Справа № 946/1868/25
Провадження № 2/947/238/26
20.03.2026 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі Матвієвої А.В.,
за участі:
- представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Романцової Тетяни Володимирівни,
- представника відповідача Головного сервісного центру МВС - Толпиго Ольги Федорівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі у залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою
ОСОБА_1
до Головного сервісного центру МВС,
Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОІНА ГРУПП»,
за участі третьої особи - Територіального сервісного центру МВС №5144
Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській
та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС),
про визнання права власності на рухоме майно,
Позивачка - ОСОБА_1 16.03.2025 року через представника адвоката Романцову Т.В. через підсистему Електронний суд в електронній формі скерувала до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області позовну заяву до Територіального сервісного центру МВС №5144 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС), Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОІНА ГРУПП» про визнання права власності на рухоме майно, в якому просить суд визнати за нею - ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб марки «VOLKWAGEN JETTA», номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , 2014 року виготовлення, придбаний на підставі договору купівлі-продажу автомобіля №288969 від 26.05.2020 року, укладеного з ТОВ “МОТОРМАРТ» (код ЄДРПОУ: 40871972).
В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що позивачкою - ОСОБА_1 правомірно придбано автомобіль марки «VOLKWAGEN JETTA», номер кузова НОМЕР_1 , 2014 року виготовлення, що підтверджується:
- договором купівлі-продажу автомобіля №288969 від 26.05.2020 року, укладеним між позивачем - ОСОБА_1 та відповідачем - ТОВ «МОТОРМАРТ», код ЄДРПОУ: 40871972;
- рахунком на оплату №69 від 26.05.2020 року за договором №288969 від 26.05.2020 року за авто 2014 VOLKWAGEN JETTA, VIN НОМЕР_1 , на суму коштів 166 407,00 грн.;
- платіжне доручення №2478001096 від 27.05.2020 року на суму 166 407,00 грн. з призначенням платежу: сплата за авто «VOLKWAGEN JETTA», VIN НОМЕР_1 , платник ОСОБА_1 ;
- виписка з особового рахунку від 19.09.2024 року відділення АТ “ОТП Банк» щодо сплати суми коштів на суму коштів 166 407,00 грн. на рахунок ТОВ “МОТОРМАРТ»;
- сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від 13.02.2025 року №UA.013.429181 25, виданого ПП “АЄС СТАНДАРТ»;
- висновок експертного дослідження №16/5144/1236 від 27.11.2024 року, виданий судовим експертом Є.В.Ільченко Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (м.Одеса, вул. Прохоровська, 35);
- митна електронна декларація МД-2, МД-6 ВМД №UA500500/2020/213354 від 31.01.2020 року;
- правовстановлюючий документ на автомобіль Title попереднього власника.
Як вказує позивач, згідно інформації, яка наявна в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби України, митне оформлення легкового автомобілю «VOLKSWAGEN JETTA TDI», VIN-код НОМЕР_1 здійснено на підставі митної декларації від 21.02.2020 № UA500500/2020/213354.
15 лютого 2025 року позивачка - ОСОБА_1 звернулася до Територіального сервісного центру МВС №5144 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС) з метою здійснення первинної реєстрації транспортного засобу марки “VOLKWAGEN JETTA», номер кузова НОМЕР_1 , 2014 року виготовлення, на підставі договору купівлі-продажу автомобіля №288969 від 26.05.2020 року, укладеного між Позивачем та ТОВ “МОТОРМАРТ» (код ЄДРПОУ: 40871972) (нова назва з 25.07.2024 - ТОВ “ДОІНА ГРУПП»), та для проведення реєстраційної дії, позивачем було надано наступний перелік документів: Договір купівлі-продажу автомобіля №288969 від 26.05.2020 року, Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від 13.02.2025 року №UA.013.429181-25, виданого ПП “АЄС СТАНДАРТ» , ВМД №UA500500/2020/213354 від 31.01.2020 року.
Однак, листом №31/30/5144/Є-960-1054-2925 від 28.02.2025 року, Територіальним сервісним центром МВС №5144 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС) відмовлено у реєстрації, оскільки не можливо зареєструвати даний транспортний засіб, підставою чого було зазначено:
- порушення вимог абзацу 2 пункту 8 Порядку №1200, оскільки акт огляду (а також відомості про укладання договору купівлі-продажу від 26.05.2020 №288969) транспортного засобу марки “VOLKWAGEN JETTA», номер кузова НОМЕР_1 , ТОВ “МОТОРМАРТ» до електронного реєстру не внесено;
- в порушення вимог пунктів 10, 16 Порядку №1200 наданий сертифікат відповідності №UA.013.429181-25, виданий органом з оцінки відповідності ПП “АЄС СТАНДАРТ» 13.02.2025 року, тобто після укладання договору купівлі-продажу від 26.05.2020 №288969.
Разом з тим, листом №31/30/5144/Є-960-1054-2925 від 28.02.2025 року, позивачем було повідомлено Територіальний сервісний центр МВС №5144, що наданий Договір купівлі-продажу автомобіля від 26.05.2020 №288969, укладений з ТОВ “МОТОРМАРТ (код ЄДРПОУ: 40871972), що обліковується як суб'єкт господарювання, який здійснює торгівлю транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають їх ідентифікаційні номери, та поставлений на облік ГСЦ МВС - номер в електронному реєстрі 7779.
30.01.2025 року позивачка, як вказує, також зверталася, через представника адвоката Романцову Т.В., до ТОВ “МОТОРМАРТ (код ЄДРПОУ: 40871972) шляхом направлення адвокатського запиту відносно внесення ним акту огляду до електронного реєстру, а також відомостей про укладання договору купівлі-продажу від 26.05.2020 №288969 транспортного засобу марки “VOLKWAGEN JETTA», номер кузова НОМЕР_1 .
Однак, скерований адвокатський запит поштовим листом був повернутий, через відсутність адресата за зазначеною адресою.
В подальшому позивачеві стало відомо, що з відомостей, зазначених у ЄДРПОУ ТОВ “МОТОРМАРТ» (код ЄДРПОУ: 40871972) 25.07.2024 року, останнє: змінило назву з “МОТОРМАРТ» на ТОВ “ДОІНА ГРУПП»; змінило юридичну адресу з “Дніпропетровська область, м.Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 37» на “м.Київ, вул. Солом'янська, буд. 1»; змінило вид діяльності з “45.11. Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами» на “47.52. Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах»; змінило керівника з “ ОСОБА_2 » на “ ОСОБА_3 » ( АДРЕСА_1 , апартаменти 52); видалено бенефіціарного власника ОСОБА_4 та додано нового ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , апартаменти 52).
За наслідком чого, як вказує позивачка, на теперішній час у неї - ОСОБА_1 не має можливості встановити контакт із продавцем спірного автомобіля для завершення реєстрації права власності, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25.03.2025 року матеріали цивільної справи передано до Київського районного суду міста Одеси за територіальною юрисдикцією.
23.04.2025 року матеріали цивільної справи №946/1868/25 надійшли до Київського районного суду міста Одеси.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову було розподілено судді Калініченко Л.В.
Ухвалою суду від 24.04.2025 року вказану позовну заяву залишено без руху.
29.04.2025 року на виконання ухвали суду представником позивача надано до суду заяву про усунення недоліків.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 01.05.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження з повідомленням учасників процесу та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.
13.05.2025 року до суду від представника Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС) надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС) Територіальний сервісний центр № 5144 в повному обсязі, з посиланням на наступне.
Представник відповідача Регіонального сервісного центру у поданому відзиві посилається на те, що ТСЦ МВС № 5144 є структурним підрозділом РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях області (філія ГСЦ МВС) на правах відділу, без статусу юридичної особи, за наслідком чого, оскільки ані територіальний сервісний центр МВС № 5144, ані Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС), не є окремими юридичними особами, у зв'язку із чим останні не можуть бути самостійними учасниками справи.
