апеляційне провадження №22-ц/824/1863/2026
справа №373/1100/25
20 березня 2026 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Переяславського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Керекези Я.І., дата складення повного судового рішення не зазначена,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
1. Короткий виклад доводів пред'явленого позову.
У травні 2025 року ТОВ "Укр Кредит Фінанс" звернулось до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 08 березня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту creditkasa.com.ua укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1361-5263. Договір укладено в електронній формі відповідно до вимог Законів України «Про електронну комерцію», «Про електронні документи та електронний документообіг» і статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» шляхом використання одноразового ідентифікатора, що підтверджує волевиявлення сторін. Умови договору разом із Правилами відкриття кредитної лінії, Паспортом споживчого кредиту, графіком платежів та іншими додатками становлять єдиний договір, з яким позичальник був попередньо ознайомлений.
За умовами договору відповідачу надано кредит у сумі 4 400 грн строком на 300 днів із фіксованою процентною ставкою (базовий період - 14 днів; знижена % ставка - 2,50% в день; стандартна процентна ставка - 2,50% в день).
Оскільки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є небанківською фінансовою установою та здійснює діяльність на підставі відповідної ліцензії, що передбачає надання коштів у позику, кредитні кошти перераховані відповідачу на його платіжну картку через платіжну систему LiqPay за участі АТ КБ «ПриватБанк».
Відповідач порушив умови кредитного договору, не повернув кредитні кошти та не виконав у повному обсязі свої грошові зобов'язання.
Станом на 27 лютого 2025 року загальна заборгованість за договором становила 37 400,00 грн, з яких: 4 400,00 грн ? основний борг; 33 000,00 грн ? нараховані проценти. Позивачем прийнято рішення про застосування програми лояльності та часткове списання заборгованості відповідачу за нарахованими процентами за умови погашення заборгованості у розмірі 22 000,00 грн, у зв'язку з чим у позові заявлено вимогу про стягнення цієї суми, що складається із 4 400,00 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 17 600,00 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Мотивуючи наведеним, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Укр Кредит Фінанс" заборгованість за кредитним договором №1361-5263 від 08 березня 2024 року у розмірі 22 000,00 гривень, з яких: 4 400,00 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 17 600,00 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Переяславського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2025 року позовні вимоги залишено без задоволення.
Залишивши позовні вимоги без задоволення, суд першої інстанції з посиланням на Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» вказав, що факт виконання позивачем умов кредитного договору у вигляді переказу кредитних коштів не підтверджено належними у розумінні законодавства доказами, які є первинними бухгалтерськими документами. Із наданих позивачем документів неможливо установити, що безготівковий переказ грошових сум здійснено на банківський рахунок саме відповідача у справі, як позичальника, шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.
Також позивачем до позовної заяви не надано доказів існування будь-яких правовідносин між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та АТ КБ «ПриватБанк», яке, згідно доводів ТОВ «Укр Кредит Фінанс», здійснило переказ коштів на рахунок відповідача від імені позивача.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з ухваленням рішенням, ТОВ "Укр Кредит Фінанс" подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення норм матеріального права.
Вказує, що у відповідності до частини 1 статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» кредитний договір №1361-5263 від 08 березня 2024 року укладено у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Закону України "Про електронну комерцію".
У відповідності до положень Закону України "Про електронну комерцію" відповідачу надано одноразовий ідентифікатор С2643 для підписання кредитного договору №1361-5263 в електронній формі, відтак зазначає, що кредитний договір укладений у письмовій вигляді в електронній формі та підтверджує реальне волевиявлення відповідача щодо укладення договору.
Вказує, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою у розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до ліцензії, виданої товариству, не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.
Вказує, що первинні банківські документи по рахунку клієнта, у тому числі виписки по рахунку чи будь-які документи про отримання чи використання відповідачем кредитних коштів (про рух таких коштів), належать до інформації, що є банківською таємницею, порядок розкриття якої визначений Законом.
