Справа № 523/12923/25
Провадження №2/523/2028/26
"16" березня 2026 р. м. Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Мурманової І.М.
за участю секретаря судових засідань - Сивак К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСКРАНСЕРВІС» про стягнення заборгованості по заробітній платі,-
ОСОБА_1 звернулась до Пересипського районного суду м. Одеси з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСКРАНСЕРВІС» про стягнення заборгованості по заробітній платі.
В обґрунтування позовних вимоги позивач зазначила, що 23.04.2021 року її було прийнято на посаду менеджера з персоналу, 08.11.2024 року було написано заяву про звільнення з посади згідно п.1 ст. 36 КЗпП України - за угодою сторін.
Позивач зазначає, що на день мого звільнення повного розрахунку підприємством зроблено не було, що явно порушує права як працівника. Позивач зазначає, що до цього часу я таку довідку не отримала. За моїм розрахунком та згідно з оборотно-сальдовою відомістю, за період з 01.01.2023 року по 08.11.2024 року роботодавець був повинен нарахувати та виплатити мені заробітну плату в розмірі- 55 990, 12 грн., заробітну плату за 8 днів листопада 2024 року, а також компенсацію за невикористану відпустку.
З урахуванням викладеного позивач просить:
надати копію наказу про звільнення та оформити всі необхідні записи в трудовій книжці, та поставити печатку;
стягнути з ТОВ «ОДЕСКРАНСЕРВІС» заборгованість по заробітній платі в розмірі 55 990,12 грн;
стягнути з ТОВ «ОДЕСКРАНСЕРВІС» на користь позивача - 2 263,80 грн. за затримку в 11 (одинадцять) днів у сплаті заробітної плати за 8 днів у листопаді 2024 року та компенсації відпустки при звільненні;
стягнути з ТОВ «ОДЕСКРАНСЕРВІС» на користь позивача оплату за час «вимушеного прогулу» в зв'язку з тим, що документально звільнення так і не було оформлено, з 08.11.2024 року по день фактичного розрахунку середньомісячну заробітну плату, яка в місяць склала 6173,95 грн, а за сім місяців дорівнює - 43217 грн 65 коп.
стягнути з ТОВ «ОДЕСКРАНСЕРВІС» на користь позивача - моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.;
накласти штраф на підприємство - ТОВ «ОДЕСКРАНСЕРВІС» в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів (враховуючи систематичний характер), що дорівнює 1 514 грн.Х30= 45 330 грн.;
накласти заборону на будь-які реєстраційні дії ТОВ «ОДЕСКРАНСЕРВІС» до повного погашення заборгованості ОСОБА_1
стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 09 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Не погоджуючись з позовними вимогами 01.08.2025 року (вх. №31289) представник відповідача Джига В.В. подав відзив на позовну заяву (а.с.38-48).
До відзиву на позовну заяву представником надано копії документів на підтвердження обставин викладені у відзиві, та докази направлення учасникам процесу.
В подальшому, 01.08.2025 року (вх. №31292) надійшла заява представника відповідача про залишення позову без руху (а.с.81-84).
За підписом представника позивача, 10.09.2025 року (вх. №36809) надійшло клопотання про накладення заборони на відповідача щодо вчинення будь-яких реєстраційних дій (а.с.88-90).
Також, за підписом позивача 27.01.2026 року (вх. №3766) надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів (а.с.109-113).
В судове засідання призначене на 16 березня 2026 року сторони до суду не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені.
Так, згідно повідомлення про отримання смс-повідомлення позивач ОСОБА_1 про час та місце слухання справи повідомлення, виклик до суду отримала 26.02.2026 року (а.с.158).
Позивач до суду не з'явилась, про причини не явки суду не повідомила, з будь-якими заявами на адресу суду не зверталась.
В судове засідання призначене на 24 лютого 2026 року, позивач до суду також не з'явилась, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином та своєчасно, про причини не явки суду не повідомила.
Так, згідно довідки про доставку смс-повідомлення, позивач виклик до суду отримала 27.01.2026 року (а.с.156).
Позивач про причини не явки суду не повідомила з будь-якими заявами на адресу суду не зверталась.
В матеріалах справи відсутня заява позивача щодо можливості розгляду справи за її відсутності.
Отже, судом встановлено, що належним чином повідомлена позивач двічі до суду не з'явилась, та не повідомила про причини не явки.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Згідно зі статтею 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Позовна заява подана до суду через систему «Електронний суд», судові виклику позивачу здійснено шляхом направлення смс-повідомлення за номером телефону вказаному у позовній заяві та шляхом направлення повідомлення на електронну адресу вказану в позові.
Суд зазначає, що розгляд справи відкрито в спрощеному провадженні з викликом сторін.
Згідно положення ч. 3 ст. 211 ЦПК України - учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Клопотання про розгляд справи за відсутності від позивача не надходило.
Таким чином, судом встановлено, що належним чином повідомлений позивач двічі не з'явилась в судове засідання, не повідомила про причини не явки та не надала заяву про слухання справи за її відсутності.
Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.2 ст. 223 ЦПК України - суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Згідно ч. 5 ст. 223 ЦПК України - у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки. Матеріали справи не містять заяви сторони позивача щодо можливості розгляду справи за їх відсутності.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).
Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.
Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Відтак, суд зобов'язаний присікти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач втратила інтерес до справи, її не явка в судові засідання свідчить про затягування розгляду справи, оскільки з листопада 2025 року позивач жодного разу до суду не з'явилась, рухом справи не цікавиться.
Крім того, Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Так, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСКРАНСЕРВІС» про стягнення заборгованості по заробітній платі, без розгляду.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 13, 131, 211, 223, 257, 260, 353 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСКРАНСЕРВІС» про стягнення заборгованості по заробітній платі - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня складення ухвали.
Суддя: