20 березня 2026року м. Київ
Унікальний номер справи № 753/9673/18
Головуючий у першій інстанції - Колесник О.М.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/8520/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів: Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,
перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 як законного представника неповнолітнього сина ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_1 , Служба у справах дітей Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Отрок Н.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Леончук І.А. про визнання заповітів недійсними, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 20 вересня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_2 як законного представника неповнолітнього сина ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_1 , Служба у справах дітей Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Отрок Н.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Леончук І.А. про визнання заповітів недійсними, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - відмовлено.
Повний текст рішення виготовлено 10 жовтня 2023 року (т. 3 а.с. 41-45).
Не погодившись з рішенням районного суду, 24 лютого 2026 року ОСОБА_1 подав безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу через підсистему «Електронний суд» (т. 3 а.с. 68-83).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року витребувано матеріали цивільної справи (т. 3 а.с. 85).
17 березня 2026 року матеріали цивільної справи надійшли до Київського апеляційного суду та 18 березня 2026 року їх передано судді-доповідачу (т. 3 а.с. 88).
Згідно з частиною першою ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду -протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Отже, апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду у цій справі.
В апеляційній скарзі та клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження та зазначив, що про прийняте рішення він дізнався випадково 23 лютого 2026 року, коли переглядав старі папери, після чого відвідав сайт Реєстру судових рішень та зміг ознайомитися з опублікованим рішенням. Посилався на участь у заходах по забезпеченню заходів з відбиття агресії Російської Федерації проти України, як на обставини непереборної сили (т. 3 а.с. 68, 74-75).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у відкритті апеляційного провадження у справі слід відмовити, виходячи з наступного.
У відповідності до пункту 1 частини другої ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з частиною третьою цієї ж статті строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 цього Кодексу.
Отже, вказаною нормою процесуального права чітко передбачено, що питання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження досліджується у всіх наведених випадках, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 ЦПК України.
Відповідно до частини другої ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Так, апеляційна скарга на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 вересня 2023 року подана 24 лютого 2026 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що апелянт ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 71-72) брали участь у судових засіданнях (т. 1 а.с. 80-82, 190, т. 2 а.с. 10-27, 35-36, 92-93), повідомлялися про дати і час судових засідань під розписку (т. 1 а.с. 84, 191, т. 2 а.с. 28), особисто ОСОБА_1 ознайомлювався з матеріалами справи (т. 1 а.с. 207, 212, т. 2 а.с. 85), звертався до суду із клопотанням про витребування доказів за результатами якого постановлено ухвалу від 30 січня 2020 року (т. 2 а.с. 1-2), надавав покази суду як свідок, складаючи присягу (т. 2 а.с. 30), подавав письмові пояснення (т. 2 а.с. 56-59), клопотання про відкладення розгляду справи (т. 2 а.с. 129-130, 174, 211, 242, т. 3 а.с. 27-28, 58), клопотання про отримання повісток в електронному вигляді (т. 2 а.с. 212), клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (т. 2 а.с. 145-146), клопотання про надання матеріалів на ознайомлення та копії аудіозаписів слухань справи (т. 2 а.с. 202-210, 213-214, 240), отримував, відповідно до своєї заяви, повідомлення про дату і час розгляду справи на номер телефону (т. 2 а.с. 239, т. 3 а.с. 2), представник ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 175-176) повідомлялася про дати і час судових засідань під розписку (т. 2 а.с. 159) і подавала клопотання про відкладення розгляду справи (т. 2 а.с. 181).
Відтак, матеріали справи свідчать про обізнаність ОСОБА_1 про розгляд даної справи.
Відтак, немає правових підстав вважати, що третя особа (апелянт) та/або його представники не були повідомлені про розгляд справи, а тому виняткові випадки, передбачені частиною другою ст. 358 ЦПК України, для відкриття апеляційного провадження у разі спливу одного року після складення повного тексту рішення суду також відсутні.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або оспорюються, створено перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, N 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, №15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 6 грудня 2007 року). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, №17160/06 та №35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Таким чином, оскільки апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст. 354, ст. 358, ч. 2 ст. 381 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 як законного представника неповнолітнього сина ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_1 , Служба у справах дітей Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Отрок Н.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Леончук І.А. про визнання заповітів недійсними, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
Є.П. Євграфова
В.В. Саліхов