"10" січня 2011 р.
Справа № 3/3/5022-25/2011(8/83-1749)
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Турецького І.М.
Розглянув справу
за позовом Приватного підприємства "Гал-Юрбуд", м-н. Гайдамаків, 16, м. Городок Львівської області (факт адреса: м. Львів, вул. Героїв УПА,73 к-с10 пр. 32-36,79000)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотус Трейд", вул. Промислова, 30, м. Тернопіль
про cтягнення заборгованості
За участю представників:
Позивача: не з'явився
Відповідача: Дзядик В.В. -представник, довіреність б/н від 04.11.2010р.
Твердун І.В. -представник . довіреність б/н від 04.11.2010р.
В судовому засіданні представникам відповідача роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи:
Приватне підприємство "Гал-Юрбуд", м. Городок Львівської області, надалі позивач, звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотус Трейд", м. Тернопіль, надалі відповідач, про стягнення 1 124 грн. 53 коп. боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих ПП "Гал-Юрбуд" послуг по перевезенню вантажу по маршруту: м. Харцизк - м. Тернопіль, згідно договору №1/23-3-9 від 23.03.09р. та заявки №1/23-3-9, внаслідок чого утворилась заборгованість в загальній сумі 900 грн., на яку відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства нараховано 72,77 грн. пені, 111,96 грн. інфляційних втрат та 39,80 грн. -3% річних.
В підтвердження позивачем надано: заявку №1/23-3-9 від 23.03.2009р.; накладну №514 від 24.03.2009р. на відвантаження готової продукції на суму 119 734,74 грн.; рахунок-фактуру № ГЮ-0000186 від 26.03.2009р.; претензію №14 від 27.05.2009р., Акт №ГЮ-0174 здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 26.03.2009р.; договір №1/23-3-9 на транспортне обслуговування від 23.03.2009р.; акт службового розслідування від 27.03.2009р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Розпорядженням Голови господарського суду Тернопільської області Стопником С.Г. від 05 січня 2011 року справу №8/83-1749 передано для розгляду по суті - судді Турецькому І.М. , у зв'язку із тим, що суддя Гирила Ірина Маркіянівна, яка розглядає дану справу, знаходиться на лікарняному та, відповідно, неможливістю розгляду даної справи у строки визначені чинним законодавством.
Ухвалою суду від 06.01.2011р. суддя Турецький І.М. прийняв матеріали справи №8/83-1749 до свого провадження та присвоїв їй №3/3/5022-25/2011(8/83-1749).
Розгляд справи, призначений вперше на 12:00 год. 10.11.2010р., в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено до 10:45 год. 24.11.2010р., до 09:20 год. 03.12.2010р. та до 12:00 год. 22.12.2010р. з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.
Ухвалою суду від 22.12.2010 року судове засідання призначене на 12:00 год. 22.12.2010 року було перенесено на 15:00 год. 10.01.2011 року, у зв'язку із перебуванням судді на лікарняному.
Строк вирішення спору, в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України, було продовжено до 10.11.2011 року, про що винесено відповідну ухвалу від 03.12.2010 року.
В судове засідання 10.01.2011 року позивач явки уповноваженого представника не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.
Однак, звернувся до суду з клопотанням №104 від 16.12.2010 року про розгляд справи в засіданні 22.12.2010 року без участі його повноважного представника, у зв'язку із неможливістю останнього з'явитись в дане судове засідання. Разом з тим, згідно наданих позивачем письмових пояснень №101 від 16.12.2010 року, доводи відповідача про те, що суму в розмірі 500 грн. слід зарахувати за допущену позивачем прострочку термінів у доставці вантажу вважає безпідставно. Зокрема зазначає, що згідно п 5.2.4 договору, виконавець несе відповідальність за прострочку в доставці вантажу, дана відповідальність ідентична відповідальності замовника зг.п.5.1.2 договору "За кожну додаткову добу простою". В заявці, складеній працівниками ТзОВ "Тотус Трейд" крайній терміни доставки вантажу вказано до 26.03.09р. 16:00; автомобіль позивача прибув на вигризку 26.03.09р. ввечері, а почав вигружатись 27.03.209р. о 09:00 год. На думку позивача, мова про відповідальність Виконавця мала би місце, якби авто прибуло після 16:00 год. 27.03.09р. Окрім того, зазначає, що причиною запізнення автомобіля на вигрузку є форс-мажорна ситуація, про яку відповідача було одразу повідомлено.