Щодо карткового рахунку, на який перераховано відповідачу кошти за кредитним договором №1361-5263, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» наводить алгоритм дій позичальника для отримання кредиту та зазначає, що створюючи заявку на отримання кредиту, відповідач самостійно вносить номер банківської картки, на яку бажає отримати кредитні кошти.
Звертає увагу, що інформація щодо належності карткового рахунку відповідачу є банківською таємницею установи банку, в якому відкрито цей картковий рахунок.
Вказує, що відповідачем при оформленні заявки зазначено повний номер картки (електронного платіжного засобу відповідача), проте відповідно до Постанов Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів не банківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03.11.2021 № 113 та «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів»» від 29.07.2022 № 164 позивач не може повністю зазначати та зберігати у документах номер особистого електронного платіжного засобу відповідача. На підтвердження перерахування відповідачу коштів до суду надано довідку про перерахування суми кредиту №1361-5263 від 08 березня 2024 року, а також лист (довідку) АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що містить номер особистого електронного платіжного засобу відповідача із маскою, а саме НОМЕР_1 .
Вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги лист (довідку) АТ КБ "ПриватБанк" про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02 грудня 2019 року, як належний доказ щодо перерахування кредитних коштів за кредитним договором №1361-5263 від 08 березня 2024 року.
Звертає увагу, що перерахування відповідачу суми кредиту за Кредитним договором АТ КБ «ПриватБанк», а не безпосередньо ТОВ «Укр Кредит Фінанс», обумовлено наявністю укладеного між ними 02 грудня 2019 року Договору № 4010 про надання послуг в системі LiqPay, у відповідності до умов якого цей Договір регулює відносини АТ КБ «ПриватБанк» з ТОВ «Укр Кредит Фінанс», згідно з якими АТ КБ «ПриватБанк» надає дистанційне обслуговування, фінансові послуги з прийому платежів за допомогою системи LiqPay, а також забезпечує технологічне обслуговування з прийому платежів та перерахування грошових коштів за розпорядженням ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на банківські картки платників.
Стверджує, що лист (довідка) про перерахування коштів від АТ КБ «ПриватБанк» щодо видачі кредиту ОСОБА_1 за договором №1361-5263 від 08 березня 2024 року та Довідка про перерахування суми кредиту №1361-5263 від 08 березня 2024 року є достовірними і належними доказами перерахування відповідачу коштів у загальній сумі 4 400,00 грн.
Щодо нарахування процентів за користування кредитом вказує, що такі нараховано відповідно до умов укладеного договору. При цьому, як умови кредитного договору, так і паспорт споживчого кредиту містить порядок нарахування процентів.
У кредитному договорі №1361-5263 від 08 березня 2024 року сторонами було погоджено умови щодо розміру та сплати процентів та ОСОБА_1 погодився з такими умовами шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором C2643, відтак у позивача виникло законне на нарахування процентів протягом строку договору, що визначені в пункті 4.12. кредитного договору.
Зазначає, що із наданого до позовної заяви розрахунку заборгованості убачається, що такий відповідає вимогам Закону, є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору, з нього убачається основний борг, нараховані відсотки, сума платежу внесена відповідачем та залишок нарахованих і не погашених процентів.
Мотивуючи наведеним, просить рішення Переяславського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким вимоги позову задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Укр Кредит Фінанс" судові витрати, пов'язані із розглядом справи.
4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.
Відзив на апеляційну скаргу на адресу Київського апеляційного суду не надходив.
5. Позиція учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.
6. Позиція суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Одночасно з поданням апеляційної скарги до такої долучено документи, які не надано під час розгляду справи в суді першої інстанції, а саме:
- договір №4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року, укладений між АТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ «Укр Кредит Фінанс»;
- моніторинг дій користувача ОСОБА_2 в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Укр Кредит Фінанс»;
- протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 23 липня 2025 року про підписання директором ТОВ «Укр Кредит Фінанс» кредитного договору №1361-5263 від 08 березня 2024 року електронним підписом.
