апеляційне провадження №22-ц/824/754/2026
справа №755/22142/24
20 березня 2026 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», поданою адвокатом Тараненком Артемом Ігоровичем, на заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 05 березня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Марфіної Н.В., повне рішення складено 05 березня 2025 року,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
1. Короткий виклад доводів пред'явленого позову.
У грудні 2024 року ТОВ "ФК "ЕЙС" звернулось до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову вказує, що 19 січня 2023 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем укладено кредитний договір № 930222090 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» має таку ж юридичну силу, як і власноручний підпис.
Перед укладенням договору відповідач через офіційний сайт кредитодавця ознайомився з правилами надання коштів у позику, добровільно подав заявку із зазначенням персональних даних та реквізитів платіжної картки, які були перевірені кредитодавцем.
На виконання договору кредитодавець перерахував на банківську картку відповідача 7 600,00 грн, що підтверджується платіжними документами, у зв'язку з чим зобов'язання з надання кредиту виконано в повному обсязі.
Зазначає, що право вимоги за кредитним договором послідовно відступлено на підставі договорів факторингу: спочатку від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», далі до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», а згодом до позивача. Відступлення вимог відповідає положенням статей 512, 514, 1077-1078 ЦК України, тому позивач набув усіх прав первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу права вимоги.
Умовами кредитного договору передбачено нарахування процентів за дисконтною, базовою та подальшою процентними ставками залежно від строку та фактичного користування кредитом. Відсотки нараховувалися відповідно до погоджених сторонами умов, а їх розмір та порядок не суперечать законодавству. Розрахунок заборгованості підтверджує, що станом на момент звернення до суду загальна сума боргу становить 36 466,32 грн, з яких 7 600,00 грн - основний борг, 28 866,32 грн - заборгованість за процентами. Подані розрахунки узгоджуються між собою та з іншими письмовими доказами у справі, а нарахування після відступлення прав вимоги новими кредиторами не здійснювалося.
Невиконання відповідачем грошового зобов'язання у встановлені строки призвело до виникнення простроченої заборгованості, що становить 36 466,32 гривень. Попередній розрахунок судових витрат позивача становить 8 422,40 грн та включає судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 гривень.
Мотивуючи наведеним, просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором № 930222090 від 19 січня 2023 року у розмірі 36 466,32 грн.
Стягнути судові витрати, а саме судовий збір 2 422,00 гривень та витрати на професійну правничу допомогу 6 000,00 гривень.
2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 05 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що на момент укладення договору факторингу в 2018 році ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та боржником, тобто у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" на підставі договору факторингу від 28 листопада 2018 року.
Суд зазначив, що оскільки ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" право вимоги відносно боржника ОСОБА_1 у зобов'язанні не набуло, а тому таке право не могло бути в подальшому передане цим товариством на підставі договору факторингу від 23 лютого 2024 року ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС", яке, в свою чергу, не могло передати таке право позивачу ТОВ "ФК "ЕЙС" за договором факторингу від 07 листопада 2024 року.
Суд відхилив доводи позивача про те, що договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, на підставі якого ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" передано ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" право вимоги до відповідача за кредитним договором № 930222090, був чинний на момент укладення позивачем договору факторингу, вказавши, що додатковими угодами лише продовжувався строк дії договору факторингу, який укладений між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", при цьому, обсяг прав та обов'язків сторін по договору факторингу від 28 листопада 2018 року додатковою угодою не змінений, по своїй суті вона не є новим договором факторингу, і не свідчить жодним чином про перехід до ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" від первісного кредитора ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" права вимоги до відповідача у даній справі за кредитним договором, який було укладено 19 січня 2023 року.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з ухваленим рішенням, ТОВ "ФК "ЕЙС" подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про відсутність переходу права вимоги, помилково ототожнивши момент укладення договору факторингу з моментом відступлення прав.
Договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року є рамковим і діяв до 31 грудня 2024 року. Відповідно до його умов, право вимоги переходить не в момент укладення договору, а в момент підписання відповідного реєстру. Такий реєстр №219 підписано 07 березня 2023 року, тобто після укладення кредитного договору від 19 січня 2023 року, що підтверджує існування дійсного права вимоги на момент його відступлення.
Аналогічно, за договором факторингу №23/0224-01 від 23 лютого 2024 року право вимоги перейшло на підставі реєстру від 23 лютого 2024 року в межах строку дії договору.
Надалі, за договором факторингу №0711/24/Е від 07 листопада 2024 року, право вимоги остаточно перейшло до позивача з моменту підписання акта приймання-передачі реєстру боржників.
Таким чином, перехід права вимоги відбувався послідовно, на підставі чинних договорів та відповідних реєстрів, після виникнення зобов'язання, що повністю відповідає статті 1077 ЦК України.
Зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що предметом факторингу є відступлення прав вимоги, визначених у реєстрах, які можуть включати як існуючі, так і майбутні вимоги. Тому висновок про недійсність права вимоги є помилковим та зроблений без повного дослідження обставин справи.
Посилання суду першої інстанції на практику Верховного Суду є нерелевантним, оскільки вона стосується відступлення права вимоги, а не факторингу, що має інше правове регулювання.
Зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції становить 6 000,00 гривень.
Мотивуючи наведеним, просить рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 05 березня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким вимоги позову задовольнити.
Стягнути судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 6 056,00 гривень та витрати на професійну правничу допомогу 12 000,00 гривень.
4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.
Відзиву на апеляційну скаргу на адресу Київського апеляційного суду не надходило.
5. Позиція учасників справи.
17 червня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли письмові пояснення ТОВ "ФК "ЕЙС", у яких скаржник, із посиланням на постанови апеляційних судів України, вказує про помилковість висновків суду першої інстанції.
Просить апеляційну скаргу задовольнити.
26 січня 2026 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли письмові пояснення ТОВ "ФК "ЕЙС".
В обґрунтування поданих пояснень скаржник посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07 січня 2026 року та вказує, що допускається відступлення за договором факторингу наявної вимоги та майбутньої вимоги.
Уважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, просить її задовольнити.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.
6. Позиція суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
7. Фактичні обставини справи, установлені судом.
З матеріалів справи убачається, що 19 січня 2023 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі ? «Кредитодавець») та ОСОБА_1 (далі ? «Позичальник») укладено договір кредитної лінії №930222090 в електронній формі, відповідно до умов якого Кредитодавець зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміті на суму 7 600,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі ? «Правила»).
Згідно пункту 5.1. договору за вибором позичальника, кожен окремий Транш за цим договором може надаватися позичальнику шляхом переказу коштів, який за вибором позичальника може бути завершено в один з наступних способів:
5.1.1. шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника відкритий банком позичальнику, за умови що для ініціювання переказу використані реквізити платіжної картки 4441-11ХХ-ХХХХ-2028, що відбувається до трьох банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором. За затримку перерахунку коштів, що спричинена діями третіх осіб, кредитодавець відповідальність не несе:
5.1.2. шляхом видачі готівкових коштів у відділенні небанківської фінансової установи чи банку, які мають право надавати послуги з переказу коштів. Позичальник самостійно обирає відділення фінансової установи чи банку, в якому бажає отримати кредит, з числа тих що доступні для отримання грошового переказу.
Згідно пункту 7.1. договору на момент укладення цього договору, сторони дійшли згоди, що орієнтована дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування - 31 січня 2023 року, а саме протягом 12 днів від дати отримання першого траншу позичальником (а.с. 18-35).
Матеріали справи містять заяву на отримання грошових коштів в кредит від 19 січня 2023 року, що містить анкетні дані ОСОБА_1 , адресу реєстрації та проживання (а.с.36).
З даних довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" убачається, що акцепт оферти підписано позичальником одноразовим ідентифікатором MNV39QN6, відправленим на номер телефону НОМЕР_1 19 січня 2023 року о 16:13:43. Ідентифікатор введено позичальником 19 січня 2023 року о 16:14:43, перерахування коштів здійснено 19 січня 2023 року о 16:14:47 (а.с.48).
Згідно даних платіжного доручення від 19 січня 2023 року убачається, що ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" перераховано 7 600,00 гривень. У графі отримувач вказано " ОСОБА_1 ", у графі призначення платежу вказано "переказ коштів згідно договору №930222090 від 19.01.2023, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_3 , без ПДВ. Безготівкове зарахування MOneyveo SFD Visa Transfer" (а.с.68).
З даних довідки №10/2024 виданої ПАТ "КБ "ПриватБанк" убачається, що за дорученням ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" вчинено успішні платежі через сервіс LiqPay ПриватБанку на картки клієнтів, зокрема, 19 січня 2023 року вчинено платіж на суму 7 600,00 гривень, id платежу 2194954821, номер картки отримувача НОМЕР_4 (а.с. 69-71).
28 листопада 2018 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (клієнт) укладено Договір факторингу №28/1118-01, пунктом 2.1 якого передбачено, що згідно умов цього договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (пункт 4.1 Договору).
Отже, предметом договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до пункту 8.1 Договору факторингу, договір набуває чинності та всі права та обов'язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони).
Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 8.1 договору та закінчується 28 листопада 2019 року (пункт 8.2 Договору) (а.с. 72-78).
28 листопада 2019 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено Додаткову угоду №19 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, якою продовжено строк дії Договору факторингу до 31 грудня 2020 року, для чого пункт 8.2 договору викладено у новій редакції. Всі інші умови Договору залишилися без змін (а.с. 84).
