Справа № 522/25518/25
Провадження № 2/947/1191/26
19.03.2026 року
Київський районний суд м. Одеси в складі головуючого - судді Калініченко Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Калініченко Л.В. по цивільній справі №522/25518/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Мізрахі Еліни Володимирівни про усунення від права спадкування,
24.11.2025 року до Приморського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Мізрахі Еліни Володимирівни про усунення від права спадкування, в якій позивач просить суд усунути ОСОБА_2 від права спадкування у спадщині, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 25 листопада 2025 року матеріали вказаної цивільної справи передано за підсудністю до Київського районного суду міста Одеси.
01.01.2026 року матеріали цивільної справи №522/25518/25 надійшли до Київського районного суду міста Одеси.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2026 року, цивільну справу на підставі вказаного позову розподілено судді Калініченко Л.В. та передано головуючому по справі 05.01.2026 року.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси Калініченко Л.В. від 07.01.2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження, призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання на 12.02.2026 року о 14 годині 00 хвилин.
12.02.2026 року до суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про відкладення підготовчого судового засідання на іншу дату, з підстав неможливості з'явитись до суду через хворобу.
У підготовчому судовому засіданні 12.02.2026 року позивач ОСОБА_1 вказану заяву представника підтримав та просив суд відкласти підготовче судове засідання.
За наслідком чого, судом було ухвалено за заявою представника позивача відкласти підготовче судове засідання на іншу дату 18.03.2026 року о 10 годин 00 хвилин.
Підготовче судове засідання призначене на 18.03.2026 року о 10 годин 00 хвилин не відбулось та було відкладено на іншу дату 20.04.2026 року о 14 годин 00 хвилин з підстав відключення і відсутності в приміщенні Київського районного суду міста Одеси електричної енергії, що призводить до неможливості фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку від 18.03.2026 року.
Разом з тим, суд зазначає, що 18.03.2026 року до суду надійшла заява від позивача ОСОБА_1 про відвід судді Калініченко Л.В. по цивільній справі №522/25518/25, яка передана головуючому судді по справі 19.03.2026 року.
У відповідності до заяви, позивач по справі ОСОБА_1 заявляє відвід судді Калініченко Л.В., як головуючому судді по справі №522/25518/25 з підстав наявності сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості судді, що полягає в тому що: була відсутня ідентифікація судді; суддя була без мантії та нагрудного жетону; позивачу не було пред'явлено службового посвідчення встановленого зразка; з підстав відсутні підтвердження повноважень, оскільки суд зареєстрований в ЄДРПОУ як суб?єкт підприємницької діяльності код 02892928, а суддя діє без мантії та без довіреності від юридичної особи України; позивачу було відмовлено у наданні документів для ознайомлення, що є порушенням його прав як бенефіціара персони на справедливий суд.
Згідно з ч.7-8 ст.40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
З урахуванням викладеного, судом було ухвалено провести розгляд заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши та вивчивши подану заяву та оглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Статтею 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право у тому числі: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Стаття 39 ЦПК України, регламентує право на подання заяви про самовідводи та відводи у відповідності до якої з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Так, у відповідності до статті 36 ЦПК України, визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, згідно з якими, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, якою передбачено недопустимість повторної участі судді в розгляді справи, та яка регламентує:
1 Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.
2. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
3. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.
4. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.
5. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
6. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Також, у відповідності до ч.4 статті 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до положень статті 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Як вбачається, заявлений головуючому судді в цій справі заявлено на підставі положень п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, а саме з підстав наявності інших обставин, що на думку позивача викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
За змістом частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно статті 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09.11.2006) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
У справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) та у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain) Європейський суд з прав людини зазначив, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві .
Головна мета відводу гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення цього Суду у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду у розумінні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Отже, презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують переконливі факти, які можна встановити та які можуть викликати сумніви щодо безсторонності судді.
На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (рішення у справі «Газета «Україна-центр» проти України від 15.10.2010).
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов'язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
Відповідно до пунктів 2, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).
Як убачається із заяви про відвід суддів, твердження заяви зводяться до незгоди заявника із діями суду в складі головуючого судді під час здійснення правосуддя у підготовчому судовому засіданні призначеному на 12.02.2026 року.