Апеляційний суд, вирішуючи питання щодо прийняття документів, наданих ТОВ «Укр Кредит Фінанс» одночасно із апеляційною скаргою, вказує на таке.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (частина 3 статті 367 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (частина 2 статті 83 ЦПК України).
Одночасно з наданням вказаних доказів позивач вказує про доцільність долучення їх до матеріалів справи.
Причини неподання таких доказів до суду першої інстанції разом із позовною заявою не обґрунтовано.
В постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року у справі №499/895/19 роз'яснено, що сторони мають усвідомлювати, що інститути апеляційного та касаційного перегляду впроваджені для усунення можливих помилок судового розгляду справ у першій інстанції, а не для усунення помилок сторони, допущених нею під час розгляду справи судом першої інстанції, у формулюванні стороною своїх позовних вимог, аргументів та формуванні їх доказової бази. Це відповідає і практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права відповідно до Закону України від 23 лютого 2006 року 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Наприклад, ЄСПЛ у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine, заява № 3236/03, пункт 40) зазначив, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.
Відтак, оскільки позивач не долучив вказаних доказів до позовної заяви та, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, протягом всього часу розгляду справи у суді першої інстанції не скористався своїм правом на подання клопотань про долучення доказів, а також не надав доказів неможливості подання таких клопотань до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього, ураховуючи положення частини 3 статті 367 ЦПК України, апеляційний суд не приймає докази, долучені до апеляційної скарги.
7. Фактичні обставини справи, установлені судом.
З матеріалів справи убачається, що 08 березня 2024 року між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1361-5263, відповідно до якого кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених договором. Договір містить одноразовий примітку про електронний підпис одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) С2643 (а.с.12-20).
Пунктом 2.2. зазначеного договору передбачено, що кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом.
Відповідно до пункту 2.3. цього договору для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендує позичальнику здійснити повне погашення кредиту не пізніше останнього дня першого базового періоду строку кредитування згідно наступного розрахунку: дата видачі кредиту 08 березня 2024 року; останній календарний день першого базового періоду 21 березня 2024 року; сума кредиту 4 400,00 гривень; нараховані проценти за користування кредитом 1 540,00 гривень; разом до сплати 5 940,00 гривень.
Порядок укладення договору визначено розділом 3 договору про відкриття кредитної лінії №1361-5263. Договір укладено у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до пункту 4.6. цього договору спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у пункті 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту.
Відповідно до пункту 4.7. цього договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована. Процентна ставка за користування кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у цьому договорі (програма лояльності), може надаватись можливість скористатись кредитом за промо-ставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програм лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності.
Відповідно до пункту 4.8. цього договору базовий період складає 14 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору.
Згідно пункту 4.9. цього договору сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніше визначних графіком платежів (який є додатком 3 до договору) дат, які є останніми днями відповідних базових періодів шляхом здійснення безготівкового переказу суми, що дорівнює обов'язковому платежу, на банківський рахунок кредитодавця. У разі несплати процентів користування кредитом не пізніше останнього дня будь-якого базового періоду у розмірі обов'язкового платежу, до такого обов'язкового платежу починаючи із наступного календарні дня додаються проценти за користування кредитом за кожен календарний день користувач кредитом у межах строку кредитування, які позичальник зобов'язаний оплатити не пізніше цього календарного дня у складі обов'язкового платежу. У випадку оплати обов'язкового платежу повному обсязі в певному базовому періоді, в подальшому сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного наступного базового періоду у складі наступних обов'язкових платежів. При достроковому внесенні суми обов'язкового платежу у повному обсязі, сума грошових коштів такого обов'язкового платежу розподіляється згідно черговості, встановленої цим договором та правилами для дострокового часткового погашення заборгованості за договором. У випадку сплати позичальником грошові коштів у сумі меншій ніж розрахований згідно умов цього договору обов'язковий платіж, такі грошові кошти розподіляються згідно черговості, встановленої правилами для дострокового часткового погашення заборгованості за договором у дату оплати, однак у подальшому позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю у строк, передбачений цим договором, грошові кошти у розмірі різниці між розміром обов'язкового платежу та фактично сплаченими грошовим коштами у базовому періоді. Проценти за користування кредитом вважаються сплаченими моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця. Позичальник підписанням цього договору підтверджує та розуміє, що після ініціювання позичальником переказу коштів з власного рахунку на рахунок кредитодавця проходить певний час до моменту зарахування сплачених позичальником коштів на рахунок кредитодавця, а також те, що ризики того, що сплачені позичальником кошти можуть надійти на рахунок кредитодавця із затримкою, несе позичальник.
Згідно пункту 4.10. цього договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 2.50% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою).
Згідно пункту 4.12. цього договору строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 (триста) календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Надання додаткових грошових коштів позичальнику у рахунок кредиту на підставі додаткової угоди не змінює строк кредитування. Дата повернення (виплати) кредиту 01.01.2025 року. Строк дії договору є рівним строку кредитування. У будь-якому випадку договір діє до 24 (двадцять четвертої) години (включно) доби, наступної дати повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Продовження строку кредитування або строку дії договору або строку виплати кредиту в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим Договором.
Згідно пункту 4.15. цього договору денна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 2,50 %.
На підтвердження факту перерахування коштів відповідачу позивачем надано довідку про перерахування суми кредиту №1361-5263 від 08 березня 2024 року, з даних якої убачається, що 08 березня 2024 року за допомогою платіжної системи LiqPay на картку № НОМЕР_1 здійснено платіж на суму 4400,00 грн (а.с.35).
На підтвердження факту виникнення кредитних правовідносин позивачем також надано Правила відкриття кредитної лінії, затверджені наказом директора ТОВ "Укр Кредит Фінанс" №12-П від 27 лютого 2024 року та Паспорт споживчого кредиту. Зазначені документи підписані відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором А2643 (а.с.21-30).
Листом б/н АТ КБ "ПриватБанк" повідомило ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" про перерахування коштів від ТОВ "Укр Кредит Фінанс" через систему платежів LiqPay на підставі договору №4010 від 02 грудня 2019 року, зокрема по платежем №2435073634 від 08 березня 2024 року на суму 4400,00 за договором №1361-5263 на картку № НОМЕР_1 , тип операції - видача кредиту (а.с.32-34).
Позивачем надано розрахунок заборгованості за договором №1361-5263 від 08 березня 2024 року із відомостями станом на 27 лютого 2025 року (а.с.36-37).
ТОВ "Укр Кредит Фінанс" 01 серпня 2013 року видано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ТОВ "Укр Кредит Фінанс", код ЄДРПОУ 38548597 (а.с.42).
8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір ? це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до пункту 12 статті Закону 11 електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
Згідно частини 1 статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
У справі, що переглядається колегією суддів, установлено, що до моменту укладення договору про відкриття кредитної лінії №1361-5263 від 08 березня 2024 року відповідач був належним чином та в повному обсязі поінформований про умови надання фінансової послуги, зокрема, про розмір кредиту, строк кредитування, порядок та розмір нарахування процентів, а також про орієнтовну загальну вартість кредиту за весь строк його користування.
Матеріали справи містять Паспорт споживчого кредиту, з якого убачається, що відповідач ознайомився з істотними умовами кредитування, зокрема із сумою кредиту у розмірі 4400,00 грн, строком кредитування 300 календарних днів, базовим періодом 14 календарних днів, денною процентною ставкою 2,50 %, а також із орієнтовною загальною вартістю кредиту, яка на дату укладення договору складала 37400,00 грн, що складається із суми кредиту 4400 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 33000 грн.
Паспорт споживчого кредиту та договір укладені в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису та свідчить про вільне волевиявлення відповідача і його згоду з усіма умовами договору.
