус УБД і є військовослужбовцем, не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
У той же час гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Наведені заявником доводи не можна визнати такими, що унеможливлюють сплату ОСОБА_1 судового збору у будь-якому розмірі, тому не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, апеляційна скарга не може бути прийнята Київським апеляційним судом до провадження, оскільки не відповідає вимогам п.3 ч.4 ст. 356 ЦПК України.
Враховуючи наведене ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір в розмірі 18 168 грн. на реквізити Київського апеляційного суду: ГУК м. Києва у Солом'янському районі 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, код класифікації доходу бюджету 22030101 призначення платежу: судовий збір за позовом (за апеляційною скаргою), унікальний № справи, ((ПІБ) чи назва установи, організації), Київський апеляційний суд, адреса суду м. Київ, вул. Солом'янська, буд.2-а.
Платіжний документ про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, необхідно надати апеляційному суду.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, а скаржнику - надати строк для усунення недоліку, попередивши, що в разі невиконання даної ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст. ст.185, 357 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України, суд,-
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Продовжити ОСОБА_1 та його представникуадвокату Олійник Наталії Олександрівні строк для усунення недоліків визначених ухвалою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року, протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали.
Попередити ОСОБА_1 та його представника адвоката Олійник Наталію Олександрівну, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.І. Шкоріна