1Справа № 335/4282/24 1-кс/335/900/2026
19 березня 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023080000000394 від 11.07.2023, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023080000000394 від 11.07.2023, досудове розслідування у якому здійснюється СУ ГУНП в Запорізькій області, в обґрунтування якого зазначив наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману та проведенням незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, за попередньою змовою з ОСОБА_7 та невстановленими в ході досудового розслідування особами, які перебували та діяли на території Республіки Казахстан, перебуваючи у приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка була обладнана комп'ютерною технікою та доступом до мережі «Інтернет», за допомогою яких можливо використовувати IP-телефонію, здійснювати приховані закодовані дзвінки, незаконно заволоділи грошовими коштами потерпілого ОСОБА_8 , який є громадянином Республіки Казахстан, за наступних обставин.
14.12.2023 року, приблизно о 14 годині 52 хвилини, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 та невстановленими в ході досудового розслідування особами, які перебували та діяли на території Республіки Казахстан, маючи навички роботи із комп'ютерною технікою та інтернет-ресурсами, шляхом проведення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки та підключенням до мережі Інтернет, маючи прямий умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи сервіси ІР-телефонії sip.nonamevoip.com, здійснив телефонний дзвінок на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який належав потерпілому ОСОБА_8 , та представився співробітником служби безпеки банківської установи АО «Eurasian Bank», чим ввів останнього в оману.
Далі, з метою складання у потерпілого хибного враження про те, що він дійсно спілкується зі співробітником служби безпеки банківської установи, ОСОБА_6 , представившись заздалегідь вигаданими даними, назвав його особисті дані та повідомив, що невстановлені особи отримали несанкціонований доступ до його банківських рахунків, відкритих у АО «Eurasian Bank» та інтернет-банкінгу вказаної установи, що в подальшому може призвести до несанкціонованого списання грошових коштів третіми особами.
В ході розмови з ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , вводячи в оману останнього, повідомив про необхідність надання повних даних щодо наявних банківських рахунків (номер банківських рахунків, термін їх дії та CVV-код) задля попередження несанкціонованих дій з коштами потерпілого.
В подальшому, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 та невстановленими особами, які перебували та діяли на території Республіки Казахстан, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння грошовими коштами шляхом обману, отримавши від потерпілого ОСОБА_8 первинні дані про реквізити його банківських рахунків (номер банківських рахунків, термін їх дії та CVV-код), передав зазначені дані ОСОБА_7 .
У свою чергу, 14.12.2023, у невстановлені в ході досудового розслідування точний час та місці, приблизно о 16 годині 08 хвилин, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 та невстановленими особами, які перебували та діяли на території Республіки Казахстан, маючи навички роботи із комп?ютерною технікою та інтернет-ресурсами, шляхом проведення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки та підключенням до мережі Інтернет, маючи прямий умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи обліковий запис у месенджері «Телеграм» з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », відправив раніше отриманні дані щодо банківських рахунків потерпілого ОСОБА_8 невстановленим особам, які перебували та діяли на території Республіки Казахстан, та використовували обліковий запис у месенджері «Телеграм» з назвою « ОСОБА_9 '».
Далі, 14.12.2023, у невстановлені досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, приблизно о 16 годині 19 хвилин, невстановлені особи, які перебували та діяли на території Республіки Казахстан, за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , маючи навички роботи із комп?ютерною технікою та інтернет-ресурсами, шляхом проведення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки та підключенням до мережі Інтернет, маючи прямий умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, отримавши від потерпілого доступ до його мобільного додатку «SmartBank», здійснили перерахування грошових коштів у сумі 540 000 тенге (що відповідно до курсу Національного Банку України станом на 14.12.2023 становить 43 740 гривень) на невстановлені підконтрольні шахраям банківські рахунки, оформлені на третіх осіб та в подальшому обготівкували їх в банкоматах на території Республіки Казахстан.