Окрім того, 21.12.2010 року позивач, в порядку ст. 22 ГПК України, звернувся до суду із заявою №102 від 16.12.2010 року про зміну позовних вимог. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 1 108,38 грн., з яких: 900,00 грн. -основний борг, 49,51 грн. -пеня, за період з 01.05.2009р. по 31.10.2009р., 114,93 грн. -інфляційні нарахування та 43,94 грн. -3% річних, нараховані за період з 01.05.2009 року по 15.12.2010 року.
В силу ч.4 ст. 22 ГПК України, ухвалою суду від 10.01.10р. , суд прийняв заяви позивача від 16.12.2010 року № 102 та №103 про уточнення розміру позовних вимог, як такі, що подані у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України.
Відтак, предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 1108,38 грн., з яких: 900,00 грн. -основний борг, 49,51 грн. -пеня; 43,94 грн. -3% річних та 114,93 грн. -інфляційні нарахування.
15.12.2010 року відповідач звернувся до суду, в порядку ст. 267 ЦК України, із заявою про застосування позовної давності в частині вимог позивача щодо стягнення штрафних санкцій -пені. В обґрунтування даної заяви посилається на те, що п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України строк позовної давності до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) становить один рік;транспортні документи надіслані позивачем на адресу товариства отримані відповідачем 09.04.2009 року, В підтвердження наведеного долучено витяг з Журналу обліку вхідних документів З огляду на наведене, просить суд взадоволенні позовних вимог щодо стягнення пені відмовити.
Представники відповідача в судове засідання 10.01.2011 року прибули. Клопотання про застосування строку позовної давності щодо вимог позивача про стягнення пені та відмову в позові в даній частині підтримали в повному обсязі. Вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 900 грн. визнають частково, на суму 400 грн., заборгованість в сумі 500 грн. просять зарахувати за допущену позивачем прострочку щодо терміну доставки вантажу. В задоволенні вимог щодо стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних просять відмовити.
Беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі представника позивача, за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи повноважних представників сторін, дослідивши норми чинного законодавства, судом встановлено наступне:
28.03.2010 року між ТзОВ «ТОТУС ТРЕЙД», як Замовником, з однієї сторони, та ПП «Гал-Юрбуд», як Виконавцем, з другої сторони, укладено Договір на транспортне обслуговування №1/23-3-9, за умовами якого Виконавець доручає, а Замовник бере на себе зобов'язання здійснювати завантаження автомобілів Виконавця. Конкретні умови завантажень зазначаються в разових заявках на перевезення, які передаються по факсимільному зв'язку. Кількість та різновид вантажу, маршрути, вантажовідправники і вантажоодержувачі, графік подачі транспорту, строки виконання, суми оплат фрахтів зазначаються в разових заявках на перевезення, які є невід'ємною частиною даного договору і надаються Замовником Виконавцю перед кожним конкретним перевезенням або групою перевезень. Заявка на перевезення повинна бути укладена в письмовій формі завіреній печатками Виконавця і Замовника (п.1 Договору).
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
В силу ст. ст. 11, 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, та однією з підстав виникнення зобов'язань.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як підтверджується матеріалами справи, 23.03.2010 року на підставі укладеного договору, за допомогою факсимільного зв'язку, ТзОВ «ТОТУС ТРЕЙД»направлено на адресу ПП «ГАЛ-ЮРБУД»заявку №1/23-3-9 від 23.03.2010 року на перевезення вантажу за маршрутом м. Харцизк (1) -м. Тернопіль (1), яка була погоджена сторонами, - перевезення повинно було здійснюватись транспортним засобом А.м. MERCEDES BC9611ХТ, причіп ВС171ХТ, під керуванням водія Ключковським М.В., дата завантаження - 24.03.2009 року 10:00, крайній термін доставки вантажу -26.03.2009р. 16:00, вартість перевезення -3800 грн. 75 коп., порядок розрахунку: б/г з ПДВ на протязі 5 банківських днів по оригіналах документів: СMR, рахунок, Акти виконаних робіт -2 шт., податкова накладна.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи (рахунок-фактура №ГЮ0000186 від 26.03.2009р., товаро-транспортна накладна, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкова накладна №181 від 26.03.2009р., що на виконання умов укладеного договору на підставі наданої Замовником заявки, позивачем здійснено перевезення вантажу (провід,22т.) по маршруту м. Харцизк - м. Тернопіль.