Поряд з цим, суд зазначає, що доводи позивача є необґрунтованими та безпідставними, не підтверджуються дійсними обставинами справи та спростовуються технічним записом судового засідання здійсненого за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч.1 ст. 3 ЦПК України).
Додатково суд зазначає, що головуючим суддею Калініченко Л.В. здійснювалось правосуддя у даній справі у відповідності до положень частини другої статті 16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якою передбачено, що суддя здійснює правосуддя в мантії та з нагрудним знаком. Зразки мантії та нагрудного знака затверджуються Радою суддів України.
Крім того, суд зазначає, що рішенням Ради Суддів України від 19.04.2019 року №43, затверджено Технічний опис на швейний виріб мантія суддів місцевих, апеляційних та вищих спеціалізованих судів з натуральної тканини, у відповідності до пункту 1.1 якого, мантія суддів місцевих, апеляційних та вищих спеціалізованих судів з тонкої костюмної гладкофарбованої тканини синього кольору.
Також слід зазначити, що статтею 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом. Суд є юридичною особою, якщо інше не визначено законом.
Частиною першою статті 51 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судді, голови судів та їх заступники, судді у відставці мають посвідчення, зразки яких затверджуються Радою суддів України.
Відповідно до пункту 1.2 Положення про порядок виготовлення, обліку, видачі, заміни та знищення посвідчень суддів, суддів, яких призначено на адміністративні посади, суддів у відставці та присяжних, затвердженого рішенням Ради суддів України від 25 квітня 2014 року № 23 (з наступними змінами), посвідчення є офіційним документом, який засвідчує займану посаду особи, якій його видано, та підтверджує повноваження власника посвідчення, встановлені Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Таким чином, посвідченням судді за необхідності підтверджуються повноваження його власника в ситуаціях, не пов'язаних зі здійсненням правосуддя, коли суддя не перебуває в мантії та з нагрудним знаком.
Повноваження судді в судовому засіданні з розгляду справи підтверджуються мантією та нагрудним знаком. При цьому наявність або відсутність у судді посвідчення під час розгляду судової справи жодним чином не впливає на обсяг його повноважень щодо здійснення правосуддя у певному суді, що надані у порядку, встановленому законом.
Заява про відвід суддів, не містить будь-яких інших переконливих доводів та посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у неупередженості, заінтересованості або об'єктивності судді, яку заявник просить відвести, та які можуть бути підставою для відводу відповідно до статей 36, 37 ЦПК України, натомість усі доводи заявника у заяві про відвід судді наразі є лише його суб'єктивним припущенням та зводяться до безпідставних звинувачень дій судді, необґрунтованих висловлювань.
Отже, наведені в заяві про відвід обставини не містять обґрунтованих, доведених та переконливих доводів, які б свідчили наявність будь-яких дій, що викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів, без відповідних правових підстав.
У відповідності до положень ч.6 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об'єднання зобов'язані поважати незалежність судді і не посягати на неї.
Враховуючи те, що будь-які обставини, які б унеможливлювали участь головуючого судді Калініченко Л.В. у розгляді справи не встановлені, то висловлені підстави ОСОБА_1 щодо відводу судді, які ґрунтуються виключно на суб'єктивній оцінці вищезазначених обставин, є безпідставними та необґрунтованими.
Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
З огляду на те, що суд дійшов до висновку, що заявлений ОСОБА_1 відвід судді Калініченко Л.В. є необґрунтованим, надійшов у день підготовчого судового засідання яке у зв'язку з відсутністю електричної енергії в приміщенні суду не проводилось та було відкладено на іншу дату, приймаючи що відповідну заяву передано головуючому судді у наступний день 19.03.2026 року, та з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді, суд вважає наявними підстави для передання заяви ОСОБА_1 до канцелярії Київського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Калініченко Л.В.
Керуючись ст.ст. 36, 39-41 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Калініченко Л.В. по цивільній справі №522/25518/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Мізрахі Еліни Володимирівни про усунення від права спадкування, передати до канцелярії Київського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Калініченко Л.В.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Л. В. Калініченко