Продовжуючи свої злочинні дії, 14.12.2023, у невстановлені досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, приблизно о 23 годині 45 хвилин, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, невстановлені особи, які перебували та діяли на території Республіки Казахстан, за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , здійснили перерахування частини грошових коштів, якими раніше незаконно заволоділи, у сумі 921 доларів США (що відповідно до курсу Національного Банку України станом на 14.12.2023 становить 34 095 гривень) на криптогаманець НОМЕР_2 , який належав та перебував у користуванні ОСОБА_7 , якими останній разом з ОСОБА_6 розпорядились на власний розсуд, при цьому за свої послуги невстановлені особи, які перебували та діяли на території Республіки Казахстан, отримали грошову винагороду у сумі 9 645 гривень.
Таким чином, в результаті вчинення шахрайських дій відносно потерпілого ОСОБА_8 , останньому завдано матеріальної шкоди на суму 540 000 тенге (що відповідно до курсу Національного Банку України станом на 14.12.2023 становить 43 740 гривень).
У даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Посилаючись на тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_6 , який перебуває у міжнародному розшуку, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, а саме: переховування від органу досудового розслідування та суду; вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження того, у якому підозрюється, а також, зазначаючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Прокурор у судовому засіданні клопотання слідчого підтримав з підстав, викладених у клопотанні, та наполягав на його задоволенні, посилаючись на наявність вищезазначених ризиків.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вважає його необґрунтованим.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та докази, подані у його обґрунтування, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023080000000394 від 11.07.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.
В рамках даного кримінального провадження, 30.01.2026 року ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Матеріалами клопотання підтверджено, що слідством було дотримано порядок вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та здійснено його виклики до слідчого у спосіб, передбачений КПК України, який був направлений на забезпечення дотримання його прав.
Чинний КПК України не передбачає обов'язку органу досудового розслідування відкласти вручення повідомлення про підозру та чекати настання сприятливих обставин для його вручення особі, яка не може його отримати в день складання в силу об'єктивних причин, яким, як встановлено слідчим суддею, було вчинено всі можливі, передбачені законом дії для того, щоб особа, якій повідомляється про підозру, була обізнана про це.
За встановлених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні № 12023080000000394 від 11.07.2023.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
При вирішенні даного клопотання, слідчий суддя бере до уваги обставини, визначені ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК України для обрання запобіжного заходу, та підстави застосування запобіжного заходу, визначені ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих матеріалах доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Встановлено, що постановою слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області від 17.03.2026 року підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує дані про особу ОСОБА_6 , тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також обставини та наслідки його вчинення, ступінь участі підозрюваного у його вчиненні, згідно повідомленої підозри, та на підставі досліджених матеріалів, приходить до висновку про підтвердження у повному обсязі ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, про які зазначено у клопотанні, та які стороною захисту не спростовано.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, у справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Наявність у підозрюваного місця проживання, не виключає можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не засвідчують відсутність наміру переховування від слідства та суду.
Як зазначає Європейський Суд з прав людини, у кожному випадку суд своїм рішенням повинен забезпечувати не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У рішенні «Чеботарь проти Молдови» 13.11.2007 Європейський суд з прав людини зазначив, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення ані в момент арешту, ані під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства, про що зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993.
Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Беручи до уваги надані слідчим та прокурором докази того, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органу досудового розслідування, у зв'язку з чим перебуває у міжнародному розшуку, з урахуванням обставин визначених ст. 178 КПК України, достатності доказів щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного.
Доводи сторони захисту в обґрунтування заперечень на клопотання не знайшли свого підтвердження в ході розгляду клопотання слідчого.
Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою, про обрання якого просить слідчий, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_6 слідчим суддею не встановлено.
У зв'язку із зазначеним, клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі ч. 4 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно підозрюваного ОСОБА_6 слідчим суддею не встановлюється.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 192 - 194, 196, 197, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - задовольнити.
Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023080000000394 від 11.07.2023.
Відповідно до ч. 6 статті 193 КПК України, після затримання підозрюваного не пізніш, як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення, подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1