"20" січня 2011 р.
Справа № 18/95-1982
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Охотницької Н.В.
Розглянув справу:
за позовом Тернопільського міжрайонного природоохоронного прокурора Тернопільської області, вул. Білецька, 51, м. Тернопіль, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль
до відповідача Збаразького міського комунального підприємства "Збараж", вул. Д. Галицького, 91, м. Збараж, Тернопільська область
про cтягнення збитків в сумі 57 203 грн.
За участю представників сторін:
прокурора: Якубець К.В. -старший помічник Тернопільського міжрайонного природоохоронного прокурора, посвідчення №94.
позивача: Мазур Т.В. -головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № 1-1/3228 від 22.12.2009 р.
відповідача: Шевчук Н.П., довіреність від 01.11.2010 р.
В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи: Тернопільський міжрайонний природоохоронний прокурор Тернопільської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області звернувся до господарського суду із позовом до Збаразького міського комунального підприємства "Збараж" про стягнення збитків, завданих державі самовільним забором підземних вод у сумі 57 203 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем порушено ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України, а саме за період з 01.07.2005 р. по 30.11.2006 р. без спеціального дозволу (ліцензії) на спеціальне водокористування забрано 240 700 м3 підземних вод та за період з 01.12.2006 р. по 01.04.2008 р. забрано 212 400 м3 підземних вод, у зв'язку з чим державі завдано збитків на суму 57 203 грн.
В підтвердження викладеного додає акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 31.07.2009 р., висновок судово-екологічної експертизи від 05.10.2009 р., розрахунок розміру відшкодування збитків, протокол про адміністративне правопорушення №003347 від 31.07.2009 р., інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Ухвалою суду від 20.12.2010 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 10.01.2011 р., який, у зв'язку із неявкою представника відповідача, відкладався до 20.01.2011 р.
Помічник прокурора та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 20.01.2011 р. позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що була подана заява відповідного змісту.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, думку прокурора, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Згідно ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.
Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 р. №1264-ХІІ, використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.
Згідно ст. 20 Закону №1264-ХІІ державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки відноситься до компетенції спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.
Відповідно до норм Закону №1264-ХІІ та Водного кодексу України усі води підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій.
Як передбачено п. 9 ст. 44 Водного кодексу України, користувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. У випадку використання води водних об'єктів загальнодержавного значення, дозвіл на спеціальне водокористування видається державними органами охорони навколишнього природного середовища (ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України. Особи, які винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування несуть відповідальність за порушення водного законодавства (п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України).
Пунктом "з" ч. 2 ст. 68 Закону №1264-ХІІ передбачено, що особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
У відповідності до ст. 68 Закону №1264-ХІІ та ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України - підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
31.07.2009 р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Тернопільській області було здійснено перевірку Збаразького міського комунального підприємства "Збараж" на предмет дотримання останнім природоохоронного законодавства, за результатами якої складено акт, у якому зафіксований факт незаконного забору води без наявності дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням п. 9 ст. 44 Водного кодексу України.
Стаття 68 Закону №1264-ХІІ передбачає, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно розрахунку водоспоживання Збаразьким міським комунальним підприємством "Збараж" в період з 01.07.2005 р. по 30.11.2006 р. підприємством забрано 240 700 м3 підземних вод та за період з 01.12.2006 р. по 01.04.2008 р. забрано 212 400 м3 підземних вод для господарських потреб, що підтверджується довідкою споживання підприємством підземних вод, виданою начальником Збаразького міського комунального підприємства "Збараж" Шафранюком М.Т.
Згідно представленого позивачем розрахунку, проведеного у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації (затверджена Наказом Державного комітету України по водному господарству від 29 грудня 2001 року N 290, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18 січня 2002 р. за N 44/6332), внаслідок порушення вимог діючого законодавства, державі заподіяні збитки на суму 57 203 грн.
Беручи до уваги заяву відповідача від 20.01.2011 р. та усні пояснення повноважного представника, відповідач позовні вимоги про стягнення зі Збаразького міського комунального підприємства "Збараж" збитків, завданих державі самовільним забором підземних вод у сумі 57 203 грн. визнає у повній мірі.
Згідно ч.5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи, що факт завдання відповідачем державі збитків у заявленій до стягнення сумі самовільним забором підземних вод підтверджено матеріалами справи, визнано відповідачем, суд визнає правомірними, обґрунтованими, такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 57 203 грн. збитків.
Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 43, 44, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути зі Збаразького міського комунального підприємства "Збараж" (вул. Д. Галицького, 91, м. Збараж, Тернопільська область ідентифікаційний код 31973452) в дохід місцевого бюджету Збаразької міської ради Збаразького району Тернопільської області на р/р 33117331700199, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 23588094 в ГУДКУ у Збаразькому районі, МФО 838012: 57 203 (п'ятдесят сім тисяч двісті три) грн. збитків.
3. Стягнути зі Збаразького міського комунального підприємства "Збараж" (вул. Д. Галицького, 91, м. Збараж, Тернопільська область ідентифікаційний код 31973452) в дохід Державного бюджету України на р/р 31111095700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі 572 (п'ятсот сімдесят дві) грн. 03 коп. державного мита.
4. Стягнути зі Збаразького міського комунального підприємства "Збараж" (вул. Д. Галицького, 91, м. Збараж, Тернопільська область ідентифікаційний код 31973452) на р/р 31210264700002 у ГУДК у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, Одержувач: Державний бюджет м. Тернополя, код 22050003: 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
5. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.
Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання -21.01.2011 р., через місцевий господарський суд.
Суддя Н.В. Охотницька