31 грудня 2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено Додаткову угоду №26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно змісту якої викладено текст договору факторингу в редакції, наведеній у додатковій угоді. Зокрема, продовжено строк дії Договору факторингу до 31 грудня 2021 року, для чого пункт 8.2 договору викладено у новій редакції (а.с. 93-99).
31 грудня 2021 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено Додаткову угоду №27 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, якою продовжено строк дії Договору факторингу до 31 грудня 2022 року (а.с. 82).
31 грудня 2022 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено Додаткову угоду №31 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, якою продовжено строк дії Договору факторингу до 31 грудня 2023 року (а.с. 92).
31 грудня 2023 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено Додаткову угоду №32 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, якою продовжено строк дії Договору факторингу до 31 грудня 2024 року. Крім цього, викладено пункти 3.1., 3.2., 3.3., 11.10. договору в новій редакції (а.с. 83 зворот).
07 березня 2023 року ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" підписано реєстр прав вимоги №219 від 07 березня 2023 року. Згідно даних витягу із вказаного реєстру до ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" перейшло право вимоги за кредитним договором №930222090 від 19 січня 2023 року на загальну суму 17 442,00 гривень, з яких: 7 600,00 гривень -заборгованість по основному боргу; 9 842,00 гривень - заборгованість по відсоткам (а.с. 85-87).
23 лютого 2024 року між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ «Фінансова компанія "ОНЛАЙН ФІНАНС" укладено договір факторингу № 23/0224-01 відповідно до умов реєстру прав вимоги до ТОВ "Фінансова компанія "ОНЛАЙН ФІНАНС" перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 930222090 від 19 січня 2023 року.
23 лютого 2024 року ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" підписано реєстр прав вимоги №1 від 23 лютого 2024 року. Згідно даних витягу із вказаного реєстру до ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" перейшло право вимоги за кредитним договором №930222090 від 19 січня 2023 року на загальну суму 36 466,32 гривень, з яких: 7 600,00 гривень -заборгованість по основному боргу; 28 866,32 гривень - заборгованість по відсоткам (а.с. 88-90).
07 листопада 2024 року ТОВ "Фінансова компанія "ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" укладено договір факторингу №0711/24/Е, відповідно до умов якого Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт зобов'язується відступити Факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком №1 є невід'ємною частиною Договору.
Клієнт зобов'язується надати документацію по боржниках, зазначених у реєстрі боржників протягом 30 календарних днів з моменту підписання акта прийому-передачі реєстру боржників, але в будь-якому разі не раніше дня сплати фактором ціни продажу заборгованості.
Додатком №1 до договору факторингу №0711/24/Е від 07 листопада 2024 року сторони погодили форму реєстру боржників (а.с.103-110, 113-120).
07 листопада 2024 року ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "ФК "ЕЙС" підписано реєстр боржників до договору факторингу №0711/24/Е від 07 листопада 2024 року. Згідно даних витягу із вказаного реєстру до ТОВ "ФК "ЕЙС" перейшло право вимоги за кредитним договором №930222090 від 19 січня 2023 року на загальну суму 36 466,32 гривень, з яких: 7 600,00 гривень -заборгованість по основному боргу; 28 866,32 гривень - заборгованість по простроченим відсоткам (а.с. 123-125).
З даних розрахунку заборгованості за кредитним договором №930222090, складеного ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" убачається, що заборгованість відповідача становить 17 215,52 гривень (а.с. 126-127).
З даних розрахунку заборгованості, складеного ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", убачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 36 466,32 гривень, з яких: 7 600,00 гривень - заборгованість за тілом, 28 866,32 гривень - заборгованість за процентами (а.с. 128-130).
8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина 1 статті 519 ЦК України).
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статті 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За правилом частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статті 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобов'язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором.
Згідно статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до частини 1 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції встановив факт укладеності договору кредитної лінії №930222090 та отримання відповідачем коштів. Разом з цим, суд зробив висновок, що позивач ТОВ "ФК "ЕЙС" є неналежним позивачем у спірних правовідносинах, оскільки товариство не набуло права вимагати від боржника ОСОБА_1 сплати заборгованості за кредитним договором, укладеним між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ОСОБА_1 .
Колегія суддів уважає помилковими такі висновки суду першої інстанції з огляду на таке.
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №910/11965/16.
На підтвердження свого порушеного права, ТОВ «ФК «ЕЙС» було надано копії:
договору № 930222090 від 19 січня 2023 року, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 із додатками (а.с. 18-36);
договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (а.с. 72-78);
додатків № 1, 2, 3 до договору факторингу (а.с. 79-82);
додаткових угод № 19, 26, 27, 31, 32 до договору факторингу (а.с. 82, 83, 85-87, 92, 93-99);
витягу з реєстру (а.с. 85-87);
реєстру прав вимоги №1 від 23 лютого 2024 року (а.с. 88-90);
договору факторингу № 0711/24/Е від 07 листопада 2024 року, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "ФК "ЕЙС" (а.с. 103-109);
додатків № 1, 2, 3 до договору факторингу (а.с. 110-113);
реєстру прав вимоги (а.с. 123-125).
