Справа № 947/43605/25
Провадження № 2/947/3266/26
20.03.2026 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання та зобов'язання вчинити певні дії,
21.11.2025 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу розподілено судді Калініченко Л. В. та передано головуючому по справі 24.11.2025 року.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 25.11.2025 року цивільну справу №947/43605/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання та зобов'язання здійснення реєстрації місця проживання передано за територіальною юрисдикцією до Овідіопольського районного суду Одеської області.
Не погодившись з ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 25.11.2025 року відповідачка - ОСОБА_2 09.12.2025 року через Київський районний суд міста Одеси звернулась до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою.
12.12.2025 року Київським районним судом міста Одеси надіслано апеляційну скаргу відповідачки - ОСОБА_2 до Одеського апеляційного суду, як надійшла до останнього 15.12.2025 року.
12.01.2026 року Київським районним судом міста Одеси скеровано матеріали цивільної справи №947/43605/25 до Одеського апеляційного суду.
За наслідком розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 05.03.2026 року Одеським апеляційним судом ухвалено постанову, якою останню задоволено. Ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 25.11.2025 року про передачу цивільної справи на розгляд іншого суду скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
17.03.2026 року з Одеського апеляційного суду до Київського районного суду міста Одеси надійшли матеріали цивільної справи №947/43605/25.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.03.2026 року вищевказану справу розподілено судді Калініченко Л. В. та передано головуючому по справі 18.03.2026 року.
Як вбачається, оцінка позовної заяви ОСОБА_1 на відповідність вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, судом не надавалась.
Оглянувши позовну заяву, суддя дійшла до висновку про залишення заяви без руху, з наступних підстав.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що після пред'явлення ОСОБА_1 первісної редакції позову, та після постановлення ухвали Київського районного суду міста Одеси від 25.11.2025 року, яка в подальшому була скасована постановою Одеського апеляційного суду від 05.03.2026 року, позивачка - ОСОБА_1 26.11.2025 року звернулась до Київського районного суду міста Одеси з уточненою позовною заявою про зміну (уточнення) предмета та підстав позову, в якій позивачкою заявлені вимоги до ОСОБА_2 , за участі третьої особи - Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, про визнання права користування житловим приміщенням та зобов'язання вчинити певні дії.
Разом з тим, суд зазначає, що у відповідності до положень ч.3 ст. 49 ЦПК України врегульовано, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Частиною 5 статті 49 ЦПК України врегульовано, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
За положеннями п.10 ч.2 ст.197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд зокрема вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Додатково судом враховується, що у відповідності до положень статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
За наслідком аналізу вказаних положень чинного процесуального законодавства слід дійти до висновку, що відповідне подання і розгляд судом питання з приводу прийняття заяви сторони позивача про зміну предмету або підстав позову, можливо у справі, провадження в якій відкрито, після чого суд надає оцінку відповідній заяві на відповідність положенням ч.3 та ч.5 ст. 49 ЦПК України, а також іншим вимогам передбаченим ЦПК України, крім того інша сторона по справі не позбавлена можливості надавати свої пояснення чи заперечення з приводу відповідної заяви.
Крім того, згідно з положеннями статті 184 ЦПК України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Частиною 1 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.1 статті 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
З аналізу вказаних положень процесуального законодавства вбачається, що оцінку на предмет відповідності вимогам статей 175 і 177 ЦПК України, інших процесуальних питань та щодо відкриття провадження у справі, судом вирішується на підставі поданої позивачем позовної заяви до суду, а відтак поданої у первісній редакції.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 квітня 2024 року в справі №657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23) зазначила, що відповідно до частин другої та третьої статті 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що в разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Також у даній постанові Велика Палата Верховного Суду висунула, що оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то в разі подання позивачем заяви в підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.
Отже, за наслідком вказаних висновків слід дійти до висновку, що оцінка відповідної заяви як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову, допускається судом виходячи зі змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, а відтак надається судом в межах відкритого провадження у справі за позовною заявою, якій надана оцінка у тому числі на відповідність вимогам процесуального законодавства.
Враховуючи вищевикладене в цілому, на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, суд вважає за необхідне надати оцінку відповідності вимогам, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, позовній заяві ОСОБА_1 у первісно поданій редакції.
Також слід зазначити позивачеві, що питання з приводу прийняття до розгляду заяв про зміну предмету або підстав позову передбачених ч.3 ст. 49 ЦПК України, підлягає розгляду судом у підготовчому судовому засіданні або у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку розгляду справи по суті, в разі відкриття провадження у справі за пред'явленим позовом.
Додатково, суд зазначає, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Додатково суд зазначає, що до суду 24.11.2025 року надійшла заява від ОСОБА_2 про відмову у відкритті провадження у справі, з підстав неможливості розгляду справи в порядку окремого провадження, оскільки існує спір про право щодо користування житлом.
Разом з тим, з поданої до суду позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що остання подана в порядку позовного провадження.
Щодо поданої позивачкою позовної заяви, суд зазначає наступне.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Абз.2 ч.5 ст.14 ЦПК України визначено, що Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Однак, у позовній заяві не зазначено про наявність або відсутність зареєстрованих електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, відносно визначених учасників справи.
За наслідком чого позивачеві необхідно вказати у позові чи окремому документі про наявність або відсутність зареєстрованих електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, відносно учасників справи.
Також оглядаючи позовну заяву, судом встановлено, що остання не містить відомостей передбачених п. 6, 8. 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, за наслідком чого позивачеві необхідно зазначити:
- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Визначаючи розмір судового збору, судом враховується, що з позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме: встановлення факту проживання та зобов'язання вчинити певні дії.
Ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містять вимоги немайнового характеру, визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Враховуючи, що позовну заяву подано позивачкою до суду 21.11.2025 року, для визначення суми судового збору підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2025 року.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2025 році з 01 січня встановлений у розмірі 3028 гривні.
Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить у розмірі 1211,20 грн.
У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається, позивачем до позову не надано доказів на підтвердження сплати судового збору за подання позовної заяви, яка містить дві вимоги немайнового характеру.
Також судом враховується, що позивачкою до позовної заяви додано виписку із акту огляду МСЕК №090922, з якої вбачається, що ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності безстроково.
Разом з тим, згідно з приписами п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються зокрема особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Отже, позивачка, як особа, яка має 3 групу інвалідності не звільнена від сплати судового збору за пред'явленим позовом на підставі положень п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Будь-яких інших доводів та доказів на підтвердження наявності існування підстав для звільнення позивачки від сплати судового збору за підставами передбаченими ст. 3, 5 Закону України «Про судовий збір», позивачкою не зазначено та не надано.
Також, судом враховується, що позивачем не заявлялось разом з позовом відповідного клопотання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, за підставами передбаченими статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
У зв'язку з чим позивачеві за необхідно виправити недоліки поданої заяви, а саме:
- надати до позову належний документ на підтвердження сплати судового збору за пред'явленим позовом немайнового характеру, який підлягає сплаті у розмірі 2422,40 (1211,20*2=2422,40) грн.;
- суд роз'яснює, що судовий збір, який повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526; Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача - UA758999980313171206000015756; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу; 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа).
Роз'яснити позивачеві, що у відповідності до ч.1 ст. 177 ЦПК України, у разі надання додаткових документів до суду, позивач повинен надати їх копії, у відповідності до кількості відповідачів та третіх осіб по справі.
Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання та зобов'язання вчинити певні дії, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків поданої заяви, терміном в п'ять днів з дня отримання копії ухвали, та роз'яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Калініченко Л. В.