Договір про відкриття кредитної лінії №1361-5263 продукту «CreditKasa» містить ідентифікуючу ОСОБА_1 інформацію (серія номер паспорту, РНОКПП, місце проживання, номер особистого електронного платіжного засобу, електронну адресу) та підписано електронним підписом останнього шляхом зазначення одноразового ідентифікатора «С2643», відповідно до частин 6, 8 статті 11, статті 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Із наведеного алгоритму убачається, що без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19.
Відповідно до пункту 4.6 договору про відкриття кредитної лінії №1361-5263 продукту "CreditKasa" кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у пункті 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. У розділі 13 Договору «Реквізити сторін» таким електронним платіжним засобом ОСОБА_1 вказано реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 .
Крім того, фактичне отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 4400,00 грн, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк», свідчить про прийняття ОСОБА_1 пропозиції кредитодавця та виконання договору зі сторони кредитодавця, а також про усвідомлене користування відповідачем наданими фінансовими послугами.
За таких обставин колегія суддів робить висновок, що між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, а саме щодо предмета договору, розміру кредиту, процентної ставки, строку кредитування та порядку виконання зобов'язань.
Відповідач, підписавши договір та Паспорт споживчого кредиту в електронній формі, підтвердив своє ознайомлення з умовами договору та погодився з ними, а у разі незгоди з викладеними умовами мав право відмовитися від укладення договору та отримання кредиту, чим не скористалася.
Відтак, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги в частині того, що судом першої інстанції не надано належної оцінки даним довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс», згідно якої 08 березня 2024 року здійснено видачу коштів на суму 4400,00 грн за кредитним договором за допомогою системи LiqPay відповідно до умов договору про відкриття кредитної лінії №1361-5263.
Таким чином, на переконання колегії суддів, позивачем до позовної заяви додано належні докази перерахування коштів на платіжну карту.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 належним чином ознайомлений із розглядом справи в суді першої інстанції, а також повідомлений про апеляційний перегляд справи за апеляційною скаргою позивача.
Натомість відповідач всупереч положенням частини 1 статті 81 ЦПК України не спростував того, що зазначена банківська картка № НОМЕР_1 належить останньому, як і не надано доказів про незарахування таких коштів на банківську карту відповідача.
Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо необхідності позивача доказувати факт передачі кредитних коштів первинними документами у відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України та вказує на таке.
Вказане Положення встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України.
Натомість ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою, а є фінансовою установою, а тому не має у своєму розпорядженні документів на підтвердження проведення операцій банком, його клієнтами за безготівковими розрахунками, зокрема, виписки по рахунку відповідача.
З урахуванням наведеного, колегія суддів уважає, що суд першої інстанції при ухваленні судового рішення та задоволенні позову на наведене вище уваги не звернув, допустив неповне з'ясування обставин та зробив помилковий висновок про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відтак, колегія суддів уважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги та робить висновок про наявність підстав для її задоволення.
Відповідно до статті 376 ЦПК України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті ЦПК України).
Відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються відповідача.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за звернення до суду із позовом сплачено судовий збір у розмірі 2422,00 грн (а.с.8) та сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 3633,00 грн (а.с.97).
За результатами розгляду апеляційної скарги таку задоволено повністю, відтак у відповідності до частини 1 статті 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Укр Кредит Фінанс" на відшкодування судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору в судах першої та апеляційної інстанції, підлягають стягненню суми 2422,00 грн та 3633,00 грн відповідно.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити.
Рішення Переяславського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення такого змісту.
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" заборгованість за кредитним договором №1361-5263 від 08 березня 2024 року у розмірі 22 000,00 гривень, з яких: 4 400,00 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 17 600,00 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" на відшкодування судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору в суді першої інстанції, 2422,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" на відшкодування судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору в суді апеляційної інстанції, 3633,00 гривень.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді О.В. Желепа
В.В. Соколова