Апеляційне провадження Доповідач- Кафідова О.В.
№ 22-ц/824/6262/2026
м. Київ Справа № 752/29740/25
19 березня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А.
при секретарі - Можарівській М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Яценка Данила Сергійовича на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 08 грудня 2025 року, постановлену під головуванням судді Кирильчук І.А., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Галини Михайлівни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
У грудні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Теплюк Г.М., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Разом із позовною заявою представник ОСОБА_2 - адвокат Карпенко М. М. подала до суду заяву про забезпечення позову.
В обґрунтування заявлених вимог зазначала, що звертаючись до суду з позовом позивач зазначала, що приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Г.М. видано виконавчий напис № 75 від 10.02.2025, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 несплачену заборгованість у сумі 1 105 003,00 гривень за договором позики № 380 та договором іпотеки № 382 від 21.10.2023.
Вважає, що виконавчий напис № 75 від 10.02.2025 є таким, що не підлягає виконанню на підставі того, що зазначений виконавчий напис видано за відсутності належного повідомлення боржника про суму боргу, за відсутності розрахунку заборгованості, отже нотаріусом не перевірено безспірність заборгованості.
Постановою приватного виконавця від 11.02.2025 було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого напису № 75 виданий 10.02.2025.
Постановою приватного виконавця від 13.02.2025 у виконавчому провадженні №77167327 накладено арешт на майно позивача. Постановою приватного виконавця від 11.02.2025 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 накладено арешт на кошти боржника.
З огляду на вище викладене просила суд зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 75, вчиненого 10 лютого 2025 року приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Г. М., про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за договором позики у розмірі 1 105 003,00 грн у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Чучковим М. О., що знаходиться на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар М. М.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 08 грудня 2025 року заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Карпенко М.М. про забезпечення позову задоволено.
Зупинено стягнення за виконавчим написом № 75, вчиненого 10 лютого 2025 року приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Г.М., про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 1 105 003,000 грн за договором позики від 21 жовтня 2023 року за реєстровим № 380.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, 22 грудня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Яценко Д.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Окрім того, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати пов'язані із апеляційним розглядом справи у розмірі 60 605, 60 грн.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вважає, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та містить розбіжності з долученими доказами, а також заявник не довела, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення майбутнього позову.
Вказує на те, що самі лише твердження про наявність ризиків у зв'язку з існуванням виконавчогопровадження № НОМЕР_1 від 11.02.2025 року, відкритого Приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Лучковим М .О. та винесенням постанов про арешт майна боржника без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Зазначає, що у даній справі предметом розгляду є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. При цьому, зважаючи на предмет розгляду, задоволення позовних вимог не потребуватиме вчинення дій щодо примусового виконання рішення, відтак незастосування заявленого заявником заходу забезпечення позову не може мати наслідком ускладнення виконання рішення суду.
В судове засідання сторони не з'явились.
Представника відповідача ОСОБА_1 адвокат Яценко Д.С., приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Г.М. та представник ОСОБА_2 адвокат Карпенко М.М. про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись засобами електронного зв'язку. Відповідно до звітів про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду поштова кореспонденція була доставлена 13 березня 2026 року.
З огляду на вище викладене колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності не з'явившихся сторін.
Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції посилався на те, що предмет позову у даній справі щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є взаємопов'язаний зі способом забезпечення позову про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Позивачем обґрунтовано наявність зв'язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» роз'яснено судам, що при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовних вимогам.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у суді.
Як вбачається з виділених матеріалів справи, позивач звернувся з вимогами про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису № 75 від 10.02.2025 року.
Виходячи із особливості виду забезпечення позову, яке просить накласти позивач (зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у суді), підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа, оскільки саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення у разі задоволення позову.
Звертаючись з позовом, позивачпросив визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню. У заяві про забезпечення позову, позивач просив зупинити стягнення, яке наразі відбувається на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Встановивши, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд першої інстанції, зробив обґрунтований висновок про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується у судовому порядку.
Таким чином, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 10 лютого 2025 року № 75, вчиненого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
Доводи апеляціної скарги відносно того, що самі лише твердження про наявність ризиків у зв'язку з існуванням виконавчогопровадження № НОМЕР_1 від 11.02.2025 року, відкритого Приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Лучковим М .О. та винесенням постанов про арешт майна боржника без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову, колегія суддів відхиляє оскільки в даному випадку було заявлено позовні вимоги про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису, а тому його виконання до закінчення розгляду справи буде суперечити меті та завданням цивільного судочинства, призведе до ускладнення ефективного захисту прав позивача, за яким він звернувся до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача з метою забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Аналізуючи наведені процесуальні норми, обставини справи, вбачається, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог у справі.
Відомостей про обставини, які слугують обов'язковою підставою для застосування зустрічного забезпечення матеріали справи не містять.
Одночасно, слід зазначити, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.
Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Яценка Данила Сергійовича залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 08 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена
в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 20 березня 2026 року
Головуючий: Судді: