Справа № 450/857/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/641/26 Доповідач: ОСОБА_2
19 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 лютого 2026 року
з участю: прокурора ОСОБА_9 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
встановила:
даною ухвалою клопотання слідчого СВ ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_10 погоджене прокурором Городоцького відділу Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задоволено.
Обрано підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів, з моменту фактичного затримання - 24.02.2026 року до 25.04.2026 року включно, без визначення розміру застави.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисники підозрюваного ОСОБА_6 - адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 подали апеляційні скарги.
В своїй апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та звільнити ОСОБА_6 з-під варти в залі суду. Обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою проживання: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування апеляційної скарги захисник покликається на те, що ухвала слідчого судді винесена з порушенням норм КПК України, що знайшло свій вияв у необ'єктивності та упередженості слідчого судді.
Зазначає, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, раніше не судимий, не має наміру скоїти кримінальне правопорушення чи вчиняти будь-які протиправні дії.
В своїй апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати частково. Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обов'язків підозрюваним ОСОБА_6 та покласти на останнього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник покликається на те, що ухвала слідчого судді не відповідає повності судового розгляду, висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення.
Зазначає, що підозрюваний раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, вина не доведена, а пред'явлена підозра не обґрунтована та не підтвердження доказами.
Окрім того зазначає, що жоден ризик передбачений ст. 177 КПК України не доведений.
Заслухавши доповідь судді, виступ підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали подані апеляційні скарги, думку прокурора ОСОБА_9 , яка заперечила проти задоволення апеляційних скарг захисників, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею належним чином дотримані.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділом ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026141430000104 від 23.02.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.
24.02.2026 в межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за вчинення злочинів передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.
25.02.2026 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.
Колегія суддів погоджується з доводами слідчого судді про те, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженнями доказами у їх сукупності, зокрема: протоколами усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 23.02.2026; постановою про створення групи слідчих від 23.02.2026; протоколом обшуку житла, приміщення від 23.02.2026; протоколом допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_11 від 23.02.2026; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_6 від 24.02.2026; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 24.02.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 23.02.2026; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_13 від 23.02.2026; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_13 від 23.02.2026; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_14 від 23.02.2026; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_14 від 23.02.2026; постановою про забезпечення заходів безпеки від 23.02.2026; протоколом допиту неповнолітнього потерпілого від 23.0.2026; протоколом обшуку від 24.03.2026; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_15 від 24.02.2026; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_15 від 24.02.2026; повідомленням про підозру ОСОБА_13 від 24.02.2026; повідомленням про підозру ОСОБА_14 від 24.02.2026; повідомленням про підозру ОСОБА_15 від 24.02.2026; протоколом пред'явлення фотознімків осіб для впізнання від 23.02.2026; протоколом пред'явлення фотознімків осіб для впізнання від 23.02.2026; протоколом слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_11 від 24.02.2026; висновком судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_11 ; іншими матеріалами зібраними під час досудового розслідування у їх сукупності та взаємозв'язку.
При цьому слідчий суддя обґрунтовано зазначив, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України, яке відносяться до категорії нетяжкого та особливо тяжкого злочинів, оскільки таке вчинено в умовах воєнного стану, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, що останній, перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання, зокрема може безперешкодно залишити Львівську область чи територію України, з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду, окрім цього з 24.02.2022 на території України введено воєнний стан у зв'язку із повномасштабним вторгненням російської федерації, при цьому частина областей України, продовжує перебувати під тимчасовою окупацією, а відтак ОСОБА_6 з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення вказаного кримінального правопорушення, може направитись на територію тимчасово непідконтрольної території України, де його розшук за таким умов буде неможливим; незаконно впливати на свідків з метою схиляння їх до зміни або відмови від надання показів працівникам правоохоронних органів та/або суду, оскільки свідки ще судом не допитані; підозрюваний може перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину незаконними засобами через залякування та вмовляння впливати на свідків, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначених кримінальних правопорушень; може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється; слідчий суддя вважає, що підозрюваному ОСОБА_6 слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів оскільки, інший, менш суворий запобіжний захід не усуне ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст. 196 КПК України.
Наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 , колегією суддів під час перегляду оскаржуваної ухвали не встановлено.
На переконання колегії суддів, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 та запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Посилання апелянтів на те, що підозрюваний має постійне місце проживання, раніше не судимий, не має наміру скоїти кримінальне правопорушення чи вчиняти будь-які протиправні дії, вина не доведена, а пред'явлена підозра не обґрунтована та не підтвердження доказами, не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_6 може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України, та не є достатньою підставою для застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу.
Враховуючи, що стороною обвинувачення доведеним є наявність в діях підозрюваного ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а тому є необхіднім обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Встановлені слідчим суддею ризики відповідно до ст. 177 КПК України виправдовують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і нівелюють твердження захисників.
Покликання апелянтів про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, свого підтвердження при апеляційному розгляді не знайшли, застосований слідчим суддею запобіжний захід є співмірний з особою підозрюваного та обставинами пред'явленої йому підозри, і повністю буде запобігати ризикам, доведеним прокурором.
Колегія суддів апеляційного суду порушень норм КПК України при постановленні оскаржуваної ухвали не вбачає та вважає, що висновок слідчого судді про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Дійшовши правильного висновку про необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя, врахував ці положення закону та навів в ухвалі достатні обгрунтування щодо не визначення розміру застави.
Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, не є безумовними підставами для скасування оскаржуваного рішення та висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді постановлена обґрунтовано, належним чином мотивована, відповідає вимогам КПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування та задоволення апеляційних скарг.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 лютого 2026 року, якою застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді