20 березня 2026 року місто Київ
Справа № 752/16653/25
Апеляційне провадження № 22-ц/824/6705/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О.В. (суддя-доповідач), Поліщук Н.В., Соколової В.В.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Голосіївського районного суду м. Києвавід 17 листопада 2025 року (у складі судді Мазур Ю.Ю.)
у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 17 листопада 2025 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач через засоби поштового зв'язку 20 лютого 2026 року подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 5 березня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, шляхом подачі апеляційному суду заяви з зазначенням підстав для поновлення строку.
Попереджено скаржника, якщо у визначений судом строк він не подасть заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або вказані ним підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, йому буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
13 березня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшла заява позивача, якою просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення.
В обґрунтуванні заяви вказує, що повітряні тривоги в м. Києві, велике навантаження на працівників підприємства зумовило пропуск строку на апеляційне оскарження рішення. Також звертає увагу на критичну важливість діяльності підприємства, яке є комунальним та забезпечує життєво важливі послуги.
Перевіривши доводи заяви та матеріали справи, суд апеляційної інстанції не може визнати такі причини пропуску строку поважними, виходячи з такого.
Частиною 1 ст. 127 ЦПК України передбачено, що, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Отже, процесуальним законом запроваджено оціночні параметри визначення обґрунтованості причин пропуску процесуального строку. При цьому, не існує іншого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з підготовкою звернення до суду тощо.
Положеннями ст. ст. 12,81 ЦПК України унормовано, зокрема, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
В силу наведених вимог, особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
До таких висновків дійшов, зокрема, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 вересня 2022 року у справі №140/13772/21.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» зазначено: «право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.»
Відповідно до п.2 ч.6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
З аналізу системи Електронний суд» вбачається, що оскаржуване рішення було доставлено до електронного кабінета позивача 23 листопада 2025 року.
Тобто КП «Київтеплоенерго» пропущено строк на апеляційне оскарження рішення від 17 листопада 2025 року з дати отримання оскаржуваного рішення на майже три місяці.
Законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. Норма про можливість поновлення процесуальних строків може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов'язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
При цьому ЦПК України не пов'язує право суду визнати поважною причину пропуску процесуального строку з вичерпним колом обставин, що його спричинили. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви (клопотання) про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
До аналогічних висновків дійшов Верховний суд у постанові від 8 квітня 2024 року у справі № 752/8449/20.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на зміну способу життя.
Враховуючи, що місце здійснення діяльності позивача, розташування суду першої й апеляційної інстанцій не знаходяться у зоні бойових дій, зазначені позивачем причини пропуску строку на апеляційне оскарження є не поважними.
Повітряні тривоги не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки довготривалі повітряні тривоги не мають постійного та довготривалого характеру. Більш того, тривоги оголошуються у різних регіонах України та не носять постійного, безперервного характеру, що свідчить на наявну можливість скаржника звернутись до суду в межах 30-ти днів з дня отримання рішення суду першої інстанції.
Схожої позиції дотримується Верховний Суд в ухвалі від 10 березня 2023 року у справі №540/1285/22.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 08 січня 2025 року у справі № 295/4031/24 зазначено, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання також не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки заявником не надано жодних доказів з приводу об'єктивної неможливості направлення скарги в установлений законом строк із цієї підстави.
Посилання на велике навантаження працівників та неможливості подати в строк скаргу теж є недоведеним, суду не надано доказів на підтвердження зазначених обставин (наприклад, кількість залучених працівників в період строку на оскарження рішення)
А тому, виходячи з принципів, розумності, справедливості, рівності учасників судового розгляду, а також враховуючи принцип правової (юридичної) визначеності, викладені в заяві обставини не можуть вважатися поважними причинами для поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з чим зазначені в ухвалі Київського апеляційного суду від 5 березня 2026 року недоліки відповідачем не є усунутими.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки наведені стороною позивача причини пропуску строку в заяві про усунення недоліків суд визнає неповажними, а також з метою дотримання принципу юридичної визначеності та з метою не допущення порушення прав інших учасників процесу, суд приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Голосіївського районного суду м. Києвавід 17 листопада 2025 року.
Керуючись ст. 127, п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Голосіївського районного суду м. Києвавід 17 листопада 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів.
Судді: О.В. Желепа
Н.В. Поліщук
В.В. Соколова