Також представник Регіонального сервісного центру вказує, що під час розгляду заяви позивачки поданої для державної реєстрації транспортного засобу було встановлено, що транспортний засіб «VOLKSWAGEN JETTA», номер кузова НОМЕР_1 відповідно до ВМД №UA 500500/2020/213354 від 21.02.2020 ввезений на територію України та пройшов митне оформлення на отримувача ТОВ «МОТОРМАРТ». Водночас, в Єдиному державному реєстрів МВС відсутня інформація про реалізацію вказаного транспортного засобу позивачу Товариством відповідальністю «МОТОРМАРТ», окрім інформації про ВМД. При цьому, як вказує представник Регіонального сервісного центру, ТОВ «МОТОРМАРТ» при укладенні інших договорів купівлі-продажу в ті ж самі дати (25.05.2020-26.05.2020) дотримувалось вимог Порядку №1200 та здійснило внесення відповідної інформації до ЄДР МВС.
Також представник Регіонального сервісного центру зазначає, що звернення позивачки з заявою про державну реєстрацію відбулось зі спливом більш ніж 4 роки з дати укладення договору купівлі-продажу, після змін у правовому регулюванні процедури державної реєстрації ТЗ, а саме 15.02.2025 з питань, які пов'язані із проведенням реєстрації ТЗ VOLKSWAGEN JETTA, за наслідком чого отримала правомірну відповідь із роз'ясненням процедури державної реєстрації ТЗ та отримання адміністративної послуги особою. За наслідком чого, представник Регіонального сервісного центру вважає, що зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 не вбачається будь-які цивільно-правові, спірні відносини між позивачем та ним як відповідачем, а належними відповідачем по даній справі є ТОВ «МОТОРМАРТ», який не виконав у повному обсязі обов'язків під час укладення договору купівлі-продажу з позивачем.
Додатково представник Регіонального сервісного центру зазначив, що чинним законодавством встановлена процедура здійснення першої державної реєстрації ТЗ в Україні, яка передбачає, за умов придбання транспортного засобу у суб'єкта господарювання, обов'язкову наявність в ЄДР МВС інформації про укладення договору купівлі-продажу, акту огляду реалізованого транспортного засобу, сертифікату відповідності виданого до продажу, тощо. Однак, таку інформацію в реєстр вносять саме суб'єкти господарювання, а адміністратори сервісних центрів МВС при внесенні відомостей до ЄДРТЗ діють виключно в межах чинного законодавства України, і не уповноважені на прийняття власних управлінських рішень, оскільки такі дії є протиправними.
За наслідком чого, представник Регіонального сервісного центру вважає вимоги позивача заявлені до Регіонального сервісного центру такими, що не підлягають задоволенню, оскільки пред'явлені до неналежного відповідача.
27.05.2025 року представник позивачки ОСОБА_1 надала до суду відповідь на відзив, в якому вважає наявними підстави для задоволення позову, вірно обраний позивачем спосіб захисту своїх прав та інтересів, а також частково слушними пояснення сторони відповідача Регіонального сервісного центру, за наслідком чого позивач вважає наявними підстави для: заміни у цивільній справі № 946/1868/25 неналежного відповідача РЕГІОНАЛЬНИЙ СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР ГСЦ МВС В ОДЕСЬКІЙ, МИКОЛАЇВСЬКІЙ ТА ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТЯХ (ФІЛІЯ ГСЦ МВС) (65114, місто Одеса, вул. Корольова академіка, буд. 5, ідентифікаційний код 45239068) на належного відповідача - ГОЛОВНИЙ СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР МВС (04052, м. Київ, вул. Лук'янівська, буд. 62, ідентифікаційний код юридичної особи: 40109173); зміни у цивільній справі № 946/1868/25 процесуальний статус Відповідача-1 РЕГІОНАЛЬНОГО СЕРВІСНОГО ЦЕНТРУ ГСЦ МВС В ОДЕСЬКІЙ, МИКОЛАЇВСЬКІЙ ТА ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТЯХ (ФІЛІЯ ГСЦ МВС) (65114, місто Одеса, вул. Корольова академіка, буд. 5, ідентифікаційний код 45239068), залучивши його до участі у справі № 946/1868/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. У зв'язку з чим, представником відповідача надано відповідне клопотання про заміну неналежного відповідача на належного та зміни статусу первісного відповідача.
25.08.2025 року судом у підготовчому судовому засіданні за клопотанням сторони позивача було ухвалено його задовольнити та замінити первісного відповідача - РЕГІОНАЛЬНИЙ СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР ГСЦ МВС В ОДЕСЬКІЙ, МИКОЛАЇВСЬКІЙ ТА ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТЯХ (ФІЛІЯ ГСЦ МВС) на належного відповідача - ГОЛОВНИЙ СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР МВС; та змінити статус РЕГІОНАЛЬНОГО СЕРВІСНОГО ЦЕНТРУ ГСЦ МВС В ОДЕСЬКІЙ, МИКОЛАЇВСЬКІЙ ТА ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТЯХ (ФІЛІЯ ГСЦ МВС) на третю особу по справі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головного сервісного центру МВС.
09.09.2025 року до суду від представника відповідача по справі - Головного сервісного центру МВС надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову, з підстав які відповідають доводам Регіонального сервісного центру викладених у вищевказаному відзиві на позовну заяву. Також представник відповідача вказує, що єдина на території України процедура реєстрації/перереєстрації транспортних засобів встановлюється Порядком № 1388, яка передбачає, за умов придбання транспортного засобу у суб'єкта господарювання, обов'язкову наявність в ЄДР МВС інформації про укладення договору купівлі-продажу, акту огляду реалізованого транспортного засобу, сертифікату відповідності виданого до продажу, тощо. Таку інформацію в реєстр вносять саме суб'єкти господарювання. Прийняття рішення про здійснення реєстрації/перереєстрації ТЗ є дискреційними повноваженнями адміністратора сервісного центру МВС. У зв'язку з чим, представник відповідача вважає, що зазначене з огляду на визначений законодавством порядок державної реєстрації (перереєстрації) ТЗ та принцип диспозитивності цивільного судочинства унеможливлює вирішення такого спору судом по суті при розгляді заявлених позовних вимог.
22.09.2025 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якому остання просить суд задовольнити позовні вимоги, з посиланням на те, що на теперішній час у позивача не має жодної можливості встановити контакт із продавцем спірного автомобіля для завершення реєстрації права власності. Натомість, у позивача наявні документи, що підтверджують факт придбання автомобіля, марки “VOLKWAGEN JETTA», номер кузова НОМЕР_1 , 2014 року виготовлення, дійсність укладення договору купівлі-продажу автомобіля № 288969 від 26.05.2020 року та його належний технічний стан.
Додатково представник позивача зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 р. № 1388 затверджено Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх марок, типів і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок та інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» (далі - Порядок № 1388). Пунктом 8 Порядку № 1388 чітко визначено, які саме оформлені в установленому порядку документи підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, в переліку якого, як зазначає представник, серед іншого зазначено, що таким документом є копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин.
Також представник позивача вважає, що доводи відповідача у відзиві про те, що ГСЦ МВС право власності позивача на транспортний засіб не оспорює та не заперечує щодо його визнання, не заслуговують на увагу, оскільки сам факт наявності перешкод при спробі здійснити реєстрацію транспортного засобу у сервісному центрі МВС свідчить про наявність щонайменше сумнівів у правомірності набуття позивачем права власності на автомобіль.
