Справа № 753/25640/25 Головуючий у 1 інстанції: Заруба П.І. Провадження № 33/824/1781/2026 Доповідач: Шебуєва В.А.
20 березня 2025 року Суддя Київського апеляційного суду Шебуєва В.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 10 лютого 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 10 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції не досліджував безпосередньо у судовому засіданні відеозапис, на який він послався у постанові. Вказаний відеозапис був здійснений не на нагрудну камеру, а на особистий телефон поліцейського, є неповним, не висвітлює весь перебіг подій, а відтак не може бути належним доказом в справі. Після того, як поліцейський повідомив, що буде складати протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП він повернувся до свого автомобіля, в якому сиділа його дочка. Вони разом підійшли до поліцейського і повідомили, що він не перебуває у стані алкогольного сп'яніння та готовий їхати до медичного закладу. Поліцейський зазначив, що у нього немає часу, відібрав у нього розписку про відсторонення від керування, сів у авто і поїхав, залишивши його на блок посту. З приводу таких дій поліцейського його дочка звернулася на лінію 102, після чого до них під'їхав інший патруль та повідомив, що вони нічого не знають про цю ситуацію. Поліцейським був порушений порядок його огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Приймаючи постанову про накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд не вбачає підстав для скасування такої постанови суду першої інстанції.
Відповідно до наданого суду протоколу про адміністративне правопорушення від 16 листопада 2025 рокусерії ЕПР1 № 514536 16 листопада 2025 року о 08-й годині 14 хвилин м. Києві, Бориспільське шосе КП 503, ОСОБА_1 був зупинений на блок посту КП 503, та керував транспортним засобом «Opel Vivaro» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду у встановленому законом порядку у лікаря нарколога водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучено роздруківку тестування ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Drager від 16 листопада 2025 року, результат тестування 1,16 проміле, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів,картку обліку адміністративного правопорушення,направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16 листопада 2025 року, розписку ОСОБА_1 про відсторонення від керування на протязі 24 годин, рапорт поліцейського, та копію постанови серія ЕНА № 6161040 від 16 листопада 2025 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 125 КУпАП України, а також диск з відеозаписом з місця події.
З наданих суду документів та відеозапису вбачається, що16 листопада 2025 року о 08-й годині 14 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Vivaro» д.н.з. НОМЕР_1 , по Бориспільському шосе в м. Києві та був зупинений поліцейським на КП 503. Поліцейським виявлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння та пред'явлено вимогу пройти на місці огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 погодився. На запитання поліцейського ОСОБА_1 повідомив, що не вживав алкогольних напоїв, але їв кислий борщ, і якби він перебував у стані алкогольного сп'яніння, то запропонував би поліцейському гроші. За результатми тестування ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Drager було встановлено, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, результат тестування 1,16 проміле. ОСОБА_1 висловив незгоду з вказаним результатом, а тому поліцейський одразу запропонував йому сісти в службовий транспорт та поїхати до медичного закладу. ОСОБА_1 сказав, що не відмовляється їхати до медичного закладу, але відвезе дочку на роботу і тоді поїде на огляд. Поліцейський роз'яснив ОСОБА_1 , що у зв'язку з виявленими у нього ознаками алкогольного сп'яніння, він відсторонений від керування транспортним засобом, а їхати до лікаря він має зараз. ОСОБА_1 наполягав на своєму, що було розцінено поліцейським як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з чим і був складений протокол про адміністративне провадження за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, відеозапис вівся поліцейським на мобільний телефон, оскільки нагрудна відеокамера була розряджена, що зафіксовано у рапорті поліцейського.
За клопотанням ОСОБА_1 суд першої інстанції допитав свідка ОСОБА_2 . Вона показала, що 16 листопада 2026 року ОСОБА_1 , який є її батьком, віз її на роботу. Його зупинив працівник поліції та сказав, що батько нетверезий. Батько погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, з результатами якого він не був згодний. Вони з батьком казали поліцейському, що він згоден поїхати в лікарню, але йому відмовили.
Разом з тим, вказані покази ОСОБА_2 не підтверджені матеріалами справи. ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_1 , а отже є зацікавленою особою.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд відхиляє посилання ОСОБА_1 на безпідставність прийняття судом як доказу відеозапису.
Долучений до протоколу відеозапис є результатом безпосереднього документування події, надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, відновити послідовність подій та надати їм оцінку. Сам по собі факт запису відео на телефон, а не на нагрудну відеокамеру, не свідчить про неможливість його прийняття як доказу. У рапортах поліцейського зазначено, що відеозапис вівся на мобільний телефон, оскільки нагрудна камера була розряджена.
Апеляційний суд критично ставиться до доводів ОСОБА_1 , що він наполягав на проходженні медичного огляду, але поліцейський відмовився його везти. Такі доводи ОСОБА_1 не відповідають відеозапису, на якому зафіксовано, що він зазначав поліцейському, що поїде до медичного закладу після того, як відвезе дочку на роботу.
ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 514536 від 16 листопада 2025 року, у якому зазначено про відмову від проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння у лікаря-нарколога. ОСОБА_1 не зазначив жодних зауважень щодо змісту протоколу, а також те, що не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря-нарколога.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Дарницького районного суду міста Києва від 10 лютого 2026 рокубез змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дарницького районного суду міста Києва від 10 лютого 2026 року без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Шебуєва В.А.