Окрім того, на виконання умов укладеного Договору, 02.04.2009 року позивач рекомендованим листом за №1763040 на адресу відповідача направив документи, необхідні для оплати даного рейсу. (реєстр від 02.04.2090р. та поштова квитанція знаходяться в матеріалах справи).
Відповідно до п.п. 4.2-4.3 р.4 Договору, оплата здійснюється згідно поданого Виконавцем рахунка. Термін оплати -5 (п'ять) банківських днів після отримання оригіналів документів, якщо інше не обумовлено в заявці.
В заявці №1/23-3-9 від 23.03.09р. сторони обумовили порядок розрахунку, зокрема: - б/г з ПДВ на протязі 5 банківських днів по оригіналах документів: СMR, рахунок, Акти виконаних робіт -2 шт., податкова накладна.
В судовому засіданні встановлено, що пакет документів, необхідних для оплати даного рейсу позивачем надіслано на адресу відповідача 02.04.2009 року та отримано останнім 09.04.2009 року, про що свідчать наявні в матеріалах справи реєстр відправлених листів від 02.04.2009р та витяг з Журналу обліку вхідних документів ТзОВ "Тотус Трейд".
26.03.2009 року між сторонами у справі підписано Акт №ГЮ-0174 здачі-прийняття робіт (надання послуг), згідно якого засвідчено, що Виконавцем було надано послуги на загальну суму 3800 , 00 грн.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, свої зобов'язання по оплаті вартості наданих позивачем послуг виконав лише частково і, станом на день звернення до суду та розгляду спору в суді, його заборгованість становить 900 грн.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Факт надання позивачем відповідачу транспортних послуг згідно Заявки №1/23-3-9 від 23.03.09р., маршрут м. Харцизк -м. Тернопіль, на загальну суму 3 800 грн. (в. т.ч. 633,33 грн. ПДВ) та відсутність претензій щодо наданих послуг зі сторони відповідача підтверджується наявним в матеріалах справи Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ГЮ-0174 від 26.03.2009р., підписаним повноважними представниками сторін, підписи яких скріплені відтиском печатки юридичних осіб.
Відповідач не надав належних та допустимих доказів добровільної сплати боргу.
За даних обставин, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 900грн. боргу правомірними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення в заявленій сумі.
Доводи відповідача про те, що частину боргу слід зарахувати за допущену позивачем прострочку щодо терміну доставки вантажу судом до уваги не приймаються, оскільки, як вже зазначалось вище, підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб Акт виконаних робіт, свідчить про те, послуги надано на суму 3 800 , 00 грн. і сторони претензій одна до одної не мають.
Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до ст. ст.. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
В силу статей 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пеня, як неустойка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч.2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 4.4 договору встановлено, що у випадку прострочення оплати рахунків Виконавця Замовник виплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.
Позивачем до матеріалів справи долучений розрахунок, згідно з яким останній просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасні розрахунки в сумі 49,51 грн., нараховану з врахуванням вимог ч.6 ст.232 ГК України, за період з 01.05.2009р. по 31.10.2009 року.
Разом з тим, 15.12.2010р. відповідач звернувся до суду із заявою №20 від 14.12.2010 року про застосування судом в частині позовних вимог щодо стягнення пені (49,51 грн.) позовної давності.
В силу ч.3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
У розумінні ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Тривалість загальної позовної давності складає три роки, а відносно стягнення неустойки (штрафу, пені) цей термін обмежено в один рік (ст. 257, п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України).
Відповідно до ч.5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (п. 253 ЦК України).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст. 267 ЦК України).
Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг строку позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Як вбачається із змісту п.4.3 Договору №1/23-3-9 від 23.03.09р. та умов заявки №1/23-3-9 від 23.03.09р.: "термін оплати -5 (п'ять) банківських днів по оригіналах документів: СMR, рахунок, Акти виконаних робіт -2 шт., податкова накладна".
Матеріалами справи, зокрема, витягом з Журналу обліку вхідних документів відповідача підтверджено, що пакет документів надісланих позивачем на адресу відповідача 02.04.2009 року ( реєстр відправлених листів знаходиться в матеріалах справи) отримано останнім 09.04.2009 року.
Враховуючи наведене, суд вважає, що перебіг позовної давності щодо вимог про застосування правових наслідків прострочення виконання зобов'язання по оплаті наданих послуг, а, відповідно, і щодо вимог по пені за несвоєчасну оплату наданих послуг, починається з 17.04.2009 року та відповідно, з врахуванням ч.6 ст. 232 ГК України, пеня може бути нарахована за період з 17.04.2009 року (день виникнення прострочення) по 17.10.2009р. (кінцевий термін нарахування пені).
Як вбачається з матеріалів справи, з позовом про стягнення з ТзОВ "Тотус Трейд" 49,51 грн. пені, нарахованої за несвоєчасну оплату наданих послуг позивач звернувся до суду 21 жовтня 2010 року, про що свідчить відтиск поштового штемпеля на конверті.
При цьому, пеня за несвоєчасну сплату відповідачем наданих позивачем транспортних послуг нарахована за період 01.05.2009 року по 31.10.2009 року.
Відтак, розглянувши наданий позивачем розрахунок пені за несвоєчасні розрахунки, враховуючи заявлене відповідачем клопотання про застосування позовної давності та приписи чинного законодавства, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов'язання по оплаті наданих послуг, суд вважає такими, що задоволенню не підлягають, оскільки в цій частині позовних вимог пеня заявлена позивачем до стягнення поза межами позовної давності, встановленої ст. 258 ЦК України.
Окрім того, в силу ч.2 ст.20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
До інших способів відносяться передбачені ст.625 ЦК України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов'язанню, правова природа яких, є самостійним способом захисту прав і забезпечення виконання зобов'язань.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як уже зазначалось вище, у відповідача існував обов'язок оплати позивачу вартості наданих останнім послуг по перевезенню в сумі 3800 грн., на протязі 5 (п'яти) банківських днів по оригіналах документів -17.04.2009 року. Однак, зобов'язання по оплаті коштів відповідачем в добровільному порядку виконано лише частково, на суму 2 900 грн., і станом на день розгляду спору в суді його заборгованість перед позивачем становить 900 грн.
На підставі згаданої вище статті, позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті наданих послуг, нараховано та заявлено до стягнення 114,93 грн. інфляційних нарахувань та 43,94 грн. -3% річних, за період з 01.05.2009р. по 15.12.2010р.
Розглянувши представлений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 114,93 грн. інфляційних нарахувань та 43,94 грн. - 3% річних є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню в заявлених сумах.
У відповідності до вимог ст. ст. 44 -49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 97,44 грн. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 225,45 грн. відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотус Трейд", вул. Промислова, 30, м. Тернопіль (код ЄДРПОУ 34473566) на користь Приватного підприємства "Гал-Юрбуд", м-н. Гайдамаків, 16, м. Городок Львівської області (факт адреса: м. Львів, вул. Героїв УПА,73 к-с10 пр. 32-36,79000), (код ЄДРПОУ 32858351):
- 900 грн. 00 коп. боргу,
- 114 грн. 93 коп. інфляційних втрат,
- 43 грн. 94 коп. -3% річних,
- 97 грн. 44 коп. в повернення витрат по оплаті державного мита,
- 225 грн. 45 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні вимог щодо стягнення 49,51 грн. пені, відмовити.
4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
5. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, "12" січня 2011 року, через місцевий господарський суд.
6. Рішення направити сторонам по справі.
Суддя І.М. Турецький