29.09.2025 року до суду від представника відповідача по справі - Головного сервісного центру МВС надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову з посиланням на те, що ані ГСЦ МВС/РСЦ ГСЦ МВС, ані будь-який територіальний сервісний центр МВС право власності позивача на вказаний транспортний засіб не оспорює та не заперечує щодо його визнання. Сервісні центри МВС здійснюють державну реєстрацію/перереєстрацію ТЗ, яка в свою чергу, являє собою нормативно встановлену процедуру та передбачає можливість здійснення реєстраційних дій лише у разі дотримання її в повному обсязі.
Також представник відповідача вказує, що саме ТОВ «МОТОРМАРТ» не виконав у повному обсязі обов'язків під час укладення договору купівлі-продажу з позивачем, діяльність якого станом на дату подання цих заперечень, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, не припинено, здійснює господарську діяльність, та має нести відповідальність за вчинені ним порушення, що не потребує окремих особистих контактів. При цьому, рішення суду про визнання права власності є окремою підставою для здійснення перереєстрації за позивачем, яке, у разі його проголошення, буде виконано відповідним структурним підрозділом ГСЦ МВС після набрання ним законної сили в силу приписів ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
06.10.2025 року судом було ухвалено закрити стадію підготовчого провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
До судового засідання призначеного на 10.03.2026 з'явились:
- представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Романцова Т.В., яка позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити;
- представник відповідача Головного сервісного центру МВС - Толпиго О.Ф., яка заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Інші учасники справи, у тому числі відповідач - ТОВ «ДОІНА ГРУПП», до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.
Щодо сповіщення відповідача по справі, суд зазначає наступне.
Порядок виклику та/або повідомлення учасників справи про розгляд справи врегульовано положеннями статті 128 ЦПК України.
У відповідності до вказаної статті, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається зокрема:
1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Днем вручення судової повістки є:
1) день вручення судової повістки під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Також судом враховується, що у відповідності до положень частин 5,6 статті 14 ЦПК України, суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Отже, ТОВ «ДОІНА ГРУПП», код ЄДРПОУ 40871972, як відповідач по цивільній справі, будучи юридичною особою зареєстрованою за законодавством України, в силу приписів статті 14 ЦПК України зобов'язаний мати зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Поряд з цим, судом встановлено, що ТОВ «ДОІНА ГРУПП», код ЄДРПОУ 40871972, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, що свідчить про неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим суд був позбавлений можливості сповіщати відповідача - ТОВ «ДОІНА ГРУПП» шляхом скерування судових повісток в електронній формі до електронного кабінету, як відповідного учасника справи.
На час вирішення питання про відкриття провадження у справі, судом було перевірено зареєстроване місцезнаходження відповідачів, у тому числі - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОІНА ГРУПП», код ЄДРПОУ 40871972, за наслідком чого, у відповідності до відповіді №1339318 від 01.05.2025 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлено, що останнє - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОІНА ГРУПП», код ЄДРПОУ 40871972, зареєстроване за адресою: 03035, м. Київ, вул. Солом'янська, буд.1.
Отже, приймаючи вказані положення процесуального законодавства, відсутність у ТОВ «ДОІНА ГРУПП» електронного кабінету, повідомлення судом відповідача - ТОВ «ДОІНА ГРУПП» під час розгляду справи №946/1868/25 здійснювалось судом шляхом надіслання на адресу встановленого зареєстрованого місця знаходження ТОВ «ДОІНА ГРУПП», яким є: 03035, м. Київ, вул. Солом'янська, буд.1, судової кореспонденції, у тому числі судової повістки повідомленням про призначені дату, час і місце проведення судових засідань, разом з рекомендованим повідомленням про вручення, тобто у відповідності до положень норм статті 128 ЦПК України.
Так, судова повістка повідомлення про призначене судове засідання по справі №946/1868/25 на 13.11.2025 року о 11 годині 00 хвилин, на ім'я відповідача - ТОВ «ДОІНА ГРУПП», також була скерована судом засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта», шляхом надіслання на адресу встановленого зареєстрованого місця його знаходження: 03035, м. Київ, вул. Солом'янська, буд.1, разом з рекомендованим повідомленням про вручення, із зазначенням на поштовому відправленні позначки "Судова повістка".
Однак, вказане поштове відправлення з рекомендованим повідомленням, за № відправлення: №R067017447901, було повернуто до суду без вручення з зазначенням причини невручення: «за закінченням терміну зберігання».
Приймаючи вказане, неявку відповідача ТОВ «ДОІНА ГРУПП» у судове засідання призначене на 13.11.2025 року о 11 годині 00 хвилин, а також, що повернення поштового відправлення з причин невручення: «за закінченням терміну зберігання» у відповідності до положень статті 128 ЦПК України не є належним повідомленням учасника справи, вказане судове засідання було вимушено судом відкладено з підстав неналежного сповіщення відповідача - ТОВ «ДОІНА ГРУПП», на іншу дату - 10.12.2025 року о 12 годину 00 хвилин.
Одночасно, судом було скеровано відповідний лист на адресу АТ «УКРПОШТА» щодо усунення порушень працівниками порядку вручення поштових відправлень по справі №946/1868/25 на адресу - ТОВ «ДОІНА ГРУПП» встановленого постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року про затвердження «Правил надання послуг поштового зв'язку», що в свою чергу призводить до неналежного сповіщення відповідача по цивільній справі №946/1868/25, породжує порушення принципу змагальності сторін та унеможливлює суд здійснювати належний розгляд справи у строки, передбачені процесуальним законодавством. У зв'язку з чим, суд просив вжити заходи щодо належного вручення поштових відправлень та повернення таких відправлень до суду у строки та у відповідності до Правил надання послуг поштового зв'язку.
За наслідком чого, з метою належного сповіщення відповідача - ТОВ «ДОІНА ГРУПП» про чергове призначене судове засідання на 10.12.2025 року о 12 годину 00 хвилин, судом було скеровано засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» на ім'я відповідача - ТОВ «ДОІНА ГРУПП» судову повістку повідомлення, разом з рекомендованим повідомленням про вручення, із зазначенням на поштовому відправленні позначки "Судова повістка", відправлення за номером: №R067039298349.
Приймаючи вказане, неявку відповідача ТОВ «ДОІНА ГРУПП» у судове засідання призначене на 10.12.2025 року о 12 годину 00 хвилин, а також не повернення рекомендованого повідомлення про наслідки вручення судової повістки ТОВ «ДОІНА ГРУПП» станом на 10.12.2025 року, судом було відкладено судове засідання з підстав неналежного сповіщення відповідача - ТОВ «ДОІНА ГРУПП», на іншу дату - 29.12.2025 року о 11 годину 30 хвилин.
Надалі, вказане поштове відправлення з рекомендованим повідомленням, за номером відправлення: №R067039298349, було повернуто до суду без вручення з зазначенням причини невручення: «за закінченням терміну зберігання», що у відповідності до положень статті 128 ЦПК України не є належним повідомленням учасника справи.
29.12.2025 року судом судове засідання з підстав неявки учасників справи було також відкладено на 09.02.2026 року о 14 годин 30 хвилин.
За наслідком чого, з метою належного сповіщення відповідача - ТОВ «ДОІНА ГРУПП» про чергове призначене судове засідання на 09.02.2026 року о 12 годину 00 хвилин, судом було скеровано засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» на ім'я відповідача - ТОВ «ДОІНА ГРУПП» судову повістку повідомлення, разом з рекомендованим повідомленням про вручення, із зазначенням на поштовому відправленні позначки "Судова повістка", відправлення за номером: №R067074085269.
Надалі, вказане поштове відправлення з рекомендованим повідомленням, за номером відправлення: №R067074085269, знов було повернуто до суду без вручення з зазначенням причини невручення: «за закінченням терміну зберігання», що у відповідності до положень статті 128 ЦПК України не є належним повідомленням учасника справи.
