Справа № 522/3087/26
Провадження № 2/521/4381/26
Іменем України
20 березня 2026 року місто Одеса
Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Гуревський В.К., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до судді Приморського районного суду міста Одеси Бондар В'ячеслава Яковича про визнання дій посадової особи органу державної судової влади - судді - незаконними в силу прямої вказівки в законі, й перевіривши виконання вимог статей 19, 184-186 ЦПК України, -
19.03.2026 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси після визначення підсудності з Одеського апеляційного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до судді Приморського районного суду мста Одеси Бондар В'ячеслава Яковича про визнання дій органу державної судової влади судді Приморського районного суду міста Одеси Бондар В'ячеслава Яковича по прийняттю ухвали від 10.02.2026 року про закриття підготовчого засідання суду та призначення розгляду справи по суті не виконавши приписи пунктів 1-14 частини 2 статті 197 ЦПК України незаконними.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ухвалою суду від 12.01.2026 р. відкрито провадження по даній справі та розгляд справи призначений в порядку загального позовного провадження на 10.02.2026 року.
Ухвалою суду від 10.02.2026 р. суддя Бондар В.Я. у порушення, фактично всупереч ч. 2 ст. 197 ЦПК України, грубо порушуючи імперативні приписи цієї статті - не виконавши приписи пунктів 1-14 частини 2 вказаної статті: без участі сторін, які не з'явились в перше засідання суду, без відзиву відповідача - сторони у справі, з відзивом 3-ої особи (Казначейства), без з'ясування думок сторін про дату засідання суду по суті, - закрив ухвалою суду перше підготовче засідання суду та вже призначив розгляд справи по суті.
За твердженням позивача вказані дії судді Бондар В.Я. носять явний зацікавлений характер та свідчать про пряму заінтересованій та упередженість в цій справі. Закриваючи підготовче засідання та призначаючи справі до розгляду вже по суті, без виконання обов'язкових дій за приписами пунктів 1-14 вказаної вище статті, суддя Бондар В.Я., тим самим, грубо порушив процесуальну норму и штучно позбавив позивача - учасника справи - права на справедливий суд, права подавати заяви, клопотання, тощо, чим фактично обмежив йому доступ до правосуддя, який гарантований кожній людині статтею 6 Конвенції про захист пара людини. Вказані дії судді ОСОБА_2 містять ознаки дисциплінарного проступку судді за статтями 106,109 Закону № 1402-VIII.
Також позивач, за змістом прохальної частини позову, просить опитати відповідача, як свідка, у порядку ч. 1, 2 ст. 93 ЦПК України, з визначених позивачем питань, які стосуються заявлених позовних вимог.
Вивчивши позовну заяву з додатками, суддя доходить висновку про відсутність підстав для відкриття провадження з огляду на таке.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до частин першої-другої, п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Предметом спору у цій справі є протиправні, на думку позивача, процесуальні дії судді Приморського районного суду міста Одеси Бондар В.Я. при проведенні судового розгляду справи № 522/27161/25.
Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом (частини перша та третя статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Закони України не передбачають розгляду у суді позовних вимог про визнання незаконними дій/бездіяльності іншого суду після отримання останнім позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду чи про зобов'язання іншого суду до вчинення процесуальних дій, оскільки такі дії/бездіяльність є пов'язаними з розглядом судової справи навіть після його завершення. Вирішення у суді спору за такими позовними вимогами буде втручанням у здійснення правосуддя іншим судом.
Оскарження діяльності суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов'язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від16.02.2024 року у справі № 953/19814/21).
Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені.
Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).
Приписи «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України) стосуються як позовів, які не можуть розглядатися за правилами відповідно цивільного судочинства, так і тих позовів, які взагалі не можуть розглядатися судами (Постанова ВП ВС від 20.11.2019 року у справі № 454/3208/16-ц).
Позовні вимоги про визнання незаконними пов'язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), а також вимоги про зобов'язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій не можуть розглядатися за правилами будь-якого судочинства.
Посилання позивача на п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України як на імперативну норму Закону, не є вірним, оскільки вказана стаття має відсильний характер до ст. 21 ЦК України і стосується саме судового захисту порушених, невизнаних чи оспорюваних прав. Разом з тим, оскарження дій судді регулюється спеціальним Законом України «Про судоустрій та статус суддів», а тому повинно бути здійснено у процесуальному порядку.
Інші дії сторін, направлені на визнання/невизнання дій судді у конкретній справі, окрім як із застосуванням процесуальних механізмів, передбачених ЦПК України, та направлені на поза процесуальний вплив на суддю, зокрема шляхом подання окремих штучних позовів про визнання дій судді незаконними у конкретній справі, яка не закінчена розглядом по суті, кваліфікується судом як зловживання стороною своїми процесуальними правами.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства або не підлягає судовому розгляду взагалі.
Оскарження дій суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов'язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 08 травня 2018 року у справі № 521/18287/15-ц (провадження № 14-90цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц (провадження № 14- 399цс18), від 29 травня 2019 року у справі № 489/5045/18 (провадження № 14-191цс19).
Таким чином, позов ОСОБА_1 до судді Приморського районного суду мста Одеси Бондар В'ячеслава Яковича про визнання дій посадової особи органу державної судової влади - судді - незаконними в силу прямої вказівки в законі не може бути розглянутий в порядку будь-якого законодавства, оскільки не ґрунтується на законі і порушує процесуальний порядок розгляду цивільної справи щодо наступного перегляду справи судами вищих інстанцій.
Суд роз'яснює позивачу, що вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони, відповідно, були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені. Вчинені судом (суддею) у відповідній справі процесуальні дії й ухвалені у ній рішення не підлягають окремому судовому оскарженню шляхом ініціювання нового судового процесу.
Усі заяви, клопотання про незгоду з діями судді, його відвід тощо, повинні бути заявлені в межах цивільної справи, яка розглядається суддею по суті, та можуть бути в подальшому переглянуті в порядку апеляційного та касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 186 ЦПК України, суддя,-
Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до судді Приморського районного суду міста Одеси Бондар В'ячеслава Яковича про визнання дій посадової особи органу державної судової влади - судді - незаконними в силу прямої вказівки в законі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя В.К.Гуревський
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 20 березня 2026 року.