Справа № 522/25085/25-Е
Провадження №2-а/522/49/26
17 березня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судового засідання Гудзюк Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду м. Одеси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
До суду надійшов позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, по якому просить:
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №064/25 від 06.11.2025 року по справі про адміністративне порушення, передбачене ч. 1 ст. 188-42 КУпАП;
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Представник позивача мотивує вимоги тим, що 06.11.2025 року начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Авдєєвим Олександром Робертовичем було розглянуто матеріали справи про адміністративні правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зафіксоване актом, складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 29.10.2025 №000072, протоколом про адміністративне правопорушення відповідно до частини 1 ст. 188-42 КУпАП від 29.20.2025, та винесено оскаржувану постанову №064/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188 42 КУпАП. Копію постанови було вручено 06.11.2025 року представнику ОСОБА_1 за довіреністю - Жайворонок Оленою Миколаївною. Вказану постанову позивачка вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю, з наступних підстав
ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання припису від 22.11.2019 року, яким її було зобов'язано усунути порушення вимог містобудівного законодавства у термін до 22.01.2020 року шляхом оформлення документів, які посвідчують прийняття об'єкта до експлуатації або привести об'єкт у відповідність до договору дарування №1397 від 20.07.2018 року та технічного паспорту, виготовленого ОМБТІ та РОН від 13.03.2013 року. Порушення вимог містобудівного законодавства ДАБК вбачало в експлуатації позивачкою реконструйованого приміщення, розташованого на 1 поверсі двоповерхового будинку, яке улаштовано з балкону шляхом кладки зовнішніх стін з черепашнику за адресою: АДРЕСА_1 , не прийняте в експлуатацію, чим порушено вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Постанови КМУ №461 від 13.04.2011 року.
За відсутності доказів про здійснення самочинного будівництва саме користувачем землі останній не набуває статусу суб'єкта містобудування і не може нести відповідальність за таке будівництво. Приписи та постанова про накладення штрафу в такому випадку є протиправними. ОСОБА_3 придбала частку квартири АДРЕСА_2 20.07.2018 року, що підтверджується відповідним договором дарування. В той же час, кладка зовнішніх стін з черепашнику була облаштована ще до 1980 року, що підтверджується технічним висновком №2928, датованим 1980-м роком, який було видано громадянину ОСОБА_4 на підставі його листа від 13.31.1980 року №210. В даному документі стверджується, що у вказаній квартирі зі сторони фасаду прилягає веранда, яку реконструювали, а саме добудували 2 стіни з ракушняка. Тобто, вже у 1980 році вказана веранда була наявна у вказаному будинку, а тому позивачка, яка придбала дану квартиру через 38 років після здійснення такої реконструкції, жодним чином не могла її вчинити. Більш того, питання щодо реконструкції даного приміщення розглядалось Хаджибейським районним судом м. Одеси та Одеським апеляційним судом у справі №521/317/21. Так, рішенням від 28.09.2023 року, залишеного без змін постановою від 17.10.2024 року, було встановлено, що реконструкція веранди здійснювалась не ОСОБА_1 , а була здійснена за часів користування квартирою ОСОБА_4 , з подальшою її приватизацією в 1997 році. Отже, та обставина, що ОСОБА_1 не здійснювала реконструкцію, є преюдиційною
Так як позивачка не є суб'єктом містобудування, вона не зобов'язана виконувати вимоги протиправного припису в силу прямої дії норми ст. 19 Конституції України. 2) Недоліки припису від 22.11.2019 року у частині способу усунення порушень Як вже зазначалось, приписом від 22.11.2019 року позивачку було зобов'язано усунути порушення вимог містобудівного законодавства у термін до 22.01.2020 року шляхом оформлення документів, які посвідчують прийняття об'єкта до експлуатації або привести об'єкт у відповідність до договору дарування №1397 від 20.07.2018 року та технічного паспорту, виготовленого ОМБТІ та РОН від 13.03.2013 року. По-перше, слід зазначити, що ДАБК зобов'язало привести об'єкт експлуатації у відповідність до технічного паспорту від 13.03.2013 року, при тому що такого технічного паспорту взагалі не існує, оскільки останній виготовлений технічний паспорт датований 13.03.2003 року. По-друге, з припису неможливо встановити, що саме в об'єкті експлуатації не відповідає технічному паспорту, а відповідно є незрозумілим, що саме слід привести у відповідність до останнього. Так, у приписі встановлено, що в квартирі здійснена кладка зовнішніх стін з черепашнику. Технічний паспорт від 13.03.2003 року також містить відомості про зовнішні стіни з черепашнику. Тобто, фактично об'єкт експлуатації вже відповідав технічному паспорту на момент проведення перевірки. Також, альтернативною вимогою є отримання позивачкою дозволу на експлуатацію приміщення. Проте, дозвіл на експлуатацію може отримати забудовник, який здійснив реконструкцію/будівництво. Позивачка не є забудовником чи замовником в розумінні закону, а тому не має обов'язку вводити в експлуатацію приміщення
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 19.11.2026 року по справі відкрито провадження, встановлений спрощений порядок розгляду справи.
27.11.2026 до суду надійшов відзив представник відповідача в якому просить відмовити у задоволені позову, оскільки ОСОБА_3 експлуатує реконструйоване приміщення, розташоване на 1 поверсі двоповерхового житлового будинку, яке улаштоване з балкону, шляхом кладки зовнішніх стін з черепашнику за адресою: АДРЕСА_1 , не прийняте в експлуатацію, чим порушено вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Постанови Кабінету Міністрів № 461 від 13.04.2011 року.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що 06.11.2025 року начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Авдєєвим Олександром Робертовичем за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративні правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яке зафіксоване актом, складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 29.10.2025 №000072, протоколом про адміністративне правопорушення відповідно до частини 1 ст. 188-42 КУпАП від 29.20.2025, та винесено постанову №064/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188 42 КУпАП.
ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання припису від 22.11.2019 року, яким її було зобов'язано усунути порушення вимог містобудівного законодавства у термін до 22.01.2020 року шляхом оформлення документів, які посвідчують прийняття об'єкта до експлуатації або привести об'єкт у відповідність до договору дарування №1397 від 20.07.2018 року та технічного паспорту, виготовленого ОМБТІ та РОН від 13.03.2013 року. Порушення вимог містобудівного законодавства ДАБК вбачало в експлуатації позивачкою реконструйованого приміщення, розташованого на 1 поверсі двоповерхового будинку, яке улаштовано з балкону шляхом кладки зовнішніх стін з черепашнику за адресою: АДРЕСА_1 , не прийняте в експлуатацію, чим порушено вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Постанови КМУ №461 від 13.04.2011 року.
06.11.2025 року копію постанови було вручено представнику ОСОБА_1 ..
20.07.2018 року ОСОБА_3 придбала 390/1000 часток квартири АДРЕСА_2 .
Як вбачається із наданих суду документів, кладка зовнішніх стін з черепашнику в частці квартири, яка належить на праві спільної часткової власності, в тому числі відповідачці була облаштована ще до 1980 року, що підтверджується технічним висновком №2928, датованим 1980-м роком, який було видано громадянину ОСОБА_4 на підставі його листа від 13.31.1980 року №210.
В зазначеному документі зазначено, що у вказаній квартирі зі сторони фасаду прилягає веранда, яка реконструйована, шляхлм добудови 2 стін з ракушняка.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало невиконання припису від 22.11.2019.
Рішенням Хаджибейського районного суду м. Одеси 28.09.2023 року, яке постановою Одеського апеляційного суду 17.10.2024 у справі №521/317/21 в частині позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , за участю третіх осіб Одеської міської ради, ОСОБА_6 про перерозподіл часток у спільній частковій власності на нерухоме майно залишено без змін. Судом встановлено, що реконструкція веранди була здійснена за часів користування квартирою ОСОБА_4 ..
Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
У відповідності до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.
Відповідно до статті 19 Конституції, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 5 КАС України встановлює, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно зі статтею 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення норм КУпАП відповідними доказами.
В даному випадку відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано обґрунтованих доводів щодо притягнення до адміністративної відповідальності позивача, відповідно до норм чинного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 91 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд вважає, що наявними матеріалами справи не доведена вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відтак, позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.5-10, 19, 77, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №064/25 від 06.11.2025 року по справі про адміністративне порушення, передбачене ч. 1 ст. 188-42 КУпАП;
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 20.03.2026.
Суддя Р. Д. Абухін
17.03.26