Приймаючи вказане, неявку відповідача ТОВ «ДОІНА ГРУПП» у судове засідання призначене на 09.02.2026 року о 12 годині 00 хвилин, а також, що повернення поштового відправлення з причин невручення: «за закінченням терміну зберігання» у відповідності до положень статті 128 ЦПК України не є належним повідомленням учасника справи, судом у судовому засіданні 09.02.2026 року було встановлено чергову неможливість проведення судового засідання за наслідком неналежного сповіщення відповідача - ТОВ «ДОІНА ГРУПП» про розгляд справи, дату, час і місце розгляду справи.
Також в судовому засіданні 09.02.2026 року суд оглянувши матеріали справи встановив, що 18.12.2025 року до суду на лист суду надійшла відповідь АТ «УКРПОШТА» від 18.12.2025 року за вих. №1.30.002-43149-25, за підписом начальника відділу звернень суб'єктів владних повноважень Людмили Бригадира, в якій повідомлено зокрема про те, що за повідомленням відділення №35 м. Київ з індексом 03035, порядок доставки пошти ТОВ «ДОІНА ГРУПП», далі - Товариство, з відділенням №35 м. Київ не узгоджувало, уповноважені на одержання пошти не визначені. Рекомендований лист без позначки «Судова повістка» R067017447901 на адресу Товариства (вул. Солом'янська 1, м. Київ) надійшов 19.10.2025 року до відділення №35 м. Київ та того ж дня, доставлявся згідно вказаної адреси, але не був вручений, оскільки за вказаною адресою знаходиться бізнес-центр, який має дев'ять поверхів, вивіска з назвою Товариства та поштова скринька відсутні, тому залишити повідомлення про надходження не було можливості. Оскільки протягом встановленого строку зберігання до відділення ніхто не звернувся, лист 30.10.2025 року повернуто на адресу відправника за закінченням встановленого строку зберігання.
Також у вказаній відповіді повідомлено судом, що інформація, що надійшла до відділення №35 м. Київ (інформаційний потік) не мала позначки «Судова повістка», тому повернення даного листа відправнику, була здійснена з урахуванням терміну зберігання рекомендованих листів без позначки «Судова повістка». Зазначено, що інформація внесена при оформленні поштових відправлень в особистому кабінеті, та на оболонці поштового відправлення повинні співпадати при поданні поштових відправлень до пересилання. Повідомлено, що зважаючи, що вищезазначений лист мав відправлятися адресату з позначкою «Судова повістка», причиною його невручення необхідно вважати «адресат відсутній за зазначеною адресою».
Поряд з цим, приймаючи повідомлену у вказаному листі інформацію щодо не зазначення на поштовому відправленні - рекомендованому листі за № R067017447901 позначки «Судова повістка», судом в судовому засіданні 09.02.2026 року було перевірено вказану інформацію та у відповідності до матеріалів справи встановлено, що на поштовому відправленні - рекомендованому листі за № R067017447901 була наявна проставлена позначка «СУДОВА ПОВІСТКА», що здійснено за допомогою відбитку відповідного штемпелю на поштовому конверті.
За наслідком чого, судом в судовому засіданні 09.02.2026 року також встановлено невідповідність повідомлених АТ «УКРПОШТА» відомостей у відповіді від 18.12.2025 року за вих. №1.30.002-43149-25, що додатково свідчить про неналежне виконання працівниками АТ «УКРПОШТА» своїх обов'язків під час надання відомостей до суду.
09.02.2026 року Київським районним судом міста Одеси постановлено окрему ухвалу суду, якою повідомлено директора Акціонерного товариства «Укрпошта» - Смілянського Ігоря Юхимовича про неналежне виконання обов'язків працівників відділення АТ «Укрпошта» №35 м. Київ, з індексом 03035, з доставки судової поштової кореспонденції, разом з рекомендованими повідомленнями, із позначкою «Судова повістка», скерованих Київським районним судом міста Одеси на адресу ТОВ «ДОІНА ГРУПП», адреса: 03035, м. Київ, вул. Солом'янська, 1, по цивільній справі №946/1868/25. Зобов'язано директора Акціонерного товариства «Укрпошта» - Смілянського Ігоря Юхимовича усунути виявлені судом та зазначені в окремій ухвалі недоліки в діяльності цього товариства та запобігати їх повторенню у майбутньому. Зазначено про необхідність повідомлення Київським районний суд міста Одеси, з наданням відповідних доказів та посиланням на цивільну справу за №946/1868/25, про вжиті заходи по усуненню недоліків в діяльності працівників відділення АТ «Укрпошта» №35 м. Київ, з індексом 03035, які мають наслідком порушення законодавства, протягом п'ятнадцяти днів з дня надходження окремої ухвали, однак не пізніше дати наступного призначеного судового засідання на 10 березня 2026 року.
Приймаючи вказане, неявку відповідача ТОВ «ДОІНА ГРУПП» у судове засідання призначене на 09.02.2026 року о 12 годині 00 хвилин, судом було відкладено судове засідання з підстав неналежного сповіщення відповідача - ТОВ «ДОІНА ГРУПП», на іншу дату - 10 березня 2026 року о 14 годині 30 хвилин.
За наслідком чого, з метою належного сповіщення відповідача - ТОВ «ДОІНА ГРУПП» про чергове призначене судове засідання на 10 березня 2026 року о 14 годині 30 хвилин, судом було скеровано засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» на ім'я відповідача - ТОВ «ДОІНА ГРУПП» судову повістку повідомлення, разом з рекомендованим повідомленням про вручення, із зазначенням на поштовому відправленні позначки "Судова повістка". Згідно з даними Автоматизованої системи документообігу суду та реєстром поштової відправки, вказане поштове відправлення має номер: № R067102400540.
Станом на дату судового засідання 10.03.2026 року, відомості щодо вручення/невручення поштового відправлення скерованого ТОВ «ДОІНА ГРУПП» до суду не повернулись.
Однак, відповідно до трекінгу поштових відправлень АТ «УКРПОШТУ», поштове відправлення № R067102400540 не вручено одержувачу, та 07.03.2026 року повернуто відправнику з причин невручення «за закінченням встановленого терміну зберігання».
Також судом встановлено, що копія окремої ухвали суду від 09.02.2026 року була вручена уповноваженій особі: Акціонерного товариства «Укрпошта», що мало місце 23.02.2026 року та відділення АТ «Укрпошта» №35 м. Київ, з індексом 03035, що мало місце 24.02.2026 року.
Станом на дату судового засідання в порушення приписів окремої ухвали суду від 09.02.2026 року, до суду не надійшло від АТ «УКРПОШТА» інформації про вжиті заходи по усуненню недоліків в діяльності працівників відділення АТ «Укрпошта» №35 м. Київ, з індексом 03035, які мають наслідком порушення законодавства.
За наслідком чого суд констатує, що починаючи з дати закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду справи по суті, відповідач ТОВ «ДОІНА ГРУПП» повідомлялось про дату, час і місце розгляду справи у належний передбачений процесуальний законодавством спосіб, шляхом скерування судових повісток повідомлень про призначені дату, час і місце проведення судових засідань, через засоби поштового зв'язку АТ» УКРПОШТА», разом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, на адресу встановленого зареєстрованого місця знаходження ТОВ «ДОІНА ГРУПП», яким є: 03035, м. Київ, вул. Солом'янська, буд.1, з зазначення на поштовому відправленні позначки "Судова повістка", однак усі поштові відправлення були повернуті до суду без вручення з причин невручення «за закінченням терміну зберігання».
Разом з тим, відповідно до положень статті 15 Закону України "Про поштовий зв'язок", оператори поштового зв'язку надають користувачам послуги поштового зв'язку відповідно до законодавства та можуть провадити іншу господарську діяльність у встановленому законом порядку.
Послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 затверджено Правила надання послуг поштового зв'язку (далі - Правила).
Відповідно до п. 1 Правил, ці Правила визначають порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними.
Згідно з п.п. 81-83 Правил визначено зокрема, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначками “Судова повістка», “Повістка ТЦК»), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
Рекомендовані листи з позначкою “Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою “Судова повістка», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.
Рекомендовані поштові відправлення з позначкою “Судова повістка», адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.
Таким чином, вказаними Правилами встановлений спеціальний порядок вручення рекомендованих поштових відправлень з позначкою «Судова повістка».
За наслідком чого, судом встановлено, що поштові відправлення разом з рекомендованими повідомленнями про вручення, зі скерування судових повісток про призначені судові засідання, з позначкою «Судова повістка», не вручені ТОВ «ДОІНА ГРУПП» та повернуті до суду з зазначенням причин не передбачених як Правилами так і нормами ЦПК України.
Отже, судом у відповідності до приписів ЦПК України здійснювались усі можливі дії для належного сповіщення ТОВ «ДОІНА ГРУПП» про призначену дату, час і місце розгляду даної справи, однак усі поштові відправлення повернуті до суду без вручення, з зазначенням причин «за закінченням терміну зберігання» з підстав неналежного виконання уповноважених осіб АТ «УКРПОШТА» своїх обов'язків та вимог Правил надання послуг поштового зв'язку.
Додатково судом враховується, що відповідачем ТОВ «ДОІНА ГРУПП» в супереч положенням статті 14 ЦПК України не зареєстровано власного електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку, а також не повідомлялось суд про зміну свого місцезнаходження або іншої адреси для отримання судової кореспонденції. За час розгляду справи відповідач - ТОВ «ДОІНА ГРУПП» процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалось.
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенція) держава має позитивні зобов'язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов'язку суду розглянути справу.
Однак з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.
Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п.п. 118, 123 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.
Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 130 ЦПК України особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. Однак процесуальне законодавство не визначає наслідків невручення повістки-повідомлення з причин закінчення строку зберігання. В т.ч. жодними законами чи підзаконними актами не передбачено, скільки разів суд має перенаправляти кореспонденцію на єдину відому (офіційну) адресу, з якої вона повертається без вручення, для того щоб особа вважалась такою, що повідомлена.
Зважаючи на те, що відповідач ТОВ «ДОІНА ГРУПП» належним чином повідомлявся про розгляд справи (за зареєстрованим місцем знаходження), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Приймаючи вищевикладене в цілому, а також враховуючи строки розгляду справи, думку представника позивача та представника відповідача Головного сервісного центру МВС, судом було ухвалено провести розгляд в судовому засіданні 10.03.2026 року за наявною явкою учасників справи, та за відсутності відповідача ТОВ «ДОІНА ГРУПП» та третьої особи.
За наслідком розгляду даної справи, суд перейшовши до стадії ухвалення судового рішення та у відповідності до положень ч.1 ст. 244 ЦПК України відклав судове засідання до 20.03.2026 року о 15 год. 00 хв. для ухвалення та проголошення судового рішення.
Про дату, час і місце судового засідання з проголошення судового засідання, учасники справи повідомлялись належним чином.
Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши, вивчивши та проаналізувавши усі докази наявні в матеріалах справи, суд вважає позов ОСОБА_1 підлягаючим до часткового задоволення, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26 травня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МОТОРМАРТ», код ЄДРПОУ 40871972, та громадянкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , укладено договір купівлі-продажу автомобіля №288969, за умовами якого згідно з п.1.1.: за цим договором «Продавець» зобов'язується передати у власність «Покупця», а «Покупець» зобов'язується прийняти і оплатити належне «Покупцю» рухоме майно, а саме: автомобіль, що перебував в користуванні, марки VOLKSWAGEN, модель JETTA, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , (далі - Автомобіль) в порядку та на умовах, передбачених цим Договором. Автомобіль оглянутий Покупцем. Недоліків, які перешкоджають використанню Автомобіля за цільовим призначенням, на момент огляду не виявлено. Претензій до Продавця щодо якісних характеристик відчужуваного Автомобіля Покупець не мас.
Відповідно до п.1.2. зазначеного Договору, Продавець заявляє, що вищевказане майно, яке продається, на момент укладення цього договору, нікому іншому не продане, не подароване, не відчужене іншим способом. Продавець заявляє, що вказане майно, яке продається, на момент укладення цього договору не перебуває під забороною відчуження.
Відповідно до положень пункту 2.1. Договору, Продаж Автомобіля за домовленістю сторін вчиняється - 166407 гривень 00 копійок ( Сто шістдесят шість тисяч чотириста сім грн. 00 коп. ) с ПДВ, 138672 гривень 50 копійок ( Сто тридцять вісім тисяч шістсот сімдесят дві грн. 50 коп.) без ПДВ, 27734 гривень 50 копійок ( Двадцять сім тисяч сімсот тридцять чотири грн. 00 коп.) ПДВ які отримані Продавцем від Покупця до оформлення цього договору.
Пунктом 2.2. договору, сторони засвідчили, що Сторони підтверджують факт повного розрахунку за проданий Автомобіль.
Згідно з наданими до суду: рахунком на оплату №69 від 26.05.2020 року за договором №288969 від 26.05.2020 року; платіжним дорученням №2478001096 від 27.05.2020 року; випискою з особового рахунку від 19.09.2024 року відділення АТ “ОТП Банк»; вбачається, що 27.05.2020 року ОСОБА_1 , РНОКПП « НОМЕР_2 , було сплачено на рахунок ТОВ «МОТОРМАРТ», код ЄДРПОУ 40871972, грошові кошти в сумі 166407,00 грн., з призначенням платежу: «сплата за авто 2014 VOLKWAGEN JETTA TDI VIN: НОМЕР_1 , згідно рах. №69 від 26.05.2020р. у т.ч. ПДВ20% 27734,5грн. платник: ОСОБА_5 ІПН НОМЕР_2 ».
На підставі викладеного вбачається, що, ОСОБА_1 належним чином виконано умови укладеного з ТОВ «МОТОРМАРТ», код ЄДРПОУ 40871972, договору купівлі-продажу автомобіля №288969 від 26 травня 2020 року.
Щодо продавця вказаного транспортного засобу станом на момент укладення вказаного договору вбачається, що ТОВ «МОТОРМАРТ», зареєстровано як юридична особа на території України, код ЄДРПОУ 40871972, місцезнаходження: Дніпропетровська область, місто Дніпро, Шосе запорізьке, буд.37, основний КВЕД діяльності зареєстровано: 45.11 - Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами. Відповідні обставини підтверджуються наданою до суду випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №17029972203 від 06.04.2021 року.
Також у відповідності до копії митної електронної декларації МД-2, МД-6 ВМД №UA500500/2020/213354 від 21.02.2020 року, документу на автомобіль Title попереднього власника, вбачається ввезення з-за кордону вказаного транспортного засобу та його належність ТОВ «МОТОРМАРТ», код ЄДРПОУ 40871972, яким відповідний транспортний засіб був проданий за договором купівлі-продажу автомобіля №288969 від 26 травня 2020 року на користь ОСОБА_1 .
Згідно з отриманою судом відповіддю №1339318 від 01.05.2025 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також наданою до суду позивачем випискою з відкритих джерел, судом встановлено, що станом на час звернення позивача до суду з цим позовом та відкриття судом провадження у справі, за кодом ЄДРПОУ 40871972, зареєстрована юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОІНА ГРУПП», зміни назви якої з ТОВ «МОТОРМАРТ» на ТОВ «ДОІНА ГРУПП» відбулось 25.07.2024 року. Також у відповідності до вказаних виписок, судом встановлено, що ТОВ «МОТОРМАРТ», крім зміни назви юридичної особи після укладеного з позивачем правочину купівлі-продажу транспортного засобу на назву - ТОВ «ДОІНА ГРУПП», змінило місцезнаходження на: «03035, м. Київ, вул. Солом'янська, буд.1», а також КВЕД основної діяльності на: «47.52 Роздрівна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах».
Станом на час звернення позивача до суду з цим позовом та відкриття судом провадження у справі, ТОВ «ДОІНА ГРУПП», код ЄДРПОУ 40871972, (колишня назва - ТОВ «МОТОРМАРТ», зареєстроване як юридична особа та в стані припинення не перебуває.
Відповідно до відповіді Одеської митниці Державної митної служби України від 27.01.2025 року за №7.10-3/28-01-01/8.19/1364 повідомлено, що за результатами опрацювання адвокатського запиту № 02-21/01/25 від 21.01.2025 (вх. Одеської митниці № 1686/8.19-Адв./7.10-3 від 22.01.2025) встановлено, що згідно інформації, яка наявна в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби України, митне оформлення легкового автомобілю «VOLKSWAGEN JETTA TDI», VIN-код НОМЕР_1 здійснено на підставі митної декларації від 21.02.2020 № UA500500/2020/213354.
27.11.2024 року головний судовим експертом відділу криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують Одеського НДЕКЦ МВС Ільченко Є.В. складено висновок експертного дослідження від 17.11.2024 року за №16/5144/1236, яким встановлено, що номер кузову НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_3 , наданого на дослідження транспортного засобу VOLKSWAGEN JETTA, не змінювалися. Робочий об'єкт двигуна CJA388398, складає 1968 куб.см.
Згідно з сертифікатом відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу, складеного 13.02.2025 року органом з оцінки відповідності ПП «АЄС СТАНДАРТ», №UA.013.429181-25, бланк №380879, підтверджено, що колісний транспортний засіб VOLKSWAGEN JETTA, ідентифікаційний номер КТЗ (VIN): НОМЕР_1 , відповідний вимогам щодо індивідуального затвердження викладеним у розділі V додатка 4 до «Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17.08.2012 за № 521, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.09.2012 за №1586/21898. Зазначено, що даний колісний транспортний засіб може бути зареєстровано і/або допущено до участі у дорожньому русі без виконання подальших процедур затвердження.
15.02.2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Територіального сервісного центру МВС №5144 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС) з заявою про здійснення первинної реєстрації транспортного засобу марки VOLKWAGEN JETTA, номер кузова НОМЕР_1 , 2014 року виготовлення, на підставі договору купівлі-продажу автомобіля №288969 від 26.05.2020 року, укладеного між Позивачем та ТОВ “МОТОРМАРТ» (код ЄДРПОУ: 40871972) (яке змінило назву на - ТОВ “ДОІНА ГРУПП»), та для проведення реєстраційної дії, позивачем було надано наступний перелік документів: Договір купівлі-продажу автомобіля №288969 від 26.05.2020 року, Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від 13.02.2025 року №UA.013.429181-25, виданого ПП “АЄС СТАНДАРТ» , ВМД №UA500500/2020/213354 від 31.01.2020 року.
За наслідком розгляду вказаної заяви та документів, листом Територіального сервісного центру МВС №5144 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС) №31/30/5144/Є-960-1054-2925 від 28.02.2025 року, ОСОБА_1 відмовлено у проведенні первинної реєстрації транспортного засобу марки VOLKWAGEN JETTA, номер кузова НОМЕР_1 , 2014 року виготовлення, на підставі договору купівлі-продажу автомобіля №288969 від 26.05.2020 року, укладеного між Позивачем та ТОВ “МОТОРМАРТ» (код ЄДРПОУ: 40871972) та додатково поданих документів, з посиланням на те, що:
- наданий договір купівлі-продажу № 288969 укладений 26.05.2020 з ТОВ «МОТОРМАРТ», код згідно ЄДРПОУ 40871972, що обліковується як суб'єкт господарювання, який здійснює торгівлю транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, та поставлений на обік ГСЦ МВС - номер в електронному реєстрі 7779;
- в порушення вимог абзацу 2 пункту 8 акт огляду (а також відомості про укладання договору купівлі-продажу від 26.05.2020 № 288969) транспортного засобу «VOLKSWAGEN JETTA», номер кузова НОМЕР_1 , ТОВ «МОТОРМАРТ» до електронного реєстру не внесено;
- наданий сертифікат відповідності UA.013.429181-25 виданий органом з оцінки відповідності ПП «АЄС СТАНДАРТ» 13.02.2025, тобто після укладання договору купівлі-продажу № 288969 (порушення вимог пунктів 10, 16 Порядку № 1200);
- відповідно до вимог абзацу 4 пункту 9 Порядку № 1388 не допускається державна реєстрація транспортних засобів, придбаних з порушенням вимог абзацу другого пункту 8, пунктів 11, 16, абзацу другого пункту 17, пункту 18, абзацу другого пункту 33, пунктів 44, 48, 49 Порядку № 1200.
Враховуючи викладене, позивачку повідомлено, що нею придбаний транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN JETTA», номер кузова НОМЕР_4 , із порушенням вимог пунктів 8, 16 Порядку № 1200, що унеможливлює його реєстрацію.
Під час розгляду справи відповідачем - Головним сервісним центром МВС не оспорювались вищевказані документи на підставі яких позивачкою придбано у ТОВ «МОТОМАРТ» транспортний засіб, однак підтверджено, що підставою для неможливості проведення відповідної державної реєстрації транспортного засобу слугують дії ТОВ «МОТОРМАРТ» (станом на цей час - ТОВ «ДОІНА ГРУПП»), який будучи суб'єктом господарювання не вніс у встановленому порядком інформацію про реалізацію транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, до електронного реєстру, а відтак не виконав у повному обсязі обов'язків під час укладення договору купівлі-продажу з позивачем.
Вищевказані обставини зумовили звернення позивачки до суду з цим позовом.
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Частинами першою, третьою статті 334 ЦК України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч.ч.1-3,5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Особливості купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва та майбутніх об'єктів нерухомості визначаються законом. (стаття 656 ЦК України).
Правове регулювання відносин, пов'язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір, та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Закону України «Про дорожній рух», Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 (далі - Порядок № 1200), та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (далі - Порядок № 1388), які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.
У відповідності до положень статті 34 Закону України «Про дорожній рух», в редакції станом на час укладення позивачем договору купівлі-продажу, державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.
Пунктом 1 Порядку № 1200 визначено, що цей Порядок визначає механізм провадження торговельної діяльності у сфері оптової та роздрібної торгівлі автомобілями, автобусами, мотоциклами всіх типів, марок і моделей, причепами, напівпричепами та мотоколясками, тракторами, самохідними шасі, самохідними сільськогосподарськими, дорожньо-будівельними і меліоративними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами та транспортними засобами вітчизняного та іноземного виробництва (далі - транспортні засоби) та їх складовими частинами (двигуни, шасі, кузови, рами), що мають ідентифікаційні номери, а також тими транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, які перебували в користуванні і були зареєстровані в установленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1200 дія цього Порядку поширюється на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які здійснюють передачу для реалізації транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, оптову та роздрібну торгівлю ними і оформлення необхідних документів (далі - суб'єкти господарювання).
Облік суб'єктів господарювання, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю автомобілями, автобусами, мотоциклами всіх типів, марок і моделей, причепами, напівпричепами, мотоколясками, іншими транспортними засобами вітчизняного та іноземного виробництва та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, ведеться у порядку, встановленому МВС. Головний сервісний центр МВС формує та веде електронний реєстр таких суб'єктів господарювання (пункт 4 в редакції станом на час укладення позивачем договору купівлі-продажу).
За змістом пунктів 7, 8, 9 Порядку (у редакції станом на 26.05.2020), суб'єкти господарювання зобов'язані стати на облік відповідно у Головному сервісному центрі МВС і Держпродспоживслужбі та вести облік надходження, продажу та передачі транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
Облік ведеться суб'єктами господарювання в письмовому та електронному вигляді (додатки 1 і 4).
Суб'єкти господарювання невідкладно вносять інформацію про надходження, передачу, реалізацію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, до електронного реєстру.
Суб'єкти господарювання забезпечують можливість для демонстрації, тестування, зберігання та продажу транспортних засобів (нових і таких, що перебували в користуванні) у власних або орендованих приміщеннях (на майданчиках), а також для проведення передпродажної підготовки та сервісного обслуговування транспортних засобів на станціях технічного обслуговування.
Суб'єкти господарювання здійснюють продаж транспортних засобів, зокрема укладення договорів купівлі-продажу транспортних засобів, за місцезнаходженням торговельних приміщень.
Транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, які ввозяться на митну територію України для продажу, підлягають митному оформленню в порядку, встановленому законодавством.
В подальшому, до абзацу другого пункту 8 вказаного Порядку внесено зміни згідно з Постановою КМ №536 від 26.05.2021, яка діяла станом на час звернення позивачки з заявою про державну реєстрацію, у відповідності до якої Суб'єкти господарювання здійснюють продаж транспортних засобів, зокрема укладення договорів купівлі-продажу транспортних засобів, які невідкладно вносяться до електронного реєстру, за місцезнаходженням торговельних приміщень.
Пунктом 16 Порядку 1200, в редакції яка діяла станом на час звернення позивачки з заявою про державну реєстрацію 15.02.2025 року, на продані транспортні засоби, що перебували в користуванні і підлягають першій державній реєстрації в Україні, та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, суб'єкти господарювання, поставлені на облік у Головному сервісному центрі МВС, видають покупцеві примірник договору купівлі-продажу транспортного засобу, підписаного уповноваженою особою суб'єкта господарювання, акт огляду реалізованого транспортного засобу, акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер, сертифікат відповідності, розрахунковий документ, який засвідчує факт купівлі транспортного засобу, та копію митної декларації. Якщо митне оформлення транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснювалося за електронною митною декларацією, суб'єкт господарювання вносить відомості про електронну митну декларацію до акта огляду реалізованого транспортного засобу.
Пунктом 8 Порядку №1388, в редакції яка діяла станом на час звернення позивачки з заявою про державну реєстрацію 15.02.2025 року, передбачено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку зокрема:
- договори купівлі-продажу транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб'єкти господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб'єктів уповноваженою особою;
- копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин;
- митна декларація за формою єдиного адміністративного документа відповідно до додатка I до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами 1987 року на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;
Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
Отже, законодавцем визначений спеціальний порядок відчуження та набуття права власності на транспортні засоби, який невід'ємно пов'язаний з обов'язковою реєстрацією власником придбаного транспортного засобу у відповідних органах. Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За правилами цієї статті позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Позивачем за вимогами про визнання права власності є власник - особа, яка має право власності на майно (тобто вже стала його власником, а не намагається ним стати через пред'явлення позову).
Отже, враховуючи, що відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст.392 ЦК України.
Тлумачення п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України свідчить, що по своїй суті такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися тільки тоді, коли суб'єктивне цивільне право виникло і якщо це право порушується (оспорюється або не визнається) іншою особою (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2022 року в справі № 127/23627/20 (провадження № 61-17025св21), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 233/4580/20 (провадження № 61-12524сво21)).
Такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов'язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності і т. д.).
По своїй суті такий спосіб захисту як визнання права охоплює собою і визнання права відсутнім.
Тлумачення ст. 20 ЦК України, з урахуванням принципу розумності свідчить, що здійснення права на захист на власний розсуд означає, що управнений суб'єкт: має можливість вибору типу поведінки - реалізовувати чи не реалізовувати своє право на захист; у випадку, якщо буде обрана реалізація права на захист - має можливість вибору форми захисту, тобто звернутися до юрисдикційного (судового чи іншого) чи неюрисдикційного захисту суб'єктивного цивільного права чи законного інтересу, а також можливість поєднання цих форм захисту; самостійно обрати спосіб захисту в межах тієї чи іншої форми захисту, а також визначає доцільність поєднання способів захисту чи заміну одного способу захисту іншим. Водночас така свобода захисту «на власний розсуд» має і зворотну сторону - обрання однієї форми чи певного засобу захисту жодним чином не перешкоджає настанню обставин, які можуть тим чи іншим чином нівелювати корисний ефект від звернення до іншої форми чи способу захисту (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2023 року в справі № 554/9126/20 (провадження № 61-13760сво21).
За змістом ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст.76 ЦПК України).
У ч.2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приймаючи вищевикладене в цілому, суд вважає встановленим, що 26.05.2020 року між позивачкою - ОСОБА_1 та ТОВ «МОТОРМАРТ», код ЄДРПОУ 40871972, яке в подальшому змінило назву на ТОВ «ДОІНА ГРУПП», як суб'єктом господарювання з торгівлі автомобілями, було належним чином укладено договір купівлі-продажу автомобіля №288969 від 26.05.2020 року, за умовами якого ТОВ «МОТОРМАРТ» (в подальшому перейменовано на ТОВ «ДОІНА ГРУПП») продало, а позивачка придбала транспортний засіб, який перебував в користуванні і пройшов митне оформлення та підлягає першій державній реєстрації в Україні, а саме: VOLKSWAGEN, модель JETTA, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 .
Приймаючи встановлені обставини та надаючи оцінку наданим до суду доказам, суд вважає підтвердженим належними доказами повне виконання з боку ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань з оплати грошових коштів на користь ТОВ «МОТОРМАРТ» за придбаний транспортний засіб на підставі вказаного договору.
Також, як вбачається, відповідний транспортний засіб був переданий ОСОБА_1 , якою в подальшому в свою чергу було отримано на даний транспортний засіб: сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від 13.02.2025 року №UA.013.429181 25, виданого ПП “АЄС СТАНДАРТ»; висновок експертного дослідження №16/5144/1236 від 27.11.2024 року, виданий судовим експертом Є.В.Ільченко Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (м.Одеса, вул. Прохоровська, 35).
Судом враховується, що вказані документи на підставі яких придбано позивачкою у ТОВ «МОТОРМАРТ» транспортний засіб: VOLKSWAGEN, модель JETTA, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , відповідали вимогам станом на час його укладення, що в свою чергу не спростовувалось відповідачами по справі.
Також суд зазначає, що станом на час продажу позивачці вказаного транспортного засобу, ТОВ «МОТОРМАРТ» обліковувався як суб'єкт господарювання, який здійснював торгівлю транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, та поставлений на обік ГСЦ МВС за номером в електронному реєстрі 7779, що підтверджується листом Територіального сервісного центру МВС №5144 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС) №31/30/5144/Є-960-1054-2925 від 28.02.2025 року, а відтак позивачкою вказаний транспортний засіб був придбаний у належного суб'єкта господарювання у відповідності до положень пункту 4 Порядку № 1200, в редакції станом на час укладення відповідного договору.
При цьому, суд бере до уваги, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що у даній справі договір купівлі-продажу автомобіля №288969 від 26.05.2020 року, укладений між належними суб'єктами, у встановленому законом порядку оспорювався чи визнавався недійсним, а відтак відповідний договір належним чином засвідчує придбання позивачкою вищевказаного транспортного засобу: VOLKSWAGEN, модель JETTA, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , та підтверджує у позивача виникнення прав на відповідний транспортний засіб.
Будь-яких доказів на підтвердження невідповідності даного транспортного засобу вимогам законодавства, перебування під обтяженнями, не сплату митних платежів за його ввезення тощо, матеріали справи не містять.
Також судом встановлено, що позивачкою в належний спосіб було здійснено звернення з заявою про державну реєстрацію транспортного засобу: VOLKSWAGEN, модель JETTA, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 .
Як вбачається зі встановлених судом обставин, що в свою чергу визнано стороною відповідача Головним сервісним центром МВС, підставою для неможливості проведення за позивачкою державної реєстрації на вказаний транспортний засіб: VOLKSWAGEN, модель JETTA, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , є дії ТОВ “МОТОРМАРТ» (код ЄДРПОУ: 40871972) (яке змінило назву на - ТОВ “ДОІНА ГРУПП»), з невнесення укладеного з ОСОБА_1 договору купівлі-продажу автомобіля №288969 від 26.05.2020 року до електронного реєстру, всупереч абзацу другого пункту 8 Порядку 1200, в редакції яка діяла станом на час звернення позивачки з заявою про державну реєстрацію.
Також судом враховується, що позивачкою не надано жодних доказів на підтвердження оспорювання рішення Територіального сервісного центру МВС №5144 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС) з відмови у проведенні первинної реєстрації транспортного засобу марки VOLKWAGEN JETTA, номер кузова НОМЕР_1 , 2014 року виготовлення, на підставі договору купівлі-продажу автомобіля №288969 від 26.05.2020 року, укладеного між Позивачем та ТОВ “МОТОРМАРТ» (код ЄДРПОУ: 40871972) та додатково поданих документів.
За наслідком вищевикладеного в цілому, судом встановлено, що саме дії ТОВ “МОТОРМАРТ» (код ЄДРПОУ: 40871972) (яке змінило назву на - ТОВ “ДОІНА ГРУПП»), які полягають з невнесення укладеного з ОСОБА_1 договору купівлі-продажу автомобіля №288969 від 26.05.2020 року до електронного реєстру, перешкоджає подальшій державній реєстрації права власності за ОСОБА_1 на придбаний нею за цим договором транспортний засіб.
За наслідком чого, суд зазначає, що відповідно до статті 325 ЦК України, суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими.
Ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.
Аналогічні висновки зроблені у постанові Верховного Суду від 23 червня 2022 року у справі № 305/641/17 (провадження № 61-18601 св 21).
Передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.
Спір у цій справі стосується захисту майнових інтересів, тому з урахуванням суб'єктного складу має бути вирішений за правилами цивільного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 816/421/17 та 28 листопада 2018 року у справі № 816/616/17.
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду вже виснувала, що за змістом статті 392 ЦК України судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його (див. постанови від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (пункт 76, № у ЄДРСР 89819917) та від 23 червня 2020 року у справі № 909/337/19 (пункт 78, № у ЄДРСР 90359317).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правову позицію щодо застосування статті 392 ЦК України і звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Такий правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18.
Визнання права як універсальний спосіб захисту абсолютних та виключних прав і охоронюваних законом інтересів передбачається у статті 16 ЦК України.
У статті 392 ЦК України вказано, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.
Спосіб захисту, передбачений статтею 392 ЦК України є різновидом загального способу захисту - визнання права, а тому його може бути використано в зобов'язальних відносинах за відсутності іншого, окрім судового, шляху відновлення порушеного права.
Тобто зазначений спосіб захисту як різновид загального способу захисту - визнання права може бути використаний не тільки в речово-правових відносинах, але й у зобов'язально-правових, так як сам по собі факт перебування осіб у тих чи інших відносинах, у тому числі договірних, не може перешкоджати застосуванню до цих відносин норм інститутів загальної частини цивільного права.
Наведений правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі 344/16879/15-ц.
Враховуючи наведене, суд вважає підтвердженим і доведеними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами факт належного набуття позивачкою права власності на транспортний засіб: VOLKSWAGEN, модель JETTA, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , на підставі укладеного договору купівлі-продажу автомобіля №288969 від 26.05.2020 року, а також є підтвердженим факт порушеного позивачем права, що полягає у неможливості зареєструвати право власності на даний транспортний засіб за наслідком бездіяльності ТОВ “МОТОРМАРТ» (код ЄДРПОУ: 40871972) (яке змінило назву на - ТОВ “ДОІНА ГРУПП»), з невнесення даного договору до електронного реєстру, що безпосередньо залежить від дій останнього.
У зв'язку з чим, суд вважає, що порушене право ОСОБА_1 підлягає судовому захисту шляхом визнання за нею права власності на придбаний за договором купівлі-продажу автомобіля №288969 від 26.05.2020 року транспортний засіб: VOLKSWAGEN, модель JETTA, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , оскільки позивачем було доведено факт купівлі-продажу транспортного засобу, проте позивач позбавлений належним чином реалізувати свої правомочності власника за наслідком дій відповідача ТОВ “ДОІНА ГРУПП» (колишня назва - ТОВ “МОТОРМАРТ»), які полягають у бездіяльності.
Судом враховується, що обраний спосіб позивачем спосіб захисту порушених прав є належним та ефективним, приймаючи наявну бездіяльність відповідача ТОВ «ДОІНА ГРУПП» (колишня назва - ТОВ “МОТОРМАРТ»), та належність рішення суду згідно з положеннями Порядку №1388 до переліку документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку, та слугує підставою для проведення державної реєстрації транспортних засобів.
Приймаючи, що саме дії відповідача ТОВ «ДОІНА ГРУПП» (колишня назва - ТОВ “МОТОРМАРТ») призвели до порушення прав та інтересів позивача, судом не встановлено будь-яких порушень з боку відповідача Головного сервісного центру МВС, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню саме в частині вимог до відповідача ТОВ «ДОІНА ГРУПП». В іншій частині вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.
Ухвалюючи рішення суду по справі судом враховується, що згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Приймаючи вищевикладене в цілому, суд вважає, що порушенні права позивача ОСОБА_1 підлягають захисту, а позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині вимог до ТОВ «ДОІНА ГРУПП», в іншій частині позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Під час ухвалення рішення суд, у відповідності до приписів статті 264 ЦПК України у тому числі вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
У відповідності до положень статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається позивачкою за пред'явленим позовом до двох відповідачів, що містить вимогу майнового характеру, було сплачено судовий збір в сумі 1331,26 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №c275c409-c339-4ee9-8ec4-8123a712e93d від 16.03.2025 року.
Приймаючи часткове задоволення позову до одного з визначених відповідачів, у відповідності до положень статті 141 ЦПК України, пропорційно до частини задоволених вимог, суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідача ТОВ «ДОІНА ГРУПП» на користь позивачки у відшкодування витрат зі сплати судового збору - 665,63 грн. (1331,26/2 = 665,63).
Вимог про відшкодування інших понесених позивачем судових витрат, останнім не заявлено.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 76-89, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного сервісного центру МВС (місцезнаходження: 04052, м. Київ, вул. Лук'янівська, 62), Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОІНА ГРУПП» (місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Солом'янська, 1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Територіальний сервісний центр МВС №5144 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС) (місцезнаходження: 65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5), про визнання права власності на рухоме майно - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на транспортний засіб марки VOLKWAGEN JETTA, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , 2014 року виготовлення, придбаний на підставі договору купівлі-продажу автомобіля №288969 від 26.05.2020 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «МОТОРМАРТ», код ЄДРПОУ 40871972.
У задоволенні позову ОСОБА_1 в частині заявлених вимог до Головного сервісного центру МВС про визнання права власності на рухоме майно - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОІНА ГРУПП», код ЄДРПОУ 40871972, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , у відшкодування витрат зі сплати судового збору - 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 63 (шістдесят три) копійки.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено - 20.03.2026 року.
Головуючий Л. В. Калініченко