Відповідно до пункту 1.4. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, «Борг» - означає суми грошових коштів, належні до сплати Клієнту Боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь-які інші суми, що належать до сплати Клієнту за Кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані Клієнтом на день набуття цим договором зобов'язальної сили.
Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Так, відповідно до підпункту 1.3. договору факторингу № 28/1118-01від 28 листопада 2018 року, під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Розділом 2 вищезазначеного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги, згідно пункту 4.1. право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку. Підписання Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.
Надані копії договорів факторингу та реєстрів боржників містить підписи сторін, які підтверджують їх укладення та перехід права вимоги від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ "ФК "ТАЛІОН ПЛЮС", ТОВ "ФК "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС", ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "ФК "ЕЙС".
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ «ФК «ЕЙС» не набуло права вимоги до відповідача, є помилковим, оскільки зроблений без урахування умов договору факторингу щодо моменту переходу права вимоги та без належної оцінки поданих доказів.
Суд першої інстанції фактично ототожнив момент укладення договору факторингу з моментом переходу права вимоги, що суперечить змісту укладеного сторонами правочину та нормам чинного законодавства.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах.
Оскільки відповідач належним чином не виконав зобов'язання за кредитним договором щодо повернення отриманих коштів та сплати процентів, вимоги позивача про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно даних розрахунку заборгованості, що міститься у матеріалах справи, заборгованість відповідача становить 36 466,32 гривень, з яких 7 600,00 гривень - заборгованість по кредиту, 28 866,32 гривень - заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом.
Доводів на спростування заявленого розміру заборгованості відповідачем не наведено.
За установлених обставин згідно статті 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.
Відповідно до підпункту в пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із статтею 134 ЦПК України:
1. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
2. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
3. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
4. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно із статтею 137 ЦПК України:
1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
6. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження надання правничої допомоги у суді першої інстанції скаржником надано копію договору про надання правової допомоги від 08 листопада 2024 року (а.с. 134-136), копію додаткової угоди №2 до договору про надання правничої допомоги №08/11/24-01 від 08 листопада 2024 року (а.с. 139-141), копію протоколу погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги 08 листопада 2024 року (а.с. 137), копію акту прийому-передачі наданих послуг від 08 листопада 2024 року на суму 6 000,00 гривень.
Так, згідно даних акту прийому-передачі АБ "Тараненко та партнери" надало ТОВ "ФК "ЕЙС"" такі послуги:
- складання позовної заяви / 2 години / 5000,00 гривень;
- вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості із боржника / 2 години / 1000,00 гривень (а.с. 138).
Всього 6,000 гривень.
Колегія суддів зазначає, що вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості із боржника охоплюється такою послугою, як складання позовної заяви. Відтак, з відповідача на користь позивача за надання правничої допомоги в суді першої інстанції підлягає стягненню 5 000 гривень.
Згідно даних платіжної інструкції №5034 від 06 грудня 2024 року за подачу позовної заяви позивачем сплачено 2 422,40 гривень судового збору (а.с. 155).
За подачу апеляційної скарги скаржником сплачено 3 633,60 гривень судового збору, що підтверджується даними платіжної інструкції №9683 від 04 квітня 2025 року (а.с. 208).
В апеляційній скарзі скаржник вказав, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції 6 000,00 гривень.
На підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції скаржником надано акт прийому-передачі наданих послуг від 04 квітня 2025 року, відповідно до якого адвокатське бюро "Тараненко та партнери" надало, а ТОВ "ФК "ЕЙС" отримав такі послуги:
- складання апеляційної скарги на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 05 березня 2025 року за позовом ТОВ "ФК "ЕЙС" до боржника / 2 години / 6 000,00 гривень (а.с. 206).
Оскільки за результатами апеляційного перегляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» задоволено, а рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у суді апеляційної інстанції підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», подану адвокатом Тараненком Артемом Ігоровичем, задовольнити.
Заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 05 березня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення такого змісту.
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором №930222090 від 19 січня 2023 року у розмірі 36 466,32 гривень, з яких 7 600,00 гривень - заборгованість по кредиту, 28 866,32 гривень - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "ЕЙС" на відшкодування судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору в суді першої інстанції, 2 422,40 гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "ЕЙС" на відшкодування судових витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги в суді першої інстанції, 5 000,00 гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "ЕЙС" на відшкодування судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору в суді апеляційної інстанції, 3 633,60 гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "ЕЙС" на відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції, 6 000,00 грн
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "ЕЙС" (02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, ЄДРПОУ 42986956).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді О.В. Желепа
В.В. Соколова